Синдром Патау

Синдром Патау — рідкісна хромосомна хвороба, за якої в клітинах дитини з’являється третя, зайва тринадцята хромосома. Другу її назву ви побачите в довідках частіше: трисомія 13. Надлишок генів збиває розвиток із перших тижнів вагітності, тому уражається не один орган, а відразу кілька — головний мозок, обличчя, серце, нирки, кисті й стопи. Більшість таких вагітностей переривається самі собою, а з дітей, які народилися живими, до року доживають одиниці. Трапляється синдром приблизно раз на кілька тисяч пологів. Це одна з тих хвороб, де батькам від першого дня потрібні не так нові аналізи, як зрозуміла розмова про те, що відбувається і що буде далі.

Звідки береться зайва хромосома

У кожній клітині людини 23 пари хромосом: половина від матері, половина від батька. За синдрому Патау тринадцятих хромосом виявляється три замість двох. Найчастіше це випадкова помилка під час дозрівання яйцеклітини чи сперматозоїда або під час перших поділів зародка. Батьки нічого не зробили і не могли цьому запобігти: ні харчування, ні ліки, ні перенесені хвороби, ні спосіб життя до трисомії 13 стосунку не мають.

Форм хвороби кілька, і саме від форми залежить і тяжкість, і розмова про наступну вагітність:

• повна трисомія 13 — зайва хромосома є в усіх клітинах. Це переважна більшість випадків і найтяжчий перебіг;
• транслокаційна форма — зайвий тринадцятий матеріал приєднаний до іншої хромосоми. Прояви такі самі, але тут можливе носійство в одного з батьків, а отже, і повторення;
• мозаїчна форма — зайва хромосома є лише в частині клітин. Прояви бувають помітно м’якшими, і такі діти живуть довше;
• часткова трисомія — подвоєна лише ділянка тринадцятої хромосоми. Картина залежить від того, яка саме це ділянка.

З віком матері ймовірність випадкової трисомії зростає, як і за синдромів Дауна та Едвардса. Але народитися дитина із синдромом Патау може в будь-якому віці, і більшість таких дітей народжується в молодих жінок — просто тому, що вони народжують частіше.

Як синдром виявляється в дитини

Головне, що відрізняє трисомію 13 від багатьох інших хвороб, — поєднання кількох вад одночасно. Окремо взята розщілина губи чи зайвий палець про синдром не свідчать нічого.

• Головний мозок. Півкулі часто не розділяються повністю — це голопрозенцефалія. Від ступеня нерозділення залежать і риси обличчя, і тяжкість стану. Бувають судоми і напади зупинки дихання;
• Обличчя. Розщілина губи й піднебіння, дуже маленькі очі або відсутність очного яблука, дефект райдужки, близько посаджені очі, малий розмір голови, змінена форма вушних раковин, зниження слуху;
• Шкіра голови. Ділянки, де шкіра не сформувалася, — характерна саме для цього синдрому ознака;
• Серце. Ваду знаходять приблизно у вісьмох дітей із десяти: найчастіше дефекти перегородок і незарощена артеріальна протока;
• Живіт і нирки. Дефект передньої черевної стінки, за якого частина кишківника лежить назовні під тонкою оболонкою; кісти в нирках;
• Кисті й стопи. Зайві пальці, стиснуті в кулак кисті з пальцями, що заходять один на одного, стопа з опуклою підошвою.

Ще під час вагітності дитина росте повільніше за строк і народжується маловаговою. У дітей, які вижили, тяжко затримується розвиток, вони погано смокчуть і ковтають, часто хворіють на пневмонії.

Що видно під час вагітності

Першим зазвичай насторожує не аналіз, а ультразвук. Наприкінці першого триместру дивляться товщину комірцевого простору і разом з аналізом крові матері рахують імовірність трьох трисомій — 13, 18 і 21. Точні строки та склад програми в різних країнах трохи різняться, але принцип спільний: спершу оцінка ймовірності, потім уточнювальне дослідження.

Якщо ймовірність висока, пропонують неінвазивний пренатальний тест — аналіз крові матері, у якій плавають фрагменти ДНК плаценти. Тут важливо розуміти одну річ: це так само скринінг, а не діагноз. Щодо трисомії 13 такий тест помиляється частіше, ніж щодо синдрому Дауна: позитивний результат нерідко виявляється хибним, бо причиною може бути мозаїцизм плаценти або особливості самої матері. Жодне рішення щодо вагітності за неінвазивним тестом не ухвалюють.

На ультразвуку другого триместру шукають уже самі вади: нерозділений мозок, розщілину обличчя, дефекти серця, зайві пальці, збільшені яскраві нирки, дефект черевної стінки, затримку росту. Поєднання кількох таких знахідок — вагомий доказ на користь хромосомної хвороби, але й воно діагнозом не є.

Чим підтверджують діагноз

Діагноз ставить лише дослідження хромосом дитини. До пологів клітини отримують одним із двох способів: біопсією ворсин хоріона (зазвичай наприкінці першого триместру) або амніоцентезом — забором навколоплідних вод (від другого триместру). Обидва втручання виконують голкою через живіт під контролем ультразвуку, обидва мають невеликий, у частки відсотка, ризик втрати вагітності, і про це з вами зобов’язані поговорити заздалегідь.

З отриманими клітинами роблять аналіз хромосомного набору — каріотипування, а також швидкі методи, що дають відповідь про кількість конкретних хромосом за день-два. Хромосомний мікроматричний аналіз додатково покаже часткові подвоєння і втрати. Саме каріотип відповідає на друге важливе питання — це випадкова трисомія чи транслокація.

Якщо дитина народилася і синдром запідозрили за зовнішніми ознаками, каріотип роблять із крові новонародженого. Ультразвук, огляд і знімки самі собою трисомію 13 не доводять і не виключають.

З чим можна сплутати

Схожу картину дають кілька інших станів, і розрізняє їх саме генетичне дослідження:

• синдром Едвардса (трисомія 18) — теж численні вади, затримка росту, стиснуті кисті й опукла стопа, але без голопрозенцефалії і зазвичай без зайвих пальців;
• триплоїдія — потрійний набір усіх хромосом, різка затримка росту і зміни плаценти;
• синдром Меккеля — Грубера — успадковане від обох батьків поєднання кістозних нирок, зайвих пальців і мозкової грижі, зовні дуже близьке до трисомії 13;
• синдром Сміта — Лемлі — Опіца — порушення обміну холестерину з вадами розвитку і зрощеними пальцями стоп;
• ізольована голопрозенцефалія без трисомії — вона буває наслідком окремих генних поломок або тяжкого некомпенсованого діабету в матері;
• перебудови самої тринадцятої хромосоми — втрата або подвоєння її ділянки.

Різниця тут не академічна: від того, що саме знайшли, залежать і прогноз, і ризик повторення в родині.

Перші дні після народження

Ліків, які прибирали б зайву хромосому, не існує. Допомога новонародженому спрямована на те, щоб йому не було боляче і страшно і щоб він міг отримувати харчування: тепло, знеболення, годування через зонд, кисень за потреби, протисудомні препарати, якщо почалися напади. Обсяг втручань обговорюють із батьками окремо за кожним пунктом, а не вирішують за них.

Діти, які пережили перші тижні, спостерігаються в команди фахівців — щодо серця, зору, слуху, судом, харчування. Питання про операцію на серці чи про усунення розщілини не вирішується однаково для всіх: його розглядають індивідуально, зважуючи, що операція дасть самій дитині.

Викликайте швидку — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний номер 112, — якщо дитина перестала дихати або дихає з довгими паузами, посиніла, стала млявою і не реагує, якщо почалися судоми або вона повністю відмовляється від їжі та перестала мочитися. Удома з такими дітьми батьків заздалегідь навчають, що робити при зупинці дихання; попросіть про це навчання, якщо його не запропонували.

Рішення, які доводиться ухвалювати батькам

Діагноз, поставлений до пологів, ставить перед вибором, якого ніхто не може зробити за родину: продовжувати вагітність чи перервати її, а якщо продовжувати — який обсяг допомоги отримуватиме дитина після народження. Допомога тут буває двох видів: інтенсивна, спрямована на продовження життя, і паліативна, спрямована на комфорт. Їх не обов’язково обирати раз і назавжди, план можна змінювати.

Просіть, щоб з вами говорили конкретно: що саме знайшли, наскільки впевнено, що відомо про прогноз за цієї форми, які втручання реальні у вашій лікарні. Корисно записати розмову або прийти вдвох — у такому стані половина сказаного в пам’яті не втримується. Психологічна підтримка і групи батьків, які пройшли через те саме, — не формальність: найчастіше саме вони допомагають пережити перший рік, незалежно від того, яким було рішення.

Чи повториться це в наступній вагітності

Якщо в дитини була випадкова повна трисомія, імовірність повторення невелика — вона лише трохи вища за звичайну для вашого віку, і обстежувати батьків сенсу немає. Якщо ж каріотип показав транслокацію, обоє батьків здають кров на власний хромосомний набір. Іноді з’ясовується, що один із них — здоровий носій перебудови; тоді ризик повторення вищий, і він різний за різних варіантів перебудови, аж до того, що за окремих рідкісних її видів здорова вагітність неможлива. Перевірити хромосоми має сенс і іншим кровним родичам.

Цю розмову веде лікар-генетик, і краще прийти до нього до наступної вагітності, а не під час неї: тоді є час обговорити і ранню діагностику, і інші шляхи до дитини.

Онлайн-консультація

Онлайн зручно розбирати папери, а за цього діагнозу паперів набирається багато. Лікар прочитає разом із вами висновок ультразвуку, результат скринінгу, роздруківку неінвазивного тесту чи каріотип і пояснить простими словами, що там написано: чим імовірність відрізняється від діагнозу, чому один тест не скасовує іншого, яка саме форма синдрому зазначена у висновку.

На онлайн-прийомі можна заздалегідь обговорити, які запитання поставити генетику, що означає запропоноване втручання і чим біопсія ворсин хоріона відрізняється від амніоцентезу. Якщо дитина вже народилася, лікар допоможе розібратися з призначеннями, з годуванням і з тим, до яких фахівців звертатися насамперед. Окрема і цілком нормальна причина прийти на прийом — просто запитати те, що не встигли запитати в лікарні.

Чого онлайн зробити не можна: провести ультразвук, узяти кров і навколоплідні води, оглянути новонародженого. І якщо в дитини з’явилися ознаки з розділу про невідкладну допомогу, не пишіть повідомлення — викликайте швидку.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.