Анальна нориця

Анальна нориця — вузький хід, що сполучає внутрішню поверхню відхідника зі шкірою поряд із ним. Усередині живе інфекція, тому із зовнішнього отвору раз у раз підтікає гній, а під шкірою знову набрякає болючий вузол. Сам собою хід майже не заростає: стінки вкриваються вистилкою, і він перетворюється на постійну трубку. Це не пухлина й не заразна хвороба, але й не те, що минає від мазей і спокою.

Звідки береться хід між кишкою і шкірою

По колу відхідника, на межі слизової та шкіри, відкриваються дрібні залози. Коли протока такої залози забивається, усередині швидко розвивається нагноєння. Гнояк розкривають або він проривається сам, біль відпускає — але доріжка, яку гній проклав назовні, лишається. Приблизно у третини — половини людей вона й стає норицею.

Звідси типова історія: кілька днів сильного болю та «ґуля» біля відхідника, потім полегшення, а через тижні або місяці — мокнуча цятка на шкірі, що то підсихає, то відкривається знову. Хід буває коротким і прямим, а буває довгим, з відгалуженнями та кишенями, і проходить крізь м'язи, які замикають відхідник. Від цього залежить усе: як норицю шукають, як лікують і чим людина ризикує під час операції.

Що відчуває людина

• підмокання білизни — гній, сукровиця, іноді сліди калу, з неприємним запахом;
• свербіж, печіння, подразнена мокнуча шкіра навколо відхідника;
• ниючий або пульсуючий біль, що посилюється при сидінні, ходьбі, кашлі та під час випорожнення;
• чергування затиш і загострень, коли все знову набрякає й болить, доки не прорветься;
• маленький отвір або горбок на шкірі поряд із відхідником — самому розгледіти вдається не завжди;
• рідше — труднощі з утриманням газів і калу, зазвичай уже за давньої або складної нориці.

Температура, озноб та розлите почервоніння — ознаки не самої нориці, а свіжого гнояка, який у ній утворився.

Коли не можна чекати

Термінова допомога потрібна, якщо з'явилися:

• швидко наростаючий біль у промежині — сильніший, ніж виглядає саме місце;
• температура вище 38 з ознобом, слабкість, сплутаність свідомості, частий пульс;
• почервоніння та набряк, що розповзаються на сідниці, калитку, статеві губи, низ живота;
• ділянки шкіри, які темнішають, синіють або втрачають чутливість, хрускіт під пальцями при натисканні;
• неможливість помочитися чи випорожнитися через біль.

Так може починатися гангрена Фурньє — рідкісна, але стрімка інфекція тканин промежини, що руйнує їх за години. Частіше вона розвивається за діабету, ожиріння, приймання препаратів, які пригнічують імунітет, але буває і в раніше здорових людей. Тут рахунок на години, а не на дні: потрібна екстрена операція. Це єдина ситуація навколо анальної нориці, де зволікання небезпечне для життя, і тому про неї варто знати заздалегідь.

Не кожна нориця починається з гнояка

Дев'ять нориць із десяти — наслідок звичайного нагноєння анальної залози. Решта пов'язана з іншими причинами, і пропускати їх не можна: лікувати тоді треба не хід, а хворобу під ним.

• Хвороба Крона. Найчастіша з «непростих» причин. Нориці при ній нерідко множинні та вперті, погано загоюються після звичайної операції, а іноді з'являються раніше за кишкові скарги й стають першою ознакою хвороби. Підозру посилюють пронос, біль у животі, втрата ваги, кров у випорожненнях, запалення очей і суглобів.
• Гнійний гідраденіт. Хронічне запалення шкіри з вузлами й ходами в паху, під пахвами, між сідницями; його ходи легко сплутати з анальною норицею.
• Туберкульоз, рідше ВІЛ та інші стани з ослабленим імунітетом. Про них згадують, коли нориця існує довго й не піддається лікуванню.
• Наслідки операцій і пологів — втручання на відхіднику, розриви промежини. Окремий різновид: хід між прямою кишкою та піхвою, через який гази та вміст кишківника потрапляють у піхву.
• Променева терапія органів малого таза — іноді через роки після лікування.
• Пухлина. Рідко, але хід буває проявом раку прямої кишки чи відхідникового каналу; крім того, у дуже давній нориці може переродитися сама її вистилка. Тому тканину, видалену під час операції, надсилають на дослідження.

Запалений хід у міжсідничній складці ближче до куприка — інша хвороба, хоч виглядає схоже й часто з анальною норицею плутається.

Як знаходять хід

Починають з огляду: лікар роздивляється зовнішній отвір, обмацує промежину, проводить пальцеве дослідження прямої кишки та огляд коротким інструментом із підсвіткою. Часто цього досить для діагнозу.

Складніше інше — де внутрішній отвір і як хід іде щодо замикальних м'язів. Тут допомагає МРТ малого таза: вона найкраще показує відгалуження, затікання та приховані порожнини. Застосовують і ультразвук через відхідник. Остаточну картину нерідко дає огляд під наркозом: хірург простежує хід зондом і одразу вирішує, що робити. Якщо нориць кілька, вони повертаються або розташовані незвично, обстежують кишківник, щоб не пропустити хворобу Крона.

Прочищати хід самотужки, видавлювати вміст, вводити в отвір будь-що — певний спосіб рознести інфекцію глибше.

Чому без хірурга не обійтися

Антибіотики знімають гостре запалення, але не закривають сам хід; мазі, ванночки та свічки полегшують стан — і тільки. Завдання операції подвійне: прибрати хід і зберегти м'язи, які утримують кал.

• Розсічення ходу. Хід розкривають по всій довжині, і він загоюється відкритою борозенкою. Найнадійніший спосіб, але годиться лише тоді, коли зачеплено незначну частину м'яза.
• Дренувальна нитка. Її проводять крізь хід і залишають на тижні чи місяці. Вона не виліковує, але тримає хід відкритим, не дає накопичуватися гною й знімає загострення — спосіб виграти час перед наступним кроком або жити спокійно, коли операція ризикована.
• Перев'язка ходу між м'язами та пластика клаптем. Хід перекривають, не розсікаючи м'яз: у проміжку між його шарами або закривши внутрішній отвір клаптем власної слизової. Загоюється рідше, ніж при розсіченні, зате м'язи цілі.
• Заповнення та запаювання ходу — клейові склади, біологічні корки, лазерна чи радіочастотна дія зсередини. М'язи не страждають, відновлення швидке, але нориця повертається частіше.

Нерідко лікування йде у два-три етапи — це не ознака невдачі, а звичайний перебіг справи. Коли нориця виникла на тлі хвороби Крона, операція лише частина плану: паралельно добирають ліки, що пригнічують запалення в кишківнику, інакше хід відкривається знову.

Про що варто запитати хірурга: чи зачеплені м'язи й наскільки, який за обраного способу ризик втратити контроль над випорожненням, наскільки ймовірне повернення нориці.

Життя до операції та після

• м'яке регулярне випорожнення — вода, клітковина, за потреби проносне; тужитися й довго сидіти на унітазі не треба;
• обмивання теплою водою після випорожнення та промокання насухо; мило з віддушками та спиртові серветки лише подразнюють шкіру;
• прокладка або марлева серветка, щоб не мокла білизна;
• сидячі ванночки з теплою водою: не лікують, але помітно полегшують біль;
• відмова від куріння — у курців рани в цій ділянці загоюються гірше, надто за хвороби Крона;
• контроль цукру крові за діабету: від нього напряму залежить загоєння.

Після операції ділянка загоюється повільно, тижнями, і це нормально. Повернутися до лікаря варто, якщо піднялася температура, біль посилився замість того щоб стихати, почалася кровотеча або зникло відчуття позиву.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере вашу історію: чи був гнояк, скільки разів усе повторювалося, що вже робили. Він підкаже, чи потрібна термінова допомога, чи до планового візиту можна підготуватися спокійно, пояснить, яке обстеження має сенс пройти до прийому проктолога і на що звернути увагу, якщо є підстави підозрювати хворобу кишківника.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.