Тазоцін

2 г + 0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузії

Тазоцин

4 г + 0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузії

Піперацилін+ Тазобактам

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначений для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Тазоцин і для чого він призначений
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Тазоцин
• 3. Як застосовувати препарат Тазоцин
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Тазоцин
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Тазоцин і для чого він призначений

Піперацилін належить до групи антибіотиків, які називаються "бroad-спектральними пеніцилінами". Це антибіотик, який вбиває багато видів бактерій. Тазобактам може запобігти виживанню деяких бактерій, які нечутливі до дії піперациліну. Це означає, що при одночасному застосуванні піперациліну та тазобактаму гине більше штамів бактерій.
Тазоцин застосовується у дорослих і підлітків для лікування бактеріальних інфекцій нижніх дихальних шляхів (легенів), сечової системи (нирок і сечового міхура), інфекцій черевної порожнини, шкіри та крові. Тазоцин можна застосовувати для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів з низьким рівнем білих кров'яних тілець (знижена імунітетна система).
Тазоцин застосовується у дітей віком від 2 до 12 років для лікування інфекцій черевної порожнини, включаючи апендицит, перитоніт (інфекція рідини та оболонок внутрішніх органів черевної порожнини), холецистит (інфекція жовчного міхура). Тазоцин можна застосовувати для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів з низьким рівнем білих кров'яних тілець (знижена імунітетна система).
У деяких важких інфекціях лікар може вирішити застосовувати препарат Тазоцин разом з іншими антибіотиками.

2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Тазоцин

Коли не застосовувати препарат Тазоцин

• Якщо пацієнт має алергію на піперацилін, тазобактам або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6).
• Якщо пацієнт має алергію на антибіотики, які називаються пеніцилінами, цефалоспоринами або інші інгібітори бета-лактамаз, оскільки він може бути алергічним до Тазоцину.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Тазоцин, обговоріть це з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

• Якщо у пацієнта є алергія. Якщо пацієнт має кілька алергій, він повинен бути певен, що перед прийняттям препарату повідомив про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо у пацієнта є діарея до лікування або вона виникне під час або після закінчення лікування. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника. Не слід приймати жодних ліків проти діареї без консультації з лікарем.
• Якщо у пацієнта є низький рівень калію в крові. Можливо, що перед застосуванням препарату лікар проведе дослідження нирок та під час лікування буде проводити регулярні аналізи крові.
• Якщо пацієнт має захворювання нирок або печінки або піддається гемодіалізу. Можливо, що перед застосуванням препарату лікар проведе дослідження нирок та буде проводити регулярні аналізи крові під час лікування.
• Якщо пацієнт приймає одночасно з Тазоцином антибіотик ванкоміцин, то ризик ушкодження нирок може бути підвищений (див. також Тазоцин та інші лікив цій інструкції).
• Якщо пацієнт приймає ліки, які запобігають надмірному згортанню крові, які називаються антикоагулянтами (див. також Тазоцин та інші лікив цій інструкції) або якщо під час лікування виникне несподіване кровотеча. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо у пацієнта виникнуть судоми під час лікування. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо пацієнт вважає, що у нього виникла нова інфекція або погіршилася існуюча інфекція. У такому випадку необхідно повідомити про це лікаря або медичного працівника.

Лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба
Зафіксовані випадки виникнення хвороби, при якій імунна система виробляє занадто багато
зазвичай нормальних білих кров'яних тілець, які називаються гістіоцитами та лімфоцитами, що призводить до стану запалення (лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба). Ця хвороба може загрожувати життю, якщо не буде рано діагностована та лікувана. У разі виникнення кількох симптомів, таких як гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, відчуття слабкості, головокружіння, задишка, синюшність або висипка на шкірі, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діти

Не рекомендується застосовувати піперацилін з тазобактамом у дітей віком до 2 років через відсутність достатніх даних про безпеку та ефективність.

Тазоцин та інші ліки

Необхідно повідомити лікаря або кваліфікованого медичного працівника про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або останнім часом, включаючи ті, які видаються без рецепта.
Деякі ліки можуть взаємодіяти з піперациліном та тазобактамом.
До них належать:

• лік, який застосовується при подагрі (пробенецид); він може подовжувати час видалення піперациліну та тазобактаму з організму;
• ліки, які знижують згортання крові або застосовуються для лікування тромбозів (наприклад, гепарин, варфарин, ацетилсаліцилова кислота);
• ліки, які застосовуються для розслаблення м'язів під час операцій; якщо пацієнт має бути підданий загальному знеболенню, він повинен повідомити лікаря про застосування препарату Тазоцин;
• метотрексат (лік, який застосовується для лікування пухлин, артриту або псоріазу). Піперацилін та тазобактам можуть подовжувати час видалення метотрексату з організму;
• ліки, які знижують рівень калію в крові (наприклад, мoczопідні ліки або деякі ліки, які застосовуються для лікування пухлин);
• ліки, які містять інші антибіотики: тобраміцин, гентаміцин або ванкоміцин; якщо пацієнт має захворювання нирок, він повинен повідомити про це лікаря.

Одночасне застосування препарату Тазоцин та ванкоміцину може підвищувати ризик ушкодження нирок, навіть якщо немає проблем з нирками.
Вплив на результати лабораторних досліджень
Якщо пацієнт має здати аналіз крові або сечі, він повинен повідомити лікаря або лабораторного працівника про застосування препарату Тазоцин.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Лікар, який спостерігає за пацієнткою, вирішить, чи є Тазоцин підходящим препаратом для неї.
Піперацилін та тазобактам можуть проникати в організм дитини, яка знаходиться всередині матки або через грудне молоко. Якщо пацієнтка годує грудьми, лікар, який спостерігає за нею, вирішить, чи є Тазоцин підходящим препаратом для неї.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

Застосування препарату Тазоцин імовірно не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

Тазоцин містить натрій

Тазоцин, 2 г + 0,25 г
Препарат містить 130 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 6,5% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Тазоцин, 4 г + 0,5 г
Препарат містить 261 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 13% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Необхідно врахувати це у пацієнтів, які контролюють вміст натрію в дієті.

3. Як застосовувати препарат Тазоцин

Препарат вводиться лікарем або медсестрою в інфузію в вену (тривалістю понад 30 хвилин).

Дозування

Доза препарату, яку вводять пацієнту, залежить від захворювання, віку пацієнта та від можливих проблем з нирками.

Дорослі та підлітки віком понад 12 років

Зазвичай вводять 4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму в вену (безпосередньо в кров),
кожні 6-8 годин.

Діти віком від 2 до 12 років

У дітей з інфекціями черевної порожнини зазвичай вводять 100 мг піперациліну та 12,5 мг тазобактаму на кг маси тіла в вену (безпосередньо в кров), кожні 8 годин. Зазвичай застосовується доза у дітей з низьким рівнем білих кров'яних тілець у розмірі 80 мг піперациліну та 10 мг тазобактаму на кг маси тіла в вену (безпосередньо в кров), кожні 6 годин.
Лікар розрахує дозу препарату на основі маси тіла дитини, але кожна індивідуальна доза препарату Тазоцин не буде більшою ніж 4 г + 0,5 г.
Лікар буде вводити препарат Тазоцин до повного зникнення симптомів інфекції (від 5 до 14 днів).

Пацієнти з захворюваннями нирок

Лікар може рекомендувати зменшення дози препарату Тазоцин або частоти його введення. Можливо, що лікар буде проводити аналізи крові, щоб упевнитися, що вводиться відповідна доза препарату, особливо якщо пацієнт отримує препарат тривалий час.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Тазоцин

Препарат Тазоцин буде вводитися лікарем або медсестрою, тому застосування неправильної дози малоймовірне. Якщо jedoch у пацієнта виникнуть побічні ефекти (наприклад, судоми) або якщо пацієнт вважає, що отримав過 велику дозу препарату, він повинен негайно повідомити про це лікаря.

Пропуск застосування препарату Тазоцин

Якщо пацієнт вважає, що пропустив дозу препарату Тазоцин, він повинен негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Якщо виникнуть будь-які з нижче перелічених важких побічних ефектів, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Важкі побічні ефекти (з частотою, вказаною в дужках) препарату Тазоцин включають:

• важкі реакції шкіри [синдром Стівенса-Джонсона, пухирчасте запалення шкіри (частота невідома), лущення шкіри (частота невідома), токсична некроліз шкіри (синдром Лаєлла) (рідко)], які спочатку виглядають як червоні плями подібної форми до тарчі або округлі плями, часто з центральними пухирями; крім того, може виникнути виразка рота, горла, носа, кінцівок, статевих органів та запалення кон'юнктиви (червоність і набряк очей); висипка може розвиватися в розлеглі пухирі або лущення шкіри і може загрожувати життю
• важка, потенційно загрозлива життя алергічна реакція (осутка з еозинофілією та загальними симптомами), яка може включати шкіру та, що важливіше, інші органи, розташовані під шкірою, такі як нирки та печінка
• хвороба шкіри (остра універсальна осутка з пухирцями) з супутньою гарячкою. Хвороба проявляється численними малими пухирцями, заповненими рідиною, розташовані на набряклій та червоній великій поверхні шкіри
• набряк обличчя, губ, язика або інших частин тіла (частота невідома)
• задишка, свистячий дихання або труднощі з диханням (частота невідома)
• важка висипка або кропив'янка (не дуже часто), свербіж або висипка на шкірі (часто)
• жовте забарвлення білкових частин очей або шкіри (частота невідома)
• ушкодження клітин крові [симптоми включають: несподіваний брак дихання, червоне або коричневе забарвлення сечі (частота невідома), носова кровотеча (рідко) та невеликі синяки (частота невідома), значне зниження кількості білих кров'яних тілець (рідко)
• важна або незникуча діарея з гарячкою або слабістю (рідко)

Якщо погіршиться будь-якийз побічних ефектів або виникнуть будь-які побічні ефекти, не перелічені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
Дуже часті побічні ефекти(можуть виникнути частіше ніж у 1 з 10 осіб):

• діарея

Часті побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 10 осіб ):

• інфекції, викликані дріжджами
• зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості червоних кров'яних тілець або барвника крові/гемоглобіну, неправильні результати лабораторних досліджень (додатний результат безпосереднього тесту Кумбса), подовження часу згортання крові (подовження часу часткової тромбопластини після активації)
• зниження кількості білка в крові
• головний біль, безсоння
• біль у животі, блювота, нудота, запор, диспепсія
• збільшення активності ферментів печінки в крові
• висипка на шкірі, свербіж
• неправильні результати лабораторних досліджень функції нирок
• гарячка, реакція в місці введення

Не дуже часті побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 100 осіб):

• зниження кількості білих кров'яних тілець (лейкопенія), подовження часу згортання крові (подовження часу протромбіну)
• зниження рівня калію в крові, зниження рівня цукру в крові
• припадки, спостережувані у пацієнтів, які приймають високі дози препарату або у яких є проблеми з нирками
• низький тиск крові, запалення вен (чувство надмірної чутливості до дотику або червоність області, яка постраждала від запалення), червоність шкіри
• збільшення рівня білірубіну (продукту розкладу барвника крові)
• реакції шкіри, які включають червоність, зміни шкіри, кропив'янка
• болі в суглобах і м'язах
• дріжджання

Рідкі побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 1 000 осіб):

• значне зниження кількості білих кров'яних тілець (агранулоцитоз), носова кровотеча
• важке запалення товстої кишки, запалення слизової оболонки рота
• відшарування зовнішнього шару шкіри на всьому тілі [токсична некроліз шкіри (синдром Лаєлла)]

Частота невідома(не може бути визначена на основі доступних даних):

• значне зниження кількості червоних кров'яних тілець, білих кров'яних тілець і тромбоцитів (панцитопенія), зниження кількості білих кров'яних тілець (нейтропенія), зниження кількості червоних кров'яних тілець через передчасне ушкодження або деградацію, невеликі синяки, подовження часу кровотечі, збільшення кількості тромбоцитів, збільшення кількості специфічного типу білих кров'яних тілець (еозинофілія)
• алергічна реакція та важка алергічна реакція
• запалення печінки, жовте забарвлення шкіри або білкових частин очей
• важка алергічна реакція, яка включає все тіло, з виникненням висипки на шкірі та на слизових оболонках, пухирців і інших висипок на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона), важка алергічна реакція, яка включає шкіру та інші органи, такі як нирки та печінка (осутка з еозинофілією та загальними симптомами), численні малі пухирці, заповнені рідиною, розташовані на набряклій та червоній великій поверхні шкіри з гарячкою (остра універсальна осутка з пухирцями), реакції шкіри з пухирцями (пухирчасте запалення шкіри)
• ослаблена функція нирок та проблеми з нирками
• хвороба легенів з виникненням у легенях збільшеної кількості еозинофілів (тип білих кров'яних тілець)
• остра дезорієнтація та стан сплутаності (маячня)

Введення піперациліну пацієнтам з муковісцидозом було пов'язано з частішим виникненням гарячки та висипки.
Антибіотики бета-лактамові, включаючи піперацилін з тазобактамом, можуть викликати виникнення симптомів порушення функції мозку (енцефалопатії) та судомів.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Січових Стрільців, 43
04053 Київ
Телефон: +38 (044) 279-64-04
Факс: +38 (044) 279-64-04
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти подовіному суб'єкту або представнику подового суб'єкта.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Тазоцин

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та флаконі після: “EXP”.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Не відкриті флакони: не зберігати при температурі вище 25°C.
Виключно для одноразового застосування. Необхідно викинути будь-які залишки незастосованого розчину.
Ліки не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати фармацевта, як викинути ліки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Тазоцин

• Активними речовинами препарату є піперацилін та тазобактам. Тазоцин, 2 г + 0,25 г: кожна флакон містить 2 г піперациліну (у вигляді солі натрію) та 0,25 г тазобактаму (у вигляді солі натрію). Тазоцин, 4 г + 0,5 г: кожна флакон містить 4 г піперациліну (у вигляді солі натрію) та 0,5 г тазобактаму (у вигляді солі натрію).
• Інші компоненти: цитринова кислота моногідрат та едетат дисодію (ЕДТА).

Як виглядає препарат Тазоцин і що містить упаковка

Тазоцин, 2 г + 0,25 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі.
Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.
Тазоцин, 4 г + 0,5 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі.
Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальний суб'єкт

Pfizer Europe MA EEIG
Бульвар де ла Плейн 17
1050 Брюссель
Бельгія

Виробник

Wyeth-Lederle S.r.l
Віа Франко Горгоне – Зона Індустріале
95100 Катанія CT
Італія
Pfizer Service Company BV,
Хоге Вей 10,
Завентем, 1930
Бельгія

Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору та у Великій Британії (Північній Ірландії) під наступними назвами:

Кіпр

• TAZOCIN EF Данія
• Тазоцин Франція
• TAZOCILLINE 2 г/0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузії TAZOCILLINE 4 г/0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузії Греція
• Тазоцин EF Італія
• Тазоцин 2 г / 0,25 г порошок для приготування розчину для інфузії Тазоцин 4 г / 0,5 г порошок для приготування розчину для інфузії Мальта
• Тазоцин Польща
• Тазоцин Велика Британія (Північна Ірландія) - TAZOCIN 2 г/0,25 г порошок для приготування розчину для інфузії TAZOCIN 4 г/0,5 г порошок для приготування розчину для інфузії

Для отримання більш детальної інформації про цей препарат зверніться до місцевого представника відповідального суб'єкта:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
телефон: 22 335 61 00
Дата останньої актуалізації інструкції:07/2022
Детальна інформація про цей препарат доступна на сайті: www.urpl.gov.pl
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена виключно для фахових медичних працівників:

Увага: Не рекомендується застосовувати у дорослих пацієнтів для лікування бактеріємії, викликаної штамами E. coliі K. pneumoniae(незалежних від цефтріаксону) з продукуванням β-лактамаз з розширеним спектром субстратів (ESBL, англ. extended-spectrum beta-lactamases)

Як зберігати препарат Тазоцин

Не відкрита флакон: не зберігати при температурі вище 25°C.

Приготовлений розчин у флаконі

Дослідження стабільності підтверджують, що розчин можна зберігати до 12 годин у холодильнику при температурі 2-8°C після розчинення в одному з сумісних розчинників (див. Інструкції до застосування нижче).

Розбавлений приготовлений розчин для інфузії

Якщо розбавлений приготовлений розчин був підготовлений з використанням одного з сумісних розбавників, до відповідних об'ємів (див. Інструкції до застосування нижче), він зберігає стабільність до 12 годин, якщо зберігати у холодильнику при температурі 2-8°C.
З мікробіологічної точки зору, розчинений або розбавлений препарат слід використовувати негайно.
Якщо препарат не буде використаний негайно, відповідальність за час і умови зберігання після підготовки лежить на особі, яка його вводить. Цей час не може бути довшим ніж 12 годин при температурі 2-8°C.

Інструкції до застосування

Тазоцин слід вводити в інфузію в вену (тривалістю понад 30 хвилин).
Препарат слід розчиняти та розбавляти в стерильних умовах. Перед введенням необхідно перевірити, чи не містить розчин видимих частинок та чи не змінився його колір. Розчин можна вводити лише тоді, коли він прозорий та не містить видимих частинок.

Введення в вену

Розчин слід підготувати, додавши до флакону відповідну кількість одного з перелічених нижче сумісних розчинників. Флакон слід трясати до розчинення. Порошок розчиняється зазвичай протягом 5-10 хвилин безперервного трясіння (детальні інструкції щодо роботи з препаратом див. нижче).

* Сумісні розчинники, які використовуються для розчинення:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• стерильна вода для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози

Максимальна рекомендована об'єм розчинника становить 50 мл на дозу.
Приготовлений розчин слід витягнути з флакону за допомогою шприца. Після розчинення порошку в рекомендований спосіб вміст флакону, витягнутий за допомогою шприца, міститиме вказану на етикетці кількість піперациліну та тазобактаму.
Такий приготовлений розчин можна подальше розбавити до необхідної об'єму (наприклад, 50 мл або 150 мл) одним з нижче перелічених розбавників:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози
• 6% розчин декстрану у 0,9% (9 мг/мл) розчині хлориду натрію
• рінгер-Локка з лактатом
• гартманівський розчин
• рінгер-Локка з ацетатом
• рінгер-Локка з ацетатом і малатом

Несумісність

Якщо Тазоцин вводиться одночасно з іншим антибіотиком (наприклад, аміноглікозидом), ці продукти слід вводити окремо. Змішування антибіотиків бета-лактамових з аміноглікозидами in vitroможе призвести до значного інактивування аміноглікозиду. Однак було доведено, що амікацин та гентаміцин сумісні з препаратом Тазоцин in vitroу деяких розбавниках у певних концентраціях (див. нижче Введення Тазоцину з аміноглікозидами).
Не слід змішувати препарат Тазоцин з іншими речовинами у шприці чи контейнері для інфузії, оскільки не встановлено їхню сумісність.
Через хімічну нестабільність препарату Тазоцин не слід застосовувати з розчинами, які містять лише бікарбонат натрію.
Тазоцин сумісний з рінгер-Локом з лактатом і може вводитися одночасно через спільний дренаж інфузії Y.
Не слід додавати препарат Тазоцин до препаратів крові чи гідролізатів альбуміну.

Введення Тазоцину з аміноглікозидами

Змішування антибіотиків бета-лактамових з аміноглікозидами in vitroможе призвести до значного інактивування аміноглікозидів, тому рекомендується вводити Тазоцин та аміноглікозид окремо. Якщо одночасне введення аміноглікозиду та препарату Тазоцин є необхідним, їх слід розчиняти та розбавляти окремо.
Якщо рекомендовано одночасне введення, Тазоцин сумісний і може вводитися одночасно через спільний дренаж інфузії Y лише з нижче переліченими аміноглікозидами та у вказаних умовах.

* Дозу аміноглікозиду слід коригувати залежно від маси тіла пацієнта, тяжкості інфекції (тяжкої або загрозливої для життя) та функції нирок (кліренс креатиніну).
Сумісність препарату Тазоцин з іншими аміноглікозидами не встановлено. Лише вказані вище концентрації амікацину та гентаміцину з переліченими вище дозами препарату Тазоцин встановлено як сумісні для одночасного введення через спільний дренаж інфузії Y. Одночасне введення через спільний дренаж інфузії Y іншим чином, ніж вказано вище, може призвести до інактивування аміноглікозиду препаратом Тазоцин.