Сухість піхви

Стінки піхви постійно зволожуються, і тримається це зволоження на естрогені. Коли його стає менше, слизова оболонка робиться тоншою, сухішою й легше травмується: з'являється пекучість, свербіж, відчуття натертості, біль під час близькості. Це не «вікова неминучість» і не те, що треба перетерпіти: у сухості майже завжди є зрозуміла причина, а в більшості причин — засіб, який працює. Мовчать про це роками переважно тому, що тему вважають незручною, а не тому, що допомогти нічим.

Як це відчувається

Сухість рідко обмежується сухістю. Зазвичай набирається кілька ознак одразу, і за ними видно, що річ у стані слизової оболонки, а не в інфекції.

• Біль або пекучість під час близькості, іноді лише при проникненні, іноді весь наступний день. Може з'явитися мажуча кров після близькості — від мікротріщин слизової оболонки.
• Постійне відчуття сухості, натертості, стягнутості, яке дошкуляє й поза близькістю — при ходьбі, у вузькому одязі, коли сидиш.
• Свербіж і пекучість в ділянці входу в піхву та на зовнішніх губах, почервоніння.
• Часте сечовипускання, пекучість під час нього, хибні позиви та повторювані інфекції сечових шляхів: та сама тканина вистилає й вхід до сечівника.
• Зменшення звичайних виділень, іноді навпаки — скупі рідкуваті виділення через подразнення.
• Зниження бажання, яке зазвичай іде слідом: тіло вже пов'язало близькість із болем.

Нестача змазки в конкретний момент — не те саме, що сухість слизової оболонки: якщо це буває лише іноді й поспіхом, річ у ситуації, а не в стані тканин.

Естроген: найчастіша причина

У переважній більшості випадків сухість пояснюється зниженням естрогену, і ось коли це відбувається.

• Перименопауза й роки після менопаузи. Найчастіша причина взагалі. Починається ще при збережених, але нерегулярних менструаціях, і на відміну від припливів із часом не проходить, а поволі посилюється, якщо нічого не робити.
• Після пологів і під час годування. Поки триває лактація, естроген низький, і сухість буває виразною. Це тимчасово й проходить із поверненням циклу, але терпіти біль ці місяці не потрібно — зволожувачі та лубриканти працюють і тут.
• Після видалення яєчників, а також після їхнього опромінення чи хіміотерапії. Тут естроген падає не поступово, а разом, і сухість зазвичай тяжча, ніж при природній менопаузі.
• На тлі лікування раку грудної залози. Препарати, що пригнічують дію естрогену, дають сухість майже всім, хто їх приймає. Терпіти це не треба, але й вирішувати самій не можна: підбір засобів тут узгоджують із лікарем, який веде лікування.
• Рання недостатність яєчників — рідка причина, але про неї думають, якщо сухість і перебої циклу з'явилися задовго до звичайного віку менопаузи.

Ліки та інші причини

Якщо вік ні до чого, варто перебрати решту. Часто причина виявляється в аптечці.

• Антигістамінні засоби сушать усі слизові оболонки, а не лише ніс — сухість піхви від них знайома тим, хто приймає їх курсами при алергії.
• Антидепресанти, насамперед із групи, що підвищує рівень серотоніну: вони дають і сухість, і зниження збудження.
• Деякі гормональні контрацептиви, особливо з низькою дозою естрогену, а також засоби, що містять лише прогестин.
• Засоби від підвищеного тиску й сечогінні, препарати від гіперактивного сечового міхура, деякі ліки від алергії та від укачування.
• Мило, гелі, спринцювання. Це причина, яку створюють власними руками, і вона ж найчастіше перешкоджає лікуванню: мило й будь-які засоби «для інтимної гігієни» змивають захисний шар, а спринцювання вимиває нормальну флору. Зовні достатньо теплої води, всередині мити не потрібно взагалі.
• Куріння погіршує кровопостачання слизової оболонки й наближає менопаузу.
• Шкірні хвороби цієї ділянки. Склерозуючий лишай і червоний плоский лишай дають сухість, свербіж і тріщини, але потребують зовсім іншого лікування, тому стійка сухість зі зміненою на вигляд шкірою — привід до огляду, а не до купівлі лубриканта.

Якщо сухо ще в роті та в очах

Це той випадок, коли одна скарга змінює всю картину. При синдромі Шегрена імунна система пошкоджує залози, що виробляють рідину, і сухість стає загальною: сухість піхви разом із постійною сухістю в роті та в очах — привід розповісти лікареві про всі три одразу.

Як це виглядає. В очах — пісок, пекучість, світлобоязнь, до вечора гірше, звичайні краплі допомагають ненадовго. У роті — важко їсти сухе не запиваючи, уночі доводиться пити, язик прилипає, псуються зуби біля самої шийки, частіше з'являється молочниця в кутиках рота. До цього нерідко додаються сухість шкіри й носа, біль у суглобах, сильна втомлюваність, іноді збільшення слинних залоз біля кутів щелепи. Хвороба частіше починається в жінок у віці близько сорока-п'ятдесяти років і легко списується на менопаузу, бо сухість і втомлюваність підходять і туди.

Чому це важливо назвати: діагноз змінює ведення. Тут потрібні не лише місцеві засоби, а обстеження — аналіз крові на певні антитіла, оцінка вироблення слізної рідини та слини — і спостереження лікаря, бо при цій хворобі бувають й інші прояви. Запідозрити її самій цілком можливо, і саме з поєднання трьох сухостей лікарі зазвичай і починають. У нас є окремі сторінки про сухі очі та сухість у роті, де те саме розібрано докладно.

Зволожувачі та лубриканти: у чому різниця

Їх постійно плутають і купують не те. Різниця проста: одне застосовують регулярно, інше перед близькістю.

Вагінальні зволожувачі утримують воду в слизовій оболонці й використовуються курсом — зазвичай кожні кілька днів, незалежно від близькості. Вони дають накопичувальний ефект: через два-три тижні зменшуються пекучість і стягнутість. Це основний засіб при постійній сухості.

Лубриканти діють лише в момент застосування й потрібні безпосередньо перед близькістю та під час неї. Регулярну сухість вони не лікують.

Про що варто знати при виборі:

• Лубрикант на водній основі сумісний із презервативами, силіконовий тримається довше й добрий у воді, але може псувати деякі іграшки. Олійні засоби та вазелін руйнують латекс, тому з презервативом їх не поєднують.
• Засоби з ароматизаторами, охолоджувальним або розігрівальним ефектом і з великою кількістю гліцерину часто самі викликають пекучість.
• Звичайні креми для тіла, лосьйони, мило й антибактеріальні засоби в піхву не застосовують: вони подразнюють слизову оболонку й провокують молочницю.
• Лубриканта беруть більше, ніж здається потрібним, і додають по ходу.

Місцевий естроген і чому біль не треба терпіти

Якщо зволожувачі не дають ради, є засіб, що діє на причину: естроген у вигляді крему, гелю, вагінальних таблеток або кільця. Він відновлює товщину й пружність слизової оболонки, кровопостачання та нормальну кислотність, а заодно зменшує часті позиви до сечовипускання й повторні інфекції сечових шляхів. Діє не відразу: помітне покращення зазвичай через кілька тижнів, а повне — за два-три місяці, тому кидати через тиждень немає сенсу.

Це призначає лікар, і це не те саме, що гормональна терапія в таблетках чи пластирях: доза тут дуже мала й працює переважно на місці. Тому набір обмежень у місцевого естрогену інший і зазвичай значно коротший; зокрема, він підходить багатьом жінкам, яким загальна гормональна терапія не показана. Питання все одно вирішується з лікарем, і особливо уважно — після лікування раку грудної залози.

Окремо варто сказати про те, що найчастіше перешкоджає: біль під час близькості терпіти не треба й «звикнути» до нього не можна. Біль змушує м'язи тазового дна рефлекторно стискатися, від цього болить ще сильніше, і з'являється страх, який згодом існує вже сам собою. Розірвати це коло тим простіше, чим раніше почати: крім зволожувачів та естрогену допомагають неспішний підхід, розмова з партнером і, якщо м'язове напруження вже закріпилося, заняття з фізіотерапевтом із тазового дна.

Чого не можна пропустити

Сухість — стан доброякісний, але є ознаки, за яких потрібен саме огляд, а не підбір засобів.

• Будь-яка кровотеча після менопаузи, навіть одноразова й скупа, і кров після близькості, яка повторюється.
• Виразки, ерозії, тріщини, що не заживають, на слизовій оболонці та зовнішніх губах.
• Стійка біла пляма, потовщення, вузлик або бляшка, особливо якщо ділянка не проходить кілька тижнів, свербить або змінює форму. Так виглядає склерозуючий лишай, що потребує лікування гормональною маззю, і так само може починатися пухлина вульви — вона добре лікується на ранній стадії і тому потребує огляду, а не спостереження.
• Згладжування та зрощення складок, звуження входу в піхву.
• Виділення із запахом, гноєм, зеленим або сірим кольором — це вже про інфекцію, і тут потрібен мазок.
• Біль унизу живота з температурою.

Огляд у цій ділянці триває хвилини й зазвичай відразу відповідає на головне питання. Соромитися його не варто: значна частина небезпечних змін вульви знаходиться саме так — очима лікаря в жінки, яка прийшла зі скаргою на сухість і свербіж.

Онлайн-консультація

Почати з онлайн-прийому при сухості зручно: не потрібно чекати, поки стане нестерпно. Лікар розбере за описом, що перед вами — зниження естрогену, реакція на ліки, наслідок мила та спринцювань чи шкірна хвороба, що потребує огляду. Перегляне разом із вами список препаратів: іноді достатньо змінити один засіб. Пояснить, чим зволожувач відрізняється від лубриканта і як їх застосовувати, щоб був толк, і скаже, чи є сенс обговорювати місцевий естроген саме у вашому випадку. Якщо сухо ще в роті та в очах — допоможе перевірити цю версію й назве потрібні аналізи. І окремо підкаже, у яких випадках потрібен очний огляд найближчими днями, а не через місяць.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.