Сухі очі

Поверхня ока постійно вкрита тонкою плівкою з води, жиру та слизу. Поки плівка ціла, ви її не помічаєте; щойно вона рветься між кліпаннями, око починає подавати сигнали — пече, ріже, наче під повіку насипали піску. Цю скаргу зазвичай списують на втому від екрана, і здебільшого так воно і є. Але за тією самою сухістю стоять і зовсім інші речі: половина причин лежить не в оці, а в домашній аптечці або в системній хворобі, і побачити їх можна, лише знаючи, що шукати.

Очі течуть, а діагноз — сухість

Це перше, що збиває з пантелику. Людина приходить зі скаргою на сльозотечу: щипає на вітрі, тече на морозі, доводиться промокати очі хустинкою. Почувши слово «сухість», вона не вірить — яка сухість, якщо мокро.

Влаштовано це так. Слізна залоза дає два різні потоки. Один — постійний, скупий, він і тримає плівку. Другий — аварійний: його вмикає подразнення, і він видає залп рідкої сльози. Коли постійного потоку бракує, поверхня подразнюється, і мозок раз за разом тисне на аварійну кнопку. Сльози ллються, але це вода без жирової частини, вона стікає щокою і погано розтікається по оку. Поверхня лишається сухою.

Звідси практичний висновок: сльозотеча на вітрі, на морозі та надвечір — типова ознака сухого ока, а не доказ проти нього. І краплі, які «підсушують», у цій ситуації роблять рівно навпаки.

Плівка рветься двома різними способами

Цей поділ важливий, бо допомагає від них різне.

• Сльози мало. Залоза виробляє недостатньо рідини — так буває з віком, після менопаузи, за системних хвороб, після променевої терапії на ділянку голови.
• Сльоза швидко випаровується. Рідини достатньо, але жировий шар, який не дає їй висихати, неповноцінний. За жир відповідають залози в товщі повіки, і їхні вивідні отвори часто забиті — краї повік червоніють, зранку на віях кірочки, надвечір усе гірше. Це найчастіший варіант, і саме він лікується теплими компресами, а не краплями.

У більшості людей є і те, і те одночасно, просто в різних пропорціях.

Що сушить очі день у день

• Екран. За роботою людина кліпає втричі-вчетверо рідше за звичайне і кліпає неповно, тож плівка не відновлюється. Допомагає не «відпочинок для очей» узагалі, а свідоме повне кліпання та перерва кожні двадцять-тридцять хвилин.
• Вік: після п'ятдесяти сухість є в дуже багатьох, у жінок раніше й частіше.
• Контактні лінзи, надто якщо їх носять довше за належне і без днів відпочинку.
• Сухе повітря: кондиціонер, обігрівач, потік із автомобільного дефлектора в обличчя, літак, вітер і пил.
• Куріння та задимлене приміщення — зокрема й чужий дим.
• Операції на оці, у тому числі лазерна корекція зору: сухість після неї звична і найчастіше минає за кілька місяців.
• Нарощування вій, перманентний макіяж повік і підводка по внутрішньому краю повіки — там саме виходять протоки жирових залоз.

Ліки, на які не думають

Це найчастіше пропущена причина і водночас та, з якою можна щось зробити. Сухість очей дають:

• антигістамінні засоби від алергії;
• антидепресанти, надто старих груп, а також ліки для сну та від тривоги;
• сечогінні й частина препаратів від тиску, зокрема бета-адреноблокатори;
• ізотретиноїн, який призначають за тяжких вугрів;
• засоби від гіперактивного сечового міхура, від заколисування, від спазмів;
• гормональні контрацептиви та препарати менопаузальної гормональної терапії;
• краплі від глаукоми — через саму діючу речовину і через консервант, якщо капати роками.

Самостійно кидати призначені ліки не можна. Правильний хід — прийти до лікаря зі списком усього, що ви приймаєте, зокрема безрецептурного. Іноді достатньо змінити препарат усередині групи або перейти на форму без консерванту, і очі заспокоюються за пару тижнів.

Коли сухість — не про очі, а про весь організм

Є хвороби, за яких імунна система атакує залози, що виробляють рідину. Головна з них — синдром Шегрена. Упізнають його не за очима окремо, а за поєднанням:

• сухість очей, яка тримається місяцями і не піддається звичайним заходам;
• сухість у роті: важко проковтнути сухий хліб, не запиваючи, вночі прокидаєтеся попити, швидко псуються зуби;
• біль і ранкова скутість у суглобах, сильна втомлюваність;
• іноді — сухість шкіри та слизових, припухання слинних залоз перед вухами.

Це системна хвороба, а не «втома від екрана», і розбиратися з нею має ревматолог: потрібні аналізи крові та оцінка слинних залоз. Якщо у вас сохнуть одночасно очі й рот, обов'язково скажіть про це лікареві — самі собою ці дві скарги зазвичай потрапляють до різних фахівців і ніколи не зустрічаються в одній картці. Докладніше про другу половину цієї пари написано на сусідній сторінці, «Сухість у роті».

Сухість очей буває також за ревматоїдного артриту, вовчака, хвороб щитоподібної залози (при цьому очі ще й виступають уперед, повіки змикаються не повністю), за цукрового діабету, після пересадки кісткового мозку та за деяких уражень лицевого нерва, коли повіка перестає заплющуватися.

Що справді допомагає

• Зволожувальні краплі — замінники сльози. Капати не «коли вже несила», а за розкладом, кілька разів на день, курсом у тижні. Якщо користуєтеся ними частіше за чотири-шість разів на добу, беріть форму без консерванту: консервант за частого закапування сам подразнює поверхню. Гелі та мазі густіші й тримаються довше, але тимчасово затуманюють зір, тому їх зручно класти на ніч.
• Теплий компрес на заплющені повіки, п'ять-десять хвилин, потім легке розминання краю повіки пальцем згори вниз і вмивання повік м'яким засобом. Щодня, не менше місяця — швидше ефекту не буде. Це основне лікування за забитих залоз повіки.
• Перестановка робочого місця: екран нижче рівня очей, щоб повіки більше прикривали очну щілину, повітря не дме в обличчя, у кімнаті зволожувач.
• Перерва від лінз: у дні загострення окуляри, а не лінзи.
• Відмова від куріння, зокрема від чужого диму поруч.
• Якщо повіка вночі привідкрита, лікар може порадити мазь на ніч і заклеювання повіки — це лікує швидше за все інше.

Коли цих заходів бракує, офтальмолог додає засоби, які не продаються вільно, аж до закриття слізних точок крихітними корками, щоб власна сльоза довше лишалася на оці.

Чого робити не варто

• Капати судинозвужувальні краплі «від почервоніння». Вони прибирають червоність за хвилини, звужуючи судини, але нічого не зволожують. За регулярного застосування судини відповідають зворотним розширенням, око червоніє сильніше за попереднє, і людина капає частіше. За сухості це прямий шлях по колу вниз.
• Капати краплі з антибіотиком чи гормоном, що лишилися з минулого разу. Гормональні краплі без нагляду піднімають внутрішньоочний тиск і заважають загоєнню.
• Терти очі. Це дає секундне полегшення і пошкоджує поверхню; за постійного тертя змінюється форма рогівки.
• Промивати очі чаєм, ромашкою та сольовими розчинами домашнього приготування: залишки заварки й хибна концентрація подразнюють дужче, ніж допомагають.
• Носити лінзи, якщо око болить, почервоніло або зір затуманився. Лінзу знімають і не вдягають, доки око не огляне лікар.

Це вже не сухість: коли лікар потрібен терміново

Сухість неприємна, але зору не забирає. Усе, що перелічено нижче, — ознаки інших станів, і розбиратися з ними треба того самого дня, а перші пункти — негайно, викликаючи швидку або звертаючись до приймального відділення очної лікарні:

• біль у самому оці, а не різь на поверхні, тим паче сильний і з нудотою;
• боляче дивитися на світло, око мружиться і сльозиться на світлі;
• зір погіршився, з'явилися пелена, спалахи, плавучі плями, криві лінії, випало поле зору;
• почервоніння густе, темне, кільцем навколо райдужки, а не розсіяне по білку;
• навколо ліхтарів з'явилися райдужні ореоли, око тверде, болить голова з того самого боку, нудить — так проявляється різкий підйом внутрішньоочного тиску;
• травма ока, потрапляння в око стружки, скла, вапна чи іншої хімічної речовини;
• гнійні виділення, набряк повік, підвищена температура;
• будь-який біль і почервоніння в того, хто носить контактні лінзи: лінзу негайно зняти і показатися лікареві того самого дня — запалення рогівки в лінзоносіїв розвивається за години.

Без терміновості, але не відкладаючи, до офтальмолога йдуть, якщо сухість не поступається домашнім заходам за кілька тижнів, якщо змінилася форма чи положення повік, якщо очі сохнуть у дитини або підлітка.

Онлайн-консультація

Дистанційно вирішується більше половини питань за цією темою. Лікар розбере, який у вас варіант сухості — мало сльози чи швидко випаровується, — і від цього залежить, що вам допоможе: краплі чи щоденна гігієна повік. Окремо він пройде за списком ваших ліків і підкаже, що варто обговорити з лікарем, який їх призначив. Запитає про сухість у роті, суглоби та втомлюваність, щоб не пропустити системну причину, і пояснить, які аналізи мають сенс. І головне — за вашим описом відділить звичайну сухість від ознак, за яких потрібен огляд ока того самого дня.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.