На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Висотна хвороба
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ОЧНІ КРАПЛІ, 2 мг/1 упаковкаДіюча речовина: artificial tears and other indifferent preparationsВиробник: Teva Pharma S.L.U.Рецепт не потрібенЛікарська форма: ОЧНІ КРАПЛІ, 2 мг / упаковкаДіюча речовина: artificial tears and other indifferent preparationsВиробник: Laboratorio Stada S.L.Рецепт не потрібенЛікарська форма: ОЧНІ КРАПЛІ, 3,2 мг/млДіюча речовина: artificial tears and other indifferent preparationsВиробник: Bausch & Lomb S.A.Рецепт не потрібен
Повітря в горах за складом таке саме, як біля моря, але розріджене: у кожному вдиху кисню менше. Тіло помічає нестачу не одразу — зазвичай за кілька годин по тому, як людина вийшла з літака у високогірному місті, піднялася канатною дорогою чи дісталася перевалу. Головний біль, нудота й уривчастий сон першої ночі нагорі — найчастіша реакція, і сама собою вона не страшна. Небезпечною висотна хвороба стає у двох випадках: коли її сприйняли за втому і коли після її появи пішли вгору далі.
Чому нагорі стає зле
Частка кисню в повітрі однакова і на пляжі, і на чотирьох тисячах — близько 21 %. Різний тиск: що вище, то слабше повітря притиснуте до землі й то менше молекул кисню припадає на вдих. На трьох тисячах їх на третину менше за звичне, на п'яти з половиною — удвічі.
Тіло відповідає негайно: дихання пришвидшується, пульс зростає, за пару днів нирки змінюють кислотність крові, а слідом кістковий мозок випускає більше еритроцитів. Це і є акліматизація. Вона міряється днями, а не годинами, і хвороба виникає саме там, де людина піднялася швидше, ніж організм устиг перебудуватися.
У більшості поріг починається близько 2500 метрів, у частини людей помітно нижче. Вирішує не та точка, до якої ви дійшли вдень, а висота, де ви лягли спати: уві сні дихання рідшає і кисень падає найдужче саме вночі.
Як виглядає звичайна гірська хвороба
Скарги з'являються через 6–12 годин після набору висоти, рідко пізніше першої доби. Починається майже завжди з голови.
- головний біль — розпираючий, по всій голові, сильніший до ранку, при нахилі та кашлі, погано піддається звичній пігулці;
- нудота, огида до їжі, іноді блювання;
- кволість, за якої знайомий перехід дається вдвічі важче;
- запаморочення й хиткість;
- уривчастий сон: людина прокидається від нестачі повітря, а дихання вночі то розганяється, то завмирає на кілька секунд;
- набряклість обличчя, кистей і кісточок під ранок.
Картина легко сходить за зневоднення, отруєння чи похмілля — у цьому головна пастка. Нагорі будь-яке нездужання розумно вважати висотною хворобою, доки не доведено протилежне: помилка в цей бік коштує втраченого дня, помилка у зворотний — життя. Якщо спинитися й не підніматися вище, звичайна форма минає за один–три дні.
Набряк мозку і набряк легень: коли лік іде на години
У двох рідкісних форм висотної хвороби інший фінал: без спуску людина гине за години, рідше за добу, і жодні ліки цього не скасовують.
Висотний набряк мозку зазвичай виростає із занедбаної гірської хвороби. Першою страждає рівновага: людина не проходить прямою лінією, ставлячи п'яту до носка, її водить, наче п'яну. Далі — сплутаність, дивні вчинки, байдужість, наростаюча сонливість і кома.
Висотний набряк легень здатен розвинутися й без головного болю, часто на другу ніч. Перша ознака — задишка у спокої та раптова втрата витривалості: людина відстає від групи там, де вчора йшла рівно. Потім сухий кашель переходить у вологий із пінистим рожевуватим мокротинням, дихання клекоче, губи й нігті синіють, лежати важче, ніж сидіти.
Негайний спуск потрібен, якщо у вас або у супутника є бодай одне з цього:
- порушена рівновага або хода;
- сплутана свідомість, неадекватні відповіді, незрозуміла сонливість;
- задишка у спокої або кашель із пінистим, рожевим чи кров'янистим мокротинням;
- синява губ, язика або нігтів;
- блювання, що не дає пити;
- сильний головний біль, який не відпускає після знеболювального й відпочинку.
Спуск — єдине лікування, яке діє завжди. Спускатися треба вночі, у негоду, посеред маршруту — щойно помічено будь-яку з цих ознак. Хворого не можна лишати самого й не можна відправляти вниз наодинці: за півгодини він може перестати розуміти, де перебуває.
Хто переносить висоту гірше
Передбачити реакцію наперед майже неможливо, але дещо відомо точно.
- швидкість підйому важить найбільше: переліт одразу у високогірне місто або ночівля вище трьох тисяч першого ж дня — найчастіший сценарій;
- попередні епізоди висотної хвороби — найкращий провісник наступного;
- спортивна форма не захищає: треновані йдуть швидше й хворіють частіше, а сила волі тут не працює;
- діти переносять висоту не гірше за дорослих, але в малих усе виглядає як вередування, відмова від їжі та млявість, і розпізнати важче;
- хвороби серця й легень, тяжка анемія, легенева гіпертензія, апное сну, нещодавні операції потребують розмови з лікарем до поїздки;
- при серпоподібноклітинній анемії висота здатна викликати криз, а при вагітності високогірні ночівлі обговорюють окремо.
Як підніматися, щоб обійтися без неї
Профілактика — це графік, а не спорядження.
- вище 3000 метрів піднімайте висоту ночівлі не більш ніж на 300–500 метрів за добу;
- кожні три–чотири дні або кожну набрану тисячу лишайте день без набору висоти;
- працюйте високо, спіть низько: удень можна піднятися вище, якщо на ніч повернутися;
- якщо прилетіли одразу нагору, першу добу-дві обходьтеся без навантажень і без екскурсій ще вище;
- пийте за спрагою і їжте досхочу: силоміць вливати в себе літри води шкідливо, вуглеводи нагорі засвоюються легше;
- відмовтеся від алкоголю та снодійного на перші ночі — вони пригнічують дихання саме тоді, коли воно найпотрібніше;
- закладіть запасні дні й перевірте, чи покриває страховка евакуацію з висоти.
Тим, хто вже хворів раніше або мусить набирати висоту швидко, лікар може заздалегідь призначити засіб із групи інгібіторів карбоангідрази: він пришвидшує перебудову дихання. Це розмова до поїздки, а не знахідка в аптечці попутника.
Що робити, якщо хвороба вже почалася
Перше й головне — спинитися: далі не йти і не спати вище, ніж минулої ночі, доки самопочуття не вирівняється.
Від головного болю допомагають звичайні знеболювальні, від нудоти — протиблювотні. Алкоголь і снодійне виключені. Якщо за добу краще не стало, спускайтеся на 500–1000 метрів: найчастіше цього досить.
Кисень із балона й портативна барокамера в рятувальному арсеналі серйозні, але вони купують час, а не лікують. Те саме й з ліками: інгібітор карбоангідрази пришвидшує акліматизацію, глюкокортикоїд стримує набряк мозку, при набряку легень застосовують засоби, що знижують тиск у судинах легень. Останні — не ті пігулки «від тиску», що хтось приймає вдома, і брати їх із чужої аптечки небезпечно. Усе це має сенс лише як підтримка дорогою вниз.
Повертатися до підйому можна, коли симптоми повністю зникли і добу самопочуття нормальне. Після набряку легень чи мозку дальший набір висоти в цій поїздці не обговорюється.
Онлайн-консультація
Дистанційний прийом зручний на етапі підготовки: лікар розбере маршрут за датами й висотами ночівель, оцінить, як із ним поєднуються хронічні хвороби та постійні ліки, обговорить сенс профілактичного засобу й збере розумну аптечку замість випадкового набору. Після поїздки він допоможе зрозуміти, чи була висотна хвороба причиною нездужання. А от коли симптоми вже розгорнулися на висоті, зв'язок із лікарем нічого не замінює: рішення про спуск ухвалюють на місці й без зволікань.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Висотна хвороба
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Висотна хвороба з лікарем онлайн.















