Ібупрофен Тзф

1. Що таке препарат Ібупрофен ТЗФ і для чого він призначений

Ібупрофен ТЗФ належить до групи препаратів, званих НПЗП (ністероїдними протизапальними препаратами) з анальгетичною, протизапальною та жарознижувальною дією.

Показання до застосування:

Відразу, короткочасно у дорослих з гострими, помірними болями різного походження, такими як:

• головні болі (в тому числі мігрень),
• болі зубів,
• болі м'язів, суглобів і кісток (в тому числі болі у спині),
• невралгії,
• болі після травми, післяопераційні болі, включаючи болі після стоматологічних процедур,
• болі під час менструації.

2. Інформація, важлива перед використанням препарату Ібупрофен ТЗФ

Коли не використовувати препарат Ібупрофен ТЗФ

Якщо пацієнт має алергію на активну речовину, інші ністероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або будь-яку з інших складових частини цього препарату (перелічених у пункті 6); якщо у пацієнта виникли будь-які симптоми алергії у вигляді кATARу, кропив'янки або астми бронхів, пов'язані з прийомом ібупрофену, аспірину (оцтової кислоти ацетилсаліцилової) або інших ністероїдних протизапальних препаратів (НПЗП); якщо у пацієнта виникло будь-яке кровотеча з шлунково-кишкового тракту або перфорація шлунково-кишкового тракту у зв'язку з попереднім прийомом НПЗП; якщо у пацієнта є активна або рецидивуюча виразкова хвороба шлунка і (або) дванадцятипалої кишки, або кровотеча з шлунково-кишкового тракту (передбачені важкі кровотечі, два або більше незалежних епізодів підтвердженого виразку або кровотечі); у пацієнтів зі склонністю до кровотеч (склонністю до кровотеч); якщо є важка ниркова недостатність або важка печінкова недостатність; якщо є важка серцева недостатність; якщо є захворювання коронарних артерій; протягом останніх трьох місяців вагітності;

• Якщо відбулося кровотеча в мозкових судинах або інше активне кровотеча;
• Якщо пацієнт сильно обезводнений (через блювоту, діарею або недостатнє споживання рідини); у віці до 18 років.

Остережності та заходи обережності

Препарат Ібупрофен ТЗФ у дорослих з супутніми хронічними захворюваннями слід використовувати після консультації з лікарем. Під час прийому ібупрофену спостерігалися симптоми алергічної реакції на цей препарат, включаючи труднощі з диханням, набряк обличчя та шиї (набряк судин), біль у грудній клітці. У разі появи будь-якого з цих симптомів слід негайно припинити прийом препарату Ібупрофен ТЗФ та негайно звернутися до лікаря або медичної служби швидкої допомоги. Виступання побічних ефектів можна мінімізувати, приймаючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Пацієнт повинен повідомити фармацевта або лікаря, якщо у нього є інфекція - див. нижче, пункт "Інфекції". Інфекції Препарат Ібупрофен ТЗФ може приховувати симптоми інфекції, такі як гарячка та біль. У зв'язку з цим препарат Ібупрофен ТЗФ може затримувати застосування відповідного лікування інфекції та внаслідок цього збільшувати ризик ускладнень. Було спостережено це під час бактеріального пневмонії та бактеріальних інфекцій шкіри, пов'язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей препарат під час інфекції, а симптоми інфекції тривають або погіршуються, слід негайно проконсультуватися з лікарем. Перед початком прийому препарату Ібупрофен ТЗФ слід обговорити лікування з лікарем або фармацевтом, якщо: у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт мав інфаркт міокарда, операцію шунтування коронарних артерій, у пацієнта є захворювання периферичних артерій (слабе кровообіг у ногах через звуження або блокування артерій) або якщо у пацієнта відбулося будь-який інсульт (в тому числі міні-інсульт або транзиторна ішемічна атака - ТІА); пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, у пацієнта підвищений рівень холестерину, в родині пацієнта спостерігалися захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить; у пацієнтів з встановленими аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини) - підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту; пацієнт приймає інші препарати проти болю з групи НПЗП або ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі понад 75 мг; у пацієнта встановлено вроджені порушення метаболізму порфіринів (наприклад, гостра переривчаста порфірія); у пацієнта встановлено затримання рідини та набряки, пов'язані з прийомом препаратів групи НПЗП; у пацієнта встановлено порушення функції нирок або печінки; у пацієнтів, які приймають препарати, що впливають на згортання крові, мoczopідні, серцеві або кортикостероїди; у пацієнтів з встановленими порушеннями згортання крові (ібупрофен може тимчасово гальмувати злипання тромбоцитів та збільшувати час кровотечі); у пацієнтів, які обезводнені (особливо у осіб похилого віку), підвищений ризик порушення функції нирок; пацієнт знаходиться безпосередньо після великих хірургічних операцій; спостерігається або спостерігалося бронхіальна астма, сезонний катар або симптоми алергічної реакції - після прийому препарату може виникнути бронхоспазм, кропив'янка або набряк судин; у пацієнта є захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразкове захворювання товстої кишки, хвороба Крона) - може відбуватися загострення симптомів; пацієнт знаходиться у похилому віці (див. пункт 3). Не слід одночасно приймати ібупрофен з іншими НПЗП, включаючи так звані інгібітори COX-2 (селективні інгібітори циклооксигенази-2) через підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту. Пацієнти з захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти лікаря про будь-які нетипові симптоми, пов'язані з шлунково-кишковим трактом (особливо кровотеча), особливо на початку лікування. Пацієнти похилого віку більш схильні до виникнення побічних ефектів, особливо кровотечі та виразок шлунково-кишкового тракту. Пацієнти похилого віку повинні повідомляти про будь-які нетипові симптоми в животі (особливо кровотеча з шлунково-кишкового тракту), особливо на початку лікування. Слід бути особливо обережним та проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийомом препарату у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю з затриманням рідини, артеріальною гіпертензією та набряками, які є пов'язані з прийомом НПЗП у минулому. Прийом препаратів проти болю та протизапальних, таких як ібупрофен, може бути пов'язаний з невеликим підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при прийомі у великих дозах. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування. Тривале прийом ібупрофену, особливо у поєднанні з іншими препаратами проти болю, може призвести до тривалого ушкодження нирок та підвищеного ризику ниркової недостатності. Пацієнти з найбільш високим ризиком виникнення таких реакцій - пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевої недостатності, порушеннями функції печінки, які приймають препарати, що впливають на згортання крові, мoczopідні та серцеві, а також пацієнти похилого віку. Пацієнти, у яких було припинено лікування препаратами групи НПЗП, зазвичай повертаються до стану, який був до лікування. При тривалому лікуванні ібупрофеном необхідний періодичний контроль функції печінки та нирок, а також виконання морфологічного аналізу крові, особливо у пацієнтів групи високого ризику. Ібупрофен може бути причиною затримання натрію, калію та рідини в організмі пацієнтів, які раніше не мали захворювань нирок. Це може призвести до набряків або навіть серцевої недостатності чи артеріальної гіпертензії у пацієнтів з предиспозицією до таких порушень. При прийомі ібупрофену спостерігалися важкі реакції шкіри, такі як лущення шкіри, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, синдром DRESS (лекарственный реакційний синдром з еозинофілією та системними симптомами) та гостра генералізована пустульозна еритема. Якщо у пацієнта виник будь-який з цих симптомів, пов'язаних з цими важкими реакціями шкіри, описаними в пункті 4, слід негайно припинити прийом препарату Ібупрофен ТЗФ та звернутися за медичною допомогою. Під час тривалого прийому препаратів проти болю може виникнути біль голови, який не слід лікувати збільшенням дози препарату. Слід припинити прийом препарату та проконсультуватися з лікарем. Під час вітряної віспи слід уникати прийому препарату Ібупрофен ТЗФ. Слід уникати вживання алкоголю під час прийому препарату, оскільки це може призвести до загострення побічних ефектів, особливо тих, що пов'язані з шлунково-кишковим трактом та нервовою системою. У разі виникнення нових або загострення вище перелічених симптомів слід звернутися до лікаря або фармацевта.

Препарат Ібупрофен ТЗФ та інші препарати

Пацієнт повинен повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які він зараз приймає, а також про препарати, які він планує приймати. Препарат Ібупрофен ТЗФ може впливати на дію інших препаратів або інші препарати можуть впливати на дію препарату Ібупрофен ТЗФ.

• інші препарати групи НПЗП (в тому числі інгібітори COX-2, такі як целекоксиб або еторикоксиб);
• мoczopідні препарати та препарати, що зберігають калію;
• препарати, що впливають на згортання крові (такі як ацетилсаліцилова кислота) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антidepressивні препарати), оскільки вони збільшують ризик побічних ефектів у шлунково-кишковому тракті;
• метотрексат (препарат, що використовується при лікуванні пухлин або ревматичних захворювань), оскільки може збільшитися дія метотрексату;
• літій (препарат, що використовується при депресії), оскільки може збільшитися дія літію;
• глікозиди серцеві (наприклад, дигоксин), оскільки ібупрофен може збільшити концентрацію цього препарату в крові;
• фенитоїн (препарат проти епілепсії), оскільки ібупрофен може збільшити концентрацію цього препарату в крові;
• кортикостероїди (такі як преднізолон або дексаметазон), оскільки вони можуть збільшити ризик виразок або кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
• такролімус (препарат, що гальмує імунну реакцію), оскільки підвищений ризик токсичного впливу на нирки;
• циклоспорин (препарат, що гальмує імунну реакцію), оскільки обмежені дані про підвищений ризик токсичного впливу на нирки;
• зидовудин (препарат, що використовується при лікуванні СНІДу), оскільки прийом препарату Ібупрофен ТЗФ може призвести до підвищеного ризику кровотечі в суглобах або кровотечі, яка призводить до набряків (у пацієнтів з гемофілією з позитивним результатом тесту на наявність антитіл до ВІЛ);
• ритонавір (препарат, що використовується при лікуванні інфекцій, викликаних ВІЛ): ритонавір може збільшити концентрацію препаратів групи НПЗП в крові;
• антібіотики (хінолонові або аміноглікозидні);
• похідні сульфонілмочевини (препарати проти цукрового діабету): можуть виникнути клінічні взаємодії між цими препаратами та препаратами групи НПЗП; рекомендована перевірка рівня глюкози в крові;
• пробенецид і сульфінпіразон (препарати, що використовуються при лікуванні подагри): можуть сповільнити виведення ібупрофену;
• холестирамін: може сповільнити та зменшити абсорбцію препаратів групи НПЗП;
• вориконазол і флуконазол (препарати проти грибкових інфекцій): можуть збільшити вразливість до препаратів групи НПЗП;
• баклофен (препарат, що розслабляє м'язи): може виникнути токсична дія баклофену після початку прийому ібупрофену;
• аміноглікозидні антибіотики (вид антибіотиків): препарати групи НПЗП можуть зменшити виведення аміноглікозидів;
• міфепристон: не слід приймати НПЗП протягом 8-12 днів після прийому міфепристону, оскільки вони можуть послабити дію міфепристону;
• антагоністи кальцієвих каналів: знижена ефективність антигіпертензивної дії та підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
• дезипрамін: підвищена токсичність дезипраміну, типова для трициклічних антидепресантів;
• левофлоксацин і офлоксацин: підвищений ризик важких побічних ефектів з боку центральної нервової системи;
• похідні тієнопірідину: підвищений ризик кровотечі внаслідок адитивної дії протиагрегантної та протизакріпної;
• бісфосфонати: підвищений ризик побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту;
• препарати, що впливають на згортання крові (тобто розріджують кров або запобігають утворенню тромбів, такі як ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін);
• препарати, що знижують артеріальний тиск (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-адреноблокатори, такі як препарати, що містять атенолол, антагоністи рецептора ангіотензину II, такі як лозартан);
• Прийом ібупрофену з рослинними препаратами, що містять гінкго білобу (Ginkgo biloba) або філіпендулю улмарію (Filipendula ulmaria), може підвищити ризик кровотечі внаслідок дії протиагрегантної. Одночасний прийом ібупрофену та препаратів, що містять ефедру китайську (Ephedra sinica), може призвести до підвищеного ризику ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Також інші препарати можуть підлягати впливу або мати вплив на лікування препаратом Ібупрофен ТЗФ. Тому перед прийомом препарату Ібупрофен ТЗФ з іншими препаратами завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Препарат Ібупрофен ТЗФ з їжею, питтям та алкоголем

Препарат можна приймати з їжею або питтям. У пацієнтів з чутливим шлунком рекомендовано приймати препарат під час їжі для уникнення шлунково-кишкових розладів. Препарат слід приймати, запиваємий склянкою води. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, не ламаячи, не розчавлюючи та не всмоктуючи, щоб уникнути відчуття дискомфорту в роті та подразнення горла.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату. Вагітність Під час останніх 3 місяців вагітності не слід приймати препарат Ібупрофен ТЗФ, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або бути причиною ускладнень під час пологів. Препарат може викликати порушення, пов'язані з нирками та серцем, у ненародженій дитині. Препарат Ібупрофен ТЗФ може збільшити схильність до кровотечі у вагітної жінки та її дитини, а також може призвести до затримки або продовження пологів. У перші 6 місяців вагітності не слід приймати препарат Ібупрофен ТЗФ, якщо це не абсолютно необхідно та виключно за рекомендацією лікаря. Якщо препарат Ібупрофен ТЗФ повинен бути прийнятий під час спроби завагітніти або у першому та (або) другому триместрі вагітності, слід використовувати найменшу можливу ефективну дозу та найкоротший можливий період прийому препарату. Прийом препарату Ібупрофен ТЗФ протягом більше ніж кількох днів з 20 тижня вагітності може призвести до порушень функції нирок у ненародженій дитині, що може призвести до зниження кількості амніотичної рідини, яка оточує дитину (олігогідрамніоз), або звуження судини (привідної судини) у серці дитини. Якщо прийом препарату Ібупрофен ТЗФ триває більше ніж кілька днів, лікар може рекомендувати додатковий моніторинг. Годування грудьми Ібупрофен у малих кількостях проникає до молока жінок, які годують грудьми. При короткочасному прийомі ібупрофену в терапевтичних дозах шкідливий вплив на немовлят здається малоймовірним. Однак, якщо рекомендовано тривале прийом ібупрофену, слід розглянути можливість раннього завершення годування грудьми. Фертильність Ібупрофен може ускладнювати завагітніти. Якщо пацієнтка планує завагітніти або має труднощі з завагітнінням, вона повинна повідомити про це лікаря.

Проведення транспортних засобів та управління механізмами

Препарат Ібупрофен ТЗФ не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та управління механізмами, якщо він приймається короткочасно та згідно з рекомендованою дозою. Однак пацієнти, у яких виникли побічні ефекти, такі як головокружіння, втома, порушення зору, або інші симптоми побічних ефектів, не повинні керувати транспортними засобами та управляти механізмами.

Препарат Ібупрофен ТЗФ містить лактозу моногідрат та натрій

Лактоза моногідрат

Якщо раніше у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату.

Натрій

Препарат Ібупрофен ТЗФ містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат вважається "безнатрійним".

3. Як використовувати препарат Ібупрофен ТЗФ

Цей препарат завжди слід використовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта або згідно з рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.

Спосіб прийому

Препарат Ібупрофен ТЗФ приймається всередину. Для уникнення шлунково-кишкових розладів рекомендовано приймати препарат під час їжі або після їжі. Таблетки Ібупрофен ТЗФ слід приймати, запиваємий склянкою води. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, не ламаячи, не розчавлюючи та не всмоктуючи, щоб уникнути відчуття дискомфорту в роті та подразнення горла.

Дозування

Слід використовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Якщо під час інфекції симптоми (такі як гарячка та біль) тривають або погіршуються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2). Якщо необхідно приймати препарат протягом більше ніж 3 днів або якщо симптоми погіршуються, слід проконсультуватися з лікарем. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг. Дорослі Рекомендована доза - 600 мг ібупрофену (1 таблетка) однократно. За необхідності дозу однократно 600 мг (1 таблетка) можна повторити, зберігючи інтервал 6-8 годин. Максимальна добова доза без консультації з лікарем не повинна перевищувати 1200 мг (2 таблетки). Препарат Ібупрофен ТЗФ слід використовувати тільки у разі, якщо пацієнт не відчуває покращення після прийому ібупрофену в дозі 400 мг (максимально 1200 мг ібупрофену на добу). У такому разі дозу 600 мг ібупрофену можна застосувати, враховуючи інтервал 6-8 годин від прийому дози 400 мг. Пацієнти похилого віку Не слід приймати без узгодження з лікарем. Ністероїдні протизапальні препарати слід приймати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку, які більш схильні до виникнення побічних ефектів та підлягають ризику потенційно смертельних кровотечей з шлунково-кишкового тракту, виразок та перфорації. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок Не слід приймати без узгодження з лікарем. Не потрібно коригування дози у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок або печінки. Однак у цих пацієнтів рекомендовано використовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу, необхідного для контролю симптомів.

Прийом більшої, ніж рекомендована, дози препарату Ібупрофен ТЗФ

Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендована, дозу препарату Ібупрофен ТЗФ або якщо дитина випадково прийняла препарат, слід завжди звернутися до лікаря або до найближчої лікарні, щоб отримати думку про можливу загрозу для здоров'я та пораду щодо дій, які слід вчинити в такому випадку. Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можливі сліди крові), кровотечу з шлунково-кишкового тракту (див. також пункт 4 нижче), діарею, головний біль, звук у вухах, дезорієнтацію та нистагм. Можуть також виникнути збудження, сонливість або кома. Іноді у пацієнтів спостерігаються судоми. Після прийому великої дози спостерігалися сонливість, біль у грудній клітці, тахікардія, втата свідомості, судоми (головним чином у дітей), слабкість та головокружіння, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, час протромбіну/МНВ може бути збільшений, ймовірно, через втручання в дію циркулюючих факторів згортання крові. При важкому отруєнні може виникнути метаболічний ацидоз. Під час важких отруєнь можуть виникнути гостра ниркова недостатність та ушкодження печінки, артеріальна гіпотензія, респіраторна недостатність, брадикардія або ціаноз. У пацієнтів з бронхіальною астмою може виникнути загострення симптомів астми. Лікування Не існує специфічного антидоту (протидії). Застосовується симптоматичне та підтримуюче лікування. Можна розглянути прийом активованого вугілля всередину протягом 1 години після передозування. У разі виникнення симптомів передозування слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря або до лікарні швидкої допомоги.

Пропуск прийому препарату Ібупрофен ТЗФ

Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. У разі будь-яких подальших сумнівів щодо прийому цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх вони виникнуть. Найчастіше спостерігаються важкі побічні ефекти, пов'язані з шлунково-кишковим трактом, тобто виразки, перфорація (передзиуравлення) або кровотеча з шлунково-кишкового тракту, іноді зі смертельним результатом (особливо у осіб похилого віку). Не завжди вони передують симптомами попередження або можуть виникнути у пацієнтів, у яких такі симптоми попередження виникли. Ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту особливо залежить від дози та тривалості прийому ібупрофену. Якщо у пацієнта виник будь-який з нижче перелічених симптомів, слід негайно припинити прийом ібупрофену та звернутися за медичною допомогою: Червона, лущаюча шкіра з вузлами під шкірою та пухирями, з одночасною гарячкою. Симптоми зазвичай виникають на початку лікування (гостра генералізована пустульозна еритема). До важких побічних ефектів належать види реакцій шкіри, такі як червоні, пласкі, подібні до тарілки або круглі плями на тулубі, часто з пухирями в центрі, лущення шкіри, виразки в роті, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці важкі висипки на шкірі можуть передувати гарячці та симптомам, подібним на грип (лущаюче запалення шкіри, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Можуть виникнути важкі реакції шкіри, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: поширена висипка на шкірі, висока температура, збільшені лімфатичні вузли та збільшення кількості еозинофілів (вид білих кров'яних клітин). До важких побічних ефектів також належить біль у грудній клітці, який може бути симптомом потенційно важкої алергічної реакції, відомої як синдром Куніса (частота невідома). Прийом ібупрофену, особливо тривалий та у великих дозах (2400 мг на добу), може бути пов'язаний з невеликим підвищенням ризику тромбозу артерій (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).

Інші побічні ефекти

Часто (виникають у 1-10 осіб з 100 лікуваних пацієнтів):

• згага, нудота, діарея, блювота, біль у животі, метеоризм, запор, кровотеча з шлунково-кишкового тракту.

Нечасто (виникають у 1-10 осіб з 1000 лікуваних пацієнтів):

• алергічні реакції, кропив'янка, свербіж, напади задухи (можливо, зі зниженням артеріального тиску); у таких випадках слід припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря;
• безсоння, сонливість;
• головний біль, головокружіння;
• збудження, розтрачуваність або втома;
• порушення зору;
• виразки шлунково-кишкового тракту, потенційно з кровотечею та перфорацією, виразки слизової оболонки рота, загострення виразкової хвороби товстої кишки, хвороба Крона, запалення слизової оболонки шлунка, мелена, кровавий блювотний маса.

Рідко (виникають у 1-10 осіб з 10 000 лікуваних пацієнтів):

• шум у вухах (звук у вухах);
• ушкодження ниркової тканини (некроз ниркових сосочків) та збільшення рівня сечової кислоти в крові.

Бардzo рідко (виникають у менше 1 особи з 10 000 лікуваних пацієнтів):

• важкі, генералізовані алергічні реакції. Вони можуть виникнути, наприклад, як набряк обличчя, набряк язика, набряк внутрішньої частини горла з порушенням прохідності дихальних шляхів, дихальна недостатність, прискорення серцебиття, зниження артеріального тиску, аж до загрозливого для життя шоку. Якщо виник будь-який з цих симптомів, який може виникнути вже після першого прийому препарату, необхідна негайна медична допомога;
• реакції, пов'язані з пухирями, включаючи мультиформну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, а також лущаюче запалення шкіри; Найбільший ризик виникнення цих важких реакцій спостерігається на початку лікування, у більшості випадків у перший місяць прийому препарату;

Частота невідома (частота не може бути встановлена на основі наявних даних):

• шкіра стає чутливою до світла.

Зголошення побічних ефектів

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які можливі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03038. Телефон: +38 (044) 279-64-04. Побічні ефекти також можна zgолошувати подмість, відповідальній за лікарський засіб. Завдяки zgолошенню побічних ефектів можна буде зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.

5. Як зберігати препарат Ібупрофен ТЗФ

Зберігати при температурі нижче 30°C. Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей. Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності (EXP), вказаного на блистерній упаковці та картонній коробці. Термін придатності (EXP) означає останній день вказаного місяця. Не слід використовувати цей препарат, якщо блистер пошкоджений. Ліки не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Слід запитати у фармацевта, як видалити ліки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші інформації

Що містить препарат Ібупрофен ТЗФ

• Активною речовиною препарату є ібупрофен (Ibuprofenum). Кожна плівкова таблетка містить 600 мг ібупрофену.
• Інші складові частини (допоміжні речовини) - кукурудзяний крохмаль, лаурилсульфат натрію, колоїдна безводна діоксид силіцію, кроскармелоза натрію, повідон К-30, мікрокристалічна целюлоза, тальк, стеаринова кислота, оболонка Opadry White 32K580000: гіпромелоза, лактоза моногідрат, діоксид титану (E 171), триацетин.

Як виглядає препарат Ібупрофен ТЗФ та що містить упаковка

Плівкові таблетки білого кольору, двогранні, гладкі з обох сторін. Блістер з PVC/PVDC/Алюмінієм, що містить 10 плівкових таблеток. Блістер розміщений у картонній коробці.

Відповідальна особа та імпортер

ТОВ "Тархомінські фармацевтичні заводи "Полфа"" вул. Флемінга, 2, м. Варшава, 03-176, Польща Телефон: +48 22 811 18 14 У разі потреби більш детальної інформації про цей препарат слід звернутися до відповідальної особи.

Дата останньої актуалізації інструкції: