Гаемате П 1000 й.м. Фвііі/2400 й.м. Ввф

2. ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ ПРЕПАРАТУ HAEMATE P

Наступні частини містять інформацію, яку потрібно враховувати перед застосуванням препарату Haemate P

Коли НЕ застосовувати препарат Haemate P:

• у разі підвищеної чутливості (алергії) до людського фактору Віллебранда або людського фактору VIII згортання крові або до будь-якого іншого компонента цього препарату (перелічених у пункті 6.).

У разі алергії на будь-який препарат або харчовий продукт повідомте про це лікаря.

Острожності та попередження

Ідентифікація
Особливо рекомендується, щоб при кожному введенні пацієнту Haemate P реєструвати назву та номер серії
для ведення реєстру застосованих серій.
Перш ніж почати застосування препарату Haemate Pобговоріть це з лікарем або фармацевтом:

• у разі алергічних реакцій або анафілактичного типу(потужна алергічна реакція, яка викликає серйозні проблеми з диханням або головокружіння). Як у випадку з будь-якою ін'єкцією білка, можливе виникнення алергічної реакції типу чутливості. Лікар повинен повідомити пацієнта про ранні симптоми алергічної реакції, такі як кропив'янка, загальна висипка на шкірі, тиск у грудній клітці, свистячий дихання, зниження артеріального тиску та анафілаксія (потужна алергічна реакція, яка викликає серйозні проблеми з диханням або головокружіння). Якщо такі симптоми з'являються, потрібно негайно припинити введення препарату та звернутися до лікаря.
• Формування інгібіторів(антитіл) є відомим ускладненням, яке може виникнути під час лікування всіма препаратами, що містять фактор VIII. Ці інгібітори, особливо при високих концентраціях, переривають правильне лікування, і пацієнт буде піддаватися уважному моніторингу щодо виробництва цих інгібіторів. Якщо кровотеча у пацієнта не контролюється правильно за допомогою препарату Haemate P, потрібно негайно повідомити про це лікаря.
• у разі наявності захворювання серця або ризику його виникнення повідомте про це лікаря або фармацевта.
• якщо для введення Haemate P потрібно використовувати пристрій для центрального венозного доступу (англ. central venous access device, CVAD), лікар повинен враховувати ризик виникнення ускладнень, пов'язаних з CVAD, включаючи місцеві інфекції, появу бактерій у крові (бактеріємію) та формування тромбів у судинах (тромбоз) в місці введення катетера.

Хвороба Віллебранда

• У разі відомого ризику виникнення тромбозу (тромбофлебіту, включаючи тромби в легенях), особливо у пацієнтів, у яких виявлені клінічні або морфологічні чинники ризику (наприклад, періоди після операцій без проведення профілактики тромбозу, тривале іммобілізація, ожиріння, передозування, пухлина). У такому разі пацієнт повинен бути підданий моніторингу щодо виникнення ранніх симптомів тромбозу. Повинна бути проведена профілактика венозного тромбозу згідно з актуальними рекомендаціями.

Лікар буде ретельно зважувати користь лікування препаратом Haemate P щодо ризику виникнення цих ускладнень.
Безпека застосування щодо можливості передачі вірусів
У разі препаратів, приготовлених з людської крові або плазми, приймаються заходи обережності
для запобігання інфекції пацієнтів. До них належать:

• докладний добір донорів крові та плазми для забезпечення того, щоб донори, які підлягають ризику передачі інфекції, були виключені.
• перевірка кожної донованої крові та плазми на наявність вірусів/інфекцій, а також
• включення до процесу обробки крові або плазми процедур, які можуть інактивувати або усунути віруси.

Незважаючи на їх застосування, при введенні препаратів, приготовлених з людської крові або плазми, не можна
повністю виключити можливість передачі інфекції. Це стосується також досі невідомих або
ново виявлених вірусів та інших типів інфекцій.
Застосовані процедури визнані ефективними щодо вірусів з оболонкою, таких як людський вірус
імунодефіциту (ВІЛ, вірус, який викликає СНІД), вірус гепатиту типу Б і вірус гепатиту типу С (стан запалення печінки) та щодо безоболонкового вірусу гепатиту типу А (стан запалення печінки).
Відносно безоболонкових вірусів, таких як парвовірус В19, застосовані процедури можуть мати обмежену
ефективність.
Інфекції парвовірусом В19 можуть бути небезпечними:

• для жінок під час вагітності (інфекція ненародженого дитини) та
• для осіб з порушеним імунітетом або підвищеною продукцією червоних кров'яних тілець, викликаною певними видами анемії (наприклад, серпоподібною або гемолітичною).

При регулярному/повторному прийомі продуктів, виготовлених з людської плазми, які містять фактор Віллебранда та фактор VIII згортання крові, лікар може порекомендувати розгляд питання про щеплення проти гепатиту типу А та Б.

Препарат Haemate P та інші препарати

Повідомте лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає, а також про препарати, які пацієнт планує приймати, включаючи препарати, які можна придбати без рецепта

• Haemate P не слід змішувати з іншими препаратами, розчинниками або розріджувачами.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

• Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
• Оскільки гемофілія А рідко зустрічається у жінок, немає даних про використання фактору VIII під час вагітності та годування грудьми.
• У разі хвороби Віллебранда жінки більш схильні до кровотеч під час менструації, вагітності, пологів, народження дитини та гінекологічних ускладнень. На підставі досвіду, отриманого з клінічних досліджень після реєстрації препарату, для профілактики та лікування гострих кровотеч рекомендована заміна фактору Віллебранда (VWF). Клінічні дослідження щодо заміни терапії VWF у жінок під час вагітності та лактації недоступні.
• Під час вагітності та годування грудьми препарат Haemate P повинен застосовуватися лише у разі наявності обґрунтованих показань.

Проведення транспортних засобів та управління механізмами

Немає даних, які свідчать про те, що препарат Haemate P погіршує здатність керувати транспортними засобами та управління механізмами.

Препарат Haemate P містить натрій

Haemate 250 МО ФVIII/600 МО VWF містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тому можна вважати,
що він практично "вільний від натрію".
Haemate 500 МО ФVIII/1200 МО VWF містить 26 мг натрію (основний компонент кухонної солі) на флакон, що
відповідає 1,3% від рекомендованої максимальної добової дози натрію для дорослої людини.
Haemate 1000 МО ФVIII / 2400 МО VWF містить 52,5 мг натрію (основний компонент кухонної солі) на флакон,
що відповідає 2,6% від рекомендованої максимальної добової дози натрію для дорослої людини.

3. ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ ПРЕПАРАТ HAEMATE P

Лікування повинно бути розпочато і проводитися під наглядом лікаря, який має досвід лікування цього типу
захворювань.

Дозування

Потрібна кількість фактору Віллебранда та фактору VIII, а також тривалість лікування залежать від кількох
факторів, таких як маса тіла, тяжкість захворювання, місця і інтенсивності кровотечі або від потреби
профілактики кровотеч під час операцій або обстеження (див. розділ „Інформація, призначена лише для медичного персоналу”).Якщо препарат Haemate P призначений для застосування в домашніх умовах, пацієнт знайомиться з лікарем щодо способу виконання ін'єкцій та дозування.
Потрібно слідувати інструкціям, наданим лікарем або медсестрою з центру лікування гемофілії.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Haemate P
Симптоми передозування VWF або FVIII наразі не відомі. Однак ризик виникнення тромбозу (тромбозу) не можна виключити у разі введення надзвичайно великих доз, особливо у разі продуктів VWF з високим вмістом FVIII.

Реконструкція та спосіб введення Загальні відомості

• Порошок повинен бути змішаний (реконструйований) з розчинником (рідиною) та витягнутий з флакона в умовах асептики.
• Розчин повинен бути прозорим або легенько опалесцентним. Після фільтрації/використання (див. нижче) реконструйований продукт повинен бути візуально перевірений на наявність частинок і забарвлення. Навіть якщо інструкції щодо процедури реконструкції дотримуються точно, залишки кількох згустків або частинок не є рідкістю. Фільтр, доданий до пристрою Mix2Vial, усуває ці частинки повністю. Фільтрація не впливає на розрахунки дозування.
• Не використовувати розчини, які є явно мутними або містять згустки чи частинки після фільтрації.
• Всі залишки непотрібного після застосування продукту або відходи повинні бути видалені згідно з національними правилами та рекомендаціями лікаря.

Реконструкція
Не відкриваючи жодного з флаконів, нагріть порошок і розчинник Haemate P до кімнатної температури,
залишаючи флакони при цій температурі протягом приблизно однієї години або тримаючи їх кілька хвилин у руці. НЕ
піддавайте флакони дії прямого джерела тепла. Не нагрівайте флакони вище температури тіла (37 °C).
Осторожно зніміть захисні кришечки з флакона розчинника і препарату Haemate P. Очистіть відкриті гумові пробки обох флаконів ватним тампоном, насиченим алкоголем, і залиште їх до висихання. Розчинник може бути
переміщений до флакона з порошком за допомогою доданого набору (Mix2Vial). Потрібно слідувати наведеним нижче інструкціям.

1	1. Відкрийте упаковку, яка містить Mix2Vial, видаливши захисну плівку. Не виймайте Mix2Vial з блистеру.

2	2. Помістіть флакон з розчинником на чисту і рівну поверхню і міцно утримуйте. Не виймаючи з блистеру набір Mix2Vial, надіньте його синючу коńцеву частину з голкою на пробку флакона розчинника і натиснувши вертикально вниз проколюйте пробку флакона розчинника.
3	3. Утримуючи край набору Mix2Vial, обережно зніміть блистер, потягнувши його вертикально вгору. Потрібно звернути увагу на те, щоб зняти лише блистер, а не весь набір Mix2Vial.
4	4. Помістіть флакон з Haemate P на чисту і гладку поверхню. Переверніть догори дном флакон з розчинником і приєднаний до нього з’єднувач Mix2Vial. Натиснувши прозору частину з голкою вертикально вниз, проколюйте пробку флакона з Haemate P. Розчинник самочинно буде перенесений до флакона з Haemate P.
5	5. Однією рукою утримуйте флакон з Haemate P, приєднаний до набору Mix2Vial, іншою рукою утримуйте флакон з розчинником, також приєднаний до набору Mix2Vial, і обережно розверніть набір на дві частини, уникając надмірного утворення піни під час розчинення Haemate P. Флакон після розчинника разом з синьою частиною набору Mix2Vial видаліть.
6	6. Доправте до повного розчинення, деликатно рухаючи обертальним рухом флакон з Haemate P з приєднаною прозорою частиною набору Mix 2Vial. Не встрясайте.
7	7. Наберіть повітря до порожнього стерильного шприца. Тримаючи флакон з Haemate P вертикально пробкою догори, приєднайте шприц до з’єднання Luer Lock набору Mix2Vial. Введіть повітря до флакона з Haemate P.

Використання та введення

8	8. Утримуючи поршень шприца, переверніть флакон з шприцем догори дном і наберіть розчин до шприца, повільно відтягуючи поршень.
9	9. Після наповнення шприца розчином, міцно утримуйте циліндр шприца (утримуючи шприц поршнем донизу) і від’єднайте набір Mix2Vial від шприца.

Спосіб застосування
Для введення Haemate P рекомендується використовувати пластикові, одноразові шприци, оскільки
розчини цього типу мають тенденцію прилипати до поверхні всіх скляних шприців.
Розчин повинен бути введений повільно внутрішньовенно, зі швидкістю не швидше 4 мл на хвилину. Потрібно
уважно стежити за тим, щоб кров не потрапила до шприца, наповненого продуктом. Після набору продукту до шприца його потрібно використовувати негайно.
Якщо необхідно введення більшої кількості фактору, це також можна зробити за допомогою інфузії. Для цього
потрібно перенести реконструйований продукт до затвердженого системи інфузії. Інфузію потрібно проводити згідно з рекомендаціями лікаря. Потрібно звернути увагу на виникнення будь-якої негайної реакції. У разі виникнення будь-якої реакції, яка може бути пов’язана з введенням препарату Haemate P, ін’єкцію/інфузію потрібно припинити (див. також розділ 2).
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату зверніться до лікаря або фармацевта.

4. МОЖЛИВІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Як і будь-який препарат, Haemate P може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Наступні реакції побічних ефектів виникали дуже рідко (у менше 1 з 10 000 пацієнтів):

• Нагальна алергічна реакція (така як ангіоневротичний набряк, відчуття печіння та колючості в місці інфузії, озноб, червонізація обличчя, кропив'янка, загальна висипка на шкірі, біль у голові, шкірна алергічна реакція (кропив'янка), зниження артеріального тиску, летаргія, нудота, тривога, тахікардія, тиск у грудній клітці, оніміння, блювота, свистячий дихання), яка виникала дуже рідко і в деяких випадках може призвести до гострої анафілаксії (включаючи шок).
• Збільшення температури тіла (гіпертермія).

Хвороба Віллебранда

• Дуже рідко, існує ризик виникнення симптомів тромбозу/тромбоемболії, включаючи тромби в легенях (ризик формування та переміщення тромбів крові до судинної системи (вен або артерій) з потенційним впливом на органи),
• У пацієнтів, які приймають продукти VWF, які підтримують рівні FVIII:C, можуть збільшуватися ризики тромбозу (див. також пункт 2)
• У пацієнтів з хворобою Віллебранда дуже рідко можуть виникати інгібітори (нейтралізуючі антитіла) проти VWF. Якщо такі інгібітори виникнуть, це призведе до недостатньої клінічної відповіді, що призведе до тривалого кровотечі. Це відбувається особливо у пацієнтів, які страждають на певний тип хвороби Віллебранда, так званий тип 3 хвороби. Такі антитіла можуть виникати при анафілактичних реакціях. У зв’язку з цим пацієнти, у яких спостерігається анафілактична реакція, повинні бути піддані обстеженню на наявність інгібітора. У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру лікування гемофілії.

Гемофілія А

• У разі дітей, які раніше не лікувалися препаратами, що містять фактор VIII, антитіла, які блокують (див. пункт 2), можуть виникати дуже часто (у більше 1 з 10 пацієнтів). Однак у пацієнтів, які раніше лікувалися фактором VIII (більше 150 днів лікування), ризик є не дуже частим (менше 1 з 100 пацієнтів). Якщо таке відбувається, препарати пацієнта можуть перестати діяти правильно, і у пацієнта може виникнути тривале кровотеча. Якщо таке відбувається, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Побічні ефекти у дітей та підлітків

Частота, тип і ступінь побічних ефектів у дітей є порівнянними з такою ж у дорослих.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цьому листку, повідомте про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України:
вул. Джерельна, 17
04073 Київ
телефон: +380 44 206 92 94
факс: +380 44 206 92 94
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб’єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. ЯК ЗБЕРІГАТИ ПРЕПАРАТ HAEMATE P

• Препарат зберігайте в місці, недоступному для дітей.
• Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на етикетці та паковці (після скорочення EXP)
• Не зберігайте при температурі вище 25 оС.
• Не заморожуйте.
• Зберігайте флакони в зовнішній упаковці для захисту від світла.
• Препарат Haemate P не містить консервантів, тому приготовлений розчин повинен бути використаний негайно.
• Якщо приготований розчин не вводиться негайно, його потрібно використати протягом 3 годин.
• Після набору продукту до шприца його потрібно використати негайно.
• Номер серії записаний на етикетці та паковці після скорочення (Lot).

6. ЗМІСТ УПАКОВКИ І ІНШІ ВІДОМОСТІ

Що містить препарат Haemate P Активними речовинами препарату є:

Людський фактор Віллебранда та людський фактор VIII згортання крові
Інші складові частини (допоміжні речовини) це:
Людський альбумін, гліцин, хлорид натрію, цитрат натрію, гідроксид натрію або соляна кислота (у малих
кількостях для визначення pH)
Розчинник: Вода для ін'єкцій

Як виглядає препарат Haemate P і що містить упаковка

Haemate P поставляється у вигляді білого або світло-жовтого порошку, або крихкої, затверділої маси та води для ін'єкцій як розчинника. Приготовлений розчин повинен бути прозорим або легенько опалесцентним, тобто
може блищати, тримаючи під світло, але не повинен містити жодних видимих частинок.
Доступні упаковки
Упаковка препарату в дозі 250 МО ФVIII/ 600 МО VWF містить:
1 флакон з порошком
1 флакон з 5 мл води для ін'єкцій
1 систему для перекачування 20/20 з фільтром,
Набір для введення (внутрішня упаковка)
1 шприц одноразового використання об’ємом 5 мл,
1 набір для введення,
2 ватні тампони, насичені алкоголем,
1 нестерильна пластирка
Упаковка препарату в дозі 500 МО ФVIII/1200 МО VWF містить:
1 флакон з порошком
1 флакон з 10 мл води для ін'єкцій
1 систему для перекачування 20/20 з фільтром
Набір для введення (внутрішня упаковка)
1 шприц одноразового використання об’ємом 10 мл,
1 набір для введення,
2 ватні тампони, насичені алкоголем,
1 нестерильна пластирка
Упаковка препарату в дозі 1000 МО ФVIII/ 2400 МО VWF містить:
1 флакон з порошком
1 флакон з 15 мл води для ін'єкцій
1 систему для перекачування 20/20 з фільтром,
Набір для введення (внутрішня упаковка)
1 шприц одноразового використання об’ємом 20 мл,
1 набір для введення,
2 ватні тампони, насичені алкоголем,
1 нестерильна пластирка
Не всі розміри можуть бути в обігу.

Відповідальний суб’єкт та виробник

CSL Behring GmbH
Emil-von-Behring-Strasse 76
35041 Марбург
Німеччина

Дата затвердження інформаційного листка:

Інформація, призначена лише для медичного персоналу:

Дозування Хвороба Віллебранда:

Важливо, щоб обчислити дозу, використовуючи вказану кількість міжнародних одиниць (МО) VWF: RCo
1 МО/кг VWR:RCo збільшує рівень циркулюючого VWR:RCo приблизно на 0,02 МО/мл (2%).
Потрібно досягти рівня VWR:RCo > 0,6 МО/мл (60%) і FVIII:C > 0,4 МО/мл (40%).

• 40 – 80 МО/кг фактору Віллебранда (VWR:RCo) і 20 – 40 МО FVIII:C/кг маси тіла (мц) зазвичай рекомендуються для досягнення гемостазу.

Може бути необхідне введення початкової дози фактору Віллебранда у розмірі 80 МО/кг, особливо у пацієнтів з 3 типом хвороби Віллебранда, де підтримання належних рівнів може
вимагати більших доз, ніж у разі інших типів цієї хвороби.
Профілактика кровотеч під час хірургічної операції або важкої травми:
Для профілактики масивного кровотечі під час або після хірургічної операції ін’єкцію потрібно розпочинати за 1-2 години до операції.
Належна доза повинна бути введена кожні 12-24 години. Доза і тривалість лікування залежать від стану пацієнта, типу і інтенсивності кровотечі, а також рівнів фактору VWF:RCo і FVIII:C.
При застосуванні препаратів фактору Віллебранда, які містять FVIII, лікар, який проводить лікування, повинен бути обізнаний з тим, що тривале лікування може спричинити надмірне збільшення рівня FVIII:C. Після 24-48 годин лікування, щоб уникнути неконтрольованого зростання рівня FVIII:C, потрібно розглянути можливість зменшення доз і/або збільшення інтервалу між їх введенням.
Діти та підлітки
Дозування у дітей залежить від маси тіла, тому розмір дози визначається за тією ж схемою, що й у дорослих. Частота введення повинна бути визначена індивідуально залежно від клінічної ефективності.
Гемофілія А:
Моніторинг лікування
Під час лікування потрібно правильно визначити рівні фактору VIII для розрахунку належної дози,
яка повинна бути введена пацієнту, а також частоти повторних ін’єкцій. Реакції окремих
пацієнтів на фактор VIII можуть бути різними, залежно від різних рівнів відновлення та різних періодів напіврозпаду. Дозування на основі маси тіла може потребувати корекції у разі пацієнтів з надмірною або недостатньою вагою. Особливо у разі важливих хірургічних операцій необхідне точне моніторинг заміни терапії шляхом контролю процесу згортання крові (рівень активності фактору VIII у плазмі).
Пацієнти повинні бути піддані спостереженню щодо виникнення інгібіторів фактору VIII. Див. також пункт 2.
Дозування та тривалість заміни терапії залежать від ступеня дефекту фактору VIII,
умісцевого розташування та інтенсивності кровотечі, а також стану пацієнта.
Важливо, щоб обчислити дозу, використовуючи вказану кількість міжнародних одиниць (МО) FVIII: RCo
Кількість одиниць введеного фактору VIII виражається в міжнародних одиницях (МО), які відносяться до поточного стандарту ВООЗ для продуктів концентрату фактору VIII. Активність фактору VIII у плазмі виражається як відсоток (відносно до нормальної людської плазми) або найкраще в
МО (відносно Міжнародного стандарту для фактору VIII у плазмі).
Одна МО активності фактору VIII дорівнює кількості фактору VIII, яка міститься в 1 мл нормальної людської плазми.
Лікування гострого стану
Розрахунок необхідної дози фактору VIII базується на емпіричному спостереженні, що 1 МО фактору VIII на кг маси тіла збільшує активність осочового фактору VIII приблизно на 2% (2 МО/дл). Необхідна доза обчислюється за допомогою наступної формули:
Необхідна кількість одиниць = маса тіла [кг] х бажаний зростання рівня фактору VIII [% або МО/дл] х 0,5.
Доза та частота введення препарату повинні бути завжди індивідуально підібрані залежно від клінічної ефективності у окремих пацієнтів.
У разі виникнення наступних випадків кровотеч, активність фактору VIII не повинна знижуватися нижче вказаних значень для активності у плазмі (у % або МО/дл) протягом відповідного періоду часу.
Нижче наведена таблиця може бути використана для визначення дозування у разі кровотеч та під час хірургічних операцій:

Профілактика
У довгостроковому профілактичному лікуванні пацієнтів з важким типом гемофілії А зазвичай вводять 20-40 МО фактору VIII на кг маси тіла з інтервалом 2-3 дні.
У деяких випадках, особливо у пацієнтів молодого віку, може бути необхідне частіше введення цього фактору або застосування більших доз.
Діти та підлітки
Немає даних клінічних досліджень щодо дозування препарату Haemate P у дітей.

Спеціальні попередження та обережності щодо застосування

При застосуванні препаратів VWF лікар, який проводить лікування, повинен бути обізнаний з тим, що тривале лікування може спричинити надмірне зростання рівня FVIII:C. У пацієнтів, які приймають препарати VWF, які містять FVIII, потрібно контролювати рівні осочового FVIII:C для уникнення тривалого, надмірного зростання рівня FVIII:C, яке може збільшувати ризик випадків тромбозу, також потрібно розглянути можливість застосування антикоагулянтних засобів.

Побічні ефекти

Якщо необхідно введення дуже великих або частих доз, якщо присутні інгібітори або у разі передопераційної та післяопераційної допомоги, усіх пацієнтів потрібно моніторувати щодо симптомів гіперволемії. Крім того, пацієнтів з групами крові А, В та АВ потрібно контролювати щодо симптомів гемолізу всередині судин та/або зменшення значення гематокриту.