На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Заколисування
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мг цетиризину дигідрохлоридуДіюча речовина: ЦетиризинВиробник: Zentiva K.S.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мгДіюча речовина: ЦетиризинВиробник: Uxa Farma S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мг цетиризину дигідрохлоридуДіюча речовина: ЦетиризинВиробник: Laboratorios Cinfa S.A.Потрібен рецепт
Заколисування — це нудота, запаморочення і млість, які накривають в автівці, на кораблі, у літаку чи на каруселі. Його називають ще морською хворобою і кінетозом, хоча до моря воно прив'язане не більше, ніж до заднього сидіння автомобіля. Це не хвороба і не слабкість: так реагує цілком здоровий вестибулярний апарат, коли рух, який він відчуває, не збігається з тим, що бачать очі. Тією чи іншою мірою заколисати можна майже будь-кого — питання лише в силі гойданки. Добра новина: майже все тут вирішується заздалегідь, до того як стало зле, і більшість заходів нічого не коштує.
Як це починається і чим закінчується
Нудота приходить не першою. Зазвичай усе починається непомітно: нападає позіхання, тягне на сон, зникає цікавість до розмови, обличчя блідне, виступає холодний піт на чолі й над губою, у роті побільшало слини. Багато хто в цю мить ще не розуміє, що відбувається, — а це саме той момент, коли втрутитися найлегше.
Далі з'являється важкість під грудьми, потім нудота, головний біль, відчуття, що все довкола злегка пливе. Може дійти до блювання; після нього ненадовго легшає, але якщо гойданка триває, коло повторюється. Окрема неприємна властивість заколисування — млявість і апатія, які тримаються ще кілька годин після приїзду, коли нудоти давно немає.
Зазвичай усе минає за десять-тридцять хвилин після того, як рух припинився. Після довгого плавання буває навпаки: земля під ногами й далі похитується ще день-другий — відчуття неприємне, але безпечне і минає само.
Чому це стається і кого заколисує дужче
Мозок визначає положення тіла одразу за трьома джерелами: за очима, за внутрішнім вухом і за сигналами від м'язів та суглобів. Доки вони кажуть одне й те саме, все гаразд. Коли ви читаєте в автівці, очі бачать нерухому сторінку, а внутрішнє вухо відчуває повороти і гальмування — відомості розходяться, і мозок відповідає на це нудотою. Те саме в каюті без вікон і в салоні літака: тіло гойдає, а погляду немає за що зачепитися.
Буває і зворотна ситуація — в окулярах віртуальної реальності, на тренажері чи в кінозалі з широким екраном очі бачать стрімкий рух, якого тіло не відчуває. Результат той самий.
Дужче за інших заколисує дітей приблизно від двох років і до підліткового віку, а немовлят майже не заколисує зовсім. Жінки потерпають частіше за чоловіків, надто під час вагітності та в певні дні циклу. Окрема група — люди з мігренню: у них заколисування трапляється в рази частіше, і нерідко поїздка завершується не лише нудотою, а й нападом головного болю. Схильність передається у спадок, тож «у нас це сімейне» — не перебільшення. А водія заколисує рідко, і річ не у звичці: він заздалегідь знає, куди поверне автівка, і мозкові немає чому дивуватися.
Що допомагає просто в дорозі
Перше правило — дивитися вдалину, на нерухоме. Обрій, далекий пагорб, дорога попереду — годиться все, що не мерехтить. Погляд на зустрічні машини, придорожні стовпи чи хвилі, що набігають, навпаки, робить гірше.
Друге — зменшити саму гойданку. В автівці це переднє сидіння, в автобусі — місця ближче до переду, у потязі — за ходом руху, у літаку — ряди біля крила, на кораблі — середина судна і палуба нижче. Голову краще тримати нерухомо, відкинувши на підголівник: що менше вона теліпається, то спокійніше внутрішньому вуху.
Далі — дрібниці, які разом дають багато. Свіже прохолодне повітря: прочинене вікно, спрямований в обличчя обдув. Повільне глибоке дихання із заплющеними очима. Кілька ковтків холодної води, сухий крекер чи м'ятний льодяник. Імбир у будь-якому вигляді допомагає не всім, але він нешкідливий і вартий спроби. Розмова, музика чи аудіокнижка відволікають краще, ніж спроби терпіти мовчки. А чого робити не варто: читати, дивитися в телефон, їсти важке і жирне в дорозі, сидіти в задусі поряд із сильними запахами бензину, їжі чи парфумів. На довгому шляху допомагають зупинки щогодини-півтори — просто вийти, походити і подихати.
Як підготуватися заздалегідь
Багато що вирішується до виїзду. Їхати голодним так само погано, як їхати переївши: розумно з'їсти щось легке за годину-півтори до дороги і не брати в путь жирного та гострого. Алкоголь напередодні й тим паче в дорозі підсилює заколисування помітно, а недосипання — ще помітніше, тому виспатися перед довгою поїздкою корисніше за будь-які пігулки.
Місце в транспорті краще обирати заздалегідь, а не погоджуватися на те, що лишилося: на поромі це каюта в середній частині судна, в автобусі — передні ряди. Візьміть із собою воду, пакет на випадок блювання, вологі серветки і запасну футболку — з дітьми це не перестраховка, а звичайна передбачливість.
Якщо заколисує завжди і сильно, є сенс потроху привчати себе до руху: короткі поїздки, гойдалки, атракціони без екстриму, човен у спокійну погоду. Вестибулярний апарат тренується, і в більшості дорослих із часом переносимість стає кращою. Це не швидко, але працює надійніше, ніж будь-що інше.
Що можна купити в аптеці
Ліки від заколисування працюють на випередження: їх приймають за півгодини-годину до виїзду, а не тоді, коли вже нудить. Це головне, що варто про них знати, — пігулка, прийнята в розпал нудоти, допомагає значно гірше.
Основна група — антигістамінні препарати із заспокійливою дією, до них належать дименгідринат, цинаризин і меклозин. Продаються без рецепта, є форми для дітей. Спільний побічний ефект — сонливість, тому за кермо після них не сідають, і з алкоголем вони не поєднуються. Друга можливість — пластир із гіосцином (скополаміном), який наклеюють за вухом за кілька годин до поїздки; він діє кілька діб і зручний у круїзі. Натомість дає сухість у роті, іноді затуманений зір і сонливість; після наклеювання треба вимити руки, щоб не занести речовину в око, а при глаукомі та утрудненому сечовипусканні його не застосовують. Вікові обмеження в усіх цих засобів різні й зазначені в інструкції — з дітьми варто запитати фармацевта або лікаря, а при вагітності будь-який із них приймають лише за призначенням.
Браслети, що тиснуть на точку на зап'ясті, нешкідливі, але переконливих доказів їхньої користі немає. І ще одне: звичні засоби від нудоти іншого походження — приміром, ті, що призначають при отруєнні чи після операції, — при заколисуванні зазвичай марні, тут потрібні препарати, які діють саме на вестибулярний апарат.
Діти в дорозі
З дітьми працює все те саме, тільки домовитися складніше. Вік, коли заколисує найчастіше, — приблизно від шести до дванадцяти років; до підліткового віку в більшості це минає само, і батькам варто про це знати, щоб не впадати у відчай.
Найважче — забрати телефон і книжку, бо саме вони запускають нудоту, а дитині в дорозі нудно. Заміна є: аудіоказки, пісні, розмови, ігри на кшталт пошуку предметів за вікном — вони займають, але не змушують дивитися вниз. Посадіть дитину так, щоб їй було видно дорогу попереду, не кутайте, прочиніть вікно. Годувати перед виїздом краще потроху і не солодким; у довгій дорозі зупиняйтеся частіше, ніж потрібно дорослим.
Якщо дитину все ж знудило кілька разів поспіль, стежте за питтям: давайте воду маленькими ковтками і часто. Насторожити мають сухі губи і язик, відсутність сечі шість-вісім годин, незвична млявість і сонливість — з цим потрібен лікар того самого дня.
Коли річ не в дорозі
Заколисування завжди пов'язане з рухом, починається в дорозі й минає невдовзі після зупинки. Якщо картина інша, причина теж інша.
Негайно викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — єдиний номер 112), якщо раптово з'явилися:
- сильне запаморочення разом із двоїнням в очах, невиразною мовою, кволістю або онімінням у руці й нозі;
- нездатність стояти і йти, падіння вбік;
- раптовий найсильніший головний біль, несхожий на попередні;
- блювання з високою температурою, світлобоязню і болем при нахилі голови вперед.
Окремо варто запам'ятати одну рідкісну, але небезпечну ситуацію: якщо в автівці зле стає всім одразу — нудота, головний біль, млявість, — а на свіжому повітрі всім швидко легшає, річ може бути в чадному газі з несправного вихлопу чи обігрівача. Тоді треба негайно зупинитися, вийти з машини, провітрити салон і звернутися по допомогу, а не списувати все на заколисування.
До лікаря без поспіху, але обов'язково варто піти, якщо напади запаморочення трапляються і в спокої, якщо вони супроводжуються шумом у вусі чи зниженням слуху, якщо нудота і запаморочення з'явилися вперше в дорослому віці в людини, яку раніше ніколи не заколисувало, або якщо в дитини повторюються однакові багатогодинні напади блювання поза будь-якою дорогою.
Онлайн-консультація лікаря
Лікар на зв'язку корисний тут у двох випадках. Перший — коли поїздка попереду, а минулий досвід був важким: розібрати, що саме відбувається, дібрати засіб з огляду на вік, вагітність, інші ліки і те, чи доведеться вам вести машину, і скласти зрозумілий план — що прийняти, коли і що взяти з собою.
Другий випадок важливіший. Далеко не все, що називають заколисуванням, ним є: під цю звичну вивіску потрапляють напади запаморочення, мігрень із нудотою, хвороби внутрішнього вуха і навіть тривога перед перельотом. За описом — коли почалося, скільки триває, що було зі слухом і головним болем, чи буває те саме вдома — лікар скаже, чи схоже це на звичайний кінетоз, чи вже час обстежитися. Межі формату очевидні: оглянути, перевірити рівновагу і слух через екран не вийде, а при раптовому сильному запамороченні з кволістю, двоїнням чи невиразною мовою потрібен не дзвінок, а швидка.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Заколисування
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Заколисування з лікарем онлайн.















