На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Уретрит
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ОРАЛЬНИЙ РОЗЧИН/СУСПЕНЗІЯ, 500 мгДіюча речовина: АзитромицинВиробник: Towa Pharmaceutical S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІНФУЗІЙ, ЩО ВВОДИТЬСЯ ІН'ЄКЦІЙНО, 2 г цефтріаксону дисодіюДіюча речовина: ЦефтриаксонВиробник: Fresenius Kabi España, S.A.U.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 500 мгДіюча речовина: АзитромицинВиробник: Krka D.D. Novo MestoПотрібен рецепт
Уретрит — це запалення сечівника, тієї трубки, якою сеча виходить назовні. Зазвичай він дається взнаки печінням під час сечовипускання та виділеннями, і найчастіше за ним стоїть інфекція, що передається статевим шляхом. Звідси головний практичний висновок: за таких скарг починають не з рясного пиття і не з журавлини, а з аналізу, бо без відомого збудника лікування перетворюється на вгадування. Уретрит легко сплутати з циститом, але це різні речі й лікують їх по-різному: цистит — це запалення сечового міхура, частіше в жінок, а уретрит у чоловіка майже завжди означає розмову про хламідіоз і гонорею.
Який він на вигляд
Скарги зазвичай небагаті, і в цьому пастка — їх легко списати на «застудився» чи на подразнення від білизни:
- печіння, різь або свербіж під час сечовипускання — відчуття саме в каналі, а не над лобком;
- виділення — прозорі, білі, каламутні або жовтуваті; найпомітніші зранку, до першого походу в туалет, іноді це лише плямка на білизні чи крапля, яку видно, якщо відсунути крайню плоть;
- почервоніння і злипання зовнішнього отвору сечівника, дискомфорт на кінчику статевого члена;
- у жінок картина розмитіша: болісне й часте сечовипускання схоже на цистит, але до нього додаються виділення з піхви, кров'янисті виділення між місячними, біль під час сексу або внизу живота — це ознака того, що інфекція піднялася вище і розбиратися треба швидше.
Між зараженням і першими симптомами минає від кількох днів до кількох тижнів, тож пов'язати одне з одним людина не завжди встигає. І найважливіше: дуже часто симптомів немає взагалі — надто за хламідіозу. Людина почувається здоровою, нічого не підозрює й далі передає інфекцію.
Чому насамперед перевіряють на інфекції, що передаються статевим шляхом
Печіння під час сечовипускання та виділення в чоловіка — це передусім привід здати аналіз на хламідіоз і гонорею, а не привід пити сечогінні трави. Гонококовий уретрит спричиняє гонорея; негонококовий трапляється частіше, і за ним зазвичай стоять хламідія, мікоплазма геніталіум, рідше трихомонада або віруси. За виглядом виділень і за відчуттями розрізнити їх неможливо — лише лабораторно, і це не формальність: від збудника залежить і вибір антибіотика, і те, чи потрібен контрольний аналіз.
Ось тут і проходить розвилка з циститом. За циститу — часті позиви, різь наприкінці сечовипускання, тяжкість над лобком, каламутна сеча, але виділень немає; лікується він коротким курсом антибіотика, і партнера лікувати не треба. За уретриту головне — виділення й печіння в самому каналі, потрібен аналіз на збудників, і лікування завжди стосується двох. Журавлина, відвари й «промивання» не працюють у жодному з випадків, а за уретриту ще й дають небезпечну відстрочку.
Заразом зазвичай пропонують перевіритися на ВІЛ і сифіліс. Це стандарт не тому, що вас у чомусь підозрюють, а тому що ці інфекції ходять разом і довго мовчать.
Коли запалення не від інфекції
Уретрит буває й неінфекційним — про це рідко думають, а трапляється це нерідко. Канал запалюється від прямого подразнення:
- сечовий катетер, цистоскопія, будь-які маніпуляції із сечівником;
- механічне подразнення — інтенсивний або сухий секс, тривала їзда на велосипеді;
- хімія: ароматизоване мило, гелі для інтимної гігієни, піна для ванн, сперміциди, антисептики, якими намагаються «промити» канал після сексу;
- зрідка запалення сечівника виявляється частиною реактивного артриту чи іншого системного захворювання.
Але неінфекційний уретрит — це діагноз виключення, і поставити його собі самому не можна. Спершу виключають інфекцію, і лише потім шукають подразник. Якщо подразник знайшовся, лікування просте: прибрати його й не чіпати канал нічим, крім теплої води.
Що буде на прийомі
Нічого страшного й довгого. Лікар огляне зовнішні статеві органи, у жінок проведе гінекологічний огляд, у чоловіків за болю перевірить калитку. Із обстежень:
- мазок із сечівника тонким зондом — неприємно кілька секунд, і по всьому; сьогодні його часто замінюють аналізом першої порції сечі, що для багатьох значно комфортніше;
- не мочитися годину-дві перед здачею — інакше збудника просто змиє і результат буде хибнонегативним; це єдина підготовка, про яку варто подбати заздалегідь;
- аналіз методом ПЛР, який шукає ДНК збудника, і посів за підозри на гонорею — посів показує, до яких антибіотиків вона чутлива, а стійка гонорея трапляється дедалі частіше;
- загальний аналіз сечі — допомагає відокремити уретрит від циститу й побачити кров.
Результати надходять від кількох годин до кількох днів. Якщо картина яскрава, лікування іноді починають одразу, не чекаючи відповіді лабораторії, але аналіз усе одно здають — він визначить, що робити далі.
Лікування: лікуються обоє
Уретрит лікують антибіотиками, дібраними під збудника. За гонореї це зазвичай ін'єкція, за хламідіозу — курс таблеток на кілька днів. Курс допивають до кінця, навіть якщо полегшало на другий день. І далі — три правила, об які найчастіше спотикаються.
- Лікують обох партнерів одночасно, навіть якщо в другого нічого не болить і аналіз ще не готовий. Інакше інфекція повернеться туди ж за тиждень — це найчастіша причина «антибіотик не допоміг».
- Сексу немає, поки обоє не закінчать лікування і симптоми не минуть. Жодного, включно з оральним і з презервативом. Повернутися до сексу за два дні після уколу — типова помилка, і вона знецінює весь курс.
- Якщо симптоми лишилися — потрібен контроль. Печіння може триматися тиждень-другий і поступово згасати, це нормально. А от виділення, що не минають, означають одне з трьох: збудник був інший, антибіотик не подіяв або сталося повторне зараження. За гонореї та мікоплазми контрольний аналіз роблять усім, незалежно від самопочуття.
Партнерів за останні кілька місяців варто попередити — їм треба обстежитися, навіть якщо вони почуваються чудово. Розмова неприємна, але вона позбавляє їх наслідків, які лікувати набагато важче. І не лікуйте себе рештками антибіотиків з аптечки: недолікована гонорея стає стійкою, а це вже проблема не лише ваша.
Чому не варто тягнути
Уретрит рідко буває нестерпним, тому з ним і живуть місяцями, звикнувши до печіння. Небезпечний він не сам собою, а тим, що інфекція йде вглиб.
- Епідидиміт — запалення придатка яєчка: калитка набрякає, стає гарячою і болючою. Він лікується, але перенесений епідидиміт може позначитися на здатності мати дітей.
- Реактивний артрит — імунна відповідь на інфекцію, яка за кілька тижнів б'є по суглобах і очах: біль і припухлість коліна чи гомілковостопу, почервоніння і різь в очах.
- У партнерок — запалення матки і придатків. Воно часто перебігає мляво, майже без скарг, а наслідки лишаються надовго: спайки в маткових трубах, хронічний тазовий біль, позаматкова вагітність, зниження фертильності. Це і є головний аргумент за те, щоб лікуватися вдвох і одразу.
- У вагітної нелікований хламідіоз чи гонорея небезпечні для дитини — вона може отримати інфекцію під час пологів, з ураженням очей або легень.
Звернутися до лікаря того самого дня треба, якщо з'явилися: температура разом із болем або набряком у калитці; температура з болем унизу живота в жінки; неможливість помочитися за повного сечового міхура; кров у сечі або кров у виділеннях; виразки, пухирці чи висип на статевих органах. Раптовий сильний біль у яєчку — це не про уретрит: так проявляється перекрут яєчка, і там лік іде на години, тому потрібна швидка (у Європі єдиний номер — 112) або найближча лікарня.
Як не захворіти знову
Повної гарантії не дає ніщо, але ризик знижується помітно:
- презерватив під час вагінального й анального сексу, презерватив або латексна серветка під час орального;
- секс-іграшки не передавати одне одному без обробки, а презерватив на них міняти;
- перевірятися при зміні партнера, навіть коли нічого не турбує — саме так виявляють безсимптомний хламідіоз;
- не мити сечівник милом, антисептиками і не спринцюватися: це не профілактика, а самостійна причина уретриту;
- переконатися, що партнер справді долікувався, а не кинув курс на середині.
Онлайн-консультація
Онлайн зручно зробити те, заради чого багато хто місяцями не доходить до лікаря, — почати. Лікар на зв'язку розбере за вашими скаргами, чи схоже це на уретрит, чи на цистит, скаже, які аналізи здати і як правильно до них підготуватися, пояснить результати, якщо ви вже здавали, допоможе скласти розмову з партнером і підкаже, коли потрібен контрольний аналіз, а коли легке печіння, що лишилося, — просто залишкове явище. Обговорити неінфекційні причини й дібрати, що прибрати з гігієни, теж простіше в спокійній розмові. А температура з болем у калитці чи внизу живота, неможливість помочитися і кров у сечі — це вже очний прийом того самого дня, а за раптового сильного болю в яєчку — швидка.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Уретрит
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Уретрит з лікарем онлайн.















