На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Резус-конфлікт (гемолітична хвороба плода і новонародженого)
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 750 МО/млДіюча речовина: анти-D иммуноглобулин человекаВиробник: Instituto Grifols S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: РОЗЧИН ДЛЯ ІН'ЄКЦІЙ, 300 мкг (1500 МО)Діюча речовина: анти-D иммуноглобулин человекаВиробник: Csl Behring GmbhПотрібен рецепт
Резус-конфлікт — це ситуація, за якої антитіла з крові матері проходять крізь плаценту і руйнують еритроцити дитини. Матері він не шкодить і ніяк нею не відчувається: страждає тільки дитина. Головне, що варто знати про цей стан сьогодні, — його майже повністю можна запобігти. Є препарат, антирезусний імуноглобулін, який не дає конфліктові виникнути взагалі, і там, де ним користуються як належить, тяжкі випадки стали рідкістю. Тому основна частина цього тексту — про те, коли саме це щеплення потрібне і чому його не можна пропускати.
Що відбувається при резус-конфлікті
На поверхні еритроцитів може бути або не бути білок, який називають резус-фактором, або антигеном D. Якщо він є — кров резус-позитивна, якщо немає — резус-негативна. Приблизно у п'ятнадцятьох людей зі ста резус-фактора немає; це не хвороба і на здоров'я ніяк не впливає.
Резус дитина успадковує від обох батьків. У резус-негативної жінки дитина може бути резус-позитивною лише тоді, коли резус-позитивний батько, але й тоді не обов'язково: усе залежить від того, одну чи дві копії гена він несе.
Небезпечне поєднання одне: у матері резус негативний, у дитини позитивний, а організм матері вже встиг познайомитися з резус-позитивною кров'ю раніше. Це знайомство називають сенсибілізацією. Імунна система, зустрівши чужий білок, сприймає його як загрозу і виробляє антитіла. Антитіла дрібні й вільно проходять крізь плаценту. Потрапивши в кров дитини, вони чіпляються до її еритроцитів, і ті руйнуються швидше, ніж кістковий мозок встигає робити нові. Розвивається анемія — не та, що від браку заліза, а гемолітична, тобто від розпаду клітин крові. Руйнування може тривати й після народження, ще кілька тижнів.
Сама по собі розбіжність резусів нічим не загрожує. Усе вирішує, відбулася сенсибілізація чи ні.
Чому страждає зазвичай не перша дитина
Кров матері й дитини в нормі не змішується: їх розділяє плацента. Але під час пологів, а іноді й раніше, невелика кількість крові дитини все-таки потрапляє в кровообіг матері. Імунна відповідь на це розгортається повільно — зазвичай антитіла не встигають нашкодити тій дитині, під час якої вони з'явилися. Тому перша вагітність у резус-негативної жінки найчастіше минає спокійно.
Далі починається неприємна властивість імунітету: він запам'ятовує. За наступної зустрічі з резус-позитивною кров'ю антитіла виробляються одразу, швидко і у великій кількості. Саме тому під удар потрапляють друга і подальші вагітності, і з кожною наступною конфлікт, як правило, перебігає тяжче.
Звідси випливає головне практичне міркування, на якому люди помиляються найчастіше. Профілактику не можна пропускати на тій підставі, що «минулого разу все обійшлося». Саме того разу, коли все обійшлося, сенсибілізація й могла статися — непомітно, без жодного симптому. Укол роблять не тому, що зараз щось пішло не так, а щоб не постраждала дитина, якої ще немає.
Другий наслідок: якщо резус-негативній дівчинці чи жінці колись переливали кров, вона має бути резус-негативною. Помилкове переливання — рідкісна, але реальна причина сенсибілізації задовго до першої вагітності.
Коли потрібен антирезусний імуноглобулін
Антирезусний імуноглобулін — готові антитіла, які вводять внутрішньом'язово. Вони прибирають еритроцити дитини, що потрапили в кров матері, раніше, ніж її власна імунна система встигне їх помітити й запам'ятати: сенсибілізації не відбувається, і наступна вагітність у безпеці.
Дві ситуації планові: укол роблять у третьому триместрі й ще раз після пологів, якщо в дитини резус-позитивна кров. Але є події, після яких кров дитини може потрапити до матері будь-якої миті, — і після кожної профілактика потрібна окремо, поза розкладом:
- будь-яка кровотеча під час вагітності, навіть невелика і швидко припинена;
- викидень і переривання вагітності, зокрема на ранньому терміні та медикаментозне;
- позаматкова вагітність;
- амніоцентез, біопсія хоріона, забір крові плода — тобто будь-яка процедура з проколом;
- травма живота: падіння, удар, аварія, зокрема й тоді, коли удар припав на пасок безпеки і зовні нічого не помітно;
- зовнішній поворот плода, коли дитину з тазового передлежання перевертають руками через живіт;
- внутрішньоутробна загибель плода.
Тут важливий час: що раніше зроблено укол, то він надійніший, і лік іде на години, а не на дні. Тому після будь-якої з перелічених подій треба зв'язатися з лікарем одразу і сказати вголос, що у вас негативний резус, — не чекати на найближчий плановий прийом. Точні дози й терміни в різних країнах відрізняються, вони прописані в національних протоколах ведення вагітності; ваше завдання — не пропустити сам привід.
І одне обмеження, про яке треба знати: якщо сенсибілізація вже сталася і антитіла в крові є, імуноглобулін не допоможе. Він запобігає, але не лікує.
Що перевіряють під час вагітності
Групу крові й резус визначають на самому початку вагітності, під час першого ж обстеження. Якщо резус негативний, кров додатково перевіряють на антирезусні антитіла, і цей аналіз повторюють упродовж вагітності.
Якщо антитіл немає, вагітність ведуть як звичайну, додаючи планову профілактику. Іноді пропонують визначити групу крові батька: якщо він теж резус-негативний, дитина негативна напевно. Є й точніше: резус дитини дізнаються зі звичайного аналізу крові матері, у якій циркулює невелика кількість ДНК плода. Це безпечно для обох і достовірно вже з ранніх термінів, і якщо дитина резус-негативна, зайві втручання відпадають.
Якщо антитіла виявлено, спостереження стає частим. Їхню кількість відстежують у динаміці, а стан дитини оцінюють на УЗД — зокрема доплерівським вимірюванням швидкості кровотоку в судині головного мозку: за анемії кров стає рідшою і тече швидше, і це видно задовго до набряків. Якщо ознаки анемії є, можуть узяти кров у плода голкою через живіт — у спеціалізованому центрі й лише тоді, коли результат змінить тактику, бо процедура несе невеликий ризик втрати вагітності.
Як це позначається на дитині
Тяжкість буває дуже різною. Приблизно у половини дітей із резус-конфліктом усе обмежується легкими проявами, які легко піддаються лікуванню.
До народження головна небезпека — наростаюча анемія. Дитина не подає жодних «сигналів», помітити її можна тільки на обстеженні. Якщо анемія стає тяжкою, серце перестає давати раду, рідина виходить у тканини й порожнини — цей стан називають водянкою плода, і він загрожує життю.
Після народження на перший план виходить жовтяниця. Розпад еритроцитів дає багато білірубіну, а печінка новонародженого переробляє його повільно. Якщо білірубін підіймається надто високо, він проникає в мозок — це ядерна жовтяниця, і наслідки залишаються на все життя: глухота, порушення рухів, затримка розвитку. Задля того, щоб цього не сталося, за білірубіном і стежать так пильно.
Що має насторожити батьків уже вдома:
- жовтяниця в першу добу життя — у цей термін вона не буває нормальною і потребує огляду негайно;
- жовтяниця, яка швидко наростає або доходить до живота, долонь і стоп; на темній шкірі дивляться по білках очей, долонях і підошвах;
- дитина млява, погано смокче, її важко розбудити на годування;
- незвично пронизливий крик, вигинання спини й закидання голови, судоми — це привід викликати швидку (у Європі єдиний номер 112);
- виражена блідість, часте дихання, млявість у перші тижні — так проявляється пізня анемія, яка може розвинутися вже після виписки.
Як лікують
Якщо конфлікт виявили до народження і в дитини тяжка анемія, їй роблять переливання крові просто в матці: голку під контролем УЗД вводять через живіт матері в судину пуповини. Переливання за потреби повторюють, доки дитина не підросте настільки, щоб можна було родити. Роблять це лише в спеціалізованих центрах, тому жінку нерідко скеровують не до тієї лікарні, де вона планувала пологи.
Після народження основне лікування — фототерапія: дитину кладуть під лампу із заплющеними очима або на світну підстилку. Світло змінює білірубін так, що він стає розчинним у воді й виводиться, не проходячи крізь печінку. Під час фототерапії дитина втрачає більше рідини, тому її частіше годують або додають рідину внутрішньовенно.
Якщо білірубін продовжує швидко зростати, роблять замінне переливання крові: кров дитини невеликими порціями замінюють донорською. Це прибирає і білірубін, і материнські антитіла разом із ним. Іноді замість цього або на додачу вводять внутрішньовенний імуноглобулін, який уповільнює руйнування еритроцитів. Пізніше, вже після виписки, може знадобитися звичайне переливання еритроцитів через пізню анемію — тому таких дітей певний час спостерігають з аналізами.
За своєчасного лікування прогноз добрий, і тяжкі наслідки сьогодні трапляються рідко.
Якщо антитіла вже з'явилися
Це не вирок і не заборона на дітей, але ведення вагітності змінюється: профілактика більше не працює, і її місце займає описане вище спостереження, а вести вагітність краще в центрі, де вміють робити внутрішньоутробні переливання.
Що варто зробити самій:
- сказати про наявність антитіл під час першого ж звернення щодо кожної нової вагітності — не чекати, поки це з'ясується з аналізів;
- обговорити планування заздалегідь, до зачаття: лікареві корисно знати, як перебігали попередні вагітності й на якому терміні виникали проблеми;
- мати при собі відомості про свою групу крові й антитіла — це важливо за будь-якого переливання.
Навіть за вже наявних антитіл сучасне спостереження й лікування дають змогу благополучно доносити і народити дитину. Різниця в тому, що вагітність потребує більше уваги й не терпить пропущених візитів.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно розібрати те, що найчастіше залишається незрозумілим після короткого прийому. Лікар подивиться ваші аналізи, пояснить, що означає результат на антитіла і чому його повторюють, і складе разом із вами перелік ситуацій, за яких треба негайно телефонувати і просити імуноглобулін. Це ж відповідний формат, щоб обговорити планування наступної вагітності.
Окремо варто звернутися, якщо щось уже сталося: була кровотеча, падіння, удар у живіт. Лікар скаже, чи потрібен укол і в який строк треба встигнути. А за кровотечі, болю в животі чи підозри на жовтяницю в новонародженого в першу добу потрібен очний огляд того самого дня, а за ознак із переліку вище — швидка.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Резус-конфлікт (гемолітична хвороба плода і новонародженого)
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Резус-конфлікт (гемолітична хвороба плода і новонародженого) з лікарем онлайн.















