На цій сторінці
Пролапсом тазових органів називають стан, коли сечовий міхур, пряма кишка або матка зміщуються вниз і випинають стінку піхви, а іноді показуються назовні. Тримає їх знизу тазове дно — шар м’язів і зв’язок, натягнутий, наче гамак, між лобковою кісткою і куприком. Коли цей гамак розтягується, опора зникає. Це не пухлина і не загроза життю, але якість життя страждає помітно, і саме собою опущення з роками не минає. Після п’ятдесяти його ознаки знаходять у дуже багатьох жінок, а скарги виникають далеко не в усіх.
Що саме опускається
Від того, яка стінка піхви подалася, залежать і скарги, і лікування. Лікар у висновку назве один із варіантів, а нерідко й кілька відразу — вони часто поєднуються.
- Передня стінка і сечовий міхур. Найчастіший варіант. Випинання відчувається спереду, і разом із ним зазвичай приходять проблеми із сечовипусканням.
- Задня стінка і пряма кишка. Випинання ззаду, а головна скарга — труднощі з випорожненням кишківника.
- Матка. Шийка матки опускається піхвою вниз, у тяжких випадках виходить за її межі.
- Купол піхви. Так буває після видалення матки: опускається верхнє склепіння піхви, що залишилося без опори.
- Петлі кишківника між піхвою і прямою кишкою — варіант рідкісніший, зазвичай теж після операції.
Тяжкість описують ступенями від першого до четвертого: за першого опущення ледь помітне і виявляється випадково, за четвертого орган повністю виходить назовні. Ступінь і скарги збігаються не завжди: невелике опущення може мучити, а виражене — майже не турбувати.
Що при цьому відчувають
Скарги рідко бувають гострими і зазвичай наростають надвечір та після навантаження, а після відпочинку лежачи відступають. Типовим є таке:
- тяжкість, тиск, відчуття «чогось зайвого» внизу живота або в піхві;
- намацується або видно опуклість у піхві, а за більшого ступеня — за її межами;
- підтікання сечі під час кашлю, сміху, бігу; або навпаки, струмінь слабкий, міхур не спорожнюється до кінця, доводиться повертатися до туалету;
- труднощі з випорожненням: відчуття неповного спорожнення, потреба тужитися або допомагати собі рукою;
- дискомфорт або зниження чутливості під час близькості;
- тягнуче відчуття в попереку, яке минає, коли жінка лягає.
Пролапс доволі часто перебігає без жодної скарги — тоді його знаходять випадково, наприклад під час взяття мазка. Окремо зазначимо: сильний біль для пролапсу нехарактерний. Якщо болить по-справжньому, причину шукають в іншому.
Коли відкладати не можна
У більшості випадків до лікаря можна записатися у звичайному порядку. Але є ситуації, коли допомога потрібна терміново:
- не вдається помочитися за повного й болючого сечового міхура — це гостра затримка сечі, звертатися треба негайно, до приймального відділення або викликавши швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це номер 112);
- випала частина не вправляється назад, набрякла, посиніла або стала різко болючою;
- на тканині, що виступає, з’явилася виразка, вона кровить або з піхви йдуть гнійні виділення із запахом;
- неможливо випорожнити кишківник, живіт здутий, є нудота і блювання;
- піднялася температура, є біль у попереку і печіння під час сечовипускання — так виявляється інфекція нирок на тлі застою сечі.
У звичайному порядку, але не відкладаючи на роки, варто показатися лікареві, якщо з’явилася опуклість у піхві, якщо постійно підтікає сеча або якщо після менопаузи з’явилися кров’янисті виділення: останнє до пролапсу стосунку не має і потребує окремого обстеження.
Чому тазове дно перестає тримати
Причина майже завжди складається з кількох: одна подія розтягнула м’язи, а решта роками не давала їм відновитися.
- Пологи природними шляхами, особливо затяжні, з великою дитиною, з накладанням щипців чи вакууму, а також кілька пологів поспіль.
- Менопауза. З падінням рівня естрогенів тканини стають тоншими і гірше тримають форму, тому пролапс часто вперше проявляється саме в ці роки.
- Постійний тиск згори: зайва вага, хронічний закреп із натужуванням, тривалий кашель курця, робота з важким.
- Операції на органах тазу, насамперед видалення матки: склепіння піхви втрачає звичну опору.
- Особливості сполучної тканини — гіпермобільність суглобів, синдроми Елерса — Данло і Марфана. За них пролапс буває і в молодих, і в тих, хто не народжував.
Спадковість теж має значення: якщо пролапс був у матері чи сестри, імовірність вища. Але це не вирок — на вагу, закреп і кашель вплинути можна, і це працює.
Що відбувається на прийомі
Діагноз ставлять під час огляду, жодних складних досліджень для цього зазвичай не потрібно. Лікар розпитає, що турбує, як справи із сечовипусканням і випорожненням, скільки було пологів і як вони минали.
Для огляду треба роздягтися нижче пояса. Ви маєте право попросити супровідну особу, попросити лікарку і зупинити огляд будь-якої миті. Оглядають зазвичай лежачи на боці з підтягнутими до грудей колінами; щоб побачити пролапс у повну силу, просять потужитися або покашляти, іноді оглядають стоячи. Лікар уводить дзеркало — гладкий інструмент, що розводить стінки піхви, — і дивиться, яка з них подається вниз і наскільки.
Додаткові обстеження потрібні не всім. Їх призначають за скарг на сечовипускання: щоденник сечовипускань, вимірювання залишкової сечі, аналіз сечі, іноді дослідження функції сечового міхура. Ультразвук і МРТ за звичайного пролапсу не потрібні.
З чим можна сплутати
«Ґуля» в піхві — не завжди пролапс, і розбиратися в цьому має лікар, а не пошуковик:
- кіста стінки піхви або великої залози присінка — щільна, з чіткими межами, не змінюється під час натужування;
- поліп чи підслизова міома, що випадають через шийку матки, — зазвичай супроводжуються кров’янистими виділеннями;
- дивертикул сечівника — випинання біля передньої стінки з підтіканням крапель сечі після сечовипускання;
- гемороїдальні вузли і випадіння прямої кишки — випинання не в піхву, а із заднього проходу;
- пухлина піхви чи шийки матки — рідко, але саме тому утворення оглядають, а не оцінюють зі слів;
- нетримання сечі без пролапсу — воно лікується інакше, і одне не передбачає іншого.
Окрема пастка — біль. Якщо головна скарга саме біль, за нею частіше стоять ендометріоз, синдром хронічного тазового болю або спазм м’язів тазового дна, а знайдений принагідно невеликий пролапс до справи не належить, і операція такого болю не прибере.
Що можна зробити самій
З цього починають майже завжди, і за першого-другого ступеня цього нерідко вистачає. Результат з’являється не через тиждень, а через два-три місяці.
Вправи для м’язів тазового дна. Найдієвіше з того, що робиться самостійно. Але виконують їх неправильно частіше, ніж правильно: замість тазового дна напружують живіт і сідниці. Тому перше заняття краще провести з фахівцем із тазового дна, який перевірить, чи ті м’язи працюють. Займатися потрібно щодня: ефект накопичується місяцями і зникає, якщо кинути.
Зняти навантаження згори. Нормалізувати вагу; лікувати закреп клітковиною, водою і м’якими проносними засобами, а не натужуванням; кинути курити, щоб минув хронічний кашель; не піднімати важке, а якщо доводиться — на видиху і з прямою спиною. Стрибки, біг і великі ваги в залі за вираженого пролапсу небажані, але від руху відмовлятися не треба: ходьба, плавання і велосипед не шкодять.
Песарій і місцеві гормони
Песарій — кільце або чашечка із силікону, яку вводять у піхву, щоб механічно підтримати органи. Це не тимчасовий захід перед операцією, а повноцінний спосіб обійтися без неї, особливо якщо операція небажана або планується вагітність. Песарій підбирають за розміром, навчають знімати і ставити та обов’язково оглядають раз на кілька місяців: без оглядів він натирає слизову. З’явилися біль, кров’янисті чи пахучі виділення — песарій виймають і йдуть до лікаря.
Місцеві естрогени після менопаузи лікар призначає у вигляді крему, свічок або кільця для самої піхви. Вони роблять тканини щільнішими й еластичнішими, зменшують подразнення і помітно полегшують носіння песарію. Це місцевий засіб, і за дією на організм він відрізняється від гормонів у таблетках.
Коли пропонують операцію
Операцію обговорюють, якщо скарги заважають жити, а вправи і песарій не допомогли або не підійшли. Сенс втручання — повернути орган на місце і зміцнити опору: ушивання передньої чи задньої стінки власними тканинами, підвішування матки або її видалення, фіксація склепіння піхви до зв’язок тазу або до крижів. Доступ буває через піхву або через живіт, зокрема лапароскопічно.
Про що варто поговорити до операції:
- плани на дітей. Пологи після операції зводять її результат нанівець, тому втручання зазвичай відкладають до завершення дітонародження;
- повернення пролапсу. Воно можливе, і тим імовірніше, чим більшим був вихідний ступінь і чим більше навантаження потім;
- сітчасті імпланти. Встановлення синтетичної сітки через піхву в багатьох країнах обмежене або призупинене через тяжкі ускладнення: біль, ерозію стінки піхви, пошкодження сечового міхура. Якщо сітку пропонують, запитайте, про яку саме операцію йдеться: для частини втручань через живіт сітку застосовують і досі. Якщо сітка стоїть давно і з’явилися біль чи кров’янисті виділення, зверніться до лікаря, краще до того центру, де її ставили;
- що саме поліпшиться. Операція добре прибирає випинання, але не гарантує, що зникнуть нетримання сечі чи труднощі з випорожненням: цим займаються окремо.
Вправи для тазового дна не скасовуються і після операції — навпаки, саме вони допомагають утримати результат.
Онлайн-консультація
Онлайн-прийом зручний як перший крок, надто якщо йти до лікаря ніяково — а з цією темою тягнуть роками саме через ніяковість. Лікар розпитає про скарги, про пологи, про сечовипускання і випорожнення, пояснить, що відбувається з тазовим дном, і скаже, чи потрібна термінова допомога.
Онлайн можна розібрати готовий висновок: що означає ступінь пролапсу, чим цистоцеле відрізняється від ректоцеле, чому за однакової картини одній жінці пропонують песарій, а іншій операцію. Добре обговорюються і практичні речі: як виконувати вправи, як упоратися із закрепом, які запитання поставити хірургові.
Чого онлайн зробити не можна: оглянути, визначити ступінь пролапсу і підібрати песарій — для цього потрібен очний прийом. І якщо з’явилися ознаки з розділу про невідкладну допомогу, не пишіть повідомлення — звертайтеся по допомогу негайно.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Пролапс тазових органів
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Пролапс тазових органів з лікарем онлайн.















