На цій сторінці
Плоскостопість — це стопа, у якої внутрішнє склепіння опущене і підошва в опорі прилягає до підлоги майже цілком. Само собою це не хвороба й не вирок: так влаштовані стопи в дуже багатьох людей, і більшість із них ходить, бігає та займається спортом, жодного разу про це не замислившись. Розбиратися варто в іншому — чому склепіння немає, чи змінилося щось за останні місяці і чи болить стопа. Саме ці три питання відділяють варіант норми від стану, який треба лікувати, і не відкладаючи.
Як подивитися на свої стопи
Найпростіше оцінити стопу стоячи, а не сидячи: під вагою тіла склепіння осідає, і картина стає чесною.
- Станьте босоніж перед дзеркалом і подивіться на внутрішній край стопи. За вираженої плоскостопості просвіту між підлогою і стопою немає зовсім.
- Намочіть ступні й наступіть на суху підлогу чи папір. У стопи зі склепінням відбиток посередині звужується майже вдвічі, за плоскої стопи лишається широкий суцільний слід.
- Попросіть когось подивитися на вас іззаду. П’ята при плоскостопості завалюється назовні, а з-за спини видно більше пальців на одній стопі, ніж на другій, — цієї асиметрії бути не повинно.
- Підніміться навшпиньки. Якщо цієї миті склепіння з’являється і п’ята стає рівно, стопа гнучка — це найчастіший і найбезпечніший варіант. Якщо склепіння не з’являється, стопа ригідна, і ось із нею вже потрібен лікар.
- Погляньте на підошви старого взуття. Сильне зношення по внутрішньому краю підбора свідчить, що навантаження розподіляється нерівно.
Окремо перевірте, чи можете ви стати навшпиньки на одній нозі, тримаючись за стіну. Неспроможність це зробити — важлива ознака, про неї трохи нижче.
У дітей це найчастіше норма
Майже всі малюки виглядають плоскостопими, і на те є дві причини: склепіння в цьому віці ще не сформоване, а підошву заповнює м’яка жирова подушечка, що ховає його навіть там, де воно вже є. Склепіння проступає поступово, приблизно між трьома і десятьма роками, а в частини дітей остаточно оформлюється лише до підліткового віку. У декого воно не з’являється ніколи, і це теж варіант будови, що передається у спадок.
Звідси практичний висновок, який заощаджує батькам чималі гроші: дитині, яка не скаржиться, бігає нарівні з однолітками і не втомлюється більше за інших, не потрібні ані ортопедичні черевики, ані жорсткі устілки, ані курси масажу «для склепіння». Устілки склепіння не формують — це перевіряли не раз. Корисніше інше: більше ходити босоніж по нерівних поверхнях, по траві, піску, гальці, і носити легке взуття з гнучкою підошвою, яке не заважає стопі працювати.
А от показати дитину лікареві варто, якщо стопи болять, якщо вона відмовляється від прогулянок і проситься на руки частіше за ровесників, якщо стопа плоска лише з одного боку, якщо вона жорстка і не розправляється навшпиньки, якщо дитина ходить на носочках або помітно незграбна. Ці ознаки кажуть не про плоскостопість як таку, а про причину, яка під нею ховається.
Коли плоска стопа починає заважати
У дорослих скарги виникають зазвичай не від самого склепіння, а від перевантаження тканин, яким доводиться працювати за нього. Типова картина така: під кінець дня ниють внутрішній край стопи і гомілковостоп, тягне по внутрішній поверхні гомілки, зранку перші кроки болісні в п’яті. Може втомлюватися й боліти коліно, рідше стегно та поперек — стопа завалюється всередину, за нею довертається гомілка, і ланцюжок іде вгору. На підошві й біля основи великого пальця наростають натоптиші, взуття зношується навскіс, надвечір ноги набрякають.
Поштовхом найчастіше стає не сама стопа, а зміна навантаження: нова робота на ногах, набрана вага, вагітність, різко збільшені пробіжки, перехід на плоске взуття без підтримки. У багатьох біль минає, щойно повернути навантаження в попередні межі й дібрати взуття.
Коли за плоскостопістю стоїть інша хвороба
Є кілька ситуацій, у яких плоска стопа — не особливість будови, а симптом. Їх важливо впізнавати, бо час тут працює проти.
- Склепіння, що опустилося вже в дорослому віці, частіше на одній нозі. За цим зазвичай стоїть зношення сухожилка заднього великогомілкового м’яза — того самого, що утримує склепіння. Починається все з болю і припухлості по внутрішньому боці кісточки, а далі стопа поволі сплощується і розвертається назовні. Рання ознака — неможливість піднятися навшпиньки, стоячи на цій нозі. На ранній стадії допомагають устілки, ортез і вправи, на пізній суглоб стає жорстким, і лишається операція. Різниця між цими стадіями — місяці, тож зволікати не варто.
- Жорстка, болісна стопа в підлітка, яка не розправляється навшпиньки. Так виявляє себе зрощення кісток заплесна — вроджена особливість, що дає про себе знати, коли кістки костеніють.
- Стопа, що сплощилася після травми середнього відділу: підвернули, наступили з висоти, був удар. Пошкодження зв’язок тут легко пропускають, а нелікованим воно веде до стійкої деформації.
- Набряклі болісні суглоби, скутість зранку, плоскостопість одразу на обох стопах у дорослого — це може бути ревматоїдний артрит.
- Окремо і докладно — про діабет. Якщо людина з діабетом і зниженою чутливістю ніг помічає, що одна стопа стала гарячою, червоною і набряклою, а її форма змінюється на очах за тижні, при тому що болю майже немає, — це стопа Шарко. Кістки в такій стопі руйнуються і складаються під вагою тіла. Стан рідкісний, але саме він призводить до важких деформацій та ампутацій, а лікується тим успішніше, чим раніше стопу розвантажать. Не чекайте планового прийому, звертайтеся одразу.
Також не варто списувати на плоскостопість оніміння, поколювання чи пекучий біль у підошві: це вже про нерв, і розбиратися треба окремо.
Що допомагає, якщо стопа болить
Змінити форму стопи в дорослого не можна ні вправами, ні устілками — ними керують симптомами, і з цим завданням вони дають раду добре.
- Взуття. Потрібна широка колодка з міцним задником, що не дає п’яті завалюватися, стійка підошва і невисокий підбор. Балетки, шльопанці та зовсім пласке взуття без підтримки за болю не годяться.
- Устілки. Готові ортопедичні устілки з підтримкою склепіння часто дають помітне полегшення, і починати розумно саме з них; індивідуальні виготовляють, коли готові не підійшли або деформація виражена. Звикати до них треба поступово, починаючи з години-двох на день.
- Вправи. Щоденна розтяжка литкових м’язів (укорочене ахіллове сухожилля — частий супутник плоскої стопи), підйоми навшпиньки, коротка стопа, катання м’яча під підошвою, ходьба на зовнішньому краї стопи. Займатися треба місяцями, тоді є ефект.
- Навантаження і вага. Кожен зайвий кілограм проходить крізь стопу тисячі разів на день. Біг і стрибки на час болю ліпше замінити велосипедом чи басейном, а потім нарощувати потроху.
- Біль. Допомагають холод після навантаження і короткі курси безрецептурних знеболювальних; який препарат підійде саме вам, краще уточнити в лікаря або фармацевта.
- Фахівці. Подолог і фізіотерапевт добирають взуття, устілки та програму вправ. Операцію роблять рідко — за жорсткої болісної деформації, зрощення кісток чи задавненого пошкодження сухожилка, коли все перелічене не допомогло.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно вирішити головне питання: це варіант будови, з яким нічого робити не потрібно, чи ситуація, що вимагає огляду та знімків. Лікар розбере, як давно змінилася стопа, одна вона чи обидві, що відбувається під час підйому навшпиньки, як зношується взуття і з чим збіглася поява болю, а з фотографій стоп спереду і ззаду видно чимало. На прийомі пояснять, яке взуття та устілки купувати і які вправи робити, допоможуть спланувати повернення до бігу і підкажуть, чи потрібен очний прийом і до кого. Окремо варто спитати онлайн, якщо ви батьки й не впевнені, чи нормальні стопи дитини, — це рятує від зайвих витрат на «ортопедичне» взуття. Гаряча набрякла стопа при діабеті й стопа, що змінилася після травми, потребують очного огляду, і з ними не чекають.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Плоскостопість
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Плоскостопість з лікарем онлайн.















