На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Легенева гіпертензія (ЛГ)
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 25 мгДіюча речовина: СилденафилВиробник: Viatris LimitedПотрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 25 мгДіюча речовина: СилденафилВиробник: Laboratorios Cinfa S.A.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА ЖУВАЛЬНА, 50 мгДіюча речовина: СилденафилВиробник: Farmalider S.A.Потрібен рецепт
Легенева гіпертензія — це підвищений тиск крові в легеневих артеріях, судинах, якими кров іде від серця до легень. До звичного тиску «на плечі» це стосунку не має: його тонометром не виміряєш і у звичайному обстеженні не побачиш. Стінки легеневих судин потовщуються і втрачають податливість, просвіт звужується, і правий шлуночок мусить працювати проти дедалі більшого опору. Він дає раду роками, а потім починає здавати — саме цим легенева гіпертензія й небезпечна.
Чому діагноз так часто спізнюється
Головна біда цієї хвороби не в тому, що вона тяжка, а в тому, що її довго не шукають. Між першими скаргами і правильним діагнозом нерідко минають два-три роки, і весь цей час людина ходить із ярликом «астма», «бронхіт», «зайва вага», «просто не у формі» або «нерви».
Причина в тому, що єдина рання ознака — задишка при навантаженні — трапляється за десятків набагато частіших станів. Легеневу гіпертензію вирізняє не характер задишки, а її історія: вона наростає місяцями й без загострень. Не нападами, як за астми, не через застуду, а рівно й невпинно: спершу важко на підйомі вгору, потім на своєму поверсі, далі на рівній вулиці. Інгалятори при цьому не допомагають — і це важливий сигнал, який зазвичай недооцінюють.
Поряд з'являються інші скарги:
- швидка втомлюваність, несумірна з тим, що людина зробила;
- запаморочення й потемніння в очах під час навантаження;
- біль або тиск за грудниною під час зусилля;
- відчуття серцебиття;
- набряки на кісточках і гомілках, згодом — збільшення живота через рідину;
- сухий кашель, синюватий відтінок губ і нігтів, набряклі вени на шиї.
Окремо варто сказати про непритомність під час фізичного навантаження. Втрата свідомості під час бігу, підйому сходами, нахилу чи натужування — це не «низький тиск» і не задуха. Це означає, що серце не здатне збільшити викид у відповідь на навантаження, і за легеневої гіпертензії таку ознаку вважають однією з найтривожніших. Вона потребує обстеження не колись, а найближчими днями.
Коли не можна чекати запису до лікаря
Викликайте швидку — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні діє єдиний європейський номер 112 — або негайно їдьте до приймального відділення, якщо:
- сталася непритомність або людина ледь не втратила свідомість;
- з'явився сильний біль у грудях, який не минає за кілька хвилин;
- задишка різко посилилася за кілька годин або виникла в спокої;
- губи й кінчики пальців посиніли, шкіра холодна й волога;
- серцебиття часте й нерівне, з запамороченням або болем у грудях.
Такі ознаки бувають і за вже відомої легеневої гіпертензії, і за станів, які її вдають: тромбоемболії легеневої артерії, інфаркту, порушення ритму. Розбиратися в цьому вдома не варто.
Окремо, але теж терміново — того самого дня, а не за тиждень: швидко наростаючі набряки, додавання двох кілограмів ваги за кілька днів і живіт, який раптом став тісним. Це ознаки того, що праві відділи серця перестають давати раду.
Чому підвищується тиск у легеневих судинах
Легенева гіпертензія — не одна хвороба, а наслідок різних процесів, і від того, який із них у конкретної людини, цілком залежить лікування. Розрізняють п'ять великих груп.
- Легенева артеріальна гіпертензія — уражені найдрібніші гілки легеневих артерій, їхні стінки розростаються. Вона буває спадковою, ідіопатичною, тобто без знайденої причини, а також пов'язаною з хворобами сполучної тканини (передусім зі склеродермією), із вродженими вадами серця, з ВІЛ, із портальною гіпертензією за хвороб печінки та з прийманням деяких препаратів і наркотиків.
- Хвороби лівих відділів серця — вади клапанів, слабкість або жорсткість лівого шлуночка. Кров застоюється перед легенями, і тиск у них піднімається пасивно. Це найчастіша група.
- Хвороби легень і брак кисню — хронічне обструктивне захворювання легень, легеневий фіброз, тяжке апное сну, тривале життя у високогір'ї. Низький кисень сам собою змушує легеневі судини звужуватися.
- Наслідки тромбоемболії — нерозсмоктані тромби перетворюються на рубцеву тканину і стійко перекривають судини. Це хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія, про неї нижче окремо.
- Інші причини — саркоїдоз, васкуліти, хвороби щитоподібної залози, серпоподібноклітинна анемія й таласемія, хронічна хвороба нирок, стиснення судин пухлиною.
Тому питання «від чого» тут не академічне. Від відповіді залежить, чи лікують клапан, чи призначають кисень, чи розглядають операцію на легеневих артеріях, чи добирають специфічні препарати, які за деяких із цих груп не допомагають, а шкодять.
Як встановлюють діагноз
Шлях починається зі звичайного прийому: лікар слухає серце й легені, дивиться вени на шиї та набряки, призначає ЕКГ, рентген грудної клітки, аналізи крові, дослідження функції зовнішнього дихання.
Далі роблять ехокардіографію — УЗД серця. І тут важливо розуміти її місце. Ехокардіографія тиск у легеневій артерії не вимірює, а оцінює опосередковано, за швидкістю потоку на тристулковому клапані, і помиляється в обидва боки: і завищує, і пропускає. Вона відповідає на питання «чи варто шукати далі», а не «чи є хвороба». Діагноз легеневої гіпертензії за одним УЗД не ставлять і за ним же не скасовують.
Підтверджує діагноз катетеризація правих відділів серця: тонкий катетер вводять через вену на шиї, руці або в паху й проводять до легеневої артерії, вимірюючи тиск напряму. Заразом оцінюють серцевий викид і тиск заклинювання — це дає змогу відрізнити легеневу артеріальну гіпертензію від застою через ліві відділи серця, а лікування в них різне. За підозри на легеневу артеріальну гіпертензію під час тієї самої процедури проводять пробу на вазореактивність.
Є ще одне дослідження, обов'язкове для кожного: вентиляційно-перфузійна сцинтиграфія. Вона потрібна, щоб не проґавити тромбоемболічну форму — єдину, за якої можлива операція з повним одужанням. Комп'ютерна томографія цю форму пропускає, тож замінювати сцинтиграфію томографією не можна. До цього додають тест шестихвилинної ходьби й аналіз на натрійуретичний пептид: вони показують тяжкість і слугують точкою відліку для оцінки лікування.
Чому лікуватися треба у спеціалізованому центрі
Це той випадок, коли місце лікування важить не менше за саме лікування. Специфічні препарати за легеневої артеріальної гіпертензії добирають, комбінують і змінюють за результатами повторних вимірювань; частина з них потребує постійної внутрішньовенної або підшкірної інфузії, частина має серйозні протипоказання, а хибний вибір групи здатен погіршити стан. Такі рішення ухвалюють у центрах, де цим займаються постійно, а не на загальному прийомі в поліклініці.
Загальне лікування охоплює сечогінні за набряків, кисень за низького його вмісту в крові, антикоагулянти за тромбоемболічної форми і лікування тієї хвороби, яка все це спричинила.
Специфічні препарати діють на три шляхи розширення судин: це антагоністи рецепторів ендотеліну, інгібітори фосфодіестерази п'ятого типу та стимулятори розчинної гуанілатциклази, а також засоби простациклінового ряду — від таблеток до безперервної інфузії у тяжких випадках. Їх призначають у комбінаціях і лише за доведеної форми хвороби.
Про блокатори кальцієвих каналів варто сказати окремо. Їх іноді згадують як звичайний засіб від легеневої гіпертензії, і це небезпечне спрощення. Вони підходять лише невеликій частці пацієнтів із легеневою артеріальною гіпертензією — тим, у кого під час катетеризації проба на вазореактивність виявилася позитивною. Поза цією вузькою групою, а надто за хвороб лівих відділів серця, вони можуть різко погіршити стан. Призначати їх «за діагнозом», без проби, не можна.
Форма, яку можна вилікувати
Хронічна тромбоемболічна легенева гіпертензія стоїть окремо: це єдиний варіант, за якого хворобу вдається не стримати, а прибрати. Розвивається вона в частини людей, які перенесли тромбоемболію легеневої артерії, іноді через місяці, іноді через роки, і нерідко після епізоду, що взагалі минув непоміченим.
Основний метод — легенева ендартеректомія: операція, під час якої з легеневих артерій видаляють рубцево змінені тромби. Вона складна й виконується в небагатьох центрах, але у відповідних пацієнтів дає стійке поліпшення аж до нормалізації тиску. Якщо операція неможлива через розташування уражень, застосовують балонну ангіопластику легеневих артерій — розширення звужених ділянок балоном через катетер, зазвичай за кілька етапів, — і медикаментозну терапію. Антикоагулянти за цієї форми приймають довічно.
Практичний висновок простий: якщо після перенесеної тромбоемболії задишка не минає за три-шість місяців, про це треба сказати лікареві й попросити ехокардіографію, а не списувати все на слабкість після хвороби.
Життя з діагнозом
- Рухатися можна й потрібно, але в межах, обумовлених із лікарем. Корисні розмірені аеробні навантаження й реабілітація під наглядом; шкідливі підйом ваги, натужування та навантаження до задишки й запаморочення.
- Вагітність за легеневої артеріальної гіпертензії небезпечна для життя і здебільшого протипоказана, тому питання надійної контрацепції обговорюють одразу після встановлення діагнозу. Комбіновані гормональні засоби підходять не всім і не поєднуються з частиною препаратів, тож вибір роблять разом із лікарем. Якщо вагітність настала, звертатися треба негайно.
- Щеплення від грипу та пневмококової інфекції мають сенс: звичайна респіраторна інфекція за цієї хвороби переноситься тяжче.
- Обережно з висотою й перельотами. Гори вище за дві тисячі метрів і розгерметизація — не для цих пацієнтів; перед далекою поїздкою варто обговорити кисень у польоті.
- Багато безрецептурних засобів не такі безневинні. Судинозвужувальні краплі й таблетки від застуди, засоби для схуднення, деякі знеболювальні та будь-які нітрати разом з інгібіторами фосфодіестерази можуть спричинити різке падіння тиску. Перш ніж щось купити, спитайте лікаря.
- Стежте за вагою щодня: швидке додавання — найраніша ознака затримки рідини.
Онлайн-консультація
Онлайн-консультація особливо корисна там, де хвороба найчастіше й губиться: на етапі, коли задишка вже заважає жити, а пояснення їй ще немає. Лікар розбере, як саме наростала задишка, з чим вона пов'язана, чи допомагали інгалятори, чи були непритомності під час навантаження, і підкаже, які обстеження треба попросити — насамперед ехокардіографію.
Звернутися варто й тим, у кого діагноз уже є: щоб розібратися у схемі препаратів та їхніх взаємодіях, зрозуміти, що означають результати повторного обстеження, обговорити припустиме навантаження, поїздку, вагітність і контрацепцію, а також підготовку до планової операції — наркоз за легеневої гіпертензії потребує особливої обережності.
До прийому підготуйте виписки, висновки ехокардіографії та катетеризації, перелік препаратів із дозами і, якщо є, результати тесту шестихвилинної ходьби. Якщо у вашій розповіді пролунають ознаки, що потребують невідкладної допомоги, вас скерують туди одразу.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Легенева гіпертензія (ЛГ)
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Легенева гіпертензія (ЛГ) з лікарем онлайн.















