Лабіринтит і вестибулярний неврит
Це дві дуже схожі хвороби внутрішнього вуха, за яких людина раптово втрачає відчуття опори: кімната починає обертатися, накочує нудота, стояти й іти неможливо.
На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Лабіринтит і вестибулярний неврит
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 16 мгДіюча речовина: betahistineВиробник: Laboratorio Stada S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, ЩО ШВИДКО РОЗЧИНЯЄТЬСЯ В РОТІ/ЛІОТАБ, 24 мгДіюча речовина: betahistineВиробник: Neuraxpharm Spain S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 24 мгДіюча речовина: betahistineВиробник: Neuraxpharm Spain S.L.Потрібен рецепт
Це дві дуже схожі хвороби внутрішнього вуха, за яких людина раптово втрачає відчуття опори: кімната починає обертатися, накочує нудота, стояти й іти неможливо. Напад триває не секунди й не хвилини, а години й доби поспіль — цим він відрізняється від більшості інших запаморочень. Обидва стани майже завжди минають самі, але перші дні даються важко. І головне завдання в цей час — не проґавити ті нечасті випадки, коли за такою самою картиною стоїть не вухо, а мозок.
Що відбувається в перші дні
Початок різкий. Запаморочення може заскочити вранці, щойно людина підводить голову з подушки, або розгорнутися за кілька годин, нерідко через один-два тижні після застуди. Відчуття дуже характерне: обертається кімната, а не голова, і від будь-якого руху головою стає гірше.
Разом з обертанням зазвичай з'являються:
- сильна нудота й блювання, іноді повторне;
- нестійкість — людину веде в один бік, іти вдається лише тримаючись за стіни;
- відчуття, що погляд не втримується на предметі й усе смикається;
- при лабіринтиті — зниження слуху на одне вухо, шум або дзвін у ньому.
Найважче в перші один-три дні. Потім гостре обертання вщухає, але лишається хиткість, що посилюється в натовпі, у крамниці з довгими полицями, під час швидких поворотів голови. Ця частина минає за два-шість тижнів, іноді довше: мозок заново вчиться спиратися на сигнали вцілілого боку й приглушувати різницю між вухами. Саме це й є одужанням, а не відновлення запаленого нерва, — тому лежати до повного зникнення симптомів не лише необов'язково, а й шкідливо.
Чим відрізняється лабіринтит від вестибулярного невриту
Різниця в тому, яка частина внутрішнього вуха постраждала. Лабіринт — це система заповнених рідиною півколових каналів і завитки; він відповідає і за рівновагу, і за слух. Вестибулярний нерв несе від нього до мозку лише сигнали про положення голови, звук ним не йде.
Звідси просте правило: слух не змінився — це вестибулярний неврит; до запаморочення додалися глухота й шум у вусі — лабіринтит. Різниця не косметична. За будь-якого зниження слуху лікар зобов'язаний перевірити, чи не йдеться про стани, що потребують термінового лікування, — про них далі.
Коли річ не у вусі
Раптове сильне запаморочення буває єдиним проявом інсульту в мозочку або стовбурі мозку. Відрізнити його від запалення внутрішнього вуха за самопочуттям неможливо — це робить лікар під час огляду, здебільшого за рухами очей. Тому в першу добу краще перестрахуватися.
Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — за єдиним європейським номером 112), якщо разом із запамороченням є бодай щось із цього:
- двоїння в очах або випадіння частини поля зору;
- нерозбірлива мова, труднощі з ковтанням, поперхування;
- слабкість або оніміння руки, ноги, половини обличчя;
- сильний головний біль, несхожий на звичні, або біль у шиї та потилиці — надто якщо перед цим були травма чи різкий поворот шиї;
- неможливість стояти й сидіти без підтримки: не хитає, а падає;
- сплутаність свідомості або її втрата.
Ризик інсульту вищий у людини з гіпертонією, діабетом, фібриляцією передсердь, у курця й у тих, кому за шістдесят. Але в молодих він теж трапляється, і тоді причиною частіше виявляється розшарування хребтової артерії — саме з болем у шиї.
Звернутися до лікаря того самого дня, не відкладаючи на завтра, потрібно ще у двох випадках. Перший — різке зниження слуху на одне вухо. Раптова сенсоневральна приглухуватість лікується гормонами, і результат залежить від того, чи почато лікування в перші дні; за два-три тижні зарадити вже майже нічим. Другий — якщо запамороченню передували біль у вусі, гноєтеча або давній хронічний отит. Тоді можливий бактеріальний лабіринтит, який переходить у менінгіт і абсцес мозку. Негайної допомоги потребують висока температура, наростаючий головний біль, світлобоязнь, скутість шиї.
Чому запалюється внутрішнє вухо
Найчастіше причина вірусна. Частина випадків пов'язана зі звичайними респіраторними вірусами, частина — з пробудженням вірусу герпетичної групи, який роками тихо жив у нервовому вузлі. Заразитися самим лабіринтитом від іншої людини не можна; передається лише застуда, а чи розвинеться з неї запалення вуха, залежить не від того, хто заразив.
Рідше запалення приходить із середнього вуха — за гострого гнійного отиту, хронічного отиту, холестеатоми чи мастоїдиту. Це бактеріальний варіант, найнебезпечніший і такий, що потребує окремого лікування. У дітей внутрішнє вухо іноді ушкоджує перенесений менінгіт, і тоді страждає слух. Зовсім рідкісні причини — автоімунні хвороби й травма.
Чого в цьому переліку немає, варто назвати прямо: ані протяг, ані миття голови, ані чищення вух паличками лабіринтиту не спричиняють. Утома, недосипання й стрес теж не причина, хоча вони помітно посилюють уже розпочате запаморочення й уповільнюють відновлення.
Що робить лікар
Діагноз ставлять за розпитуванням і оглядом, без аналізів. Лікареві важливо, скільки триває один епізод запаморочення, чи був початок раптовим, чи змінювався слух і що було напередодні. Далі він дивиться рухи очей, перевіряє координацію й ходу, окремими пробами розділяє вушну причину й мозкову. За зміненого слуху призначають аудіометрію, за підозри на інсульт — МРТ: звичайна комп'ютерна томографія погано бачить мозочок і стовбур і в перші години нормальна навіть за інфаркту.
Водночас виключають стани, які плутають із невритом найчастіше: доброякісне позиційне запаморочення (короткі напади по кілька секунд під час повороту в ліжку), хворобу Меньєра (повторювані епізоди із закладеністю вуха й хитким слухом), вестибулярну мігрень.
Ліки потрібні лише для того, щоб пережити перші дні. Лікар може призначити засоби, що пригнічують нудоту й запаморочення, — антигістамінні або протиблювотні, — але коротким курсом, приблизно до трьох діб. Довше їх не приймають навмисно: вони гасять ті самі сигнали, за якими мозок перебудовується, і затягують одужання на місяці. Антибіотики за вірусного запалення марні й призначаються лише за бактеріального. Гормони в перші дні застосовують не завжди — за невриту користь від них суперечлива, за раптової глухоти це основне лікування.
Як пережити перші дні вдома
- У найважчі години лежіть нерухомо в затемненій тихій кімнаті; багатьом легше напівсидячи, ніж плазом.
- Пийте потроху й часто. За багаторазового блювання, коли не вдається втримати навіть воду, потрібен лікар — зневоднення тут настає швидко.
- Щойно блювання припинилося, починайте вставати й ходити, хай і спираючись на чиюсь руку. Щодня додавайте потроху. Постільний режим понад необхідне — головна причина затяжного перебігу.
- На вулиці втримуйте погляд на нерухомій точці попереду, а не роздивляйтеся навсібіч.
- Висипайтеся: недосипання посилює запаморочення дужче, ніж здається.
- Не сідайте за кермо, не їздіть на велосипеді, не працюйте на висоті й з механізмами — і не до моменту, коли стане трохи легше, а до стійкої рівноваги.
- Відмовтеся на цей час від алкоголю.
- Літнім і тим, хто живе сам, варто прибрати з підлоги килимки й дроти, лишити нічник і тримати телефон під рукою: падіння в цей період — реальний ризик.
Коли рівновага не повертається
Якщо за кілька тижнів упевненість у ногах не повернулася, допомагає вестибулярна реабілітація — вправи для очей, голови й ходи, які добирає фізіотерапевт або сурдолог. Вони влаштовані незвично: рухи навмисно спричиняють легке запаморочення, і саме на цьому будується звикання. Робити їх треба регулярно, а починати без фахівця не варто, щоб не натренувати неправильну компенсацію.
Окрема пастка — уникання. Людина перестає повертати голову, ходить повільно й тримається за стіни, і мозкові немає чим перебудовуватися. Так формується стійке постурально-перцептивне запаморочення: місяцями невідступне відчуття похитування, що посилюється в супермаркетах, на ескалаторах і перед екраном і майже завжди супроводжується тривогою. Це не вигадка й не нерви, а визнаний діагноз зі своїм лікуванням — реабілітацією, а іноді й препаратами.
Повторювані напади свідчать, що діагноз час переглянути: неврит за визначенням трапляється один раз. Досить часто після нього розвивається доброякісне позиційне запаморочення — короткі напади під час перевертання в ліжку, які знімаються спеціальним прийомом лікаря за один візит. Зниження слуху при лабіринтиті іноді лишається назавжди; тоді обговорюють слуховий апарат, а за повної глухоти на одне вухо — інші варіанти допомоги.
Онлайн-консультація
На онлайн-прийомі лікар передусім розбирає те, що вирішує справу: скільки триває епізод, що було до нього, чи змінився слух, чи є ознаки, за яких потрібна швидка. Уже з цього опису в багатьох випадках видно, чи йдеться про вестибулярний неврит, про позиційне запаморочення, чи про ситуацію, коли потрібен терміновий очний огляд. Лікар пояснить, якими ліками й скільки днів можна знімати нудоту й чому їх не можна продовжувати довше, як правильно починати рухатися і з якою швидкістю нарощувати навантаження, коли можна повернутися за кермо й на роботу. Якщо відновлення затягнулося, він підкаже, до якого фахівця звертатися по вестибулярну реабілітацію і які обстеження варто зробити до того.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Лабіринтит і вестибулярний неврит
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Лабіринтит і вестибулярний неврит з лікарем онлайн.















