На цій сторінці
Ліки, які часто застосовують при Хвороба Паркінсона
Лише з інформаційною метою. Перед застосуванням будь-яких ліків проконсультуйтеся з лікарем.
Лікарська форма: ТАБЛЕТКА, 1 мгДіюча речовина: rasagilineВиробник: Kern Pharma S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 1 мгДіюча речовина: rasagilineВиробник: Laboratorio Stada S.L.Потрібен рецептЛікарська форма: ТАБЛЕТКА, 10 мг/100 мгДіюча речовина: levodopa and decarboxylase inhibitorВиробник: Fairmed Healthcare GmbhПотрібен рецепт
За хвороби Паркінсона поступово гинуть нервові клітини в невеликій ділянці мозку, які виробляють дофамін. Через це рухи стають повільними та скутими, а в спокої з'являється тремтіння. Хвороба розвивається роками; лікування, яке її спиняє, поки немає, але є препарати та заняття, що надовго повертають людині самостійність. Починається вона частіше після шістдесяти, у чоловіків трохи частіше, ніж у жінок, але трапляється й у молодшому віці.
Що відбувається в мозку
У глибині мозку є скупчення клітин — чорна субстанція. Воно виробляє дофамін, через який ділянки мозку домовляються про рух: коли почати, з якою силою, коли спинитися. Дофамін задає рухові автоматизм, тому ми не думаємо, як переставляти ноги під час ходьби.
За хвороби Паркінсона ці клітини гинуть, а всередині вцілілих накопичується білок альфа-синуклеїн (тільця Леві). Процес повільний: до появи перших помітних симптомів значну частину клітин уже втрачено. Тому хвороба довго лишається непомітною — і тому ліки, що поповнюють дофамін, так добре працюють спочатку. Чому клітини гинуть, точно невідомо: складаються спадкова схильність і зовнішні впливи, описано зв'язок із тривалим контактом із пестицидами та промисловими розчинниками.
Як хвороба заявляє про себе
Початок майже завжди однобічний — з однієї руки чи ноги, — і ця асиметрія зберігається роками. Її варто запам'ятати: вона відрізняє хворобу Паркінсона від багатьох схожих станів.
- Сповільненість. Головна ознака. Рухи стають дрібнішими й повільнішими: почерк зменшується до кінця рядка, ґудзики застібаються хвилинами, кроки коротшають, рука перестає розгойдуватися під час ходьби.
- Тремтіння в спокої. Пальці тремтять, коли рука лежить на коліні, і вщухають, щойно людина береться за чашку. Посилюється від хвилювання, уві сні зникає.
- Скутість. М'язи напружені постійно, кінцівка розгинається поштовхами. Звідси біль у плечі та шиї, з яким люди нерідко спершу йдуть до лікаря щодо «остеохондрозу».
- Помітне збоку. Обличчя менш рухливе, голос тихіший і монотонніший, хода човгаюча, дрібними кроками, з нахилом тулуба вперед.
Пізніше приєднується нестійкість: людину «несе» вперед, важко повернутися та спинитися, трапляються падіння. Іноді виникає застигання — ноги наче приклеюються до підлоги в дверному отворі.
Прояви, не пов'язані з рухом
Їх часто не пов'язують із хворобою, а тим часом деякі з'являються за роки до тремтіння та скутості.
Ранні. Втрата нюху, яку пояснюють нежиттю. Впертий закреп. Пригніченість і тривога без зовнішнього приводу. І окремо — рухова активність уві сні: людина кричить, розмахує руками, б'ється, наче відіграє сновидіння, іноді падає з ліжка або вдаряє того, хто спить поруч. Це розлад поведінки у фазі швидкого сну, і він нерідко випереджає решту ознак на роки. Сам собою він не означає, що хвороба обов'язково розвинеться, але обговорити його з лікарем варто.
Ті, що з'являються з перебігом хвороби.
- падіння тиску під час вставання — запаморочення, потемніння в очах, іноді знепритомнення;
- часті нічні позиви до сечовипускання, нетримання;
- слинотеча — не від надлишку слини, а через те, що рідше ковтається;
- труднощі з ковтанням, поперхування;
- болі в кінцівках, пітливість, зниження статевого потягу;
- безсоння вночі та сонливість удень;
- сповільненість мислення, труднощі з плануванням, у частини людей з часом — деменція;
- зорові обмани: тінь сприймають за постать, пізніше можливі справжні галюцинації.
Що це може бути, крім хвороби Паркінсона
Слово «паркінсонізм» описує набір ознак — сповільненість, скутість, тремтіння, — а причин у нього кілька. Розмежування важливе: частина цих станів оборотна.
- Есенційний тремор. Найчастіша плутанина. Тремтять обидві руки, і тремтять під час дії — коли людина пише, наливає чай, підносить ложку до рота, — а в спокої вщухають. Часто тремтить голова чи голос, часто є родичі з тим самим, часто тремтіння зменшується від невеликої кількості алкоголю. Сповільненості немає.
- Медикаментозний паркінсонізм. Його спричиняють препарати, що блокують дофамінові рецептори: антипсихотики, протиблювотні метоклопрамід і прохлорперазин, окремі засоби від запаморочення та деякі препарати від тиску. Симптоми зазвичай двобічні й з'являються за тижні-місяці після початку приймання, а після скасування здебільшого минають.
- Судинний паркінсонізм. Розвивається після серії дрібних інсультів, дужче зачіпає ноги, ніж руки, і слабко відповідає на леводопу.
- Інші дегенеративні хвороби: множинна системна атрофія, прогресуючий над'ядерний параліч, кортикобазальна дегенерація, деменція з тільцями Леві. Їх видають швидке погіршення, ранні падіння, обмеження рухів очей, рання деменція, слабка відповідь на леводопу.
- Нормотензивна гідроцефалія. Порушена хода, нетримання сечі та зниження пам'яті разом; видно на томографії й лікується хірургічно.
- Хвороба Вільсона. Рідкісна, але принципово важлива причина в молодих: порушення обміну міді, за якого вчасно розпочате лікування запобігає незворотним змінам. Паркінсонізм до сорока років — привід її виключити.
Як встановлюють діагноз
Аналізу чи знімка, який підтверджував би хворобу Паркінсона, не існує. Діагноз клінічний: його встановлює невролог за сукупністю скарг, історії та огляду. Ключове поєднання — сповільненість плюс тремтіння спокою або скутість, що почалися з одного боку.
Лікар обов'язково розпитає про всі ліки, які ви приймаєте: без цього медикаментозний паркінсонізм легко сприйняти за хворобу. Дослідження потрібні не для підтвердження, а для виключення інших причин:
- магнітно-резонансна томографія головного мозку — наслідки інсультів, гідроцефалія, інші зміни;
- аналізи крові, зокрема показники обміну міді в молодих пацієнтів;
- сцинтиграфія переносників дофаміну. Її призначають у спірних випадках, найчастіше щоб відрізнити хворобу Паркінсона від есенційного тремору; від інших дегенеративних хвороб це дослідження її не відрізняє.
Непрямий доказ — виразне поліпшення на леводопі. І ще: на ранній стадії діагноз завжди попередній. Спостереження рік-два показує, як хвороба поводиться, і іноді змушує його переглянути. Це нормальний хід справи, а не помилка лікаря.
Ліки та чого від них чекати
Ліки поповнюють нестачу дофаміну. Загибелі клітин вони не спиняють, але повертають рухам швидкість і плавність, і на цьому людина живе звичайним життям довгі роки. Дози добирають поступово й переглядають у міру зміни стану.
Леводопа. Основний і найдієвіший препарат: у мозку вона перетворюється на дофамін. Її завжди поєднують із карбідопою або бенсеразидом — вони не дають їй зруйнуватися в крові дорогою. Побічні ефекти: нудота, зниження тиску, сонливість. Приймати її краще не разом із багатою на білок їжею, яка заважає всмоктуванню.
Агоністи дофаміну. Діють слабше, але довше; бувають у таблетках і у вигляді пластиру. Частіше спричиняють сонливість, набряки, галюцинації в літніх, а в частини людей — розлади потягів: нестримний потяг до азартних ігор, покупок, їжі, різке посилення сексуального інтересу. Сама людина зазвичай не бачить у цьому нічого незвичного, тож помітити зміну мають близькі й одразу сказати лікарю.
Інгібітори МАО-B і КОМТ. Сповільнюють розпад дофаміну й продовжують дію леводопи. Їх додають до схеми, а не призначають замість неї.
За кілька років дія кожної дози коротшає: з'являються періоди «увімкнення» та «вимкнення» і мимовільні розмашисті рухи на піку дози. Це не означає, що ліки перестали працювати: схему перебудовують. Дроблять дози, додають препарати, за тяжких коливань пропонують підшкірний апоморфін, гель із леводопою через трубку в кишку або глибоку стимуляцію мозку.
Що допомагає крім ліків
Це не доповнення до таблеток, а друга половина лікування, і на деякі прояви вона діє краще за ліки.
- Рух. Регулярне навантаження — єдине, що, за наявними даними, сповільнює наростання рухових порушень. Годиться будь-яка доступна активність: ходьба, велотренажер, плавання, танці. Особливо корисні заняття на рівновагу та вправи з великими, розмашистими рухами.
- Фізична терапія. Фахівець навчає прийомів, що обходять збій автоматизму: крокувати під лік або музику, переступати через уявну лінію під час застигання, безпечно вставати й повертатися.
- Ерготерапія. Перебудова побуту: поручні, відсутність килимків і порогів, зручний посуд, одяг без дрібних застібок, світло на нічному шляху до туалету.
- Логопед. Допомагає повернути гучність і розбірливість мовлення та дібрати безпечну консистенцію їжі за поперхування.
- Харчування. Клітковина й вода проти закрепу, дробні прийоми їжі; за падінь тиску — більше рідини, а кількість солі та компресійний трикотаж обговорюють із лікарем.
Правила безпеки за цієї хвороби
Кілька речей важливо знати заздалегідь — вони запобігають тяжким ускладненням.
Не припиняти приймання препаратів різко. Раптове скасування леводопи чи пропуск кількох доз здатні спричинити тяжке знерухомлення з високою температурою й напруженням м'язів — стан, небезпечний для життя. Якщо людина перестала ковтати таблетки, зв'яжіться з лікарем того самого дня.
Приймати точно за годинником. Ефект залежить від часу приймання. За госпіталізації з будь-якого приводу попросіть, щоб препарати давали за звичним графіком, і беріть із собою власний запас і розклад.
Знати перелік небажаних ліків. Метоклопрамід і прохлорперазин від нудоти та більшість антипсихотиків різко погіршують стан; попереджайте про це будь-якого лікаря. Безпечні заміни є, їх добирає фахівець. Звіробій і частина антидепресантів не поєднуються з інгібіторами МАО-B.
Пам'ятати про раптову сонливість. На агоністах дофаміну можливе засинання без провісників, тому, поки добирають дозу, за кермо сідати не можна. Про діагноз водієві треба повідомити туди, де видають права, і до страхової компанії: правила в різних країнах свої.
Коли допомога потрібна терміново
Викликайте швидку допомогу — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний номер 112 — якщо в людини з хворобою Паркінсона:
- піднялася температура, м'язи стали різко напруженими, свідомість сплутана, надто після пропуску чи скасування ліків;
- вона поперхнулася й не може відкашлятися, дихає важко;
- з'явилися задишка й гарячка після епізоду поперхування — так починається пневмонія від потрапляння їжі в дихальні шляхи;
- вона впала й ударилася головою, знепритомніла, або падіння сталося на тлі приймання препаратів, що розріджують кров;
- раптово порушилася мова, перекосило обличчя, відняло руку — ознаки інсульту.
Того самого дня, але без швидкої, зв'яжіться з лікарем, якщо людина перестала ковтати таблетки, якщо різко посилилася сплутаність чи з'явилися галюцинації (часта причина — звичайна інфекція або нові ліки), якщо почастішали падіння чи знепритомнення.
Онлайн-консультація
Дистанційний прийом тут корисніший, ніж здається: значна частина роботи лікаря — розбір щоденника симптомів і налаштування схеми, а для цього огляд потрібен не щоразу. Онлайн можна обговорити, чи схожа картина на хворобу Паркінсона, чи радше на есенційний тремор або медикаментозний паркінсонізм, розібрати коливання ефекту, побічні явища та питання побуту й догляду.
Підготуйте: перелік усіх ліків із дозами й точним часом приймання; записи за кілька днів про те, коли дія слабшає і коли з'являються зайві рухи; короткі відео звичайної ходьби, вставання зі стільця та витягнутих рук у спокої; висновки попередніх обстежень; питання від того, хто доглядає.
Первинний діагноз встановлюють очно: без неврологічного огляду його не поставити. А ознаки з попереднього розділу онлайн-прийом не розбирає — там потрібна очна допомога негайно.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Хвороба Паркінсона
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Хвороба Паркінсона з лікарем онлайн.















