На цій сторінці
Грижа — це вихід внутрішнього вмісту назовні крізь слабке місце в м'язовій стінці, яка його утримує. Найчастіше йдеться про живіт і пах: крізь щілину в стінці видавлюється жировий прошарок, а іноді й петля кишківника, і зовні з'являється м'яке випинання. Зверніть увагу на саме слово «грижа» — ним називають і випинання міжхребцевого диска, але це зовсім інша історія, і на цій сторінці вона не розглядається. Тут мова про грижі черевної стінки: чому вони виникають, що з ними буває і коли зволікати не можна.
Звідки береться слабке місце
Черевна стінка схожа на щільний корсет із м'язів і сухожилкових пластин, що утримує нутрощі за будь-якого натужування. Але в цьому корсеті є місця, де він від початку тонший: канал у паху, крізь який у хлопчиків опускається яєчко; кільце в пупку, де проходила пуповина; вузький стегновий канал під пахвинною зв'язкою. Плюс будь-яке місце, де стінку розрізали під час операції.
Далі потрібен другий учасник — тиск зсередини. Він зростає під час кожного кашлю, натужування та піднімання ваги. Якщо такі епізоди повторюються роками, слабке місце поступово розтягується, доки в нього не провалюється вміст живота. Звідси зрозумілий і перелік того, що підштовхує до грижі: хронічний кашель, надто в курців; уперті закрепи; утруднене сечовипускання при збільшеній простаті; важка фізична праця; зайва вага; вагітність; накопичення рідини в животі; вік, з яким тканини втрачають міцність. Куріння діє ще й напряму, погіршуючи якість колагену, з якого побудовані сухожилкові пластини. Має значення й уроджена якість сполучної тканини — цим пояснюються грижі в молодих і худих людей, які нічого не піднімали.
Які бувають і де вилазять
- Пахвинна — найчастіша, переважно в чоловіків. Випинання з'являється в паху, іноді спускається в калитку.
- Стегнова — нижче пахвинної складки, частіше в жінок. Трапляється рідко, але канал тут вузький і жорсткий, тому защемлюється вона частіше за всі інші. Це причина, з якої її зазвичай оперують, не відкладаючи.
- Пупкова — навколо пупка. У немовлят це майже норма: кільце здебільшого само стягується в перші роки життя, і чіпати його не треба. У дорослих вона сама не закривається ніколи.
- Післяопераційна — у ділянці старого рубця на животі, де стінка зрослася неміцно.
- Епігастральна — по серединній лінії між пупком і грудниною, зазвичай маленька, але болісна.
- Спігелієва — рідкісна, збоку від прямого м'яза живота; підступна тим, що ховається між шарами стінки й зовні може не випинати.
- Грижа стравохідного отвору діафрагми стоїть окремо: там у грудну клітку зміщується частина шлунка, жодної ґулі зовні немає, а турбує печія.
Що відчуває людина
Класична картина — м'яка припухлість, яка з'являється, коли людина стоїть, кашляє або тужиться, і зникає, коли вона лягає. Багато хто вперше помічає її в душі або випадково намацує рукою. Болю може не бути зовсім. Якщо він є, то зазвичай тягнучий, надвечір сильніший, після довгого дня на ногах чи важкої роботи; при невеликих грижах буває навпаки — маленькі болять охочіше за великі, бо вміст затискається у вузькому отворі.
З часом випинання здебільшого росте, але нерівномірно: роками може бути однаковим, а потім за пару місяців збільшитися. Саме по собі збільшення — не привід для тривоги, а от зміна поведінки грижі привід: якщо вона перестала вправлятися і лишається видною лежачи, ситуацію треба обговорити з лікарем, не чекаючи болю.
Коли лік іде на години
Головна небезпека грижі в тому, що тканина, яка в неї потрапила, може перетиснутися у вузькому отворі. Кровопостачання припиняється, і тканина починає гинути; якщо перетиснуто кишку, до цього додається кишкова непрохідність. Обидва стани потребують операції негайно.
Викликайте швидку (у Європі єдиний номер 112) або терміново їдьте до невідкладної допомоги, якщо:
- грижа раптово стала різко болісною;
- випинання затверділо, не вправляється і лишається на місці, коли ви лягаєте;
- почалося блювання, живіт здувся;
- перестали відходити випорожнення й гази;
- шкіра над випинанням почервоніла або потемніла;
- піднялася температура, почастішав пульс, з'явилася різка слабкість.
Два практичні зауваження. Перше: із силою вправляти тверду болісну грижу не можна — так можна заштовхнути петлю, що вже гине, назад у живіт, і лікар її не знайде. Друге: до огляду краще не їсти й не пити, бо якщо операція знадобиться, це заощадить час.
Огляд і рішення
Діагноз у переважній більшості випадків ставлять руками. Лікар оглядає пах і живіт стоячи, а не лише лежачи — лежачи маленька грижа просто зникає, — і просить покашляти: під пальцями відчувається характерний поштовх. Ультразвук потрібен, коли випинання не видно, а біль у паху є, або коли неясно, грижа пахвинна чи стегнова. Комп'ютерна томографія стає в пригоді при післяопераційних і рідкісних грижах, щоб зрозуміти розмір дефекту до втручання.
Далі вирішується головне питання: оперувати зараз чи спостерігати. Зважують кілька речей:
- тип грижі — стегнову оперують майже завжди і без зволікань, пахвинна допускає вичікування;
- що всередині — якщо в грижу виходить петля кишківника, ризик ускладнень вищий, ніж при жировому вмісті;
- наскільки вона заважає жити — біль і обмеження важливіші за розмір;
- загальний стан здоров'я: за тяжких супутніх хвороб ризик наркозу може переважити користь.
Спостереження — законний вибір при маленькій безболісній пахвинній грижі, і людину при цьому не полишають: її попереджають про ознаки защемлення й домовляються про повторний огляд. Важливо розуміти дві речі. Сама по собі грижа в дорослого не заростає, і жодні вправи її не закриють. А бандаж, який іноді носять роками, не лікує — він лише утримує випинання й за тривалого носіння здатен натерти шкіру та ускладнити майбутню операцію.
Як лагодять грижу
Сенс операції один: повернути вміст на місце та зміцнити слабку ділянку стінки. Роблять це двома доступами. Відкрита операція — крізь розріз просто над грижею, часто під місцевим або спінальним знеболенням. Лапароскопічна — крізь кілька проколів, під загальним наркозом; вона складніша технічно, але переноситься легше і зручніша, коли грижі з обох боків або грижа з'явилася повторно. У дорослих дефект здебільшого закривають сітчастим імплантом: він бере навантаження на себе й помітно знижує ймовірність рецидиву. Дітям сітку не ставлять, там досить ушити канал.
Більшість людей ідуть додому в день операції або наступного. Ходити дозволяють одразу, за кермо зазвичай можна, коли вдається різко загальмувати без болю, до сидячої роботи повертаються за один-два тижні, до важкої — за домовленістю з хірургом. Помірний тягнучий біль, набряк і синець біля шва в перші тижні нормальні.
Про ризики варто спитати заздалегідь, бо вони впливають на рішення. Грижа може з'явитися знову. Можливі накопичення рідини під шкірою, крововилив, рідше нагноєння рани. Окремо стоїть хронічний біль у паху — він трапляється в частини прооперованих і пов'язаний із подразненням нервів; саме через нього безсимптомну пахвинну грижу далеко не завжди поспішають оперувати.
Що залежить від вас
Прибрати грижу самотужки неможливо, але знизити тиск у животі й не дати їй рости цілком реально, і це ж готує вас до операції, якщо вона знадобиться.
- Дайте раду закрепам: клітковина, вода, рух, за потреби м'які проносні. Багаторічне натужування в туалеті — одна з головних причин, з яких грижа росте.
- Лікуйте хронічний кашель і кидайте курити: це працює і через тиск, і через міцність тканин.
- Якщо струмінь сечі слабкий і доводиться тужитися, покажіться лікареві — простата лікується, і це заразом береже черевну стінку.
- Знижуйте вагу поступово. Різкі дієти марні, а от мінус кілька кілограмів помітно полегшують життя стінці живота.
- Піднімаючи важке, згинайте коліна, тримайте вантаж близько до тіла й не затримуйте дихання. Відмовлятися від навантажень зовсім не треба, важлива техніка.
- Після операції на животі дотримуйтесь рекомендацій щодо строків навантаження: чимала частина післяопераційних гриж — наслідок надто раннього повернення до важкої праці.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно з'ясувати, що перед вами і наскільки це терміново. Лікар розпитає, як поводиться випинання, чи вправляється воно, що відбувається при кашлі та навантаженні, попросить показати місце на камеру й пояснить, схоже це на грижу чи на збільшений лімфовузол, ліпому або розходження прямих м'язів після пологів. Тут же розбирають, чи варто йти на операцію зараз, чи можна спостерігати, як готуватися до втручання, що робити з болем і набряком після нього і коли повертатися до спорту. Ознаки защемлення з переліку вище через екран не розбирають — з ними одразу до невідкладної допомоги.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Грижа
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Грижа з лікарем онлайн.















