На цій сторінці
Мовлення виходить із узгодженої роботи дихання, голосових складок, м'якого піднебіння, язика і губ. Дизартрія — це коли думка сформульована, слова дібрані, а м'язи, які мають їх вимовити, не дають ради: вони ослабли, стали повільними або втратили точність. Слухачеві здається, що людина не може дібрати слова, але річ не в тому: розуміння, читання, письмо і здатність міркувати лишаються незмінними. Це перше, що варто знати оточенню.
Коли лік іде на хвилини
Викликайте швидку негайно (у країнах Європи працює єдиний номер 112), якщо мовлення стало невиразним раптово, надто разом з однією з цих ознак:
- один бік обличчя обвис, опустився кут рота або повіка;
- людина не може підняти обидві руки й утримати їх піднятими, одна опускається;
- мовлення сплуталося, слова стали незв'язними, людина не розуміє звернене до неї;
- раптово ослабла або оніміла рука чи нога;
- різко порушився зір, з'явилося двоїння, запаморочилася голова, втратилася рівновага.
Так виглядає інсульт. Він лікується тим успішніше, чим раніше почато допомогу, і згаяного часу не надолужити. Не сідайте за кермо і не везіть людину до лікарні самотужки: диспетчер підкаже, що робити до приїзду бригади. Навіть якщо за кілька хвилин усе минуло само, швидку однаково викликають — короткий епізод часто провіщає справжній інсульт найближчими днями.
Як звучить дизартрія
Головна ознака — змазана вимова. Вона буває ледь помітною, коли співрозмовник просто частіше перепитує, і настільки сильною, що зрозуміти людину може лише хтось із близьких. За тим, як саме порушене мовлення, лікар нерідко здогадується, яку частину нервової системи зачеплено.
- мовлення сповільнене і тягнеться, кожне слово дається із зусиллям;
- або, навпаки, пришвидшується і жмакається до кінця фрази;
- голос звучить гугняво, повітря йде в ніс — м'яке піднебіння не перекриває прохід;
- гучність виходить з-під контролю: людина говорить надто тихо і сама цього не чує або несподівано голосно;
- голос став хрипким, здавленим, монотонним, втратив виразність;
- фрази стали короткими і рвуться — бракує дихання на довге речення;
- з'явилося слиновиділення, стало важче жувати, їжа затримується за щокою.
Утома, хвилювання і шум довкола роблять мовлення помітно гіршим. Це не ознака погіршення хвороби, а властивість самої дизартрії, і важливі розмови краще планувати на ту пору доби, коли сил більше.
Чим це відрізняється від афазії
Ці порушення часто плутають, а буває, що вони й поєднуються — наприклад, після інсульту.
- Дизартрія — порушення виконання. Людина точно знає, що хоче сказати, і, якщо дати їй ручку, напише це без помилок.
- Афазія — порушення самої мови. Страждає добір слів, побудова фрази, розуміння чужого мовлення, а разом з ними читання і письмо.
- Апраксія мовлення — збій у програмуванні рухів. Помилки непостійні: те саме слово виходить то правильно, то ні, людина наче намацує потрібне положення язика.
- Порушення голосу стосується голосових складок: голос хрипкий або пропадає, але вимова звуків лишається чіткою.
Різниця не академічна: від неї залежить, чим саме займатиметься логопед і як розмовляти з людиною вдома.
Чому слабшають м'язи мовлення
Дизартрія — не хвороба, а наслідок, і з'явитися вона може в будь-якому віці. Раптово її спричиняють інсульт, важка травма голови, інфекція або запалення в центральній нервовій системі. Поступово — стани, що рік за роком ушкоджують нервову систему:
- хвороба Паркінсона, за якої мовлення стає тихим і монотонним;
- розсіяний склероз;
- бічний аміотрофічний склероз, де мовлення і ковтання іноді страждають найпершими;
- пухлини стовбура мозку і мозочка;
- ураження мозочка, що дає рублене, наче викарбуване по складах мовлення;
- дитячий церебральний параліч і синдром Дауна, за яких порушення є з раннього віку.
Мовлення може порушити й ліки: протисудомні препарати, транквілізатори, деякі нейролептики і препарати літію дають змазаність як побічну дію. Тут важливо не кидати лікування самостійно, а сказати лікареві — дозу нерідко вдається дібрати інакше.
Окремо варто назвати дві рідкісні причини, які легко пропустити, але які піддаються лікуванню. Перша — міастенія: за неї мовлення розбірливе на початку розмови і «сідає» в міру того, як людина говорить, а після відпочинку відновлюється. Зазвичай поруч ідуть двоїння в очах, опущення повіки і слабкість, що наростає надвечір. Друга — хвороба Вільсона, порушення обміну міді: вона проявляється у молодих людей і, крім мовлення, дає тремтіння, незграбність, зміни характеру і ураження печінки. Обидві розпізнаються аналізами і обидві тим керованіші, чим раніше знайдені.
Що змушує шукати причину швидше
До лікаря без зволікань, якщо:
- мовлення гіршає протягом тижнів або місяців;
- разом із мовленням з'явилися поперхування, кашель під час їжі й пиття, відчуття застрягання їжі — це загроза потрапляння їжі в дихальні шляхи і пневмонії;
- мовлення помітно гірше під кінець дня і після довгої розмови, є двоїння або опущення повіки;
- дитина перестала говорити так, як уже вміла;
- до порушення мовлення додалися ранковий головний біль, блювання, хиткість ходи;
- мовлення змінилося невдовзі після початку нових ліків або зміни дози.
Швидка потрібна не лише за раптового початку. Викликайте її, якщо людині стає важко дихати, якщо вона не може проковтнути власну слину або якщо після поперхування піднялася температура і з'явилася задишка.
Як розбираються лікарі
Прийом починається з розмови й огляду: невролог перевіряє м'язи обличчя, язика і піднебіння, силу, рефлекси і координацію, оцінює ковтання. Далі обсяг обстеження залежить від знайденого: зазвичай це магнітно-резонансна томографія головного мозку, аналізи крові, включно з антитілами за підозри на міастенію, і дослідження проведення по нервах і м'язах. За поперхування ковтання вивчають окремо, рентгенівським або ендоскопічним способом.
Паралельно логопед проводить власну оцінку: вимірює розбірливість мовлення, розбирає, які саме звуки страждають, перевіряє дихання, голос і рухливість органів артикуляції. Саме ця оцінка стає точкою відліку, з якою потім порівнюють поступ.
Чим допомагає логопед
Чарівної вправи, що повертає мовлення, немає, але розбірливість майже завжди вдається підняти, іноді помітно. План залежить від причини і від того, чи чекає на людину відновлення, чи наростання слабкості.
- вправи для губ, язика і піднебіння — на силу, точність і амплітуду рухів;
- робота з диханням і опорою голосу, щоб фрази не обривалися;
- сповільнення темпу — найпростіший і найдієвіший прийом: повільне мовлення зрозуміле навіть за вираженої слабкості м'язів;
- підкреслена, перебільшена артикуляція і розбивка довгих слів на частини;
- спеціальні програми тренування гучності, які особливо добре працюють за хвороби Паркінсона;
- підсилювач голосу, якщо сил вистачає на звук, але не на гучність;
- абеткова дошка, картки, застосунок із синтезом мовлення на телефоні чи планшеті.
За станів, які прогресуватимуть, заняття зміщуються до додаткових способів спілкування, і заводити їх краще заздалегідь, поки мовлення ще є. Якщо голос із часом може зникнути, його записують: збережені наперед фрази і слова дають змогу потім говорити синтезатором, що звучить по-своєму, а не безлико.
Як полегшити розмову
Половина результату залежить не від того, хто говорить, а від того, хто слухає.
Тому, хто говорить: вимкніть телевізор і за змоги приберіть фоновий шум; сядьте обличчям до співрозмовника; привабте увагу до того, як почнете фразу; назвіть тему одним словом, перш ніж розгортати думку; вдихніть перед реченням і говоріть короткими відрізками; не бійтеся допомагати собі жестами, письмом і телефоном; за втоми зробіть паузу — спроба договорити через силу розбірливості не додає.
Тому, хто слухає: дивіться на обличчя того, хто говорить; дайте закінчити і не підказуйте слова, якщо вас не просять; не кивайте, якщо не зрозуміли, — це найнеприємніше для співрозмовника; перепитуйте конкретно, повторюючи зрозумілу частину; пропонуйте відповідати «так» або «ні», коли розмова зовсім не йде; і не підвищуйте голос — людина не глуха, вона чує вас нормально.
Онлайн-консультація
Дистанційно зручно зрозуміти, з чим ви маєте справу і куди йти далі: лікар послухає мовлення, розпитає, як усе починалося і чи змінюється протягом дня, допоможе відрізнити дизартрію від афазії та від порушення голосу. Розберемося, чи не пов'язана зміна мовлення з вашими ліками; складемо список обстежень, з якими варто прийти до невролога; обговоримо, що робити за поперхування до прийому і як безпечніше їсти; доберемо прийоми, що підвищують розбірливість уже сьогодні, і пояснимо, як готуватися до занять із логопедом. Раптово виникле невиразне мовлення дистанційно не розбирається: це привід негайно викликати швидку.
Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.
Лікарі онлайн щодо Дизартрія (порушення мовлення)
Обговоріть симптоми та можливі подальші кроки щодо Дизартрія (порушення мовлення) з лікарем онлайн.















