Стомезул

1. Що таке Стомезул і для чого його використовують

Стомезул містить активну речовину під назвою езомепразол, яка належить до групи препаратів, відомих як інгібітори протонної помпи. Ці препарати зменшують виділення соляної кислоти в шлунку. Стомезул використовується для лікування наступних хвороб: Дорослі Хвороба рефлюксу шлунку. Вона виникає, коли кисла речовина з шлунку потрапляє до шлунку (відділ, що сполучає горло з шлунком), викликаючи біль, запалення та загору. Виразка шлунку або верхнього відділу кишечника (дуоденуму) викликана інфекцією бактерією Helicobacter pylori. В такому випадку лікар може призначити також антибіотики для лікування інфекції та загоєння виразки. Виразка шлунку, викликана прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Стомезул також може бути використаний для профілактики виникнення виразок шлунку у пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні препарати. Надмірне виділення соляної кислоти в шлунку, викликана змінами в підшлунковій залозі (синдром Золлінгера-Еллісона). Тривале лікування після профілактики повторних кровотеч з виразок шлунку езомепразолом у вигляді внутрішньовенної ін'єкції. Молодь у віці 12 років і старша Хвороба рефлюксу шлунку. Вона виникає, коли кисла речовина з шлунку потрапляє до шлунку (відділ, що сполучає горло з шлунком), викликаючи біль, запалення та загору. Виразка шлунку або верхнього відділу кишечника (дуоденуму) викликана інфекцією бактерією Helicobacter pylori. В такому випадку лікар може призначити також антибіотики для лікування інфекції та загоєння виразки.

2. Важлива інформація перед використанням препарату Стомезул

Коли не використовувати препарат Стомезул

якщо пацієнт має алергію на езомепразол або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6); якщо пацієнт має алергію на подібні препарати, які містять активні речовини з суфіксом -празол (наприклад, пантопразол, лансопразол, рабепразол, омепразол); якщо пацієнт приймає препарати, які містять активну речовину нелфінавір, використовувану для лікування інфекцій ВІЛ. якщо в пацієнта раніше виникла важка висипка на шкірі або лущення шкіри, утворення пухирів та (або) виразок у роті після прийому препарату Стомезул або інших подібних препаратів. Якщо будь-яка з вищезазначених ситуацій стосується пацієнта, він не повинен використовувати препарат Стомезул. У разі сумнівів перед використанням препарату зверніться до лікаря або фармацевта.

Осторожності та заходи обережності

Перш ніж почати використовувати препарат Стомезул, обговоріть це з лікарем, якщо: пацієнт має важкі порушення функції печінки пацієнт має важкі порушення функції нирок пацієнт має пройти спеціальне дослідження крові (визначення рівня хромограніну А) якщо в пацієнта раніше виникла шкірна реакція після прийому препарату, який зменшує виділення соляної кислоти в шлунку, подібного до препарату Стомезул. Важкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакцію на лікарський препарат з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), були зареєстровані під час лікування препаратом Стомезул. Пацієнт повинен припинити використовувати препарат Стомезул та звернутися до лікаря негайно після спостереження будь-яких симптомів, пов'язаних з цими важкими шкірними реакціями, описаними в пункті 4. Якщо в пацієнта виникла висипка на шкірі, особливо в місцях, що піддаються дії сонячних променів, він повинен негайно повідомити про це лікаря, оскільки можливо буде потрібно припинити використання препарату Стомезул. Також повідомте про будь-які інші виниклі побічні ефекти, такі як біль у суглобах. Стомезул може маскувати симптоми інших хвороб. Тому необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо перед використанням або під час використання препарату Стомезул у пацієнта виник будь-який з перелічених симптомів: значне, ненавмисне зменшення маси тіла та порушення ковтання, болі в животі або нудота, блювання їжею або кров'ю, смолистий стул (забарвлений кров'ю). Якщо пацієнт приймає препарат від часу до часу, він повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми зберігаються або змінюють характер. Прийом інгібіторів протонної помпи (таких як Стомезул), особливо тривалий час, може незначно збільшити ризик перелому стегна, зап'ястка або хребта. Якщо в пацієнта діагностовано остеопороз або він приймає кортикостероїди (які можуть збільшити ризик розвитку остеопорози), він повинен повідомити про це лікаря.

Діти

Препарат не рекомендується для дітей у віці до 12 років через відсутність достатніх даних.

Стомезул та інші препарати

Повідомте лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав раніше, а також про препарати, які він планує приймати. Стомезул та інші препарати можуть взаємодіяти один з одним. Не слід використовувати препарат Стомезул, якщо пацієнт приймає препарат, який містить нелфінавір (використовуваний для лікування інфекції ВІЛ). Наступні препарати та Стомезул можуть взаємодіяти один з одним: атазанавір (препарат, використовуваний для лікування інфекцій ВІЛ); кетоконазол, ітраконазол або вориконазол (препарати, використовувані для лікування грибкових інфекцій); У разі необхідності лікар коригуватиме дозу препарату Стомезул у пацієнтів, які приймають препарат тривалий час, та у пацієнтів з важкими порушеннями функції печінки. ерлотиніб (препарат, використовуваний для лікування раку); препарати, які метаболізуються певним ферментом, такі як: дазепам (препарат, який використовується для заспокоєння та полегшення заснування) циталопрам, іміпрамін, кломіпрамін (препарати, використовувані для лікування депресії) фенітоїн (препарат, використовуваний для лікування епілепсії та деяких болових станів). У разі необхідності лікар буде коригувати дозу цих препаратів, особливо якщо вони приймаються від часу до часу. У пацієнтів, які приймають фенітоїн, лікар буде контролювати рівень препарату в крові, особливо на початку та після закінчення прийому препарату Стомезул. варфарин, фенпрокумон, аценокумарол (препарати, використовувані для профілактики фізіологічного згортання крові). Лікар буде контролювати показники згортання крові, особливо на початку та після закінчення прийому препарату Стомезул. цилостазол (препарат, використовуваний для лікування хвороби периферичних артерій – захворювання, яке перебігає з болем у ногах під час ходьби через недостатнє кровопостачання); цизапрід (препарат, використовуваний для лікування захворювань шлунку та кишечника); метотрексат (препарат, використовуваний у високих дозах для хіміотерапії раку). Якщо пацієнт приймає великі дози метотрексату, лікар може порекоменувати тимчасове припинення прийому препарату Стомезул. рифампіцин (антібіотик, використовуваний для лікування туберкульозу); зілля діуретика (препарат, використовуваний для лікування депресії); дигоксин (препарат, використовуваний для лікування різних серцевих захворювань); клопідогрел (препарат, використовуваний для профілактики подій, пов'язаних з утворенням тромбів, тобто інфаркту міокарда або інсульту); такролімус (препарат, використовуваний для профілактики відторгнення трансплантату органу).

• - дазепам(препарат, який використовується для заспокоєння та полегшення заснування)
• - циталопрам, іміпрамін, кломіпрамін(препарати, використовувані для лікування депресії)
• - фенітоїн(препарат, використовуваний для лікування епілепсії та деяких болових станів). У разі необхідності лікар буде коригувати дозу цих препаратів, особливо якщо вони приймаються від часу до часу. У пацієнтів, які приймають фенітоїн, лікар буде контролювати рівень препарату в крові, особливо на початку та після закінчення прийому препарату Стомезул. варфарин, фенпрокумон, аценокумарол(препарати, використовувані для профілактики фізіологічного згортання крові). Лікар буде контролювати показники згортання крові, особливо на початку та після закінчення прийому препарату Стомезул. цилостазол(препарат, використовуваний для лікування хвороби периферичних артерій – захворювання, яке перебігає з болем у ногах під час ходьби через недостатнє кровопостачання); цизапрід(препарат, використовуваний для лікування захворювань шлунку та кишечника); метотрексат(препарат, використовуваний у високих дозах для хіміотерапії раку). Якщо пацієнт приймає великі дози метотрексату, лікар може порекоменувати тимчасове припинення прийому препарату Стомезул. рифампіцин(антібіотик, використовуваний для лікування туберкульозу); зілля діуретика(препарат, використовуваний для лікування депресії); дигоксин(препарат, використовуваний для лікування різних серцевих захворювань); клопідогрел(препарат, використовуваний для профілактики подій, пов'язаних з утворенням тромбів, тобто інфаркту міокарда або інсульту); такролімус(препарат, використовуваний для профілактики відторгнення трансплантату органу).

Якщо лікар призначив окрім препарату Стомезул два антибіотики (амоксиліцин та кларитроміцин) для лікування виразкової хвороби, викликаної інфекцією Helicobacter pylori, дуже важливо повідомити йому про будь-які інші приймані препарати.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього препарату.

Вагітність

Лікар вирішить, чи показаний прийом препарату Стомезул під час вагітності.

Годування грудьми

Не відомо, чи проникає Стомезул у грудне молоко. Тому не слід приймати цей препарат під час годування грудьми.

Водіння транспортних засобів та використання машин

Мало ймовірно, щоб Стомезул порушував здатність водіння транспортних засобів або використання інструментів та машин. Однак не дуже часто або рідко можуть виникнути такі побічні ефекти, як головокружіння та нечітке бачення (див. пункт 4). У такому випадку не слід водити транспортні засоби чи використовувати машини.

Стомезул містить глюкозу та сакхарозу

Якщо раніше було встановлено у пацієнта нетолерантність до деяких цукрів, пацієнт повинен зв'язатися з лікарем перед прийомом препарату.

3. Як використовувати Стомезул

Цей препарат завжди слід використовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта. Не рекомендується використання препарату Стомезул у дітей у віці до 12 років. Якщо пацієнт приймає цей препарат тривалий час (особливо понад рік), лікар буде контролювати перебіг лікування. Якщо лікар призначив прийом препарату від часу до часу (коли це потрібно), повідомте йому про будь-яку зміну симптомів хвороби.

Яку дозу препарату використовувати

Лікар повідомить, яку кількість таблеток слід приймати та як довго використовувати препарат. Це залежить від хвороби пацієнта, його віку та функції печінки. Нижче наведено зазвичай використовувані дози. Дорослі

Лікування загори, викликаної хворобою рефлюксу шлунку

Якщо лікар встановив незначне пошкодження слизової оболонки шлунку, зазвичай використовувана доза препарату Стомезул становить 40 мг. Препарат приймається один раз на добу протягом 4 тижнів. Якщо протягом цього часу зміни в шлунку не загояться, лікар може призначити прийом препарату в тій самій дозі протягом наступних 4 тижнів. Після загоєння шлунку зазвичай використовується одна таблетка 20 мг один раз на добу. Якщо слизова оболонка шлунку не була пошкоджена, зазвичай використовувана доза становить одну таблетку 20 мг, прийману щоденно. Після контролю симптомів хвороби лікар може призначити прийом препарату від часу до часу (максимально одну таблетку 20 мг щодоби). Якщо пацієнт має важкі порушення функції печінки, лікар може призначити прийом меншої дози. Лікування виразкової хвороби, викликаної інфекцією Helicobacter pylori, та профілактика її повторних випадків Зазвичай використовується одна таблетка 20 мг двічі на добу протягом одного тижня. Лікар також призначить прийом двох антибіотиків, наприклад амоксиліцину та кларитроміцину. Лікування виразкової хвороби шлунку, викликаної прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) Зазвичай використовується одна таблетка 20 мг один раз на добу протягом 4-8 тижнів. Профілактика виразкової хвороби шлунку у пацієнтів, які приймають нестероїдні протизапальні препарати Зазвичай використовується одна таблетка 20 мг один раз на добу. Лікування надмірного виділення соляної кислоти в шлунку, викликаного змінами в підшлунковій залозі (синдром Золлінгера-Еллісона) Зазвичай використовується одна таблетка 40 мг двічі на добу. Лікар коригуватиме дозу залежно від потреб пацієнта та визначить, як довго слід приймати препарат. Максимальна доза становить 80 мг, прийману двічі на добу. Тривале лікування після профілактики повторних кровотеч з виразок шлунку езомепразолом у вигляді внутрішньовенної ін'єкції Зазвичай використовується 40 мг один раз на добу протягом 4 тижнів. Молодь (у віці 12 років і старша) Лікування загори, викликаної хворобою рефлюксу шлунку Якщо лікар встановив незначне пошкодження слизової оболонки шлунку, зазвичай використовувана доза препарату Стомезул становить одну таблетку 40 мг, прийману один раз на добу протягом 4 тижнів. Якщо протягом цього часу зміни в шлунку не загояться, лікар може призначити прийом препарату в тій самій дозі протягом наступних 4 тижнів. Після загоєння шлунку зазвичай використовується одна таблетка 20 мг один раз на добу. Якщо слизова оболонка шлунку не була пошкоджена, зазвичай використовувана доза становить одну таблетку 20 мг, прийману щоденно. Після контролю симптомів хвороби лікар може призначити прийом препарату від часу до часу (максимально одну таблетку 20 мг щодоби). Якщо пацієнт має важкі порушення функції печінки, лікар може призначити прийом меншої дози. Лікування виразкової хвороби, викликаної інфекцією Helicobacter pylori, та профілактика її повторних випадків Зазвичай використовується одна таблетка 20 мг двічі на добу протягом одного тижня. Лікар також призначить прийом двох антибіотиків, наприклад амоксиліцину та кларитроміцину.

Застосування препарату

Препарат можна приймати в будь-який час доби. Препарат можна приймати з їжею або на голодний шлунок. Таблетки слід ковтати цілими, запивючи водою. Таблеток не слід жувати чи розчавлювати, оскільки вони містять покриті пелети, оболонка яких захищає препарат від дії шлункового соку. Важливо не пошкоджувати пелети.

Як діяти у разі труднощів із ковтанням

Якщо пацієнт має труднощі з ковтанням таблетки:

• кинути таблетку у склянку з негазованою водою. Не використовувати інші рідини.
• перемішати, поки таблетка не розпадеться (рідини не буде прозорою). Випити рідину негайно або протягом 15 хвилин після приготування. Рідину слід перемішати безпосередньо перед випиванням.
• щоб упевнитися, що весь препарат був прийнятий, склянку слід наповнити водою до половини, перемішати та випити рідину. Нерозпущені частинки містять препарат - їх не слід жувати чи розчавлювати. якщо пацієнт не може самостійно ковтати, таблетку можна перемішати з невеликою кількістю води та подати за допомогою шприца через зонд безпосередньо до шлунку.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Стомезул

У разі прийому більшої дози препарату Стомезул, ніж рекомендована, необхідно негайно звернутися до лікаря або фармацевта.

Пропуск застосування препарату Стомезул

Пропущену дозу слід прийняти негайно після того, як про неї пам'ятаєте. Однак, якщо наближається час прийому наступної дози, не слід приймати пропущену дозу. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Прервання застосування препарату Стомезул

Препарат слід приймати завжди так довго, як рекомендував лікар. Прервання лікування або лікування з перервами без консультації з лікарем може зменшити ефективність терапії. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з використанням цього препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.

Якщо в пацієнта виник будь-який з наступних важких побічних ефектів, необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря:

Раптовий свистячий дихання, набряк губ, язика та горла або тіла, висипка, оmdelenie або труднощі з ковтанням (важка алергічна реакція) (рідко: можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 1000 осіб). Червоність шкіри з утворенням пухирів або лущенням шкіри. Можливо також утворення пухирів, кровотеча у роті, очі, носі та статевих органах або висока температура та біль у суглобах. Такий стан називається мультиформною еритемою, синдромом Стівенса-Джонсона або токсичним епідермальним некролізом (дуже рідко: може виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 осіб). Розлегла висипка, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS або синдром надчутливості до препарату), який виникає дуже рідко. Жовтіння шкіри, темне забарвлення сечі та відчуття втоми - це можуть бути симптоми порушень функції печінки (дуже рідко: може виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 осіб). Цей препарат може дуже рідко впливати на кількість білих кров'яних тілець, викликаючи недостатність імунітету. Якщо в пацієнта виникла інфекція з такими симптомами, як гарячка з значним погіршенням загального стану або гарячка з симптомами місцевої інфекції, такими як біль у шиї, горлі або роті, або труднощі з виділенням сечі, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем, щоб можна було провести дослідження крові для виключення недостатності білих кров'яних тілець (агранулоцитоз). Важливо повідомити лікаря про прийом цього препарату (дуже рідко: може виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 осіб). Інші побічні ефекти: Часто (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 осіб):

• головний біль
• діє на шлунок та кишечник: діарея, біль у животі, запор, метеоризм
• нудота чи блювання
• легкі поліпси шлунку

Незbyt часто (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 100 осіб):

• набряк рук, гомілок або стоп
• безсоння
• головокружіння
• відчуття колючості та оніміння
• сонливість
• сухість у роті
• зміни результатів досліджень крові, які контролюють функцію печінки
• свербіння
• висипка на шкірі
• випукла висипка (кропивниця)
• перелом стегна, зап'ястка або хребта (якщо цей препарат використовується у великих дозах або тривалий час)
• відчуття обертання (головокружіння вестибулярного походження)

Рідко (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 1000 осіб):

• порушення крові, такі як зменшення кількості білих кров'яних тілець або тромбоцитів (що може викликати слабкість, утворення синяків або збільшити схильність до інфекцій)
• мале значення натрію у крові (що може викликати слабкість, блювання та судоми)
• відчуття збудження, сплутаності або депресії
• зміни смаку
• нечітке бачення
• раптове виникнення свистячого дихання або задухи (звуження дихальних шляхів)
• запалення слизової оболонки роту
• грибкові інфекції кишечника (кандидоз)
• втрати волосся
• висипка на шкірі після дії сонячних променів
• болі у суглобах або м'язах
• зле загальне самопочуття
• збільшена потливість

Дуже рідко (можуть виникнути рідше, ніж у 1 з 10 000 осіб):

• відсутність білих та червоних кров'яних тілець, а також тромбоцитів
• агресія
• галюцинації (сприйняття чогось, чого немає насправді)
• слабкість м'язів
• важкі захворювання нирок
• збільшення грудей у чоловіків

Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних) Якщо пацієнт приймає цей препарат тривалий час (більше трьох місяців), існує можливість зменшення рівня магнію у крові. Низький рівень магнію може проявлятися відчуттям втоми, мимовільними скорчами м'язів, дезорієнтацією, судомами, головокружінням, прискореним серцебиттям. Якщо в пацієнта виник будь-який з цих симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря. Низький рівень магнію також може призвести до зменшення рівня калію чи кальцію у крові. Лікар може призначити регулярне проведення досліджень крові для контролю рівня магнію. Запалення товстого кишечника (мікроскопічне запалення товстого кишечника), яке призводить до діареї Висипка, якій може супроводжуватися болем у суглобах.

• запалення товстого кишечника (мікроскопічне запалення товстого кишечника), яке призводить до діареї
• висипка, якій може супроводжуватися болем у суглобах.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникли будь-які симптоми, включаючи будь-які симптоми, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03038 тел.: +38 (044) 279-16-16/факс: +38 (044) 279-16-16/адреса електронної пошти: [[email protected]](mailto:[email protected]) Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі. Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.

5. Як зберігати Стомезул

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей. Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці та блистері або пляшці після ЕКСП. Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Блістери: Не зберігайте при температурі вище 25 ° С. Пляшки з HDPE: До першого відкриття: не зберігайте при температурі вище 30 ° С. Після першого відкриття: не зберігайте при температурі вище 30 ° С. Термін придатності після першого відкриття пляшки: 6 місяців. Зберігайте пляшку щільно закритою для захисту від вологи. Препарати не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить Стомезул

• Активною речовиноюпрепарату є езомепразол. Кожна таблетка, що розсмоктується в кишечнику, містить 20 мг езомепразолу (у вигляді езомепразолу магнієвого двогідрату).
• Інші компоненти: Ядро таблетки: сахароза, крохмали (сахароза, кукурудзяний крохмаль, глюкозний сироп), гідроксипропілцелюлоза, повідон, тальк, діоксид титану (Е171), кополімер метакрилової кислоти та етилацрилату (1:1), дисперсія 30%, моностеарин гліцерину, пропіленгліколь, стеаринова кислота, полісорбат 80, симетикон, мікрокристалічна целюлоза, макрогол 6000, кросповідон, безводний колоїдний діоксид кремнію, стеаринат магнію. Оболонка таблетки: гіпромелоза, макрогол 6000, діоксид титану (Е171), тальк, червоний та жовтий оксид заліза (Е172).

Як виглядає Стомезул та що містить упаковка

Яскраво-рожеві, овальні таблетки, покриті оболонкою. Препарат випускається в блистерах, які містять 28, 30 та 60 таблеток, що розсмоктуються в кишечнику, а також у пляшках з HDPE, які містять 28, 30 та 100 таблеток, що розсмоктуються в кишечнику.

Відповідальна особа та виробник

Відповідальна особа Сандоз ГмбХ Біхеміштрасе 10 А-6250 Кундль, Австрія Виробник Салутас Фарма ГмбХ Отто-вон-Гюріке-Алле 1 39179 Барлебен, Німеччина Лек С.А. вул. Доманєвська, 50 С 02-672 Варшава Лек Фармацевтика д.д. Веровшкова вул., 57 1526 Любляна, Словенія С.К. Сандоз С.Р.Л 4 і 7А Лівезені Стріт, 540472, Тиргу-Муреш, повіт Муреш Румунія Новартіс Фармацевтичне виробництво ЛЛК Веровшкова вул., 57 1000 Любляна Словенія Лек Фармацевтика д.д. Трімліні 2Д 9220 Лендава Словенія

Для отримання більш детальної інформації про препарат та його назви в інших країнах-членах Європейського економічного простору зверніться до:

Сандоз Польща Сп. з о.о. вул. Доманєвська, 50 С 02-672 Варшава тел. 22 209 70 00 Логотип Сандоз Дата останньої актуалізації інструкції:06/2025 Інформація, призначена лише для фахівців охорони здоров'я: Подання препарату через шлунковий зонд Якщо пацієнт не може ковтати, таблетки можна розчинити у негазованій воді та подати через шлунковий зонд. Важливо перевірити, чи вибрана правильна шприц та зонд. Подання препарату через шлунковий зонд

• 1. Вставте таблетку у відповідну шприц та наповніть шприц близько 25 мл води та близько 5 мл повітря. Для деяких зондів необхідно розчинити таблетку у 50 мл води, щоб уникнути закупорки зонда пелетами.
• 2. Негайно після додавання води потрясіть шприц близько 2 хвилин, поки таблетка не розпадеться.
• 3. Тримаючи шприц кінчиком догори, перевірте, чи не заблокована його кінцівка.
• 4. Підключіть шприц до зонда у позиції, описаній вище.
• 5. Потрясіть шприц та переверніть його кінчиком догори. Негайно вставте 5-10 мл вмісту до зонда. Після введення переверніть шприц догори та потрясіть. Тримайте шприц кінчиком догори, щоб уникнути його заблокування.
• 6. Переверніть шприц кінчиком догори та негайно вставте наступні 5-10 мл до зонда. Повторюйте ці дії, поки шприц не буде порожнім.
• 7. Наповніть шприц 25 мл води та 5 мл повітря. За необхідності повторіть дії, описані в пункті 5, щоб промити будь-який осад, який залишився в шприці. Для деяких зондів необхідно додати 50 мл води.