Виділення з піхви

Виділення — це не хвороба й не ознака неохайності. Піхва очищає себе сама, і рідина, яку виробляють її стінки та шийка матки, виносить назовні відмерлі клітини й зайві мікроби. Тому питання майже ніколи не звучить як «є виділення чи ні»: вони є в усіх жінок і дівчат після початку статевого дозрівання. Розбиратися потрібно з іншим — що саме змінилося: запах, колір, густина, кількість, чи з'явилися свербіж, біль або кров. Зміна — ось що має значення, і за нею здебільшого зрозуміло, чи потрібно до лікаря й наскільки терміново.

Які виділення звичайні і як вони змінюються

Звичайні виділення прозорі або молочно-білі, без різкого запаху, не викликають свербежу та пекучості. На білизні вони можуть підсихати жовтуватою плямою — це нормально й не ознака інфекції.

За цикл вони закономірно змінюються, і знати цей ритм корисно: він позбавляє зайвої тривоги.

• Одразу після менструації виділень мало, вони густуваті.
• До середини циклу, у дні овуляції, їх стає помітно більше, вони прозорі, слизькі й тягнуться, як сирий білок. Це найчастіший привід для занепокоєння і водночас найнормальніший варіант.
• У другій половині циклу виділення знову густішають, стають білішими й менш помітними.

Більше виділень буває при вагітності, при збудженні, на тлі гормональної контрацепції та внутрішньоматкової спіралі, під час годування й у підлітковому віці, коли цикл ще встановлюється. Змінюється й запах: слабкий, свій у кожної, він посилюється до кінця дня, після фізичного навантаження, під час менструації — і це теж нормально.

Що має насторожити

Розбиратися варто не з самим фактом виділень, а зі зміною. Зверніться до лікаря, якщо з'явилося хоча б одне з цього:

• різкий або неприємний запах, особливо рибний;
• колір став сірим, зеленим, жовто-зеленим, з'явилася пінистість;
• свербіж, пекучість, почервоніння, набряк, біль при сечовипусканні;
• біль унизу живота або в глибині під час близькості;
• кров поза менструацією, зокрема після близькості;
• виразки, пухирці або тріщинки на шкірі та слизовій оболонці;
• виділень стало значно більше без зрозумілої причини;
• виділення з'явилися після зміни партнера або незахищеного контакту.

Визначати причину за кольором самостійно не варто: ті самі відтінки бувають при різних станах, а інфекції нерідко поєднуються між собою. Мазок відповідає на це питання за один прийом, а самолікування протигрибковою свічкою при бактеріальному вагінозі просто відтягує час.

Бактеріальний вагіноз і молочниця: як їх розрізняють

Це дві найчастіші причини зміни виділень, і вони влаштовані зовсім по-різному, хоча жодна з них не належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Бактеріальний вагіноз — це зсув у складі власних мікробів піхви: корисних лактобактерій стає менше, решти більше. Виділення при ньому рідкі, однорідні, сірувато-білі, їх небагато, але вони з виразним рибним запахом, що посилюється після близькості та під час менструації. Свербежу зазвичай немає зовсім — це і є головна відмінність. Провокують його якраз спроби «вимити» піхву, а також новий партнер і куріння. Лікується антибактеріальними засобами у вигляді свічок, гелю або таблеток, які призначає лікар; під час вагітності лікувати його потрібно обов'язково.

Молочниця — розмноження грибка кандиди. Виділення густі, білі, крихкуваті, схожі на сир або скисле молоко, а запаху майже немає. Натомість є виразний свербіж, пекучість, набряк і червоність, біль під час близькості та іноді при сечовипусканні. Частіше трапляється після курсу антибіотиків, при діабеті з високим цукром, при вагітності, при зниженому імунітеті. Лікується протигрибковими свічками, кремом або таблеткою всередину.

Коротке правило: запах без свербежу — думають про вагіноз, свербіж без запаху — про молочницю. Воно допомагає зрозуміти, про що йдеться, але не заміняє мазка, особливо якщо лікування вже пробували і воно не допомогло або все швидко повернулося.

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Їх важливо назвати окремо, бо тут річ не лише в неприємних відчуттях. Хламідійна інфекція та гонорея нерідко перебігають зовсім без симптомів або дають тільки невелику зміну виділень, а тим часом запалення піднімається до матки, труб і яєчників. Звідси беруться хронічний біль у тазу, позаматкова вагітність і труднощі із заплідненням, і трапляється це тим частіше, чим пізніше розпочате лікування.

• Хламідійна інфекція — найчастіша й найтихіша. Іноді єдина ознака: трохи більше виділень і мажуча кров після близькості.
• Гонорея може давати густі жовто-зелені виділення та біль при сечовипусканні, але в жінок теж часто перебігає непомітно.
• Трихомоніаз — жовто-зелені пінисті виділення із запахом, свербіж, болючість.
• Герпес статевих органів — болючі пухирці та виразки, іноді з відчуттям, схожим на грип, під час першого загострення.

Якщо така інфекція підтвердилася, обстежують і лікують обох партнерів — і всіх партнерів за попередні місяці, — інакше інфекція повернеться по колу. До закінчення лікування від контактів утримуються. Обстежитися варто після кожної зміни партнера, навіть коли ніщо не турбує: аналіз сечі або мазок роблять швидко, а презерватив знижує ризик, але не скасовує перевірки. Звичайний огляд і мазок «на флору» інфекцій, що передаються статевим шляхом, не виявляють — на них потрібен окремий аналіз, і про це варто попросити прямо.

Коли огляд потрібен того самого дня

Є поєднання, за яких чекати запису на зручний час не можна.

• Виділення з кров'ю, біль унизу живота й температура разом — так проявляється запалення матки та придатків; без швидкого лікування воно залишає наслідки.
• Гнійні виділення із сильним болем і високою температурою, ознобом, нудотою.
• Будь-яка кровотеча з болем під час вагітності та підозра на підтікання навколоплідних вод: водянисті виділення, які не припиняються.
• Виділення з неприємним запахом після пологів, викидня, аборту або операції на органах таза.
• Забутий тампон. Через кілька днів він дає дуже сморідні виділення. Якщо дістати самій не вдається, ідіть до лікаря того самого дня й не намагайтеся виштовхнути його спринцюванням. Раптова висока температура, висип, блювання, сплутаність на тлі тампона чи ковпачка — це швидка: рідке, але небезпечне ускладнення.

Дівчатка до статевого дозрівання й роки після менопаузи

У цих двох віках правило інше: там виділення — не норма, до якої треба звикнути, а причина показатися лікареві.

У дівчинки до початку статевого дозрівання естрогену мало, і помітних виділень бути не повинно. Будь-які стійкі виділення, а особливо із запахом, кров'ю чи свербежем, — привід до огляду. Найчастіше річ виявляється в подразненні від мила та пінних ванн або в кишкових мікробах, занесених при витиранні, рідше — у дрібному предметі, що потрапив у піхву, або в глистах. Огляд потрібен ще й тому, що при виділеннях у дитини лікар зобов'язаний подумати про можливе насильство; це роблять спокійно й без припущень на адресу родини, але пропускати цей крок не можна.

Після менопаузи слизова оболонка стає тоншою й сухішою, і звичайні виділення майже зникають. Тому їхнє повернення, а тим паче виділення з кров'ю або рожеві, потребують огляду завжди, навіть якщо крові була одна крапля. У більшості випадків винні сухість і стоншення слизової оболонки, але саме так може проявлятися й рак тіла матки, а він добре лікується, коли знайдений рано. Чекати тут нічого.

Догляд, який не шкодить

Половина звернень зі скаргою на виділення пов'язана не з інфекцією, а зі спробами старанно навести чистоту.

Спринцювання шкідливе, і робити його не потрібно в жодному вигляді. Промивання зсередини вимиває лактобактерії, які й тримають середовище в порядку, тому після спринцювань бактеріальний вагіноз виникає частіше, а не рідше. Воно здатне занести мікроби вище, до шийки та в порожнину матки, і приглушити ознаки інфекції, через що діагноз ставлять пізніше.

Мило та «інтимні гелі» частіше шкодять, ніж допомагають. Вони змивають захисне змащення й змінюють кислотність, а далі замикається коло: сухість і подразнення приймають за інфекцію й миються ще старанніше. Достатньо теплої води один-два рази на день і лише зовні; якщо без мийного засобу не обійтися — найпростіший, без запаху та барвників. Дезодоранти, ароматизовані серветки та прокладки, спреї й присипки для цієї ділянки не потрібні.

• Носіть спідню білизну з натуральних тканин і змінюйте її щодня; спіть без неї, якщо є схильність до свербежу.
• Змінюйте тампони й прокладки часто, а на ніч віддайте перевагу прокладці.
• Не носіть щоденні прокладки постійно: під ними волого й жарко.
• Змініть пральний порошок або кондиціонер, якщо подразнення з'явилося недавно.
• Витирайтеся спереду назад — це проста міра проти занесення кишкових мікробів.
• Не купуйте протигрибкові свічки «про всяк випадок» за кожної зміни виділень: при вагінозі й трихомоніазі вони не працюють.

Онлайн-консультація

Виділення — тема, про яку незручно питати, і через це з нею тягнуть місяцями або лікуються за порадою з інтернету. Онлайн-прийом тут знімає головний бар'єр. Лікар розбере за описом, на що схожа картина, скаже, чи потрібен огляд того самого дня, чи можна спокійно записатися, і пояснить, які аналізи має сенс здати одразу, щоб не ходити по колу: мазок на флору, окремий аналіз на інфекції, що передаються статевим шляхом, за потреби перевірку цукру. Розбере вже готові результати й допоможе зрозуміти, чому попереднє лікування не спрацювало або чому все швидко повернулося. Окремо підкаже, як говорити з партнером про обстеження — без цього лікування часто виявляється марним.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.