Скрегіт зубами (бруксизм)

Бруксизм — це коли людина стискає зуби і тре ними одне про одне, не збираючись цього робити. Найчастіше так буває під час сну, і тому сама вона нічого не чує й не пам'ятає. М'язи, які стискають щелепу, дуже сильні, і за ніч вони встигають зробити із зубами те, чого звичайне жування не робить роками. Добра новина в тому, що зуби від цього можна захистити, і робиться це просто.

Як люди дізнаються, що скриплять зубами

Майже ніхто не здогадується про це сам. Зазвичай дізнаються одним із чотирьох способів.

• Каже той, хто спить поряд. Звук нічного скреготу гучний і дуже характерний, і найчастіше саме партнер відправляє людину до стоматолога.
• Помічає стоматолог. На огляді видно те, чого не видно самому: сточені, наче спиляні бугорки на жувальних зубах, сколи на краях передніх, тріщини емалі, зламані або випалі пломби, стерті «майданчики» замість природного рельєфу.
• Ранкові відчуття. Щелепа після сну туга, наче ви цілу ніч щось жували; болять м'язи біля кутів щелепи і скроні; голова болить із самого пробудження і за годину-другу відпускає; іноді ниє вухо, хоча з вухом усе гаразд.
• Зуби стають чутливими до холодного, гарячого й кислого — там, де стерлася емаль.

Є й дрібні прикмети: відбитки зубів по краях язика і на внутрішній стороні щік, клацання в щелепному суглобі, помітно зміцнілі м'язи з боків обличчя.

Окремо варто розрізняти дві різні звички. Нічна — це саме скрегіт, про нього людина не знає і зупинити його силою волі не може. Денна — це частіше мовчазне стискання, без звуку: за роботою, у заторі, над телефоном. Ось її якраз можна помітити й відучити себе, і починати варто з неї.

Від чого це буває

Точну причину назвати вдається не завжди, але коло відоме.

• Стрес, тривога, напруження — найчастіше. Бруксизм помітно посилюється у важкі періоди і стишується у спокійні, і багато хто помічає цей зв'язок сам.
• Хропіння та зупинки дихання у сні. Про це нижче окремо: це єдина причина, за якої лікувати треба не зуби.
• Ліки. Скрегіт буває побічною дією деяких антидепресантів, насамперед із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, а також засобів зі стимулюючою дією. Якщо це збіглося в часі з початком приймання — скажіть лікареві, який призначив препарат. Самостійно кидати такі ліки не можна.
• Кофеїн, алкоголь, нікотин і стимулюючі наркотики. Кава й енергетики в другій половині дня та алкоголь перед сном погіршують сон і посилюють скрегіт тієї самої ночі.
• Рефлюкс та інші стани, через які сон стає поверхневим.

У дітей бруксизм трапляється часто — особливо в ті роки, коли зуби прорізуються і змінюються. Нічний скрегіт у дитини зазвичай не ознака хвороби і зазвичай проходить сам, без жодного лікування, у міру того як формується постійний прикус. Показати дитину стоматологові варто, якщо зуби помітно стерлися або сколені, якщо вона скаржиться на біль у щелепі чи голові, а також якщо вона гучно хропе і спить із відкритим ротом.

Хропіння та зупинки дихання: причина, яку шукають окремо

Скрегіт зубами нерідко супроводжує зупинки дихання у сні — апное. Це важливо не для порядку, а тому що змінює весь план: поки людина по десять разів за годину перестає дихати, жодна шина в зубах не розв'яже основної проблеми, а лікування апное часто саме собою зменшує і скрегіт.

Розкажіть лікареві про бруксизм, якщо у вас є хоч щось із цього:

• гучне хропіння, а на його тлі — паузи в диханні, схропування, відчуття, наче ви захлинулися у сні;
• ви спите свою норму і все одно прокидаєтеся невідпочилим;
• удень дрімаєте на ходу — за кермом, на нараді, перед телевізором;
• ранковий головний біль і сухість у роті;
• ви прокидаєтеся вночі до туалету кілька разів;
• у вас підвищений тиск, який погано знижується.

За такої картини лікар запропонує обстеження сну. Це не термінова історія, але й не та, яку варто відкладати на роки.

Що псується і коли до стоматолога не відкладають

Наслідки бруксизму накопичуються тихо. Емаль стирається, зуби стають коротшими й чутливішими, по краях ідуть сколи і тріщини, пломби та коронки розхитуються й вилітають, опускається край ясен, а щелепний суглоб починає клацати й боліти. Постійна робота м'язів дає свій головний біль — тупий, у скронях і з боків лоба, зранку.

Не відкладайте візит до стоматолога, якщо:

• зуб сколений, тріснув або зламався, або випала пломба;
• зуби стали відчутно коротшими або чутливими до холодного й гарячого;
• щелепа або обличчя болять так, що важко їсти;
• щелепу заклинило — ви не можете відкрити або закрити рот повністю;
• клацає суглоб, і клацання супроводжується болем;
• вам сказали, що ви скрегочете вночі, — навіть якщо вас поки що нічого не турбує.

І окремо: якщо з'явилися сильний пульсуючий біль у зубі, набряк щоки чи ясен і температура, це вже не про бруксизм, а про запалення, і допомога потрібна того самого дня.

Захисна шина: те, що справді допомагає

Головний засіб при бруксизмі — захисна шина (капа), яку виготовляє стоматолог за зліпком ваших зубів. Її надівають на ніч. Важливо розуміти, що вона робить: вона не відучує від скреготу і не лікує його причину, вона бере навантаження на себе, розподіляє його і не дає зубам стиратися й ламатися. Саме тому вона працює — поки причину шукають і усувають, зуби залишаються цілими.

Таку шину припасовують на місці, а потім періодично перевіряють і правлять: вона зношується, а прикус із часом змінюється. Готові капи, які розм'якшують у гарячій воді й прикушують удома, сидять гірше, можуть зміщувати прикус і дратувати ясна, тому в цій ситуації розумніше один раз дійти до стоматолога. Не підпилюйте і не переробляйте шину самостійно.

Крім шини стоматолог дивиться, що вже встигло постраждати: відновлює стерті й сколені зуби, перевіряє, чи рівно змикаються зуби, займається болем у щелепному суглобі і, якщо з вашої розповіді схоже на апное, направляє розбиратися зі сном. Лікування самого бруксизму потрібне не завжди — при легкому, без скарг і без стертості, лікар може обмежитися спостереженням.

Що можна зробити самому

Це не заміняє шину, але помітно допомагає, особливо з денним стисканням.

• Ловіть себе вдень. Кілька разів на день перевіряйте: зуби розімкнені, губи зімкнені, язик лежить спокійно, щелепа розслаблена. У спокої зуби не повинні торкатися одне одного. Допомагають нагадування — записка на моніторі, позначка в телефоні.
• Приберіть тренування для щелепи: жувальну гумку, гризіння нігтів, ручок і насіння, дуже жорстку й тягучу їжу. Не жуйте весь час одним боком.
• Скоротіть кофеїн, особливо після обіду, і не пийте алкоголь перед сном.
• Налагодьте сон: лягайте в один час, приглушіть світло і приберіть екрани за годину до сну, спіть у темній і прохолодній кімнаті.
• Розвантажуйте напруження тим, що вам підходить: прогулянкою, регулярним фізичним навантаженням, дихальними вправами, спокійним вечірнім ритуалом. Якщо тривога помітно заважає жити, скажіть про це лікареві — з нею працюють окремо, і це допомагає й зубам.
• Розслабляйте м'язи: теплий компрес на ділянку щелепи перед сном знімає напруження; якщо щелепа набрякла і різко болить, краще навпаки прикласти холод через рушник. При болю можна прийняти звичайне безрецептурне знеболювальне — парацетамол або ібупрофен, у дозі з упаковки. Дітям і підліткам аспірин не дають.
• Ходіть до стоматолога регулярно. Стертість видно на огляді раніше, ніж вона стає помітною вам.

Онлайн-консультація

Шину робить стоматолог, але багато з цієї теми вирішується в розмові. Лікар Oladoctor допоможе зрозуміти, чи справді ваш ранковий біль у щелепі та скронях пов'язаний зі скреготом, перевірить, чи немає за ним апное, і підкаже, яке обстеження сну має сенс. Він подивиться список ваших ліків — іноді причина саме там — і пояснить, як обговорити це з лікарем, який їх призначив, не кидаючи приймання самостійно. Він скаже, до якого фахівця йти у вашій ситуації: тільки до стоматолога за шиною, чи ще розбиратися зі сном, тривогою або болем у щелепному суглобі. І якщо за описом схоже, що зуби вже страждають, вам скажуть, що візит до стоматолога краще не переносити.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.