Кровохаркання (кров у мокротинні)

Кров, відкашляна з дихальних шляхів, — симптом, який ніколи не залишають без пояснення. Навіть одна прожилка в мокротинні потребує відповіді на питання, звідки вона взялася, а рясна кровотеча з рота під час кашлю — це невідкладний стан. Причина буває й цілком безневинною: надірвані кашлем судини слизової при бронхіті кровлять і загоюються самі. Але за тією самою ознакою стоять рак легені, туберкульоз і тромбоемболія легеневої артерії, а розрізнити їх за виглядом крові неможливо. Тому правило просте: кровохаркання розбирають завжди і розбирають швидко.

Як виглядає кровохаркання

Ідеться про кров, яка виходить із кашлем із нижніх дихальних шляхів. Упізнати її можна за кількома рисами.

• Кров яскраво-червона, часто пінява — вона змішана з повітрям.
• Вона перемішана з мокротинням: прожилки, цятки, рожеве або іржаве забарвлення, іноді згустки.
• Їй передує лоскотання, булькання або відчуття тепла в грудях, і людина відчуває позив відкашлятися, а не нудоту.
• Вона з’являється при кашлі, нерідко повторюваними невеликими порціями протягом дня.

Кількість буває різною: від поодиноких прожилок при застуді до відкашлювання крові ложками. Рясне рожеве пінисте мокротиння з тяжкою задишкою — окрема картина, вона буває при набряку легень і потребує швидкої.

Обсяг крові при цьому не відображає тяжкості причини. Пухлина й туберкульоз нерідко дають саме мізерні повторювані прожилки, а рясна кровотеча трапляється при цілком доброякісних бронхоектазах. Насторожує не кількість, а сам факт і повторюваність.

Кров із рота буває не лише з легень

Це розмежування — перше, що робить лікар, і його варто спробувати зробити самому: три стани лікують геть по-різному.

Носова кровотеча. Коли кров тече не назовні, а по задній стінці глотки, людина її ковтає й відкашлює, і здається, що вона з легень. Підказки: кров іде і з ніздрі, дере в носоглотці, кашлю до того не було, нещодавно було сухе повітря, застуда, колупання в носі, травма носа або прийом препаратів, що розріджують кров. За рясної носової кровотечі сядьте, нахиліть голову вперед, затисніть м’яку частину носа на десять-п’ятнадцять хвилин і дихайте ротом; якщо не спиняється — по медичну допомогу.

Кров із рота й горла: ясна, що кровоточать, прикушений язик, ранка після видалення зуба, кровотеча після операції на мигдаликах. Тут допомагає огляд рота в дзеркалі й те, що крові немає в мокротинні.

Блювання кров’ю. Його плутають із кровохарканням найчастіше, а це кровотеча зі стравоходу або шлунка, і вона небезпечніша. Відрізняється майже всім: крові передують нудота й позиви на блювання, а не кашель; кров темна, бура, схожа на кавову гущу, бо встигла торкнутися кислоти; у ній бувають рештки їжі; вона не піниться. Часто тими самими днями з’являється чорний дьогтеподібний стілець, а в анамнезі є виразка, цироз печінки, тривалий прийом протизапальних знеболювальних або аспірину. Блювання кров’ю — теж привід викликати швидку.

Коли викликати швидку

Викликайте швидку — єдиний європейський номер 112 діє в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні, — якщо є бодай щось із переліченого.

• Крові багато. Не окремі прожилки, а повний рот, кілька ложок, склянка, або кров іде з кашлем безперервно й не спиняється. Масивне кровохаркання небезпечне не втратою крові, а тим, що кров заливає дихальні шляхи.
• Кров разом із задишкою, болем у грудях на вдиху, частим серцебиттям, зомлінням або запамороченням при вставанні — так проявляється тромбоемболія легеневої артерії, надто якщо нещодавно була операція, гіпс, довгий переліт або набряк і біль в одній гомілці.
• Синіють губи, шкіра стала блідою, сірою, вкрилася холодним потом.
• Рожеве пінисте мокротиння у великій кількості з ядухою, надто вночі, у людини з хворобою серця.
• Кров з’явилася після травми грудей, удару, падіння або автомобільної аварії.
• Кровохаркання в людини, яка приймає препарати, що розріджують кров, якщо крові більше за кілька прожилок.

Поки їде допомога: посадіть людину або покладіть на бік, а не на спину, щоб кров не затікала в здорову легеню; якщо відомо, яка легеня хвора, кладуть на цей бік. Не давайте засобів, що пригнічують кашель: відкашлювати кров необхідно. Не давайте їсти й пити. Збережіть те, що відкашлялося, або сфотографуйте — лікарю важливо оцінити обсяг.

Що найчастіше виявляється причиною

У більшості людей, які звертаються з прожилками крові в мокротинні, причина виявляється безпечною. Але дізнаються про це лише після обстеження, а не до нього.

• Затяжний сильний кашель. При бронхіті або після перенесеної вірусної інфекції дрібні судини слизової надриваються, і в мокротинні з’являються прожилки. Це найчастіша знахідка, і вона минає разом із кашлем.
• Інфекція нижніх дихальних шляхів: бронхіт, запалення легень. Тут є температура, біль у грудях, гнійне мокротиння, іржаве його забарвлення.
• Бронхоектази — стійко розширені бронхи з великою кількістю мокротиння та повторюваними інфекціями. Кровохаркання при них буває регулярним і подекуди рясним.
• Носова кровотеча й хвороби носоглотки та пазух, помилково взяті за легеневу кровотечу.
• Ліки. Антикоагулянти й антиагреганти самі кровохаркання не спричиняють, але роблять явним те, що інакше минуло б непомітно, і посилюють будь-яку кровотечу.

У частини людей причину так і не знаходять навіть після повного обстеження. Це припустимий результат, але такий висновок роблять лише після того, як виключено небезпечні варіанти, і зазвичай за людиною ще якийсь час спостерігають.

Причини, через які не можна зволікати

Заради них і проводять обстеження, і всі вони лікуються тим краще, чим раніше знайдені. Жодну з них не можна виключити за виглядом крові.

• Рак легені. Кровохаркання — одна з його класичних перших ознак, і в курця після сорока воно підозріле за визначенням. Тривожним є поєднання з кашлем довше за три тижні, втратою ваги, захриплістю, болем у грудях чи плечі, повторними пневмоніями в тому самому місці. Пухлина буває такою невеликою, що звичайний знімок її не бачить, — тому чистий рентген при повторюваному кровохарканні питання не закриває.
• Туберкульоз. Кашель довше за три тижні, пітливість уночі, невисока температура, слабкість, втрата ваги. Запідозрити обов’язково при контакті з хворим, за життя чи тривалого перебування в країні з високою захворюваністю, при ослабленому імунітеті. Туберкульоз виліковний, але заразний, і зволікання небезпечне і для хворого, і для оточення.
• Тромбоемболія легеневої артерії — згусток, що потрапив у судини легень. Раптова задишка, біль у грудях на вдиху, кровохаркання, частий пульс. Ризик вищий після операції, за тривалої нерухомості, під час вагітності та після пологів, при прийомі комбінованих гормональних контрацептивів, при онкологічному захворюванні та при вже пережитому тромбозі.
• Запалення судин легень і нирок — рідкісна, але особливо небезпечна група: гранулематоз із поліангіїтом, синдром Гудпасчера та споріднені хвороби. Запідозрити їх змушує поєднання кровохаркання з кров’ю в сечі, набряками, упертою нежиттю з кірками й кров’ю та швидко наростаючою слабкістю. Тут лік іде на дні.
• Набряк легень при серцевій недостатності та звуженні мітрального клапана: рожеве пінисте мокротиння, ядуха лежачи, набряки.
• Судинні мальформації легень, зокрема при спадковій хворобі з частими носовими кровотечами й червоними цятками на губах і пальцях.

Що підвищує ризик і про що сказати лікарю

Відповідь на питання, наскільки терміново обстежуватися, значною мірою залежить не від вигляду крові, а від того, хто перед лікарем. Зберіть заздалегідь таке.

• Куріння: чи курите зараз, скільки років і по скільки, коли кинули.
• Вік і попередні хвороби легень, перенесений туберкульоз, будь-яка онкологія в минулому.
• Усі ліки, надто ті, що розріджують кров, і протизапальні знеболювальні. Самостійно відміняти антикоагулянт не можна — це вирішує лікар, але сказати про нього треба одразу.
• Контакт із хворим на туберкульоз, поїздки, місце проживання, побутові умови.
• Нещодавні операції, переломи, гіпс, довгі перельоти, набряк і біль у гомілці.
• Супутні ознаки: вага, температура, нічна пітливість, задишка, біль у грудях, кров у сечі, висип.
• Сам епізод: коли вперше, скільки разів, скільки крові щоразу, чи була вона чистою, чи в мокротинні.

До прийому не куріть, не відміняйте призначені ліки самі й не намагайтеся придушити кашель. Якщо крові небагато й загальний стан добрий, до лікаря треба потрапити найближчими днями, а не «коли буде час».

Як це обстежують

Спершу огляд: лікар слухає легені, дивиться ніс, рот і горло, щоб виключити місцеве джерело крові, оцінює пульс, тиск, насичення крові киснем і температуру. Потім аналіз крові з оцінкою згортання і знімок грудної клітки.

Рентген відповідає на багато що, але не на все, і нормальний результат кровохаркання не пояснює. Тому за повторних епізодів, у курців і за будь-яких насторожливих ознак роблять комп’ютерну томографію грудної клітки: вона бачить і невелику пухлину, і бронхоектази. Мокротиння досліджують на туберкульоз, за потреби на пухлинні клітини; при підозрі на тромбоемболію виконують томографію судин легень. Бронхоскопія — огляд бронхів зсередини тонким гнучким приладом — потрібна, коли джерело треба побачити очима або взяти шматочок тканини.

Окремого «лікування кровохаркання» не існує: лікують те, що знайшли, — інфекцію, туберкульоз, тромб, пухлину або запалення судин. За рясної кровотечі в стаціонарі є способи спинити її швидко, зокрема закупорка судини, що кровоточить, через катетер.

Онлайн-консультація

Якщо крові багато або вона супроводжується задишкою й болем у грудях, консультація не потрібна — потрібна швидка. В інших випадках онлайн-прийом допомагає не втратити час. Лікар за описом допоможе відрізнити кровохаркання від носової кровотечі та від блювання кров’ю, оцінить за вашими чинниками ризику, наскільки це терміново, і скаже прямо, їхати сьогодні чи записуватися цього тижня. Підкаже, які обстеження варто зробити і в якому порядку, пояснить уже отримані знімки й аналізи, зокрема чому чистий рентген не завжди закриває питання, і допоможе підготувати до очного прийому все, що справді вплине на рішення лікаря.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.