Хропіння

Хропить приблизно кожен другий дорослий чоловік і кожна третя жінка, і найчастіше це справді не хвороба, а звук. Але в частини тих, хто хропе, за ним стоїть апное сну — зупинки дихання, через які людина десятки разів за ніч недосипає, не пам'ятаючи про це, а серце й судини роками працюють із перевантаженням. Різниця між двома ситуаціями помітна не за гучністю, а за кількома ознаками, про які й варто говорити насамперед.

Чому виникає хропіння

Під час сну м'язи глотки, язика й м'якого піднебіння розслабляються, просвіт дихальних шляхів звужується, і повітря змушує м'які тканини вібрувати. Цей звук і є хропіння. Він гучніший, коли людина лежить на спині: язик і піднебіння зміщуються назад під власною вагою.

Звуження посилюють надмірна вага, особливо жир на шиї; алкоголь і снодійні, які розслабляють м'язи додатково; куріння, від якого набрякає слизова; закладений ніс — від нежитю, алергії, викривленої перегородки або поліпів; великі мигдалики; невелика або зміщена назад нижня щелепа. Свою роль відіграє й вік: із роками тонус м'язів глотки знижується, а в жінок хропіння помітно частіше починається після менопаузи. Важке постійне хропіння буває й ознакою зниженої функції щитоподібної залози.

Звичайне хропіння і хропіння із зупинками дихання

Рівне хропіння, яке не переривається, — найчастіше лише акустична проблема: страждає сон партнера, а не здоров'я того, хто хропе.

Насторожити має інше. Зупинки дихання, які помітив хтось із близьких; схрапування із судомним вдихом, ніби людина задихається або похлинулася; прокидання з відчуттям нестачі повітря; неспокійний сон із частими поворотами. Сама людина цього майже ніколи не пам'ятає: прокидання надто короткі, щоб залишитися в пам'яті. Тому найцінніша розповідь тут — не від того, хто хропе, а від того, хто спить поряд.

Саме так виглядає обструктивне апное сну: дихальні шляхи на секунди перекриваються повністю, рівень кисню в крові падає, мозок змушений коротко прокинутися, щоб повернути дихання, — і так десятки, іноді сотні разів за ніч.

Як апное виглядає вдень

Нічні зупинки розпізнають частіше за денними слідами, ніж за самим хропінням:

• сонливість удень — не просто втома, а потяг задрімати в спокійній обстановці: перед телевізором, у транспорті, на нараді;
• засинання за кермом або моменти, коли людина не пам'ятає останніх хвилин дороги, — найнебезпечніша ознака;
• ранкові головні болі й відчуття, що сон не освіжає, скільки б не спати;
• сухість у роті й у горлі після пробудження;
• нічні сечовипускання, по два-три рази й більше, без хвороб сечового міхура;
• роздратованість, забудькуватість, труднощі із зосередженням, знижений настрій;
• високий тиск, який погано знижується лікуванням, нічні та ранкові підйоми тиску, порушення ритму серця.

Якщо сонливість заважає працювати або керувати автомобілем, звертатися потрібно не відкладаючи, а до огляду краще не сідати за кермо в далекі поїздки.

Чому це не побутова незручність

Нічні зупинки дихання — це повторювані падіння кисню й спалахи активності нервової системи. Роками таке навантаження підвищує ризик стійкої гіпертонії, порушень серцевого ритму, інфаркту та інсульту, погіршує контроль цукру при діабеті. Окрема небезпека — денна сонливість: за кермом і на виробництві вона стоїть в одному ряду з алкоголем.

Добра новина в тому, що апное сну лікується, і лікування досить швидко змінює самопочуття: повертається відчуття виспаності, легше стає з тиском і настроєм. Тому вважати хропіння із зупинками невиправною родинною особливістю не потрібно — потрібен діагноз.

Хропіння в дитини

Діти хропуть подеколи, і на тлі нежитю це нормально. Постійне хропіння — уже підстава оглянути дитину.

Особливо якщо дитина спить з відкритим ротом, важко дихає носом, при цьому бувають паузи в диханні, вона крутиться, спить у незвичних позах із закинутою головою, пітніє під час сну. Найчастіше за цим стоять збільшені мигдалики й аденоїди: у дітей це головна причина нічних зупинок дихання. Удень така дитина буває не сонливою, а навпаки — розгальмованою, неуважною, капризною, гірше вчиться; іноді повертається нічне сечовипускання, страждають ріст і вага. Варто показати дитину лікарю й обговорити огляд носоглотки: у дітей цей стан зазвичай можна усунути, а без лікування він тягне за собою і поведінку, і розвиток обличчя та зубів.

Що можна зробити самому

Ці заходи зменшують звичайне хропіння й допомагають при легкому апное, але самі собою важкого апное не лікують:

• спати на боці, а не на спині — із простих заходів це найдієвіший; допомагають подушка, піднесене положення голови, звичка засинати на боці;
• знизити вагу, якщо вона надмірна: навіть невелике схуднення помітно зменшує і хропіння, і кількість зупинок дихання;
• не пити алкоголь за кілька годин до сну — він розслаблює м'язи глотки й видовжує зупинки;
• не приймати снодійні та заспокійливі без призначення: вони діють схоже й до того ж не дають прокинутися на зупинці дихання;
• кинути курити;
• лікувати закладеність носа — сезонну алергію, затяжний нежить; за постійно закладеного носа обговорити з лікарем перегородку й поліпи;
• лягати й вставати в один час: недосипання само собою посилює хропіння.

Про що варто пам'ятати: смужки на ніс, судинозвужувальні краплі та спреї, ортопедичні подушки на апное не впливають. Вони можуть полегшити дихання носом, але зупинок дихання не прибирають, а краплі за постійного застосування роблять закладеність гіршою. Якщо є ознаки апное, купівля засобу «від хропіння» просто відсуває діагноз.

Що буде на прийомі

Лікар розпитає про сон і про день — і дуже допоможе, якщо розповідь доповнить той, хто чує хропіння збоку, або короткий запис звуку з телефона. Корисно заздалегідь відзначити, скільки годин ви спите, скільки разів встаєте вночі, чи тягне на сон удень, які ліки приймаєте, скільки алкоголю п'єте ввечері.

Далі оглядають ніс, порожнину рота й глотку, вимірюють тиск і вагу, за потреби перевіряють щитоподібну залозу. Коли є ознаки зупинок дихання, призначають дослідження сну: нічну реєстрацію дихання та кисню — удома або в лабораторії сну. Саме воно відрізняє звичайне хропіння від апное й показує, наскільки воно виражене.

Лікування залежить від результату. За звичайного хропіння справа обмежується переліченими заходами й лікуванням носа. За апное існують дієві методи — від дихальної підтримки під час сну до внутрішньоротових пристроїв, які виготовляє фахівець, і операцій на носоглотці; що підійде саме вам, вирішують за даними дослідження, а не за каталогом. Самостійно підбирати собі «апарат від хропіння» не варто.

Онлайн-консультація

Розмову про хропіння зручно почати дистанційно: майже все, що потрібно лікарю на першому кроці, — це опис ночі та дня. На зв'язку можна розібрати ознаки зупинок дихання, оцінити денну сонливість і ризик за кермом, обговорити вагу, алкоголь, ніс і ліки, які можуть погіршувати картину, та вирішити, чи потрібне дослідження сну і до якого фахівця йти. Окремо можна обговорити хропіння в дитини й вирішити, чи час дивитися мигдалики та аденоїди.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.