Коротка вуздечка язика (анкілоглосія)

Вуздечка — це тонка складка слизової під язиком, що з’єднує його з дном рота. Вона є в усіх. У частини немовлят вона коротша або натягнута сильніше, ніж зазвичай, і цей стан називають короткою вуздечкою язика, або анкілоглосією. Головне, що варто знати батькам: коротка вуздечка сама по собі не діагноз і не привід щось робити. Питання лише одне — чи заважає вона дитині їсти. Багато дітей із помітно вкороченою вуздечкою чудово смокчуть груди й набирають вагу, і втручання їм не потрібне.

Як вона виглядає

Найчастіше коротку вуздечку помічають, коли дитина плаче або висуває язик. Ознаки такі: язик не піднімається до піднебіння, не висувається за нижню губу, а при спробі висунути його кінчик втягується і язик стає схожим на сердечко з виїмкою посередині. Іноді вуздечка натягнута біля самого кінчика і видно її одразу, іноді вона коротка ближче до основи і помітна гірше.

Лише за виглядом рішення не ухвалюють. Оцінюють не картинку, а роботу: як дитина захоплює груди, як їх утримує, як рухається язик під час смоктання. Вуздечка, що виглядає короткою, але не заважає їсти, лікування не потребує, і спостерігати за нею теж не треба.

Коли вона справді заважає годуванню

Язик під час смоктання має підніматися, витягуватися вперед і рухатися хвилею. Якщо вуздечка цьому заважає, картина зазвичай упізнавана — і помітна вона одразу з двох боків.

З боку дитини:

• не може як слід захопити груди чи соску і весь час зривається з них;
• під час смоктання чути клацання, з рота підтікає молоко;
• годування триває дуже довго і повторюється майже без перерв, дитина ніби постійно голодна;
• втомлюється і засинає біля грудей, не доївши;
• погано набирає вагу або втрачає її.

З боку матері:

• сильний біль під час годування, який не минає до кінця першого-другого тижня;
• тріщини й пошкодження сосків;
• сосок після годування виходить сплюснутим, зі скошеним краєм;
• застої молока і повторні запалення грудей;
• молока стає менше, бо груди спорожняються неповністю.

І скажімо прямо: біль під час годування — це не те, що треба терпіти, і не ознака того, що мати «недостатньо старається». Це сигнал, що щось у годуванні влаштовано неправильно, і розбиратися з цим потрібно рано, доки не зникло молоко.

Частіше річ не у вуздечці, а в прикладанні

Це найкорисніша думка на цій сторінці. Усі перелічені вище ознаки бувають і без жодної вуздечки — при невдалому прикладанні, при незручній позі, при надто мілкому захопленні, коли дитина бере лише сосок замість ареоли. Проблем із прикладанням значно більше, ніж проблем із вуздечкою, а виглядають вони точнісінько так само.

Тому правильний порядок дій такий: спершу допомога з годуванням, потім усе інше. Консультант із грудного вигодовування, акушерка або лікар дивляться годування цілком — як дитину тримають, як вона відкриває рот, наскільки глибоко бере груди, — і часто вже одна зміна пози знімає біль і змінює перебіг справи. Якщо після налагодженого прикладання все одно болить і дитина не наїдається, тоді вуздечка стає справжнім підозрюваним.

Підрізання вуздечки: чого від нього чекати

Процедура називається френотомією, і в немовлят вона нескладна. Складку під язиком розсікають, це триває кілька секунд. Малим дітям її зазвичай роблять без наркозу: нервових закінчень і судин у вуздечці мало, крові майже немає, а прикласти дитину до грудей можна одразу — це й найкраще заспокоєння. Дітям старшого віку і дорослим таке втручання виконують під знеболенням.

Що важливо розуміти заздалегідь:

• Допомагає не всім. У частини пар біль минає і годування налагоджується в перші ж дні, у частини поліпшення часткове, у декого не змінюється нічого — отже, річ була не у вуздечці.
• Самої процедури замало. Розсічена вуздечка не вчить дитину смоктати по-новому. Допомога з прикладанням потрібна і до втручання, і особливо після нього; без цього результат втрачається, і родина повертається до того, з чого починала.
• Робити її «про всяк випадок», без проблем із годуванням, не потрібно.
• Окрема обережність — із платними пропозиціями лазерного розсічення «задньої вуздечки» та вуздечки верхньої губи в дітей без труднощів з їжею. Користі від цього не показано, а втручання дитині все одно роблять.

Діти старшого віку, мовлення і дорослі

Батьки часто чують, що через коротку вуздечку дитина «не заговорить» або гаркавитиме. Насправді зв’язок із мовленням значно слабший, ніж заведено думати: переважна більшість дітей із короткою вуздечкою говорить нормально, а якщо звуки не виходять, причина зазвичай в іншому. Підрізання заради мовлення призначають рідко і лише після огляду логопеда, який бачить, що саме не вдається і чи пов’язано це з рухливістю язика.

Іноді коротка вуздечка створює інші, побутовіші незручності: важко облизати губи й морозиво, язиком не дістати рештки їжі із зубів, через що гіршає гігієна, незручно грати на духових інструментах, незручно цілуватися. Такі речі обговорюють зі стоматологом; у старших дітей і в дорослих втручання виконують із конкретного приводу, а не тому, що вуздечка коротка.

Коли треба звернутися до лікаря

Показатися фахівцеві варто, якщо годування дається важко, якщо вам боляче або якщо ви просто сумніваєтеся: огляд нічого не коштує, а тиждень невдалих годувань коштує дорого.

Не відкладати і звернутися того самого дня потрібно, якщо в дитини:

• вага не росте або знижується, дитина не повернулася до ваги при народженні наприкінці другого тижня;
• стало помітно менше мокрих підгузків, сеча темна, у роті сухо;
• млявість, дитину важко розбудити на годування, вона перестала просити їсти;
• наростає жовтяничність шкіри;
• після підрізання вуздечки кров не зупиняється, дитина відмовляється від грудей, піднялася температура.

Матері варто звернутися, якщо з’явилися ділянка почервоніння й ущільнення в грудях, біль із температурою та ознобом — це ознаки запалення, яке лікують, не чекаючи, доки воно «саме розсмокчеться».

Онлайн-консультація

Дистанційний прийом зручний саме на етапі, коли незрозуміло, у чому річ. Лікар докладно розпитає, як минають годування, скільки вони тривають, чи є клацання і підтікання молока, що з набором ваги і з мокрими підгузками, і попросить показати, як дитина бере груди, — на відео це видно непогано. Часто вже такого розбору вистачає, щоб виправити позу і захоплення і зрозуміти, чи потрібен очний огляд узагалі. Онлайн можна обговорити й те, чи варто погоджуватися на запропоновану процедуру, і що робити після неї, і як підтримати вироблення молока, поки годування налагоджується. А от оглянути рот дитини, оцінити рухливість язика і виконати саме підрізання можна тільки очно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.