Зламана рука або зап'ястя

Рука ламається частіше за будь-яку іншу частину тіла, і майже завжди за одним сценарієм: людина падає й в останню мить виставляє долоню. Основний удар бере на себе променева кістка трохи вище зап'ястя — це найчастіший перелом у дорослих. Рідше страждають дрібні кістки кисті, лікоть або плечова кістка. Зрозуміти на місці, перелом це чи важке розтягнення, зазвичай неможливо: вирішує знімок. Звідси просте правило — після помітної травми руки краще з'їздити й почути, що кістка ціла, ніж тиждень ходити з нерозпізнаним переломом.

Як відрізнити перелом від сильного удару

Надійного домашнього способу немає, але деякі ознаки помітно підвищують імовірність того, що кістка зламана:

• біль виник одразу й не стихає в спокої, спертися на руку неможливо;
• набряк наростає в перші хвилини, а не за кілька годин;
• контур руки змінився: з'явився уступ, вигин, незвичний кут;
• кисть чи передпліччя не вдається повернути долонею вгору й донизу;
• біль при натисканні зосереджений в одній точці на кістці, а не розлитий по м'яких тканинах.

Оманливих ситуацій теж вистачає. Тріщина без зміщення часто болить помірно, рука зберігає рухливість, синець проступає лише на другу добу — і травму списують на забій. У літніх людей і в дітей кістка може зламатися при падінні з висоти власного зросту, а іноді й без падіння взагалі: якщо перелом стався на рівному місці, це привід окремо поговорити з лікарем про міцність кісток.

Коли потрібна невідкладна допомога

Їхати до відділення невідкладної допомоги, не відкладаючи до ранку, треба за будь-якої з цих ознак:

• кістка видніється в рані або рана розташована просто над місцем перелому;
• рука чи зап'ястя помітно деформовані, кисть звисає під неприродним кутом;
• пальці оніміли, зблідли або стали холодними, рухи в них зникли;
• кровотеча не спиняється притисканням;
• біль стрімко наростає й зовсім не відповідає вигляду травми.

Не сідайте за кермо самі — попросіть когось відвезти вас або викличте екстрену службу за номером 112. Дорогою нічого не їжте й не пийте: якщо знадобиться наркоз, повний шлунок відтермінує операцію. Візьміть із собою перелік ліків, які постійно вживаєте, і одразу скажіть лікареві, якщо серед них є засоби, що розріджують кров.

Човноподібна кістка: перелом, який найлегше проґавити

Про це варто знати заздалегідь, бо ціна помилки висока. Човноподібна кістка — маленька кісточка зап'ястя біля основи великого пальця. Вона ламається при тому самому падінні на випростану руку, але поводиться оманливо: рука не деформується, набряк невеликий, людина далі користується кистю й вирішує, що просто потягнула зв'язку.

Підозріла ознака одна: болючість у ямці біля основи великого пальця, яка з'являється, коли відводиш палець убік. Плюс біль при спробі міцно стиснути кулак або взяти щось щипком.

Головна складність у тому, що на знімку в перші дні свіжий перелом човноподібної кістки часто не видно. Негативний рентген тут нічого не доводить. Тому за характерного болю зап'ястя фіксують і призначають повторний знімок за один-два тижні або одразу скеровують на комп'ютерну томографію чи МРТ.

Живлення цієї кістки йде з одного кінця, і перелом легко перетинає кровоплин. Проґавлений перелом човноподібної кістки погано зростається, а частина кістки може загинути — розвивається хронічний біль і ранній артроз зап'ястя, який лікується вже тільки операцією. Якщо травмоване зап'ястя болить довше за два тижні, поверніться до лікаря й назвіть цю підозру вголос.

Що робити, поки дістаєтеся до лікаря

Завдання домашньої допомоги скромне: зменшити набряк і не нашкодити.

• зніміть каблучки, браслети й годинник із пошкодженої руки в перші ж хвилини — потім набряк зробить це неможливим;
• підвісьте руку на косинку чи складений шарф так, щоб передпліччя лежало горизонтально, а кисть була трохи вище за лікоть;
• прикладіть холод через тканину на 15–20 хвилин, повторюйте з перервами у дві-три години; лід просто на шкіру класти не можна;
• рану накрийте чистою серветкою, кровотечу притисніть долонею поверх пов'язки;
• від болю підійде парацетамол; про протизапальні знеболювальні краще запитати лікаря.

Чого робити не варто: намагатися вправити руку самотужки, «розробляти» її, перевіряти рухливість на міцність, туго перемотувати еластичним бинтом. Якщо з рани стирчить кістка, не чіпайте її й не намагайтеся заглибити назад — просто накрийте стерильною тканиною.

Що відбувається в травмпункті

Починають з огляду та знеболення, далі роблять рентген у двох проєкціях. Знімок показує, чи є перелом, чи розійшлися уламки й чи зачеплений суглоб — від цього залежить усе подальше.

Якщо уламки змістилися, їх ставлять на місце. Роблять це під місцевим знеболенням або коротким наркозом, руками, і одразу фіксують гіпсовою чи полімерною пов'язкою. Іноді перші дні руку тримають у знімній шині й накладають гіпс пізніше, коли спаде набряк, — так пов'язка не перетисне тканини.

Операція потрібна не завжди, але й не рідко: її обговорюють при відкритому переломі, при переломі, що заходить у суглоб, при багатоуламкових пошкодженнях і в тих випадках, коли уламки не вдається втримати в правильному положенні. Кістки з'єднують пластиною з гвинтами, спицями або стрижнем.

Додому відпускають зі знеболювальними та датою контрольного знімка. Контроль призначають не для формальності: уламки можуть зміститися всередині гіпсу на першому-другому тижні, і помітити це можна лише на рентгені.

Гіпс, відновлення і що має насторожити

Гіпс на зап'ясті зазвичай носять чотири-шість тижнів, на кістках передпліччя й плеча — довше. Повне відновлення триває близько двох-трьох місяців, а при травмі суглоба та в літніх людей розтягується на пів року.

Поки рука в гіпсі, тримайте її піднятою, вночі підкладайте подушку, ворушіть пальцями та плечем щогодини — це найкращий засіб від набряку й тугорухливості. Пов'язку не можна мочити, в аптеках є водонепроникні чохли для душу. Нічого не просовуйте під гіпс, щоб почухати: подряпина під пов'язкою легко нагноюється, а спицю чи гачок звідти потім не дістати.

Негайно до лікаря, якщо під гіпсом біль не меншає, а посилюється день у день, якщо пальці набрякли, посиніли чи зблідли, втратили чутливість, якщо з'явилося печіння або відчуття розпирання. Так виявляє себе стиснення тканин усередині непіддатливої оболонки — гіпсу або власної фасції. Без вчасної допомоги це закінчується загибеллю м'язів і стійкою втратою функції кисті, тож чекати до ранку чи до планового прийому не можна. Такої самої терміновості потребує раптовий різкий біль у передпліччі при туго забинтованій руці, навіть без гіпсу.

Після зняття пов'язки рука має незвичний вигляд: вона тонша, слабша, погано згинається, шкіра лущиться. Це нормально й зворотно. Скутість минає від щоденних вправ, які дає лікар чи реабілітолог, а сила повертається останньою — на це йдуть місяці. Не форсуйте навантаження через біль і не починайте з гантелей: спершу обсяг рухів, потім сила.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом не замінює рентген, але допомагає не згаяти час і не витратити його марно. Лікар розбере, як саме сталася травма, оцінить за описом і світлиною, наскільки ймовірний перелом і чи треба їхати до невідкладної допомоги негайно. Якщо знімок уже зроблено, допоможе розібратися у висновку й зрозуміти, чого чекати далі. Окремо варто звернутися, якщо рука болить довше за два тижні після травми, якщо гіпс здається надто тугим або, навпаки, розхитався, а також якщо після зняття пов'язки рухливість не повертається: лікар підкаже, які вправи безпечні та в який момент потрібен очний огляд.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.