Травми очей

Майже все, що трапляється з оком удома чи на роботі, минає без наслідків: смітинка вимивається зі сльозою, шампунь щипає півгодини й перестає, око червоніє і надвечір заспокоюється. Складність в іншому. Кілька справді небезпечних травм спочатку мають спокійний вигляд і майже не болять, а часу на них є хвилини або години. Бризки засобу для духовки, крихітний уламок металу з-під шліфмашини, удар м'ячем — усе це може ввести в оману. Нижче розібрано, як відрізнити дрібницю від того, з чим треба їхати негайно, і що робити в перші хвилини.

Коли лік іде на хвилини

Не зволікайте й не чекайте ранку, якщо після пригоди з оком є бодай щось із цього:

• в око потрапила їдка речовина — засіб для чищення духовки чи труб, відбілювач, аміак, вапно, цемент, штукатурка, акумуляторна кислота; промивайте водою просто зараз і не спиняйтеся дорогою;
• в оці стирчить уламок, дріт, скалка — не витягайте;
• щось прилетіло на швидкості: молоток по зубилу, шліфмашина, тример, газонокосарка, пневматична зброя, петарда;
• зір змінився після травми — впав, помутнів, двоїться, з'явилися спалахи, рій «мушок» або темна штора збоку;
• усередині ока видно кров — червоний рівень перед райдужкою або суцільне червоне поле;
• зіниця набула неправильної форми, витягнулася краплею; з рани виступає темна тканина;
• з ока йде гній або прозора рідина, око стало м'яким;
• око не рухається, не розплющується, дуже болить; з'явилися блювання, світлобоязнь, головний біль, висока температура.

За кермо в такому стані не сідають: попросіть відвезти вас або викличте швидку (у Європі діє єдиний номер 112). Візьміть перелік ліків, які приймаєте, і упаковку хімічного засобу чи фотографію етикетки. Якщо справа йде до операції, не їжте й не пийте, доки лікар не дозволить.

Хімія в оці: спершу вода, а вже потім усе інше

Це єдина травма ока, де зволікання на п'ять хвилин змінює результат. Кислота обпікає поверхню й здебільшого сама себе спиняє: згорнутий білок заважає їй іти вглиб. Луг поводиться інакше — він розчиняє тканину й далі проникає всередину, доки його не змиють. Тому побутова хімія для духовок і труб, гашене вапно, цемент і розчин для штукатурки небезпечніші за оцет чи засіб від накипу, хоч і лякають менше.

Промивати треба щонайменше двадцять хвилин за годинником, а за лугу довше. Годиться будь-яка чиста прохолодна вода — з-під крана, з душу, бутильована. Тримайте повіки розплющеними пальцями, інакше око рефлекторно заплющиться і вся вода стече по щоці. Струмінь спрямовуйте від перенісся до скроні, щоб не залити здорове око. Напір потрібен слабкий. Контактну лінзу зніміть, якщо вона не вимилася сама. Обов'язково загляньте під верхню повіку: крупинки вапна й цементу застрягають саме там і палять рогівку далі, доки їх не приберуть.

Нейтралізувати нічого не треба. Кислоту не заливають содою, луг не поливають оцтом — реакція йде з виділенням тепла просто на оці й робить тільки гірше. Вода, багато води й час — оце й увесь домашній етап.

Щось потрапило в око

Вія, піщинка, лушпиння, крихта штукатурки. Перше, чого не можна робити, — терти: смітинка при цьому дряпає рогівку й перетворює незручність на травму. Покліпайте, дайте сльозі вимити її. Не допомогло — промийте око чистою водою або фізіологічним розчином. Верхню повіку можна обережно відтягнути за вії й натягнути на нижню: вії нижньої повіки нерідко зчищають те, що застрягло згори.

Пінцет, сірник, ріжок серветки, ватна паличка в оці не використовуються ніколи. Якщо після промивання відчуття смітинки лишилося, отже, або частинка сидить під верхньою повікою, або вона вже пішла, а подряпина від неї лишилася — і те, і те розбирає лікар. Він вивертає повіку й капає барвний розчин, у якому пошкоджена ділянка рогівки стає видимою.

Подряпина рогівки: чому від дрібниці так боляче

Рогівка має нервові закінчення густіше, ніж будь-яка інша тканина тіла, тому крихітна садна на ній відчувається як скалка в оці. Типова картина: різь, потік сліз, неможливість розплющити око на світлі, почервоніння, трохи каламутний зір. Садно гоїться швидко, зазвичай за добу-дві, і лікар за потреби призначає антибактеріальні краплі, щоб за цей час у ранку не сіла інфекція. Тугу пов'язку накладати не треба.

Окремо — про контактні лінзи. Лінзу треба зняти й не вдягати, доки око не загоїться і лікар не дозволить. Під лінзою поверхневе садно за добу перетворюється на виразку рогівки: там тепло, волого й немає припливу кисню. Особливо швидко це робить синьогнійна паличка, а виразка після неї лишає непрозорий рубець у самому центрі зору. Червоне болюче око в людини, яка носить лінзи, — це завжди «показатися сьогодні», а не «подивимося завтра».

Удар по оку

М'яч, лікоть, кулак, корок від ігристого, трос еспандера, що зіскочив. Синець навколо ока сам собою не небезпечний, але очне яблуко під ним треба перевірити, бо тупий удар стискає око й рве його зсередини. Насторожують такі речі:

• кров у передній камері: вона осідає й утворює рівний червоний рівень перед райдужкою. Зір каламутніє, око ниє. Часто розсмоктується сама, але потребує нагляду — буває підйом внутрішньоочного тиску й повторна кровотеча за кілька днів;
• перелом нижньої стінки очниці: двоїться при погляді вгору, німіє шкіра щоки й верхньої губи, око ніби запало. Після такої травми не можна сякатися — повітря з пазухи піде під шкіру та в очницю;
• відшарування сітківки: спалахи в темряві, раптовий рій плавучих цяток, темна завіса скраю поля зору. З'явитися воно може не в день удару, а за кілька тижнів, тому ці ознаки варто запам'ятати;
• розрив оболонок ока: зіниця витягнута краплею, око м'яке, зір різко впав. Тут потрібна операція, і до неї око тільки прикривають, не торкаючись.

Якщо є підозра на проникне поранення, притискати до ока нічого не можна — ні лід, ні ватний тампон, ні долоню. Око накривають жорстким ковпачком, годиться денце пластянки, і закріплюють його на вилицю й чоло, не тиснучи на саме яблуко.

Опік світлом

Зварювання без маски, відбите від снігу чи води сонце, солярій без окулярів. Ультрафіолет обпікає поверхню рогівки, але підступність у затримці: спершу ніщо не турбує, а за шість-дванадцять годин, зазвичай уночі, обидва ока починає різати так, наче в них насипали піску. Повіки не розліпити, сльози ллються, світло нестерпне.

Такий опік гоїться за добу-дві й слідів не лишає, але показатися лікареві потрібно — під ту саму картину підпадають серйозніші речі. Удома допомагають затемнена кімната, прохолодні компреси, звичайне безрецептурне знеболювальне і зняті лінзи. Краплі зі знеболювальним, якими лікар оглядає око, додому не беруть і самі не купують: вони знімають біль, але спиняють загоєння. Запобігти всьому цьому просто — маска зварника, а на снігу й воді окуляри з ультрафіолетовим фільтром.

Чого робити не варто

• терти око й тиснути на нього;
• витягати предмет, який засів в оці;
• накладати тугу пов'язку за підозри на проникне поранення;
• капати те, що знайшлося в аптечці, — особливо судинозвужувальні краплі, вони ховають почервоніння, а разом із ним і ознаку хвороби;
• промивати око чаєм, молоком, відваром трав, слиною;
• носити лінзи й фарбуватися, доки око не загоїлося;
• чекати, що «саме мине», якщо зір змінився бодай трохи.

Рідкісне, про що краще знати заздалегідь

Після проникного поранення буває симпатична офтальмія. Імунна система, вперше зустрівшись із внутрішніми тканинами ока через рану, починає вважати їх чужими — і атакує обидва ока, зокрема здорове. Трапляється це рідко, але підступ у строках: запалення приходить за тижні або й місяці після травми, коли людина вже давно про неї забула. Тому після поранення ока не кидають нагляд на півдорозі, а якщо за якийсь час друге око почервоніло, заболіло на світлі чи стало гірше бачити, звертаються терміново.

Друга рідкісна біда ближча в часі. Інфекція потрапляє всередину ока разом із предметом, що поранив, і розгортається за перші дні: біль наростає, а не вщухає, повіка набрякає, зір падає, в оці видно гній. Це невідкладний стан, і лікують його в стаціонарі.

Як не доводити до травми

Захисні окуляри коштують дешевше за один візит до офтальмолога, а закривають левову частку важких випадків. Вдягайте їх, коли працюєте шліфмашиною, дрилем, молотком і зубилом, коли косите траву тримером, розводите вапно чи цемент, переливаєте кислоту й лужні засоби. Для ігор із м'ячем і ракеткою існують спортивні окуляри, для дітей це особливо доречно. Феєрверки й пневматика — окремий рядок: більша частина важких дитячих травм ока припадає саме на них. І побутове: знімайте лінзи на ніч і не промивайте їх водою, а пляшки з хімією тримайте там, куди не дотягнеться дитина.

Онлайн-консультація

Дистанційно зручно розв'язати питання, яке постає першим: це подразнення, що мине саме, чи випадок, коли потрібен огляд, і наскільки терміново. Лікар розбере, що саме потрапило в око і за яких обставин, подивиться на око через камеру, пояснить, як правильно промити й за якими ознаками стежити найближчими днями. Це ж зручний спосіб обговорити, що робити з відчуттям смітинки, яке не минає другу добу, або з почервонінням у людини в лінзах. Невідкладні ознаки з першого списку дистанційно не розбирають — із ними одразу до лікаря очно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.