Рак жовчних проток

Жовчні протоки — тонкі трубки, якими жовч стікає з печінки та жовчного міхура в кишку. Пухлина, що виростає з їхньої стінки, називається холангіокарциномою. Вона рідкісна, але має особливість, через яку про неї варто знати: тривалий час нічим себе не виявляє, а першим і часто єдиним сигналом стає жовтяниця без болю. Саме за цією ознакою хворобу здебільшого й знаходять. Що раніше людина з пожовклими очима доходить до лікаря, то більше варіантів лікування лишається відкритими.

Де саме росте пухлина

Від того, у якому місці протокової системи виникла пухлина, залежить майже все: і симптоми, і обстеження, і можливість операції.

• усередині печінки — така пухлина росте мовчки й нерідко виявляється випадково на знімку, зробленому з іншого приводу;
• у воротах печінки, там, де протоки зливаються й виходять назовні, — найчастіше розташування, і саме воно рано перекриває відтік жовчі;
• у нижній частині протоки, поряд із підшлунковою залозою й дванадцятипалою кишкою.

Коли протока перекрита, жовч не йде в кишківник і накопичується в крові. Звідси й береться вся звична картина: жовтизна, свербіж, темна сеча й знебарвлений кал.

З чого все починається

• пожовтіння білків очей і шкіри; на смаглявій і темній шкірі це помітно гірше, тому дивитися треба на білки очей, ясна й долоні;
• свербіж по всьому тілу, часто нестерпний і нерідко на тижні випереджає жовтизну;
• сеча кольору міцного чаю і світлий, майже білий кал;
• втрата ваги без дієти й зусиль, зниклий апетит;
• ниючий біль або тяжкість під правими ребрами, нудота;
• постійна втома, слабкість, відчуття загального нездоров'я;
• температура й озноб.

Жодна з цих ознак сама по собі не означає раку. Жовтяниця в дорослого набагато частіше спричинена каменем, гепатитом або ліками. Але з'ясовувати причину треба завжди і швидко.

Коли йти до лікаря не відкладаючи

Негайно по екстрену допомогу, якщо жовтяниця поєднується з високою температурою, ознобом і болем у правому підребер'ї, якщо з'явилася сплутаність свідомості або різко впав тиск. Так проявляється гнійне запалення перекритої протоки — стан, який розгортається за години.

Так само терміново потрібна допомога при блюванні кров'ю або чорному дьогтеподібному калі, при сильному болю в животі, що не вщухає.

До лікаря найближчими днями, а не за місяць, якщо:

• пожовтіли білки очей або шкіра, навіть без болю й без поганого самопочуття;
• свербить усе тіло без висипу, надто разом із потемнілою сечею;
• вага йде сама собою;
• кал став стійко світлим.

Що підвищує ризик

У більшості хворих не знаходять жодної зрозумілої причини, тож відсутність чинників із переліку нічого не гарантує. Проте ймовірність вища, якщо є:

• первинний склерозивний холангіт — хронічне рубцююче запалення проток, яке часто йде разом із виразковим колітом; це найвагоміший з відомих чинників, і саме тому таких пацієнтів спостерігають регулярно;
• цироз печінки та хронічні гепатити B і C;
• вроджені кісти й аномалії будови жовчних проток;
• камені в протоках і повторювані запалення;
• паразити печінки, поширені в Південно-Східній Азії, — про них варто згадати, якщо людина довго жила в тих краях;
• вік понад шістдесят п'ять років, куріння, зайва вага, діабет.

Як шукають причину

Насамперед беруть кров: дивляться білірубін і печінкові показники, згортання, запалення. Далі йдуть знімки. Ультразвук показує, чи розширені протоки, тобто чи перекритий відтік. Комп'ютерна й особливо магнітно-резонансна томографія з прицільним дослідженням проток малюють їхню будову цілком і показують, де перешкода і що навколо неї. Зазирнути всередину можна ендоскопом через дванадцятипалу кишку: під час такої процедури беруть матеріал на аналіз і за потреби одразу ставлять у протоку трубочку-стент, щоб жовч пішла. Якщо підійти зсередини не вдається, протоку дренують крізь шкіру.

Шматочок тканини для дослідження беруть не завжди: іноді картина на знімках досить переконлива, а прокол здатен завадити майбутній операції. Це не недбалість, а свідоме рішення, і про нього варто запитати.

Далі уточнюють поширеність: позитронно-емісійне дослідження, іноді огляд черевної порожнини крізь невеликий прокол. Від результату залежить, чи йти на операцію.

Окремо про очікування. Результати збираються тижнями, і це найважча частина. Довгий строк не означає поганої новини: знімки й скельця переглядає кілька фахівців. На розмову про підсумки краще прийти не самому й заздалегідь записати запитання — у кабінеті половина забувається.

Як лікують

План складає команда: хірург, онколог, фахівець з ендоскопії, рентгенолог. Пухлину жовчних проток часто вдається стримувати довго, а позбутися її повністю можна лише хірургічно й лише за обмеженого поширення.

• Операція — єдиний шлях до одужання. Прибирають ділянку протоки, нерідко разом із часткою печінки, навколишніми лімфовузлами, іноді з частиною підшлункової залози. В окремих випадках при пухлині у воротах печінки розглядають пересадку печінки.
• Хіміотерапія — після операції, щоб знизити ризик повернення, і як основне лікування при поширеній пухлині.
• Імунотерапія — препарати, що допомагають імунітету розпізнати пухлину; їх додають до хіміотерапії при поширеній хворобі.
• Таргетні препарати — працюють лише за певних генетичних поломок у пухлині, тому має сенс запитати лікаря, чи проводилося молекулярне дослідження тканини.
• Променева терапія й місцеві впливи на пухлину в печінці — застосовуються рідше, в окремих ситуаціях.

Коли прибрати пухлину не можна

Це не означає, що лікування немає. Змінюється мета: стримати ріст, зняти те, що мучить, і зберегти нормальне життя якомога довше.

• стент або дренаж відновлюють відтік жовчі — минає жовтяниця, ущухає свербіж, повертається апетит і стає можливою хіміотерапія;
• свербіж лікують окремими препаратами, і терпіти його не потрібно;
• при поганому перетравленні жирної їжі призначають ферменти, стежать за вагою й за вітамінами;
• знеболення добирають східчасто, до повного результату, а не до якоїсь межі;
• у людей із цією пухлиною вищий ризик тромбів, тому набряк і біль у нозі, раптова задишка потребують негайного звернення.

Служба паліативної допомоги долучається не в останні дні, а тоді, коли є симптоми, які заважають жити. Раннє долучення поліпшує самопочуття й не скасовує протипухлинного лікування.

Що допомагає витримати

Ходіть на прийоми не наодинці: друга людина запам'ятовує те, що ви проґавили. Тримайте в телефоні перелік ліків і дат — він знадобиться в будь-якій лікарні. Не соромтеся просити пояснити незрозуміле вдруге. Їжте невеликими порціями частіше, якщо апетит упав, і рухайтеся в міру сил: навіть короткі прогулянки зменшують слабкість. Тривога й пригніченість тут настільки ж очікувані, як нудота, і так само піддаються допомозі — скажіть про них лікареві.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере, що стоїть за жовтяницею, свербежем чи втратою ваги, пояснить, які обстеження потрібні насамперед і наскільки це терміново, допоможе зрозуміти вже отримані висновки й аналізи простою мовою, підкаже, які запитання поставити лікувальній команді та як давати раду свербежу, нудоті й утраті апетиту між візитами.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.