Рак товстої кишки

Товста кишка — останній відрізок травного тракту: ободова кишка, де з харчової кашки забирається вода, і пряма, де формується й утримується стілець. Пухлина може вирости в будь-якому її місці, і від цього залежить, чим вона себе видасть. Це одна з найчастіших злоякісних пухлин у дорослих — і одна з небагатьох, яку реально попередити: майже завжди вона роками росте з нешкідливого поліпа. Знайдена рано, вона виліковна.

Як із поліпа виходить пухлина

На внутрішній поверхні кишки час від часу з'являються поліпи — невеликі вирости слизової. Більшість лишаються доброякісними, але в частині з них накопичуються поломки клітин, і через вісім-десять років поліп може стати злоякісною пухлиною.

Звідси два висновки. Поганий: увесь цей час людина нічого не відчуває, поліп не болить. Добрий: між «є що видаляти» і «вже пізно» лежать роки, і поліп, знайдений у цьому проміжку, знімають петлею просто під час огляду — пухлини просто не буде.

Ознаки, які не можна списувати на геморой

Рання пухлина симптомів не дає. Коли вони з'являються, це найчастіше:

• стілець змінився й не повертається до звичного: став рідшим або, навпаки, закреп, у туалет доводиться ходити частіше чи рідше, ніж зазвичай;
• кров у стільці — яскраво-червона, темна або у вигляді чорного дьогтеподібного калу;
• відчуття, що кишківник спорожнився не до кінця, і позиви одразу після туалету;
• біль або здуття живота, надто пов'язані з їдою;
• ущільнення в животі, яке промацується;
• втрата ваги без дієти й зусиль;
• слабкість, задишка при звичному навантаженні, блідість — ознаки недокрів'я від непомітної втрати крові.

Окремо про кров. Геморой — не індульгенція: вузли є в безлічі людей і нічого не кажуть про те, що відбувається вище. Найдорожча помилка: «кров була й раніше, це мій геморой». Якщо кровотеча змінила характер або змінився стілець, кишку треба дивитися.

Друга недооцінена ознака — недокрів'я з нестачею заліза в чоловіка або в жінки після менопаузи. Якщо явного джерела крововтрати немає, кишківник обстежують обов'язково, навіть коли нічого не болить.

Коли йти до лікаря, а коли негайно

Запишіться до лікаря, якщо будь-яка з перелічених ознак тримається три тижні й довше. Соромитися нема чого: для лікаря розмови про стілець — робоча тема.

Екстрена допомога потрібна відразу, якщо:

• кровотеча із заднього проходу рясна й не зупиняється, вода в унітазі стає червоною, виходять згустки;
• з'явився різкий біль у животі з блюванням, живіт здувся, гази й стілець не відходять — так проявляється непрохідність;
• живіт став твердим і болючим при найменшому дотику, піднялася температура.

За кермо не сідайте: попросіть відвезти вас або викличте швидку. Візьміть список ліків, які приймаєте, надто тих, що розріджують кров.

Що підвищує ризик і на що можна вплинути

Причина не одна: складаються спадковість, вік і звички. Ризик вищий, якщо:

• вам більше за п'ятдесят, хоч хвороба помолодшала і після сорока її вже не можна вважати чужою;
• рак кишки чи поліпи були в батьків, братів, сестер або дітей;
• у родині є синдром Лінча чи сімейний аденоматозний поліпоз — рідкісні спадкові стани, за яких пухлина виникає рано, а нагляд починають з молодості;
• багато років триває виразковий коліт або хвороба Крона;
• раніше вже знаходили поліпи;
• ви курите або регулярно вживаєте алкоголь;
• є зайва вага, мало руху, багато переробленого й червоного м'яса та мало клітковини в їжі.

Перші пункти не змінити, але саме вони вирішують, з якого віку та як часто вам обстежуватися, — розкажіть лікареві про випадки раку в родині. Решта у ваших руках: відмова від куріння, поміркованість з алкоголем, овочі, фрукти й цільні злаки замість ковбас, рух і нормальна вага. Гарантії це не дає, але ризик знижує відчутно.

Перевірка, коли нічого не турбує

Скринінг — обстеження людей без скарг — при раку кишки працює краще, ніж майже будь-де в медицині: видалення поліпа запобігає самій хворобі.

Інструментів два. Аналіз калу на приховану кров імунохімічним методом робиться вдома: пробу збирають спеціальною паличкою й надсилають до лабораторії. Він не ставить діагноз, а відбирає тих, кому треба дивитися кишку; позитивний результат частіше має доброякісну причину, але перевіряти слід завжди. Колоноскопія — огляд кишки зсередини гнучкою трубкою з камерою — водночас і обстеження, і лікування: знайдений поліп видаляють на місці.

Вік початку й періодичність у різних країнах різні; частіше програми стартують у сорок п'ять-п'ятдесят років, а за обтяженої спадковості — раніше й одразу з колоноскопії. Уточніть правила там, де живете, і не відкладайте запрошення на скринінг.

Як підтверджують діагноз

Лікар розпитає про скарги, хвороби та родичів, промацає живіт і, найімовірніше, проведе пальцеве дослідження прямої кишки — коротку процедуру, яка знаходить помітну частину пухлин нижнього відділу. Можна попросити лікаря певної статі й супровідника поруч.

Далі — аналіз калу на приховану кров, аналіз крові та за підозри колоноскопія. Її роблять із знеболенням і седацією, найчастіше людина її не пам'ятає; неприємна підготовка напередодні, а не сама процедура. Підозрілу ділянку беруть на дослідження — воно й дає остаточну відповідь.

Якщо пухлину підтверджено, роблять комп'ютерну томографію, при раку прямої кишки — магнітно-резонансну, іноді позитронно-емісійну, плюс вивчення генетичних особливостей пухлини: це потрібно, щоб зрозуміти стадію й підібрати лікування. Саме собою скерування на дообстеження не означає, що рак є, — у більшості скерованих його не знаходять.

Як лікують

Лікування добирають під випадок: розмір і розташування пухлини, поширення за межі кишки, генетика, вік та інші хвороби. Зазвичай це поєднання методів.

• Операція — основний метод, поки пухлина не вийшла за межі кишки. Видаляють уражену ділянку з лімфовузлами й зшивають кінці. Іноді на час загоєння виводять стому — отвір на животі для вмісту кишки; частіше вона тимчасова й закривається за кілька місяців.
• Хіміотерапія — до або після операції, щоб зменшити пухлину чи знизити ймовірність повернення, а також за поширеної хвороби.
• Променева терапія — переважно при раку прямої кишки, часто разом із хіміотерапією перед операцією.
• Таргетні препарати та імунотерапія діють на особливості самих пухлинних клітин; їх призначають за поширеної хвороби, якщо аналіз показав відповідні зміни.

Якщо пухлина зайшла далеко й вилікувати її неможливо, лікування не припиняють: його мета — стримати ріст, зняти біль і зберегти звичне життя якомога довше. Цим займається паліативна служба, і підключати її варто рано: вона полегшує життя і самій людині, і її близьким.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере скарги й зрозуміє, що з них потребує обстеження кишківника, пояснить уже здані аналізи, допоможе вирішити, чи пора робити колоноскопію, оцінить сімейну історію й підкаже, з якого віку варто починати перевірятися.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.