Рак статевого члена

Це одна з найрідкісніших чоловічих пухлин. Починається вона майже завжди зі шкіри — з плями, вузлика чи виразки на голівці або на внутрішньому листку крайньої плоті. Тому її видно рано, і з тієї ж причини її так часто пропускають: схожа пляма буває при десятку цілком безпечних станів, а показувати її лікареві ніяково. Нижче — на що дивитися, що буває схожим, як одне відрізняють від іншого і що сьогодні вдається зберегти під час лікування.

Що з’являється на статевому члені

Зміни майже завжди помітні оком або на дотик і майже завжди сидять на голівці чи на крайній плоті зсередини — там, де шкіра тонка й постійно волога.

• Виразка, ранка чи тріщина, яка не загоюється понад чотири тижні.
• Вузлик, горбок або розростання, схоже на бородавку чи на цвітну капусту.
• Пласка червона оксамитова пляма з чіткою межею — вона може роками не боліти.
• Ділянка білої потовщеної шкіри або зміна кольору: збілілий, бурий, синювато-червоний.
• Кров на білизні чи з-під крайньої плоті без зрозумілої причини.
• Виділення з гнилісним запахом, який не зникає після миття.
• Крайня плоть перестала зсуватися, хоча раніше зсувалася.

Болю на початку зазвичай немає — і це збиває з пантелику найдужче. Людина чекає, що рак болить, а він не болить; тому орієнтир тут інший — не болючість, а час. Будь-яку зміну на шкірі статевого члена, яка тримається місяць і не збирається минати, треба показати лікареві.

Пізніше можуть додатися щільні неболючі ущільнення в пахвині з одного чи обох боків, незрозуміла втома і втрата ваги. Це вже пізні ознаки, і чекати на них не варто.

Що буває схожим — і трапляється в сотні разів частіше

Майже все, що лякає чоловіка під час огляду, виявляється не пухлиною. На око це розрізняється не завжди, тож перелік нижче потрібен не для самозаспокоєння, а щоб розуміти, про що піде мова в кабінеті.

• Баланіт і баланопостит — запалення голівки й крайньої плоті. Почервоніння, свербіж, сирнистий наліт, часто на тлі грибка чи підвищеного цукру крові. Минає за дні-тижні на лікуванні.
• Склерозивний ліхен — білі щільні ділянки, звуження крайньої плоті та зовнішнього отвору сечівника. Потребує лікування і спостереження: на його тлі ризик пухлини вищий за звичайний.
• Гострокінцеві кондиломи — м’які сосочкові розростання, теж спричинені вірусом папіломи людини, але іншими його типами.
• Твердий шанкр при сифілісі — щільна неболюча виразка з рівними краями. Зовні буває невідрізненною від пухлини, а лікується цілком інакше; аналіз на сифіліс беруть саме тому.
• Генітальний герпес — згруповані пухирці, потім болючі ерозії, печіння і повторювані епізоди.
• Псоріаз, червоний плоский лишай, екзема — шкірні хвороби, які нерідко загострюються саме тут.
• Перламутрові папули вінцевої борозни — варіант норми, який регулярно сприймають за щось страшне.

Є і проміжний стан — передракові зміни шкіри. Виглядають вони як та сама червона оксамитова чи білувата пляма, злоякісними ще не є, але без лікування частина з них із часом переходить у пухлину. Знаходять їх при біопсії, лікують кремами або лазером, і це найсприятливіший сценарій із можливих.

Що підвищує ризик

Приблизно у половини хворих знаходять сліди вірусу папіломи людини — того самого, що спричиняє рак шийки матки в жінок. Він передається при будь-якому контакті шкіри в ділянці статевих органів і при будь-якому виді сексу. Заражаються ним дуже багато людей, а пухлина розвивається в одиниць: сам по собі вірус хвороби не гарантує.

Решта складається з умов, за яких шкіра голівки роками подразнена:

• крайня плоть, що не зсувається, — під нею накопичується смегма і тримається хронічне запалення;
• повторювані баланіти, надто нелікувані;
• склерозивний ліхен;
• куріння — воно підвищує ризик у рази і діє незалежно від вірусу;
• ослаблений імунітет: ВІЛ, приймання ліків, що пригнічують імунітет після пересадки органа;
• перенесена колись ПУВА-терапія — лікування псоріазу поєднанням фотосенсибілізувальних препаратів і ультрафіолету, якщо статеві органи не були прикриті;
• вік: більшість випадків припадає на другу половину життя, хоча хвороба трапляється і раніше.

Що можна зробити заздалегідь

Повної гарантії не дає ніщо, але перелічене нижче зменшує ймовірність — і заразом позбавляє куди частіших неприємностей.

• Щеплення від вірусу папіломи людини. Захищає від типів вірусу, з якими пов’язана більша частина таких пухлин, і заразом від кондилом. Найбільший ефект — до початку статевого життя, але в багатьох країнах його роблять і дорослим; вікові межі всюди свої, запитайте лікаря.
• Презервативи. Зменшують, хоч і не прибирають повністю, передавання вірусу: він живе і на шкірі поза зоною, яку презерватив закриває.
• Відмова від куріння. Єдиний чинник із переліку, що цілком у ваших руках.
• Гігієна без фанатизму. Щоденне миття теплою водою із відведенням крайньої плоті й висушуванням. Агресивні антисептики та мило з віддушками самі по собі спричиняють запалення.
• Не терпіти фімоз і ліхен. Якщо крайня плоть не зсувається або на ній з’явилися білі щільні ділянки, це лікується — мазями, а при невдачі обрізанням, яке заразом знімає частину онкологічного ризику.

Як ставлять діагноз

Огляд дає підозру, але не діагноз. Діагноз ставлять тільки за шматочком тканини.

• Біопсія — вирішальне дослідження. Лікар під місцевим знеболенням бере фрагмент зміненої ділянки, і патоморфолог дивиться його під мікроскопом. Без цього кроку лікування не починають: надто багато що виглядає однаково.
• Огляд із повним відведенням крайньої плоті. Якщо вона не зсувається, осередок під нею побачити неможливо, і іноді обрізання роблять саме заради того, щоб подивитися.
• Аналізи крові — загальні, плюс перевірка на сифіліс і ВІЛ, бо і те й те дає схожі виразки й змінює тактику.
• УЗД або МРТ статевого члена — щоб зрозуміти, наскільки глибоко йде пухлина і чи зачеплені печеристі тіла. Від цього залежить обсяг операції.
• Оцінка пахвинних лімфатичних вузлів. Обмацування ненадійне: вузол буває збільшений від запалення і, навпаки, уражений при нормальному розмірі. Тому роблять УЗД із пункцією, а при високому ризику — біопсію сторожового вузла, куди лімфа відтікає першою.
• КТ або ПЕТ — при підозрі на поширення далі за пахвину.

Результати гістології зазвичай готові за один-два тижні. Запитайте в лікаря, до якого строку чекати відповіді й куди телефонувати, якщо вона затримується.

Як лікують

Головне, що варто знати заздалегідь: сучасне лікування намагається зберегти орган. Видалення статевого члена — не перший варіант, а останній, до якого вдаються, коли зберегти тканину не вдається.

• Креми з протипухлинною чи імунною дією — при передракових змінах і найповерхневіших осередках. Наносяться курсом, шкіра при цьому запалюється і лущиться, це очікувано.
• Лазер і кріодеструкція — випалювання або виморожування невеликого поверхневого осередку.
• Обрізання — якщо весь осередок сидить на крайній плоті, цього може виявитися досить.
• Видалення пухлини із запасом здорової тканини або зняття поверхні голівки з пересадкою шкіри; при глибшому ураженні голівку прибирають цілком і формують нову з тканин стовбура.
• Часткове або повне видалення статевого члена — при великих і глибоких пухлинах. Після повного сечу виводять через отвір у промежині, згодом можлива реконструкція.
• Операція на пахвинних лімфатичних вузлах — при їх ураженні або високому ризику: саме стан вузлів найбільше впливає на прогноз.
• Променева терапія, зокрема брахітерапія, — як заміна операції при невеликих пухлинах, після операції при ризику повернення чи для полегшення симптомів.
• Хіміотерапія — до операції, щоб зменшити пухлину, після неї при уражених вузлах і при поширенні в інші органи.

Пухлина, знайдена до проростання вглиб, виліковується в більшості випадків. При задавненій хворобі мета змінюється: стримати ріст, зняти біль, зберегти якість життя. Цим опікується служба паліативної допомоги, і підключати її варто одразу, щойно зайшла така розмова, а не в останні тижні.

Сечовипускання, секс і вигляд після лікування

Про це майже ніхто не питає вголос, але думають усі, і відповіді існують.

• Після органозбережних операцій сечовипускання зазвичай лишається стоячи; струмінь може змінити напрямок, і до цього пристосовуються.
• Чутливість після зняття поверхні голівки знижується, але ерекція та оргазм найчастіше зберігаються; статеве життя відновлюють із дозволу хірурга.
• Після повного видалення сечитися доводиться сидячи, а оргазм лишається можливим — він не залежить від статевого члена цілком.
• Вигляд змінюється, і переживати через це — не слабкість. Розмова з психологом допомагає більше, ніж заведено думати.
• Після операції на пахвинних вузлах часто розвивається набряк ноги й калитки. Компресійний трикотаж і спеціальний масаж допомагають, але починати треба рано, а не коли набряк уже задавнений.

Після лікування призначають регулярні огляди: повернення хвороби знаходять найчастіше саме на них і майже завжди успішно лікують. Пропускати візити не варто, навіть коли ніщо не турбує.

Коли допомога потрібна негайно

Сама пухлина росте повільно, але кілька ситуацій не терплять зволікання. Викликайте швидку — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний номер 112 — якщо:

• кровотеча з пухлини або з післяопераційної рани не спиняється притисканням чистою серветкою;
• ви не можете помочитися при переповненому сечовому міхурі, низ живота розпирає;
• піднялася висока температура з ознобом, шкіра в пахвині чи на статевому члені стала гарячою, червоною і різко болючою, з’явилася сплутаність або сильна слабкість — так виглядає інфекція, що поширюється.

Того самого дня, але без швидкої, варто звернутися до лікаря при раптовому посиленні болю, наростаючому набряку після операції, гнійних виділеннях із рани чи швах, що розходяться.

Онлайн-консультація

Осередок на шкірі лікар має побачити власними очима, а біопсію роблять руками — це не заміниться нічим. Але навколо огляду лишається багато такого, заради чого зручно зв’язатися з лікарем із дому, не відкладаючи через ніяковість: описати, що ви виявили, і зрозуміти, наскільки це терміново; розібрати висновок гістології та стадію; обговорити, які питання поставити хірургові до операції; вирішити, що робити з набряком ноги чи виділеннями з рани під час відновлення; зрозуміти, чи має сенс щеплення від вірусу папіломи людини вам або вашим дітям. Окремий привід — виразка чи пляма, що не гоїться, з якою ви півроку збираєтеся до лікаря і ніяк не дійдете.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.