Рак передміхурової залози (простати)

Передміхурова залоза — невеликий орган завбільшки з волоський горіх, що лежить під сечовим міхуром і охоплює сечівник. Рак у ній — найчастіша злоякісна пухлина в чоловіків і водночас одна з найспокійніших: росте вона зазвичай повільно, роками, і чимала частина чоловіків доживає до старості з цією пухлиною, так і не дізнавшись про неї. Звідси випливають одразу дві речі. Поспішати з панікою не треба. І зволікати теж не треба: хвороба, виявлена, поки вона не вийшла за межі залози, лікується з розрахунком на одужання.

Чому пухлина довго мовчить

Рак найчастіше починається в зовнішній частині залози — там, де вона не стискає сечівник. Тому рання пухлина не заважає мочитися й узагалі нічим себе не виказує. Симптоми з’являються, коли вона підросла настільки, що почала тиснути зсередини, або коли клітини вийшли за межі залози.

Звідси часта плутанина. Чоловік за п’ятдесят прокидається вночі до туалету, струмінь ослаб, почати мочитися важче — і він думає про рак. Насправді майже завжди це доброякісне збільшення залози: вона росте з віком у більшості чоловіків, стискає сечівник і дає саме такі скарги. Заспокоюватися на цьому самому, втім, не варто: відрізнити одне від одного може лише лікар, і скарги на сечовипускання — достатній привід до нього прийти.

Ознаки, які не можна списувати на вік

До лікаря варто звернутися, якщо з’явилося щось із цього:

• струмінь сечі ослаб, почати важко, доводиться тужитися, потік уривається;
• позиви почастішали або стали раптовими, вночі доводиться вставати по кілька разів;
• після сечовипускання лишається відчуття неповного спорожнення;
• кров у сечі або в спермі — навіть одноразово;
• біль у попереку, тазі, стегнах чи ребрах, який тримається тижнями, посилюється вночі й не пов’язаний із навантаженням;
• ерекція ослабла або зникла;
• вага знижується без причини, з’явилася постійна втома.

Окремо скажемо про останні пункти. Біль у кістках, втрата ваги й утома — це вже ознаки того, що пухлина могла поширитися, і відкладати візит за них не можна. І ще: соромитися тут немає чого. Розмова про сечовипускання та ерекцію для лікаря — рутина, він веде її по кілька разів на день.

Коли допомога потрібна терміново

Є три ситуації, за яких лік іде не на тижні.

Стиснення спинного мозку. Пухлина передміхурової залози найчастіше дає відсіви в хребет, і розростання в хребці може стиснути спинний мозок. Ознаки: новий сильний біль у спині чи шиї, часто оперізувальний, що посилюється лежачи й під час кашлю; слабкість, оніміння або поколювання в ногах; хитка хода; оніміння в промежині та на внутрішній поверхні стегон; втрата контролю над сечовипусканням чи випорожненням або, навпаки, неможливість помочитися. Тут потрібен не запис до лікаря, а швидка чи приймальне відділення негайно (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні швидка — 112): від того, чи почато лікування в перші години, залежить, чи зможе людина ходити далі.

Повна затримка сечі. Помочитися не вдається зовсім, низ живота розпирає й болить, сечовий міхур промацується над лобком. Терпіти не можна, потрібна екстрена допомога — сечу випускають катетером.

Гарячка після біопсії. Якщо в найближчі дні після взяття тканини залози піднялася температура, почався озноб із трясінням, з’явилися слабкість або сплутаність — це можлива інфекція крові. Швидка, негайно.

Хто ризикує більше

Точну причину хвороби назвати не можна, але відомо, що підвищує ймовірність.

• Вік. Головний чинник. До п’ятдесяти рак передміхурової залози рідкісний, далі ймовірність зростає з кожним десятиліттям.
• Походження. У чоловіків африканського та карибського походження хвороба трапляється приблизно вдвічі частіше, починається раніше й перебігає агресивніше.
• Родина. Рак передміхурової залози в батька чи брата приблизно подвоює ризик, надто якщо в них його виявили в молодому віці.
• Спадкові поломки генів. Рак грудної залози чи яєчників у близьких родичок — не випадковий збіг: за частиною випадків стоять ті самі гени, передусім BRCA2. Це варто згадати на прийомі.
• Зайва вага. Із самою появою пухлини зв’язок неочевидний, а з агресивнішим перебігом — так.

Якщо щось із цього про вас, обговоріть із лікарем спостереження заздалегідь, не чекаючи скарг. Терміни, з яких має сенс починати перевірки, у різних країнах різні — їх задає національна програма, і лікар зорієнтує за вашою.

ПСА: що цей аналіз може і чого не може

ПСА — білок, який виробляє передміхурова залоза; частина його потрапляє в кров, і її можна виміряти. Тест простий, але розуміти його треба правильно.

Підвищений ПСА не означає рак. Його піднімають доброякісне збільшення залози, простатит та інфекція сечових шляхів, недавня еякуляція, їзда на велосипеді, катетер, а іноді й огляд напередодні. Тому аналіз зазвичай повторюють і оцінюють разом з оглядом, а не сам собою. Правильне й зворотне: нормальний ПСА повністю раку не виключає.

У перевірки є й зворотний бік, про який лікар зобов’язаний сказати заздалегідь. Частина знайдених пухлин ніколи не далася б взнаки, а знайдену пухлину важко лишити в спокої — за діагнозом тягнуться біопсія й лікування з їхніми ускладненнями. Тому рішення здавати чи не здавати ПСА ухвалюють разом із лікарем після розмови про те, що дасть результат у вашому випадку. Це не формальність і не перестраховка, а суть справи.

Як обстежують за підозри

Починається все з розмови та огляду. Лікар спитає про сечовипускання, болі, вагу, про рак у родичів — зокрема про рак грудей і яєчників. Потім запропонує пальцеве дослідження через пряму кишку: лікар у рукавичці з гелем промацує задню поверхню залози, оцінюючи її розмір, щільність і нерівності. Триває це менше хвилини й майже ніколи не буває болючим. Можна попросити, щоб у кабінеті був присутній хтось іще.

Далі за потреби скеровують до уролога. Сучасний порядок такий: спершу МРТ малого таза, і лише потім, якщо знімок показав підозрілу ділянку, біопсія — забір стовпчиків тканини голкою під контролем ультразвуку. Така послідовність дозволяє частині чоловіків уникнути біопсії взагалі.

Тканину вивчають під мікроскопом і оцінюють, наскільки клітини відрізняються від нормальних: від цього залежить, наскільки пухлина небезпечна. Якщо рак підтверджено, призначають знімки, щоб зрозуміти, чи вийшов він за межі залози, — комп’ютерну томографію, сканування кісток або спеціальне дослідження з міченою речовиною. Чекати на результати важко; попросіть заздалегідь сказати, коли і як їх повідомлять.

Лікування: чому іноді краще спостерігати

Вибір залежить від того, наскільки агресивні клітини, чи вийшла пухлина за межі залози, від віку та інших хвороб. Варіантів кілька, і в кожного своя ціна.

• Активне спостереження. За невеликої неагресивної пухлини лікування відкладають, а за залозою стежать: регулярні ПСА, повторні МРТ і біопсії. Це не «нічого не роблять», а свідомий вибір: поки пухлина поводиться спокійно, лікування принесе більше шкоди, ніж користі. Якщо вона починає рости, переходять до лікування, і час для цього не втрачено.
• Операція. Залозу видаляють цілком. Підходить, коли пухлина не вийшла за її межі й є запас років життя, заради яких варто йти на ризик ускладнень.
• Променева терапія. Опромінення ззовні курсом або вживлення джерел усередину залози. За результатами на ранній стадії зіставна з операцією, набір побічних ефектів інший.
• Гормональна терапія. Пухлина росте під дією тестостерону, і лікування прибирає його вплив. Сама собою вона рак не виліковує, але стримує його роками, а в поєднанні з опроміненням використовується й із розрахунком на одужання.
• Хіміотерапія та нові препарати долучаються, коли пухлина поширилася.

Побічні ефекти й що з ними робити

Про них треба знати до початку лікування, а не після: частина рішень ухвалюється саме через них.

Після видалення залози майже в усіх якийсь час підтікає сеча. У більшості це минає за тижні й місяці, а вправи для м’язів тазового дна пришвидшують справу — починати їх краще ще до операції. Порушення ерекції — часте наслідок і операції, і опромінення; способів допомоги достатньо, від ліків до вакуумних пристроїв, і обговорювати це треба з лікарем, а не мовчки миритися. Оргазм після видалення залози зберігається, але стає «сухим»: сім’я більше не виділяється, і зачати дитину природним шляхом неможливо. Якщо діти в планах, здати й заморозити сперму треба до початку лікування.

Опромінення може дати часте й болісне сечовипускання, послаблення випорожнень і кров із прямої кишки, зазвичай тимчасові. Гормональна терапія приносить припливи, зниження потягу, набір ваги, перепади настрою й втрату щільності кісток — тому на ній стежать за кістками й радять силові навантаження, вітамін D і кальцій.

Онлайн-консультація

Пальцеве дослідження й біопсію онлайн не зробити, але більша частина шляху до діагнозу й після нього — це розмова, і вона чудово минає дистанційно.

Онлайн-прийом доречний, щоб розібратися, чи потрібен вам аналіз ПСА і що дасть результат саме у вашому випадку; зрозуміти вже готовий аналіз, якщо цифра вища за норму й незрозуміло, що робити; розібрати висновок біопсії й пояснити людською мовою, що означають ступінь і стадія; обговорити вибір між операцією, опроміненням і спостереженням перед розмовою з урологом; розібратися з побічними ефектами лікування, які багато хто соромиться обговорювати очно.

До прийому приготуйте всі попередні результати ПСА з датами — динаміка важливіша за одне число, — виписки, висновки МРТ і біопсії, список ліків, які приймаєте. Запишіть, що саме вас непокоїть і як давно, і не забудьте про рак у родичів, зокрема в жінок.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.