Рак тіла матки (рак ендометрія)

Матка складається з двох частин: тіла, усередині якого виношують дитину, і шийки — вузького виходу до піхви. Коли кажуть «рак матки», майже завжди мають на увазі рак тіла матки, що росте з її внутрішньої вистилки, ендометрія. Це найчастіша злоякісна пухлина жіночих статевих органів, і з раком шийки матки її поєднує саме лише слово «матка»: різні причини, різна профілактика, різні способи знайти. Плутанина між ними коштує дорого, бо змушує жінок чекати поганого результату мазка там, де мазок нічого не покаже. Добра новина в тому, що рак тіла матки рано подає голос, і, коли його знаходять вчасно, він виліковний у більшості.

Чому це не рак шийки матки

Різниця не в тонкощах, а в тому, що вам робити.

• Рак шийки матки майже завжди спричинений вірусом папіломи людини. Його запобігають щепленням і знаходять на передраковій стадії мазком на цитологію та аналізом на цей вірус — тим самим дослідженням, на яке жінок кличуть регулярно.
• Рак тіла матки з вірусом не пов'язаний. Він росте з ендометрія, і головний його рушій — тривала дія естрогенів, нічим не врівноважена. Щеплення від нього немає, масового скринінгу для здорових жінок також немає, бо його й не потрібно: хвороба заявляє про себе кровотечею, і це працює краще за будь-яку програму.

Звідси головний практичний висновок, який варто запам'ятати: мазок на цитологію не призначений для виявлення раку тіла матки і його пропускає. Добрий мазок, зроблений місяць тому, не скасовує жодної краплі крові, що з'явилася після менопаузи. Іноді в мазку випадково знаходять незвичайні залозисті клітини, і це стає приводом обстежити порожнину матки, та розраховувати на таку випадковість не можна.

Так само огляд у кріслі й ультразвук «про всяк випадок» не заміняють обстеження, коли є симптом. Симптом тут важливіший за будь-яку планову перевірку.

Кровотеча, якої бути не повинно

Вісім-дев'ять жінок із десяти приходять до лікаря саме з кров'ю, і це причина, з якої хворобу так часто ловлять на ранній стадії.

Якщо менопауза вже настала, тобто місячних немає рік і більше, правило просте й винятків не має: будь-яка кровотеча чи кров'янисті виділення після менопаузи — привід показатися лікареві, незалежно від кількості. Одна рожева крапля на білизні, коричнева мазня один раз, рожевувата вода після підмивання — усе це рахується. Не має значення, було це одного разу чи повторюється, боляче чи ні, чи є інші скарги. У більшості жінок причина виявиться доброякісною: стоншення слизової, поліп, міома, побічна дія гормональних препаратів. Але перевіряти треба кожен випадок, бо саме так знаходять пухлину завбільшки в кілька міліметрів.

Якщо менопауза ще не настала, розпізнати сигнал важче — кров і так буває. Насторожити мають:

• кровотеча між місячними;
• місячні, що стали незвично рясними або довгими, надто якщо це нове для вас;
• кров'янисті виділення після близькості;
• цикл, що втратив будь-який лад, якщо раніше він був рівним.

Орієнтир простий: порівнюйте не з чужою нормою, а зі своєю попередньою. Зміну, що тримається понад два-три цикли, варто обговорити з лікарем.

Інші ознаки і з чим їх плутають

Крім крові, бувають скарги, на які звертають увагу рідше:

• водянисті, рожевуваті або неприємно пахнучі виділення без крові;
• тягнучий біль унизу живота чи в попереку, не пов'язаний із циклом;
• біль під час близькості;
• відчуття тиску в тазу, часте сечовипускання або змінені випорожнення;
• безпричинна втрата ваги та втомлюваність — це вже пізні ознаки.

Усе це трапляється за доброякісних станів у рази частіше, ніж за раку, тож панікувати не варто. Але й списувати на вік, стрес чи «клімакс» теж не варто, надто якщо скарга нова і не минає.

Окремо про термінове. Негайної допомоги потребує рясна кровотеча, за якої прокладка промокає за годину і це повторюється, а також кровотеча разом із сильною кволістю, запамороченням, блідістю, частим серцебиттям чи знепритомненням. У такій ситуації викликають швидку (європейський єдиний номер 112, у вашій країні може діяти свій). Усе інше з переліченого — не швидка, а прийом у лікаря найближчим часом.

Що підвищує ризик і на що можна вплинути

Загальний зміст майже всіх чинників один: що довше ендометрій перебуває під дією естрогенів без урівноважувального прогестерону, то вища ймовірність, що його клітини почнуть рости неправильно. Звідси й перелік, і перша його половина піддається зміні.

• Зайва вага — найвагоміший із керованих чинників. Жирова тканина сама виробляє естрогени і після менопаузи стає головним їх джерелом, тому ризик зростає разом із вагою.
• Діабет другого типу та інсулінорезистентність додають ризику й самі собою, не лише через вагу.
• Вживання естрогенів без прогестагену в жінки зі збереженою маткою. Замісна терапія, що містить сам естроген, підходить тільки тим, кому матку видалили; в усіх інших випадках до неї додають прогестаген, який захищає ендометрій. Якщо вам призначили гормони, з'ясуйте, чим саме захищений ендометрій, — це законне питання.
• Тамоксифен, яким лікують і запобігають раку молочної залози. Він рятує життя, і скасовувати його самостійно не можна, але на матку діє як слабкий естроген. Жінкам, які його вживають, будь-яку кровотечу треба перевіряти особливо швидко.
• Синдром полікістозних яєчників, за якого овуляції рідкісні, а прогестерону мало.
• Ранній початок місячних і пізня менопауза, відсутність вагітностей, променева терапія на ділянку таза в минулому — це вже те, чого змінити не можна.

Що працює у зворотний бік: нормальна вага, регулярний рух, вагітності та грудне вигодовування в минулому, вживання комбінованих протизаплідних протягом кількох років і внутрішньоматкова система з прогестагеном. Гарантій не дає ніщо, але вага й активність — це те, що справді у ваших руках.

Синдром Лінча: привід почати раніше

Невелика частина випадків спадкова. За синдрому Лінча в родині передається поломка в генах, відповідальних за лагодження ДНК, і він помітно підвищує ризик раку кишківника, ендометрія та яєчників. Особливість у тому, що в жінок рак тіла матки нерідко стає першою пухлиною в житті — раніше за кишкову.

Запідозрити синдром варто, якщо в близьких родичів був рак кишківника, матки чи яєчників, надто у віці до п'ятдесяти років, або якщо в однієї людини в родині було кілька таких пухлин. У цьому разі обговорюють консультацію генетика та аналіз. За підтвердженого синдрому спостереження починають раніше за звичайне і ведуть регулярно, а після того як жінка розв'язала питання дітонародження, обговорюють профілактичне видалення матки та яєчників. Рішення це непросте і ухвалюється разом із лікарем, але знати про таку можливість треба заздалегідь.

Як це перевіряють

Обстеження за кровотечі відпрацьоване й забирає небагато часу.

• Огляд і ультразвук через піхву. Датчик завбільшки з палець дозволяє виміряти товщину ендометрія. У жінки в менопаузі тонка слизова — сильний доказ проти пухлини; потовщена означає, що треба дивитися далі.
• Біопсія ендометрія. Крізь шийку вводять тонку трубочку і беруть шматочок слизової на дослідження. Роблять це в кабінеті, за лічені хвилини, без наркозу; відчуття схожі на сильні місячні спазми, і лікаря можна попросити про знеболення.
• Гістероскопія. У порожнину матки заводять тонку камеру і оглядають її зсередини, принагідно прицільно взявши матеріал або видаливши поліп. Проводять під місцевим або загальним знеболенням.
• Аналізи крові — щоб оцінити, чи не розвинулося недокрів'я, і перевірити загальний стан.
• Якщо діагноз підтвердився, додають магнітно-резонансну чи комп'ютерну томографію, щоб зрозуміти, наскільки глибоко пухлина проросла і чи не пішла далі. Тканину пухлини досліджують і на молекулярні особливості — від них залежить вибір лікування.

Результат гістології зазвичай готовий протягом одного-двох тижнів. Чекання важке, але затримка на кілька днів прогнозу не змінює.

Лікування та прогноз

Основа лікування — операція: видаляють матку разом із шийкою, а також маткові труби та яєчники; за потреби перевіряють лімфатичні вузли, зокрема методом сторожового вузла, який дозволяє не видаляти їх усі поспіль. Багатьом жінкам операцію виконують через невеликі проколи, що помітно пришвидшує відновлення. Якщо яєчники видалено до природної менопаузи, вона настає одразу, і питання про те, як давати раду її проявам, обговорюють із лікарем окремо.

Залежно від стадії та особливостей пухлини до операції додають променеву терапію, зокрема внутрішньопіхвову, хіміотерапію або їх поєднання. За поширеної хвороби застосовують препарати прогестагенів, а за певних молекулярних властивостей пухлини — імунотерапію. У молодих жінок із найранішою формою в окремих випадках обговорюють лікування прогестагенами зі збереженням матки, щоб дати змогу народити; це можливо не завжди і потребує пильного спостереження.

Про прогноз варто сказати прямо, бо слово «рак» лякає дужче, ніж заслуговує ця ситуація. Завдяки ранній кровотечі близько трьох чвертей випадків знаходять, поки пухлина не вийшла за межі матки, і на цій стадії переважна більшість жінок одужує — ідеться про виживаність понад дев'яносто відсотків. Різниця між ранньою і пізньою стадією величезна, і визначається вона майже цілком тим, як швидко жінка прийшла з першою кровотечею.

Онлайн-консультація

Дистанційно розв'язується головне питання: чи належить те, що ви помітили, до тривожних ознак і як терміново треба обстежитися. Лікар розбере характер виділень з огляду на ваш вік, цикл і вживані препарати, пояснить, чим гормональна терапія з прогестагеном відрізняється від чистого естрогену, і підкаже, яке обстеження має сенс призначити першим, щоб не гаяти тижні. Онлайн зручно й розібрати вже готовий висновок ультразвуку чи гістології, обговорити родинну історію і зрозуміти, чи є привід для генетичної консультації, а після лікування — поставити запитання про спостереження та самопочуття. Рясну кровотечу з кволістю та запамороченням онлайн не розбирають: це привід викликати швидку.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.