Рак кісток

Раком кісток називають злоякісну пухлину, що починається в самій кістці. Лікарі кажуть точніше — саркома кістки: вона росте не з покривних тканин, як більшість звичних пухлин, а з кісткової та хрящової, і поводиться інакше. Пухлини ці рідкісні, частіше виникають у підлітків і молодих людей, а їхня особливість — непомітний початок: біль пояснюють тренуванням, забоєм, ростом, і між першими скаргами й діагнозом минають місяці. Саме на цей розрив варто дивитися найуважніше.

Що ховається за цією назвою

Первинних пухлин кістки кілька, і одна на одну вони мало схожі.

• Остеосаркома — найчастіша. Зʼявляється в підлітків у період швидкого росту, найчастіше поряд із коліном або в плечовій кістці. Другий, рідкісніший пік припадає на літній вік, зазвичай на тлі вже хворої кістки.
• Саркома Юїнга — теж хвороба дітей і молодих. Росте в тазі, ребрах, хребті, довгих кістках; нерідко дає температуру й слабкість, через що її сприймають за запалення кістки.
• Хондросаркома — пухлина з хряща, трапляється переважно після тридцяти-сорока років, частіше в тазі, стегні, плечі. Росте повільніше, але погано відповідає на ліки, тому ставка тут на операцію.

Важливе й інше: більшість злоякісних вогнищ у кістці — не первинні пухлини, а метастази з молочної залози, легені, передміхурової чи щитоподібної залози, нирки. У людини за пʼятдесят вогнище частіше виявляється саме таким, і обстеження тоді йде іншим шляхом: шукають вихідну пухлину. Лікують метастази теж інакше, ніж саркому.

Біль, який сприймають за травму

Ранні ознаки мізерні, тому важливо знати, чим «неправильний» біль відрізняється від звичайного.

• Біль у кістці, а не в мʼязі чи суглобі — глибокий, ниючий, його важко показати пальцем.
• Біль, що посилюється вночі і будить зі сну, не минає в спокої, — найбільш насторожлива ознака.
• Біль, який наростає тиждень за тижнем, а не стихає, як належить забою.
• Припухлість або ущільнення над болючим місцем, іноді помітне лише на дотик.
• Кульгання чи обмеження рухів у сусідньому суглобі.
• Перелом від невеликого зусилля — рідкісна, але дуже важлива ознака: кістка ламається там, де пухлина її зруйнувала.

Рідше приєднуються загальні симптоми: температура без явної інфекції, нічна пітливість, втрата ваги, втома, що не минає після сну. Забої й розтягнення минають за один-два тижні; біль, який живе довше за місяць і змінюється на гірше, потребує знімка — була травма чи ні.

Коли йти до лікаря, не відкладаючи

• біль у кістці тримається довше за два-три тижні, посилюється вночі або почав заважати ходити;
• над кісткою зʼявилося ущільнення чи припухлість, яке росте;
• кістка зламалася від незначного удару або без нього;
• біль у спині чи тазі поєднується з онімінням, слабкістю в нозі, порушенням сечовипускання — це може означати стиснення нервових структур і потребує допомоги того самого дня;
• у дитини чи підлітка біль у нозі або руці не минає понад місяць, особливо якщо зʼявилося кульгання.

Найчастіше причина виявиться безпечнішою. Але згаяний час тут коштує дорого: що раніше розпочато лікування, то частіше вдається зберегти кінцівку.

Що підвищує ймовірність

У більшості хворих жодних сприятливих чинників немає. Відомо лише кілька обставин, які ризик справді підвищують.

• Променева терапія в минулому, особливо перенесена в дитинстві: пухлина може зʼявитися в опроміненій зоні через десять і більше років.
• Хвороба Педжета кісток — перебудова кісткової тканини в літніх людей. Саме вона стоїть за більшістю пізніх остеосарком.
• Спадкові синдроми — спадкова ретинобластома, синдром Лі-Фраумені, синдром Вернера. Якщо в кількох родичів були злоякісні пухлини в молодому віці, про це треба сказати лікареві.
• Доброякісні пухлини й вади розвитку кістки, насамперед численні хрящові розростання: їх відстежують, бо частина з часом може переродитися.

Ані травма, ані спорт, ані харчування причиною саркоми не бувають. Забій іноді просто привертає увагу до місця, де пухлина вже росла.

Як підтверджують діагноз

Обстеження йде щаблями, і порядок тут важливий.

• Рентген — перший і найдоступніший крок: пухлина кістки майже завжди дає на знімку помітні зміни.
• Магнітно-резонансна томографія показує справжні розміри пухлини та її відношення до судин, нервів і суглоба — від цього залежить, чи можна зберегти кінцівку.
• Компʼютерна томографія грудної клітки: легені перевіряють завжди, бо саме туди саркоми поширюються насамперед.
• Сцинтиграфія скелета або ПЕТ — щоб побачити інші вогнища в кістках.
• Біопсія — шматочок пухлини для дослідження під мікроскопом. Тільки вона дає остаточну відповідь: яка це пухлина і наскільки агресивно влаштована.

Про біопсію варто знати річ, яка рідко потрапляє в популярні тексти, але прямо впливає на результат: планувати й виконувати її має той центр, що потім оперуватиме. Голка залишає по собі канал, він вважається забрудненим пухлинними клітинами і видаляється разом із пухлиною. Якщо хід прокладено невдало, зберегти кінцівку буває вже неможливо. Тому правильний крок — не зробити біопсію ближче до дому, а спершу потрапити в центр, де займаються пухлинами кісток.

З чого складається лікування

План збирає команда: онколог, хірург-ортопед, променевий терапевт, патоморфолог, реабілітолог. Набір методів залежить від типу пухлини, її розміру та розташування.

Операція лишається основою. Найчастіше вдається обійтися без ампутації: уражену ділянку кістки видаляють разом із шаром здорової тканини, а дефект заміщують ендопротезом, власною чи донорською кісткою; дітям ставлять конструкції, які подовжуються в міру росту. Ампутація потрібна, коли пухлина проросла судини й нерви, — але й після неї протезування та реабілітація дозволяють повернутися до активного життя.

Хіміотерапія при остеосаркомі та саркомі Юїнга зазвичай іде до операції й після неї: зменшує пухлину, робить втручання щаднішим і прибирає мікроскопічні відсіви. За кількістю загиблих клітин у видаленому препараті судять, наскільки вона спрацювала. При хондросаркомі хіміотерапія, як правило, малоефективна.

Променева терапія особливо важлива при саркомі Юїнга, чутливій до опромінення: її застосовують, якщо пухлину не можна видалити цілком або вона розташована у складному місці — у хребті, тазі. Таргетні препарати підключають при окремих варіантах пухлин і при поверненні хвороби, за результатами дослідження тканини.

Коли пухлина поширилася широко і прибрати її цілком неможливо, лікування спрямовують на стримування росту та контроль симптомів: знеболення, зміцнення кістки, опромінення болючого вогнища помітно поліпшують самопочуття. Підключати таку допомогу має сенс рано, а не наприкінці.

Про що варто спитати заздалегідь

• Можливість мати дітей. Хіміотерапія й опромінення таза впливають на фертильність, а заморожування сперми чи яйцеклітин обговорюють до першого курсу — потім це може бути вже неможливо.
• Реабілітація. Відновлення триває місяцями і тримається на заняттях із реабілітологом; де вони відбуватимуться, варто зʼясувати заздалегідь.
• Віддалені наслідки. Частина препаратів впливає на серце, слух і нирки, ендопротез з часом може потребувати заміни — це привід для планового спостереження, не для тривоги.
• Спостереження. Огляди та знімки легень повторюють за графіком кілька років: повернення хвороби, знайдене рано, лікується краще. Допомагає і розмова з психологом чи з тими, хто пройшов через те саме.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере характер болю та його динаміку, допоможе зрозуміти, які ознаки потребують знімка найближчими днями, пояснить простими словами отримані висновки й підкаже, чому при підозрі на пухлину кістки важливо одразу потрапити до профільного центру.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.