Рак анального каналу

Це рідкісна пухлина — приблизно один-два відсотки всіх злоякісних пухлин кишківника. Виникає вона в самому кінці травного шляху, у короткому каналі завдовжки три-чотири сантиметри між прямою кишкою і шкірою навколо відхідника. Головне, що варто знати: її майже завжди спричиняє вірус, проти якого є щеплення, і вона добре піддається лікуванню, якщо її виявили рано. Лихо в тому, що перші ознаки схожі на гемороїдальні, і людина місяцями лікує зовсім не те.

Де саме росте пухлина

Анальний канал вистелений не кишковою слизовою, а тканиною, ближчою до шкіри. Тому й пухлина тут інша, ніж при раку прямої кишки: найчастіше це плоскоклітинний рак — той самий тип, що трапляється на шкірі та на шийці матки. Росте він або всередині каналу, або біля самого краю, на видимій шкірі; від цього залежать і лікування, і прогноз.

Зрідка трапляються інші різновиди — залозистий рак і меланома відхідника. Меланома тут дуже рідкісна, але поводиться агресивно і часто має вигляд звичайного темного вузлика, «гемороїдальної шишки». Тому будь-яке нове темне утворення біля відхідника варто показати лікареві, а не спостерігати за ним.

Що помічають першим

Ознаки неяскраві й з'являються поступово:

• яскраво-червона кров на папері або на поверхні випорожнень;
• біль чи відчуття тиску, іноді сильніше під час сидіння;
• свербіж, мокнуття, виділення слизу;
• щільний вузлик або виразка біля краю відхідника, що не загоюється;
• відчуття неповного випорожнення, оманливі позиви;
• випорожнення стали частішими й ріднішими;
• труднощі з утриманням газів і калу;
• ущільнення в паху — можливо, збільшений лімфатичний вузол.

Пухлина може довго взагалі не давати відчуттів і виявитися під час огляду з іншого приводу.

Чому це вважають гемороєм

Кров, свербіж і ущільнення біля відхідника майже всі приписують гемороєві — і в переважній більшості випадків так і є. Небезпечний не сам висновок, а звичка роками перевіряти його самотужки: людина купує свічки, симптом ненадовго вщухає, візит відкладається. Різниця проста: геморой і тріщина від лікування відступають, пухлина — ні. Звідси правило: якщо кров, біль чи ущільнення тримаються довше ніж три тижні або повертаються після «вдалого» лікування, діагноз треба підтвердити оглядом, а не здогадом.

Коли не можна зволікати

Запишіться до лікаря найближчими днями, не чекаючи, поки «мине саме», якщо є бодай одне:

• кров із відхідника, надто вперше після сорока п'яти років;
• виразка, що не загоюється, або вузлик, який росте;
• біль у цій ділянці довше ніж два-три тижні;
• нетримання газів чи калу, якого раніше не було;
• ущільнення в паху, яке промацується;
• схуднення без причини, слабкість, тривала зміна випорожнень.

Негайно, до приймального відділення або швидкою: рясна кровотеча зі слабкістю й запамороченням, різкий біль із високою температурою та набряком навколо відхідника, неможливість помочитися чи випорожнитися.

Звідки береться: вірус папіломи людини

Приблизно у дев'яти випадках із десяти в пухлині знаходять вірус папіломи людини — той самий, що спричиняє рак шийки матки. Він передається за будь-якого тісного контакту шкіри та слизових у ділянці статевих органів, не лише під час статевого акту, і настільки поширений, що ним за життя інфікується більшість дорослих. Майже в усіх імунітет дає собі раду сам за рік-два, і нічого не стається. Пухлина розвивається в небагатьох — там, де інфекція тримається десятиліттями.

Що підвищує ймовірність такого перебігу:

• куріння — один із найсильніших чинників, діє незалежно від вірусу;
• ослаблений імунітет: ВІЛ, ліки після пересадки органа, тривала терапія, що пригнічує імунітет;
• перенесений рак шийки матки, піхви або вульви — вони пов'язані з тим самим вірусом;
• анальні статеві контакти та велика кількість партнерів;
• вік: хвороба частіше трапляється після шістдесяти.

Що можна зробити заздалегідь

Це рідкісний для онкології випадок, коли профілактика справді працює.

Щеплення проти вірусу папіломи людини. Захищає від типів вірусу, відповідальних за більшість таких пухлин, і діє тим краще, чим раніше зроблене — до початку статевого життя. У європейських країнах його пропонують підліткам обох статей, а в низці програм і дорослим із груп ризику. Уточніть у лікаря, що доступне у вашій країні.

Відмова від куріння. Знижує ризик, а якщо хворобу вже виявили — помітно поліпшує переносимість лікування.

Презервативи. Захищають частково: вірус живе й на шкірі, якої презерватив не закриває. Але ймовірність зараження вони зменшують.

Спостереження за високого ризику. Людям із ВІЛ і після пересадки органів у частині центрів пропонують регулярний огляд цієї ділянки та мазок, щоб виявляти зміни ще до пухлини.

Як підтверджують діагноз

Починають із простого: лікар оглядає шкіру навколо відхідника, проводить пальцеве дослідження, потім оглядає канал через коротку трубку з підсвіткою. Діагноз ставить лише біопсія — маленький шматочок тканини на дослідження; без неї жодні знімки відповіді не дають.

Якщо пухлину підтверджено, визначають її розмір і поширення: магнітно-резонансна томографія таза, комп'ютерна томографія грудної клітки й живота, ультразвук пахвинних ділянок із пункцією підозрілого вузла, інколи позитронно-емісійна томографія. Зазвичай пропонують і аналіз на ВІЛ — не заради формальності: від стану імунітету залежить режим лікування.

Як лікують

Основний метод — не операція, а опромінення разом із хіміотерапією: цитостатики призначають одночасно з променями, щоб посилити їхню дію, курс триває кілька тижнів. Так вдається зберегти відхідник і його замикальний м'яз, тому більшості людей стома не потрібна.

Важлива особливість: пухлина зменшується повільно, повна відповідь інколи настає лише через кілька місяців після завершення курсу. Тому лікарі не поспішають із висновками й оцінюють результат у визначені терміни.

Операцію роблять у двох випадках: якщо пухлина зовсім маленька й лежить біля краю шкіри — її просто висікають; і як запасний варіант, якщо після хіміопроменевого лікування пухлина залишилася чи повернулася. Тоді обсяг більший і може знадобитися постійна стома.

Під час лікування майже завжди бувають запалення шкіри промежини, рідкі випорожнення, втома, зниження показників крові — це очікувано, з цим допомагають. Із віддалених наслідків заздалегідь обговорюють вплив на здатність мати дітей, сухість і звуження піхви, зміни ерекції, раптові позиви. Якщо питання дітонародження актуальне, збереження сперми чи яйцеклітин обговорюють до початку лікування, а не після. Далі спостереження триває кілька років: огляди та знімки, щоб вчасно помітити повернення хвороби, поки з ним ще можна впоратися.

Онлайн-консультація: чим вона допоможе

Огляд цієї ділянки можливий лише очно, дистанційно його не замінити. Але розмова з лікарем онлайн розв'язує інші завдання: зрозуміти, чи вкладаються ваші симптоми в картину геморою або тріщини і в який строк потрібен прийом; розібрати гістологічний висновок і стадію, якщо діагноз уже встановлено; підготувати питання до фахівця. Часта окрема тема — щеплення проти вірусу папіломи людини: кому і в якому віці воно має сенс. Якщо йти з такою скаргою ніяково, почати розмову з дому простіше — і це краще, ніж не починати взагалі.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.