Прееклампсія

Прееклампсія — ускладнення вагітності, за якого з другої половини строку зростає артеріальний тиск і починають потерпати органи матері: нирки, печінка, кров, нервова система. Водночас гірше кровопостачається плацента, а отже, й дитина. Відлік ведуть від двадцятого тижня: усе, що було раніше, — найімовірніше, не прееклампсія, а гіпертензія, яка існувала ще до вагітності. Головна прикмета стану в тому, що жінка чудово почувається рівно доти, доки не стане важко, — тому його шукають приладами, а не за скаргами.

Що відбувається в організмі

Усе починається задовго до перших цифр на тонометрі — у перші тижні вагітності, коли плацента щойно кріпиться до стінки матки. У нормі маткові судини, до яких вона під'єднується, широко розкриваються і перетворюються на м'які трубки з великим потоком. Якщо ця перебудова відбувається наполовину, судини лишаються вузькими та жорсткими, і плацента всю вагітність живе на скупому кровотоці.

Плацента, якій бракує крові, викидає в кров матері речовини, що ушкоджують внутрішнє вистилання судин по всьому тілу. Далі стає зрозумілою вся строката картина хвороби: судини звужуються — росте тиск; нирковий фільтр починає пропускати білок — він з'являється в сечі; рідина виходить із судин у тканини — набрякають обличчя й кисті, у важких випадках легені; потерпає печінка — болить під правими ребрами; витрачаються тромбоцити — гірше згортається кров.

Звідси й неприємний висновок: доки в матці лишається плацента, джерело проблеми нікуди не дінеться. Ліки знижують тиск і захищають від судом, але саму прееклампсію не лікують — вона завершується лише з народженням дитини та посліду.

Чому її знаходять на прийомі, а не за самопочуттям

Дві перші ознаки прееклампсії — підвищений тиск і білок у сечі — людина на собі не відчуває ніяк. Жодна з них не болить, не заважає спати й не позначається на настрої. Саме тому на кожному допологовому прийомі вимірюють тиск і беруть сечу: це не формальність, а єдиний спосіб упіймати стан до того, як він себе виявить.

Добре самопочуття тут нічого не гарантує. Між першим підвищенням тиску та важкими ускладненнями інколи минають тижні, а інколи — дві доби, і передбачити наперед неможливо. Жінки, у яких розвинулася еклампсія, здебільшого напередодні почувалися звично.

Практичний висновок простий: не переносьте й не пропускайте допологові прийоми, надто в третьому триместрі, коли їх призначають частіше. Якщо лікар попросив вимірювати тиск удома, записуйте цифри з датою й часом і беріть записи з собою. І рахуйте ворушіння: дитина, якій бракує живлення, зазвичай стихає.

Ознаки, за яких не можна чекати наступного прийому

Коли прееклампсія таки дається взнаки, це вже не рання стадія. Зверніться до лікаря того самого дня, а якщо прийом недоступний — до приймального відділення пологового будинку, якщо з'явилися:

• сильний головний біль, що не минає після парацетамолу та відпочинку;
• розлади зору — пелена, мушки, спалахи, випадіння частини поля зору, двоїння;
• біль під ребрами справа або під ложечкою, надто якщо він прийшов надвечір і не пов'язаний з їжею;
• нудота й блювання, що вперше з'явилися в другій половині вагітності;
• швидкий набряк обличчя, повік і кистей — каблучка не знімається, взуття не застібається;
• різке збільшення ваги, понад кілограм за кілька днів;
• дитина стала помітно рідше ворушитися.

Біль під правими ребрами заслуговує на окрему згадку: його легко сплутати з печією чи нетравленням, а він буває першим сигналом HELLP-синдрому — поєднання розпаду еритроцитів, ушкодження печінки та падіння тромбоцитів. Він розвивається швидко й не завжди супроводжується високим тиском.

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — 112), якщо у вагітної або жінки, яка нещодавно народила:

• почалися судоми або вона знепритомніла;
• з'явилася різка задишка, неможливо лежати, губи посиніли;
• сильно болить у грудях або в животі;
• почалася кровотеча зі статевих шляхів;
• мова стала незв'язною, вона не розуміє, де перебуває.

У кого ризик вищий і що можна зробити заздалегідь

Ризик помітно вищий, якщо ще до вагітності були підвищений тиск, хвороба нирок, діабет першого чи другого типу, червоний вовчак або антифосфоліпідний синдром, а також якщо прееклампсія вже траплялася в попередній вагітності. Такій жінці нагляд планують окремо ще на етапі взяття на облік.

Помірно підвищують ризик перша вагітність, вік понад сорок років, виражене ожиріння на початку вагітності, двійня чи трійня, прееклампсія в матері або сестри, вагітність після великої перерви та вагітність, що настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій. Кожен із цих пунктів сам собою важить небагато, але два й більше разом уже зіставні з одним великим чинником.

Що справді працює для профілактики — аспірин у низькій дозі, розпочатий приблизно з дванадцятого тижня й продовжений до пологів. Це єдиний захід із переконливими доказами, і він знижує ймовірність ранньої, найважчої прееклампсії. Дозу й потребу визначає лікар: без показань аспірин під час вагітності не приймають. Жінкам, які їдять мало молочних продуктів, додатково радять кальцій.

Решта — про підготовку ще до вагітності: привести до норми тиск і цукор, обговорити з лікарем заміну ліків, несумісних із вагітністю, розібратися з вагою. А от ліжковий режим, обмеження солі та сечогінні, які радили десятиліттями, прееклампсію не запобігають і під час вагітності шкідливі.

Як підтверджують діагноз

Починають із тиску. Значущим вважають показник від 140 на 90 і вище, підтверджений повторним вимірюванням: разовий стрибок у кабінеті — ще не діагноз. Вимірюють сидячи, після кількох хвилин спокою, манжетою, що пасує за розміром руки.

Далі перевіряють сечу. Смужка показує білок грубо, тому за позитивного результату роблять точний аналіз — співвідношення білка й креатиніну в разовій порції. Важлива засторога: сьогодні прееклампсію ставлять і без білка в сечі, якщо високий тиск поєднується з ураженням інших органів. Чекати протеїнурії, щоб «нарешті підтвердити», не потрібно.

Аналізи крові показують те, чого не видно ззовні: тромбоцити, печінкові ферменти, креатинін, іноді показники розпаду еритроцитів. Існує й аналіз на плацентарний фактор росту — білок, який виробляє здорова плацента. Його низький рівень вказує на негаразди, а нормальний на певному строкові дає змогу з великою впевненістю відкласти діагноз і не госпіталізувати жінку марно.

З боку дитини дивляться УЗД із вимірюванням розмірів та об'єму навколоплідних вод, доплерографію судин пуповини й матки та запис серцевого ритму. Відставання в рості та збіднений кровотік у пуповині — така сама частина картини прееклампсії, як цифри на тонометрі.

Лікування й вибір строку пологів

Після діагнозу жінку скеровують до стаціонару, бодай для первинної оцінки. Далі вирішують за важкістю: за м'якого перебігу можливий нагляд удома з частими візитами, за важкого — госпіталізація до пологів.

Тиск знижують ліками. Використовують бета-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів і препарати центральної дії — ті, чию безпечність при вагітності вивчено найкраще. Мета не «нормальні цифри за будь-яку ціну», а захист матері від інсульту та інших ускладнень: надто різке зниження погіршує кровотік у плаценті. Інгібітори АПФ, сартани та сечогінні під час вагітності не застосовують.

За важкої прееклампсії та при загрозі судом крапельно вводять магнію сульфат — він приблизно вдвічі знижує ризик еклампсії й лишається основним засобом, якщо напад уже стався. Якщо пологи будуть передчасними, за добу-дві вводять гормональний препарат, що пришвидшує дозрівання легень дитини.

Строк пологів — це завжди зважування двох ризиків. За стабільного перебігу вагітність зазвичай доводять приблизно до тридцяти семи тижнів: далі чекати сенсу немає, краще від цього не стає. Якщо стан погіршується — росте тиск, падають тромбоцити, потерпає дитина, — народжують раніше, іноді набагато. Спосіб розродження обирають окремо: прееклампсія сама собою не означає кесаревого розтину, за спокійної ситуації пологи нерідко викликають і ведуть природними шляхами.

Після пологів небезпека не завершується

Це те, про що попереджають найрідше. Тиск у більшості тримається високим ще кілька днів і нерідко досягає максимуму на третю-шосту добу — уже вдома. Ба більше, прееклампсія та еклампсія можуть уперше початися після пологів, у жінки, у якої під час вагітності все було гаразд. Тому головний біль, розлади зору, біль під ребрами чи судоми в перші тижні після пологів — привід діяти так само терміново, як і до них.

На практиці це означає: не відмовляйтеся від контролю тиску після виписки, вимірюйте його вдома в обумовлені дні, приходьте на призначені огляди. Багато хто продовжує приймати препарати від тиску ще кілька тижнів, і відміняють їх поступово, під контролем цифр, а не за самопочуттям. Годуванню груддю це не заважає — є препарати, сумісні з годуванням, і лікар їх добере.

Ще одна деталь: знеболення після пологів за збереженого високого тиску обговорюють із лікарем. Нестероїдні протизапальні засоби затримують рідину й піднімають тиск, тому в цій ситуації віддають перевагу парацетамолу.

Що це означає надалі

Перенесена прееклампсія — не епізод, який забувають. Вона приблизно вдвічі підвищує ймовірність гіпертензії, інфаркту та інсульту в наступні десятиліття: хвороба розкриває схильність, про яку жінка інакше дізналася б пізно. Розумно раз на рік перевіряти тиск, вагу, цукор і холестерин і казати лікареві про цю вагітність, навіть якщо вона була давно.

Чи повториться все в наступну вагітність — залежить від того, наскільки важкою та наскільки ранньою була прееклампсія. Після легкої пізньої прееклампсії більшість жінок доношують наступну вагітність без неї. Хай там як, про нову вагітність варто поговорити з лікарем заздалегідь: це той випадок, коли профілактику призначають із перших тижнів, а не з моменту, коли з'явилися цифри.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом тут корисний на двох етапах. До вагітності та на її початку — щоб разом із лікарем розібрати вашу історію: чи були підвищений тиск, хвороби нирок, діабет, автоімунні захворювання, як минали попередні вагітності. З цього складається рішення про профілактику й про те, як часто вас потрібно дивитися.

Другий етап — сама вагітність, коли запитання є, а до прийому далеко. Лікар розбере щоденник домашніх вимірювань тиску, пояснить результати аналізів і допоможе відрізнити звичайні для вагітності набряки ніг і втому від ознак, з якими треба їхати до стаціонару сьогодні. Приготуйте записи тиску з датами, свіжі аналізи крові та сечі, висновки УЗД і перелік ліків.

Чого онлайн-консультація не замінює — вимірювання тиску, аналізу сечі та огляду. Якщо лікар каже, що потрібно очно, це не перестрахування: за прееклампсії лік іноді йде на години.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.