Поліпи кишківника

Поліп кишківника — виріст слизової оболонки товстої або прямої кишки. Знахідка дуже часта: після п'ятдесяти років щонайменше один поліп виявляють приблизно в кожного четвертого. Майже завжди він доброякісний. Але частина поліпів — саме та тканина, з якої за роки виростає рак кишківника, і в цьому весь сенс: вчасно видалений поліп — це пухлина, якої вже не буде.

Чому поліпи зазвичай нічим себе не виявляють

Слизова кишки не відчуває дотику й розтягнення так, як відчуває їх шкіра. Поліп не болить, росте повільно, нічому не заважає й мовчить доти, доки не стане великим. Тому переважну більшість поліпів знаходять випадково — на колоноскопії, зробленій із зовсім іншого приводу, або під час обстеження людини без скарг.

Звідси головне практичне правило: чекати на симптоми немає сенсу. Їхня поява означає, що поліп уже великий або вже змінився. Саме тому існує профілактичне обстеження людей, яких нічого не турбує: аналіз калу на приховану кров через певні проміжки та колоноскопія за віком і сімейною історією. Схему добирає лікар.

Якими вони бувають і чому це важливо

Поліп поліпу не рівня, і від типу залежить геть усе подальше.

• Гіперпластичні — дрібні, частіше наприкінці кишки. Практично не перероджуються.
• Аденоми — найчастіші з тих, що мають значення. Ризик зростає з розміром: поліп більший за сантиметр потребує іншої уваги, ніж двоміліметровий. Впливають також будова тканини та ступінь змін клітин.
• Зубчасті утворення — найпідступніші. Пласкі, бліді, зливаються зі слизовою й часто прикриті слизом, тож їх легко не помітити навіть за уважного огляду. Ростуть у дальніх, правих відділах і перероджуються швидше за аденоми.
• Запальні псевдополіпи з'являються за тривалого коліту. На рак не перетворюються, але ускладнюють огляд.

Звичайній аденомі потрібно близько десяти років, щоб стати раком, — запас часу великий, і він цілком на боці того, хто обстежується. Зубчасті утворення цей запас скорочують.

Що підвищує ймовірність

Точна причина невідома: клітини слизової починають ділитися швидше, ніж треба, й утворюють виріст. Але відомо, що робить це ймовірнішим.

• вік: після сорока п'яти — п'ятдесяти років поліпи знаходять дедалі частіше;
• поліпи або рак кишківника в батьків, братів, сестер, дітей;
• тривалі виразковий коліт і хвороба Крона;
• куріння та регулярне вживання алкоголю;
• зайва вага, малорухливе життя, діабет другого типу;
• харчування, у якому багато червоного та переробленого м'яса й мало овочів, фруктів і цільного зерна.

Коли річ у спадковості

У невеликої частини людей поліпи — не випадковість, а прояв спадкового синдрому. Таких пацієнтів небагато, але саме їм спостереження за загальними правилами не підходить, і розпізнати їх найважливіше.

Сімейний аденоматозний поліпоз: поліпи обчислюються сотнями й тисячами та з'являються вже в підлітковому віці. Без лікування рак кишківника розвивається майже неминуче й рано, тому в такій родині обстеження починають з дитинства й нерідко обговорюють профілактичне видалення товстої кишки.

Синдром Лінча: поліпів, навпаки, мало, але вони перетворюються на рак швидко й у молодому віці. Підвищений ризик пухлин не лише кишківника, а й матки, яєчників, шлунка, сечових шляхів.

Є й рідкісніші варіанти — наприклад, синдром, за якого поліпи тонкої кишки поєднуються з темними пігментними плямами на губах і слизовій рота.

Привід обговорити з лікарем консультацію генетика:

• рак кишківника в близького родича, виявлений до п'ятдесяти років;
• кілька родичів із пухлинами кишківника або матки;
• десять і більше поліпів, знайдених за життя;
• поліпи, виявлені в молодому віці.

Що має привести до лікаря

Запишіться на прийом, якщо з'явилися й тримаються довше за три тижні:

• кров або слиз у калі;
• випорожнення змінилися й не повертаються до звичних;
• закреп, який не піддається звичним заходам, або повторюється знову і знову;
• відчуття неповного спорожнення та несправжні позиви;
• зниження ваги без зусиль з вашого боку.

Окремо варто сказати про низький гемоглобін. Залізодефіцитна анемія в чоловіка та в жінки після менопаузи — майже завжди привід шукати джерело крововтрати в кишківнику, навіть якщо ані крові в калі, ані інших скарг немає. Обмежуватися прийомом препаратів заліза в такій ситуації не можна.

Звертайтеся по екстрену допомогу, якщо кровотеча із заднього проходу не спиняється, крові багато, видно великі згустки або на цьому тлі з'явилися слабкість, запаморочення, блідість і серцебиття.

І ще одне: не списуйте кров на геморой самотужки. Гемороїдальні вузли є в дуже багатьох, і їхня наявність аж ніяк не виключає, що кровить щось інше, розташоване вище.

Як їх знаходять

Колоноскопія — єдиний метод, який і знаходить поліп, і дозволяє тут-таки його прибрати. Гнучкий апарат із камерою оглядає кишку зсередини; процедура не має бути болісною, зазвичай її роблять із знеболенням або в медикаментозному сні.

Тут важлива деталь, яку часто недооцінюють: якість підготовки кишківника. Якщо препарат прийнято не повністю або не за схемою, лікар оглядає стінку крізь залишки вмісту й дрібні пласкі утворення просто не побачить. Підготовка — половина результату.

Комп'ютерна томографія кишківника підходить, коли колоноскопію не можна провести або довести до кінця. Вона показує поліпи, але не видаляє: за знахідки все одно знадобиться колоноскопія. Аналіз калу на приховану кров — інструмент відбору, а не діагнозу: поліп кровить не постійно, і негативний результат його не виключає.

Як їх видаляють і що далі

Зазвичай поліп знімають просто під час колоноскопії дротяною петлею, іноді з припіканням. Больових закінчень у слизовій немає, тому боляче не буває. Великі та пласкі утворення видаляють пошарово, піднявши слизову розчином, іноді за кілька заходів. До хірургічної операції доходить рідко — за дуже великих поліпів або їх великої кількості.

Усе видалене відправляють на дослідження. Воно відповідає на три питання: чи повністю прибрано поліп, якого він типу і чи немає ознак злоякісного переродження. Якщо їх знайдено, лікування продовжують, а його обсяг визначає фахівець.

Протягом одного-двох тижнів після видалення зберігається невеликий ризик кровотечі з ранки. Зверніться до лікаря, якщо з'явилося рясне виділення крові, сильний біль у животі або температура.

І найважливіше — призначений термін повторної колоноскопії. Він залежить від кількості, розміру та типу видалених поліпів і може становити від року до кількох років. Пропущений повторний огляд знецінює все попереднє: нові поліпи з'являються, і сенс був саме в тому, щоб зустрічати їх вчасно. Знизити ймовірність нових допомагає те саме, що й в іншому: відмова від куріння, поміркованість з алкоголем, нормальна вага, рух і достатньо клітковини в харчуванні.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере ваші скарги та результати аналізів, оцінить, чи є ознаки, що потребують термінового обстеження, допоможе зрозуміти сімейну історію й вирішити, чи потрібна консультація генетика, пояснить, як правильно підготуватися до колоноскопії, і підкаже, що означає отриманий гістологічний висновок і коли прийти на огляд знову.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.