Ожиріння

Ожиріння — не косметичне питання і не «слабка воля». Це стан, коли жирової тканини накопичилося стільки, що вона втручається в роботу інших органів: піднімає тиск, ламає обмін цукру, навантажує суглоби, заважає дихати уві сні, впливає на настрій і на здатність зачати дитину. Користь приходить раніше за «ідеальну вагу» — уже з перших утрачених п’яти відсотків.

Коли зайву вагу називають ожирінням

Найпростіша мірка — індекс маси тіла: вага в кілограмах, поділена на квадрат зросту в метрах. За зросту 1,7 м і ваги 90 кг вийде близько 31.

• нижче 18,5 — вага недостатня;
• 18,5–24,9 — здорова вага;
• 25–29,9 — надмірна вага;
• 30–39,9 — ожиріння;
• 40 і вище — тяжке ожиріння.

Слабке місце в мірки одне: вона не відрізняє жир від м’язів — у людини з розвиненою мускулатурою індекс завищений, у літньої з утраченими м’язами занижений. Тому поруч дивляться на живіт. Виміряйте талію посередині між нижнім ребром і краєм таза, дихаючи спокійно і не втягуючи живота, та поділіть на свій зріст у тих самих одиницях. Співвідношення 0,5 і вище означає, що жиру в животі забагато, навіть якщо індекс виглядає пристойно. Саме цей жир, а не той, що на стегнах, відповідає за діабет і хвороби серця.

Є поправка на походження: у вихідців із Південної та Східної Азії, Близького Сходу, Африки й Карибського басейну ускладнення починаються за меншої ваги, тому надмірною вагою в них уважають індекс від 23, а ожирінням — від 27,5. У дітей ці цифри не працюють узагалі: їхню вагу оцінює педіатр за віковими таблицями.

Чому вага зростає

Механізм один: енергії надходить більше, ніж витрачається, надлишок іде в запас. Але за цією рівністю стоїть багато чого, що від людини залежить лише почасти.

• Середовище. Калорійна їжа дешевша й доступніша за будь-яку іншу, а робота й дорога до неї минають сидячи.
• Рідкі калорії. Газовані напої, соки та алкоголь майже не насичують, але легко додають сотні калорій на день.
• Спадковість. Гени впливають на апетит і швидкість насичення; вони роблять зниження ваги важчим, але не неможливим.
• Сон і стрес. Недосипання та напруження посилюють потяг до солодкого й жирного — це фізіологія, а не розбещеність.
• Їжа як спосіб пережити емоції. Якщо тривога чи пригніченість регулярно закінчуються перекусом, сама лише дієта не допоможе.
• Ліки. Приріст дають стероїдні гормони, частина протиепілептичних засобів, деякі антидепресанти й нейролептики, інсулін.
• Хвороби. Знижена функція щитоподібної залози, синдром полікістозних яєчників, рідкісний синдром Кушинга, ще рідкісніші генетичні синдроми та пошкодження гіпоталамуса.

Окремо: кинувши курити, зазвичай додають кілька кілограмів. Повертатися до сигарет через це не варто — шкода від них незрівнянно більша.

Чим це загрожує і за якими ознаками помітити

Ожиріння не болить, і в цьому його хитрість: ускладнення набирають сили мовчки. Перелік хвороб без прикмет марний — ось прикмети.

• Діабет 2 типу. Спрага, часте сечовипускання, надто вночі, втома, свербіж шкіри, ранки, що довго не загоюються, розпливчастий зір.
• Високий тиск. Зазвичай не виявляє себе нічим і знаходиться лише вимірюванням: тонометр чесніший за самопочуття.
• Апное уві сні. Гучне хропіння з паузами в диханні, які помічають близькі, розбитість і головний біль зранку, денна сонливість аж до засинання за кермом.
• Жирова хвороба печінки. Найчастіше німа, знаходиться за аналізами й ультразвуком, іноді дає важкість під правим ребром.
• Серце та судини. Задишка при навантаженні, яке раніше давалося легко, тиснучий біль за грудниною, набряки гомілок.
• Суглоби та спина. Біль у колінах і кульшових суглобах, ранкова скутість, біль у попереку.
• Травлення та гормони. Печія, камені в жовчному міхурі; у жінок збої циклу й труднощі із зачаттям, у чоловіків зниження тестостерону.

Зростає й ризик кількох видів раку: кишківника, молочної залози після менопаузи, матки, нирки, підшлункової.

Коли йти до лікаря і що він перевірить

Привід звернутися — не цифра на вагах, а бажання зрозуміти, що з вами відбувається. Не відкладайте візит, якщо вага швидко зростає без змін у харчуванні, якщо приріст іде разом із набряками ніг і задишкою, якщо з’явилися спрага та нічні походи до туалету, якщо ви засинаєте вдень проти волі або близькі кажуть, що уві сні ви перестаєте дихати.

Швидку викликають через ускладнення: тиснучий біль у грудях довше за кілька хвилин, раптова сильна задишка в спокої, раптова слабкість у руці чи нозі, перекіс обличчя. Тут лік на хвилини; у більшості європейських країн номер швидкої — 112.

На прийомі лікар зважить вас, виміряє зріст і талію, розпитає про спосіб життя, про ліки, про те, як змінювалася вага і що ви пробували, а також про стосунки з їжею. Далі аналізи: глюкоза натще або глікований гемоглобін, ліпідний профіль, печінкові показники, гормони щитоподібної залози. Тиск вимірюють манжетою відповідного розміру: вузька на повній руці завищує цифри.

Правильне й зворотне: шукати рідкісну гормональну причину в кожного, кому важко худнути, ні до чого. Проби потрібні за інших прикмет — багрові розтяжки, стоншена шкіра, слабкість м’язів стегон, жир на тулубі за худих кінцівок. Так виглядає синдром Кушинга, з яким не впорається жодна дієта.

Їжа: що справді змінює вагу

Працює лише те, що ви зможете робити роками: жорсткі схеми дають швидкий мінус і таке саме швидке повернення. Орієнтир — 0,5–1 кг на тиждень; для цього їдять приблизно на 500–600 калорій на день менше, ніж витрачають. Точну норму краще розрахувати з лікарем або дієтологом.

• Основа тарілки — овочі та фрукти, цільнозернові крупи й хліб, бобові.
• Білок у кожен прийом їжі: риба, птиця, яйця, сир — він насичує найкраще й береже м’язи.
• Менше перероблених продуктів, випічки, фастфуду, солодких напоїв і алкоголю: у келиху вина калорій як у шматку хліба.
• Сіль обмежують окремо від калорій: вона піднімає тиск.
• Стежте за розміром порції: та сама їжа в меншій тарілці — менше калорій.

Не варто голодувати добами, викреслювати цілі групи продуктів і купувати «жироспалювачі». Дієти менш ніж на 800 калорій на день існують, але застосовуються за показаннями та під наглядом лікаря: самостійно вони ведуть до втрати м’язів і каменів у жовчному міхурі.

Рух

Схуднути самими тренуваннями важко: з’їдене набирається швидше, ніж спалюється. Натомість утримати досягнуте без руху майже неможливо, а тиск, цукор і настрій він покращує ще до того, як вага зрушила з місця.

Орієнтир для дорослих — 150–300 хвилин помірного навантаження на тиждень: швидка ходьба, велосипед, плавання, танці. Помірне — це коли дихання почастішало, але говорити ви ще можете; половину часу можна замінити інтенсивним. Двічі на тиждень додайте силові вправи: при схудненні йде не лише жир, а й м’язи.

Починати розумно з десяти хвилин і нарощувати поступово; окреме завдання — вставати й проходжуватися хоча б раз на годину. Якщо болять суглоби, є тяжка задишка або хвороба серця, обговоріть навантаження з лікарем: за хворих колін виручають плавання, водна гімнастика й велотренажер.

Ліки та операція

І те, і те призначають, коли харчування й рух не дали результату, — і завжди разом із ними, а не замість.

Орлістат заважає всмоктуванню частини жиру зі з’їденого. Побічні дії передбачувані — олійні випорожнення, термінові позиви, гази — і тим сильніші, чим жирніша їжа.

Препарати на основі кишкових гормонів — ліраглутид, семаглутид, тирзепатид — діють на апетит: насичення приходить раніше і тримається довше. Їх уводять під шкіру, вони справді працюють, але є застереження. Нудота на початку лікування звичайна. Після скасування апетит повертається, а з ним нерідко й вага, тому лікування планують надовго. За сильного блювання чи проносу протизаплідні таблетки можуть не подіяти — потрібен запасний спосіб запобігання; вагітність на тлі лікування не планують. Підбирати препарат має лікар: підробок на цьому ринку дуже багато.

Операція — зменшення об’єму шлунка або шунтування — обговорюється за тяжкого ожиріння, а також за індексу від 35, якщо є хвороба, яка від зниження ваги виграє: діабет, апное, тяжкий артроз. Результат найстійкіший, але потрібні довічний прийом вітамінів і спостереження. Перед будь-якою операцією та наркозом скажіть лікарям, що приймаєте препарати для зниження ваги: вони сповільнюють спорожнення шлунка.

Як утримати результат

Тіло чинить опір: що менше ви важите, то менше енергії витрачаєте, тому за кілька місяців зниження сповільнюється саме собою. Це не провал. Що допомагає втриматися:

• реалістична мета — мінус 5–10 % від початкової ваги, а не «тридцять кілограмів до літа»;
• зважування в тих самих умовах і короткі записи про їжу;
• більше руху саме на етапі утримання, ближче до години на день;
• підтримка родини, друзів або групи: наодинці важче;
• робота з психологом, якщо їжа для вас спосіб пережити емоції: напади переїдання — окремий розлад, і він лікується.

Навіть 3–5 % ваги, утримані роками, відчутно знижують тиск, цукор і навантаження на суглоби. Повернення частини кілограмів трапляється майже в усіх і означає одне: час повернутися до плану, а не кинути його.

Онлайн-консультація лікаря

При ожирінні дистанційний прийом пасує краще, ніж за багатьох інших станів: сюди приходять із запитаннями, а не з гострим болем. Лікар розбере аналізи, оцінить ризики, допоможе скласти план харчування й навантаження, пояснить, що робити з ліками, які самі сприяють приросту ваги, і як стоять справи з препаратами для схуднення. Зручно й просто звітувати: зв’язок раз на кілька тижнів дисциплінує краще за обіцянки самому собі.

Чого він не замінить: забору крові, вимірювання тиску, ультразвуку та огляду перед операцією. За задишки в спокої, болю в грудях або швидкого набору ваги з набряками потрібен очний прийом.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.