Неракові (доброякісні) пухлини мозку

Доброякісною називають пухлину, клітини якої ростуть повільно, не вростають у сусідні тканини й не розносяться тілом. Це опис поведінки клітин, а не обіцянка, що все минеться: череп не розтягується, і навіть спокійна за будовою пухлина займає місце, якого мозку бракує. Через це й з'являються скарги — не від самої пухлини, а від того, що вона тисне на сусідню ділянку мозку або заважає відтоку рідини. Втішає інше: більшість таких пухлин удається прибрати або роками тримати під наглядом узагалі без лікування.

Як заявляє про себе повільна пухлина

Ознаки залежать не від розміру, а від того, яка ділянка мозку опинилася під тиском. Росте пухлина неквапливо, тому й скарги наростають місяцями, а то й роками, і людина встигає до них звикнути.

• головний біль, не схожий на попередній: сильніший зранку, наростає при нахилі, кашлі й натужуванні, будить уночі, іноді з блюванням без попередньої нудоти;
• перший у житті судомний напад у дорослого — один із найчастіших приводів, через які пухлину знаходять;
• двоїння, випадання бічного зору, туман перед очима;
• слабкість або оніміння руки й ноги з одного боку, хиткість, змінений почерк;
• труднощі з мовленням, пам'яттю, лічбою; зміни вдачі та поведінки, які близькі помічають раніше за саму людину;
• зниження слуху й шум в одному вусі — так поводиться пухлина слухового нерва;
• збій циклу, виділення з грудей, згасання статевого потягу, незрозуміла кволість — при пухлині гіпофіза, залози завбільшки з горошину, що керує гормонами.

У малих дітей картина інша: ранкове блювання, косоокість, відставання в розвитку, а в немовлят — надто швидке збільшення обводу голови.

Коли потрібна швидка допомога

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні діє єдиний номер 112), якщо:

• головний біль виник раптово й сягнув межі за секунди — такий біль частіше свідчить про крововилив, ніж про пухлину, але з'ясовувати це треба в лікарні;
• у людини вперше стався судомний напад, напад триває довше за п'ять хвилин або напади йдуть один за одним;
• наростає сонливість, сплутаність, людину важко розбудити;
• раптово ослабли рука й нога, перекосило обличчя, зникло мовлення;
• сильний головний біль поєднується з повторним блюванням і зором, що погіршується.

За кермо в такому стані не сідає ні сам хворий, ні той, хто лишається з ним наодинці: у дорозі може знадобитися допомога.

Які пухлини відносять до доброякісних

Їх кілька десятків, і кожна росте зі своєї тканини. Найчастіше трапляються чотири.

• Менінгіома — з оболонок, що вкривають мозок ззовні. Найпоширеніша; нерідко її знаходять випадково на знімку, зробленому з іншого приводу.
• Гліома низького ступеня — із клітин, які підтримують і живлять нервові. У дітей це найчастіше пілоцитарна астроцитома, що росте багато років.
• Невринома слухового нерва (шваннома) — на нерві між внутрішнім вухом і мозком.
• Аденома гіпофіза — із гормональної залози біля основи мозку. Дається взнаки або надлишком гормону, або тиском на зорові шляхи.

Пухлинам присвоюють ступінь від першого до четвертого. Перший — справді доброякісний: прибрали й забули. З другим складніше: дифузна гліома другого ступеня росте повільно, але меж не має і за роки може перейти в агресивнішу. Тому її спостерігають усе життя, навіть коли людина чудово почувається.

Як пухлину знаходять

На прийомі лікар розпитує, як змінювалися скарги, перевіряє силу в руках і ногах, координацію, рефлекси, поля зору й оглядає очне дно — застійний диск зорового нерва виказує підвищений внутрішньочерепний тиск раніше, ніж з'являться тяжкі симптоми.

Головне дослідження — МРТ головного мозку з контрастом. Воно показує і саму пухлину, і набряк навколо неї, і зміщення сусідніх структур. КТ роблять швидше, вона незамінна в невідкладній ситуації й добре бачить кістки та свіжу кров, але невеликі пухлини, надто біля основи черепа та в задній черепній ямці, на ній губляться: нормальна КТ пухлину не виключає. Електроенцефалограма пухлини не знаходить узагалі — вона показує епілептичну активність, і призначають її не замість знімка, а разом із ним. Аналізи крові на пухлину мозку теж не відповідають.

Остаточну відповідь, що це за пухлина і як швидко вона схильна рости, дає дослідження тканини — при біопсії або після видалення. Із цього правила є винятки: аденому гіпофіза розпізнають за аналізами крові на гормони та полями зору, невриному — за МРТ і перевіркою слуху, і тканини для цього не беруть.

Як лікують

Лікування добирають під тип пухлини, її розташування та скарги, і починається воно далеко не завжди з операції.

• Спостереження. Невелику менінгіому чи невриному без симптомів часто просто спостерігають, повторюючи МРТ через певні строки. Якщо за роки вона не росте, її не чіпають.
• Операція. Основний метод, коли пухлина тисне на мозок. Хірург випилює ділянку кістки, видаляє пухлину й повертає кістку на місце. До гіпофіза частіше дістаються через ніс, без розрізів на голові.
• Ліки замість скальпеля. Пролактинома — пухлина гіпофіза, що виробляє пролактин, — зазвичай зменшується на таблетках із групи агоністів дофаміну, і операція їй не потрібна.
• Променева терапія та радіохірургія. Застосовують, коли пухлина розташована там, куди не підібратися, або коли після операції лишився фрагмент.
• Лікування самих проявів. Протисудомні при нападах, глюкокортикоїди коротким курсом, щоб зняти набряк навколо пухлини, при порушеному відтоку рідини — шунт.

Якщо попереду опромінення голови та шиї, сходіть до стоматолога до початку курсу й вилікуйте все, що потребує лікування: опромінена щелепна кістка гоїться погано, і видалення зуба після променевої терапії обертається окремою бідою.

Відновлення й повернення до звичного життя

Більшість доброякісних пухлин лікується успішно, але приходити до тями після операції чи опромінення можна довго. Тримається сильна втомлюваність, гірше дається зосередження, підводить пам'ять, іноді лишаються труднощі з мовленням, зором чи рухами, змінюється настрій. Частина цих наслідків з'являється не одразу, а через місяці після завершення лікування.

Допомагають заняття з реабілітологом і лікувальна фізкультура, робота з логопедом при порушеному мовленні, ерготерапевт — він підкаже, як перебудувати побут під змінені можливості, — і психолог, бо тривога після такого діагнозу річ природна.

Окрема розмова — кермування. При судомних нападах і після операції на мозку за кермо певний час не можна, і про це належить повідомити орган, що видає посвідчення водія. Строки й правила в різних країнах свої, тому уточніть їх у свого лікаря. Із тієї ж причини не варто плавати наодинці й працювати на висоті, поки напади не під контролем. Контрольні МРТ роблять кілька років поспіль: пухлина може повернутися, а зрідка — змінити вдачу на агресивнішу.

Що справді підвищує ризик

Причина більшості таких пухлин невідома. Достовірно з ними пов'язані небагато речей: вік, опромінення голови в минулому (наприклад, променева терапія в дитинстві) та рідкісні спадкові хвороби — нейрофіброматоз першого й другого типу, туберозний склероз, синдром Лі-Фраумені. Менінгіоми помітно частіше бувають у жінок, і європейські регулятори попереджають про їхній зв'язок із багаторічним прийманням деяких прогестагенів у високих дозах, зокрема ципротерону ацетату; якщо ви отримуєте таке лікування, обговоріть із лікарем тривалість курсу.

А от мобільні телефони, удари по голові, стрес і харчові добавки до цього переліку не входять: переконливих доказів їхньої ролі немає, скільки б їх не шукали.

Онлайн-консультація лікаря

Дистанційний прийом виручає там, де потрібен розбір, а не огляд. Прочитати разом висновок МРТ і зрозуміти, що означає «об'ємне утворення» в описі. Вирішити, чи тривожні нові скарги, чи це наслідки вже проведеного лікування. Розібратися з побічними діями протисудомних, підготувати запитання до нейрохірурга, спланувати реабілітацію, обговорити повернення до роботи й кермування.

Межі в такого прийому зрозумілі. Жодна розмова не замінить знімка, а при раптовому сильному головному болю, судомному нападі, наростаючій сонливості чи різкій слабкості в половині тіла потрібна не консультація, а швидка.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.