Неонатальний герпес (герпес у немовляти)

Неонатальний герпес — це зараження новонародженого вірусом простого герпесу, тим самим, який у дорослих дає «застуду» на губі або висипання на статевих органах. У дорослого він роками живе в організмі й майже не заважає, у дитини перших тижнів життя поводиться зовсім інакше: імунний захист ще не працює на повну силу, і за лічені дні інфекція розходиться кров'ю, дістаючись печінки, легень і мозку. Хвороба рідкісна, але час у ній вирішує все. І майже все в ній можна відвернути: немовля заражається від дорослих.

Звідки вірус потрапляє до дитини

Найчастіше — у пологах, під час проходження через пологові шляхи, якщо в матері саме тоді є герпес статевих органів. Найнебезпечніше, коли жінка заразилася вперше в останні тижні вагітності: антитіла ще не встигли виробитися й перейти до дитини через плаценту, вірус виділяється рясно, ризик високий. Якщо ж герпес давній і лише зрідка загострюється, антитіла дитина отримує заздалегідь, і ймовірність зараження мала.

Деталь, яка багатьох збиває: у більшості матерів захворілих дітей генітальний герпес ніколи не був розпізнаний — він минав без помітних висипань. Тому фраза «у мене герпесу не було» нічого не гарантує, і правила догляду за новонародженим однакові для всіх.

Друга дорога — уже після пологів, і вона цілком у руках дорослих. Вірус приносить людина з пухирцями на губі, яка цілує дитину або облизує її соску чи ложку. Приносить той, у кого висипало на пальці, — це герпетичний панарицій, запалений палець із прозорими пухирцями. Приносить мати, у якої пухирці з'явилися на грудях або соску: тоді заражає і годування, і зціджене з цих грудей молоко. Зовсім рідко вірус проникає до плода ще до пологів — такі діти народжуються вже з рубцями на шкірі та ураженням очей і мозку.

Як уберегти новонародженого

Найнебезпечніші — перший місяць-півтора. Правила на цей час прості, але їх треба проговорити вголос усім, хто приходить у дім.

• Мити руки перед тим, як узяти дитину. Усім і щоразу, без винятків.
• Не цілувати немовля в обличчя. Безпечне місце для поцілунку — маківка; ділянка рота, носа й очей виключена.
• Людина, у якої зараз є висипання на губі або воно було останніми днями, дитину не цілує взагалі й по змозі не бере на руки. Якщо це мати й обійтися неможливо — вимиті руки, маска, висипання закрите, поцілунків немає.
• Не облизувати соску, ложку й пляшечку, щоб «перевірити» чи «почистити».
• Пухирці на пальці закривають пов'язкою, а дитину на цей час краще передати іншому дорослому.
• Якщо пухирці з'явилися на грудях, цими грудьми не годують, а молоко з них зціджують і виливають, поки все не загоїться. Другі груди лишаються в роботі.
• Будь-які висипання на тілі в тих, хто доглядає, закривають одягом або пов'язкою.

Три форми хвороби, і чому від них залежить усе

Неонатальний герпес перебігає за одним із трьох сценаріїв, і від того, який склався, залежить і тяжкість, і те, чого чекати потім.

• Шкіра, очі, рот. Вірус не пішов далі поверхні: пухирці на шкірі, запалене сльозаве око, виразки в роті. Найсприятливіша форма — при вчасно розпочатому лікуванні діти одужують, хоча в перші роки висипання можуть повертатися. Небезпечна вона тим, що без лікування досить легко переходить у дві наступні.
• Ураження мозку. Виявляється зазвичай на другому-третьому тижні життя: дитина млява, погано їсть, температура, судоми або дивні повторювані посмикування й завмирання. Пухирців на шкірі при цьому може не бути зовсім.
• Поширена форма. Вірус захоплює печінку, легені, систему згортання; починається частіше на першому тижні й виглядає як тяжке загальне захворювання — млявість, жовтяниця, порушення дихання, кровоточивість. Найнебезпечніша для життя.

Запам'ятати варто одне: у помітної частини захворілих дітей пухирців на шкірі немає зовсім, і саме це найчастіше затримує діагноз. Чекати висипу, щоб «переконатися», не можна — орієнтуються на загальний стан дитини. Раннє лікування змінило наслідки цієї хвороби докорінно, але після ураження мозку й поширеної форми можливі судоми, затримка розвитку, зниження слуху чи зору, тож таких дітей потім довго спостерігають.

Що має насторожити батьків

Ранні ознаки не схожі на «герпес». Вони схожі на «дитина сьогодні якась не така» — і це відчуття батьків лікарі сприймають серйозно.

• Дитина млява, сонлива, її важко розворушити — або, навпаки, неспокійна й нічим не заспокоюється.
• Стала гірше брати груди чи пляшечку, відмовляється від годування.
• Температура 38 °C і вище. У дитини перших трьох місяців це саме по собі привід звернутися по допомогу того самого дня, хай чим би вона пояснювалася. Насторожує й протилежне — температура нижча за норму разом із холодними руками й ногами.
• На шкірі з'явилися прозорі пухирці завбільшки з головку шпильки на почервонілій основі — поодинці або групою. Часто вони висипають там, де шкіру було травмовано: на голові, на місці датчика чи складки.
• Око почервоніло, сльозиться, повіки злипаються, дитина мружиться від світла.
• З'явилася жовтизна шкіри, збільшився живіт, на шкірі видно синці або цяткові крововиливи.

Коли потрібна швидка допомога

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — єдиний номер 112), якщо в дитини:

• судоми, ритмічні посмикування, застиглий погляд або незвичні повторювані рухи;
• дихання часте, зі стогоном на видиху, із втягуванням проміжків між ребрами, або бувають паузи в диханні;
• синюватий відтінок губ, язика, шкіри;
• шкіра бліда, плямиста, холодна, дитина «згасає» — млява, не реагує на вас як зазвичай, її не вдається розбудити;
• безперервний крик, несхожий на звичайний, який нічим не вдається перервати;
• відмова від кількох годувань поспіль, помітно менше мокрих підгузків;
• температура 38 °C і вище в дитини до трьох місяців або температура нижча за 36 °C у будь-якому віці.

Обов'язково скажіть лікареві чи диспетчерові, якщо хтось із оточення дитини цими днями хворів на герпес на губі або в матері були висипання на статевих органах: ця фраза пришвидшує все подальше.

Як підтверджують діагноз

Діагноз ставлять за виявленням самого вірусу: зовні неонатальний герпес не відрізнити від бактерійної інфекції крові.

• ПЛР крові — пошук ДНК вірусу. Основний аналіз.
• Мазки на ПЛР із пухирців, з ока, з рота й носоглотки, з прямої кишки.
• Люмбальна пункція з дослідженням спинномозкової рідини, зокрема ПЛР. Її роблять навіть при чистій шкірі: ураження мозку нерідко минає без жодного пухирця, і без пункції його просто не побачать. Від її результату залежить, скільки тижнів триватиме лікування.
• Печінкові ферменти, показники згортання, загальний аналіз крові — показують, чи зачеплені внутрішні органи.
• Огляд офтальмолога за найменшої підозри на ураження ока.

Чим цей діагноз не ставлять. Аналіз крові на антитіла в новонародженого марний: майже всі антитіла в його крові материнські, що перейшли через плаценту, і не свідчать ні про хворобу, ні про її відсутність. Негативний мазок зі шкіри в перші години теж нічого не закриває. Тому за обґрунтованої підозри противірусне починають негайно, а на результати чекають уже на тлі лікування.

Як лікують

Лікування — противірусний препарат внутрішньовенно, у лікарні, курсом на два-три тижні залежно від форми; короткі курси й таблетки замість крапельниць тут не працюють. Якщо зачеплено нервову систему, перед закінченням курсу пункцію повторюють: пересвідчуються, що вірусу в спинномозковій рідині більше немає.

Паралельно лікують усе, що встигло розвинутися: судоми, дихальну недостатність, порушення згортання. При ураженні ока додають противірусні краплі та нагляд офтальмолога.

Після виписки дитині зазвичай призначають противірусний препарат усередину ще на кілька місяців: це зменшує повернення висипань і поліпшує подальший розвиток дітей, які перенесли ураження мозку. Далі — планові перевірки слуху, зору й розвитку.

Годувати грудьми під час лікування можна й потрібно, якщо на грудях і сосках немає герпетичних висипань. Противірусні препарати, які приймає мати, потрапляють у молоко в мізерній кількості й дитині не шкодять.

Якщо ви вагітні

Скажіть лікареві чи акушерці, якщо у вас коли-небудь був герпес статевих органів, навіть коли останнє загострення було багато років тому, — і якщо він є в партнера, а у вас не було.

Якщо протягом вагітності на статевих органах з'явилися болючі пухирці чи виразки — не відкладайте візит, надто коли це сталося вперше в житті. Перший епізод в останні тижні вагітності — саме та ситуація, заради якої все це й обговорюється: призначають противірусний препарат і всерйоз розглядають кесарів розтин, бо він різко знижує ризик для дитини. При давньому рецидивному герпесі противірусний препарат зазвичай призначають з кінця вагітності, а народжувати найчастіше можна природним шляхом.

Якщо в партнера герпес є, а у вас немає, у третьому триместрі користуйтеся презервативом, а від орального сексу за висипання в нього на губі утримайтеся зовсім: губний герпес переноситься на статеві органи без труднощів.

Онлайн-консультація лікаря

Дистанційний прийом зручний там, де потрібен розбір ситуації та зрозумілий план. До пологів: що означає герпес у вашому анамнезі, що робити, якщо висипання з'явилися на терміні, як обговорювати з акушером спосіб розродження. Після пологів: як пояснити рідні заборону на поцілунки, що робити, якщо «застуда» на губі вилізла у вас самої, чи можна годувати, чим закривати висипання.

Межі варто розуміти одразу. Захворіле немовля через екран не оцінюють: млявість, дихання й колір шкіри бачать наживо, а підозра на неонатальний герпес — це стаціонар, крапельниця й аналізи. Якщо дитина млява, відмовляється їсти, важко дихає або в неї температура 38 °C і вище в перші три місяці — не пишіть, а викликайте швидку.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.