Косоокість (страбізм)

Косоокість — це коли очі дивляться не в одну точку: одне спрямоване прямо, а друге відходить усередину, назовні, вгору або вниз. Вона може бути постійною, а може з'являтися лише надвечір, при втомі чи під час хвороби. Найчастіше її знаходять у маленьких дітей, але трапляється вона в будь-якому віці. Головне, що варто винести з цієї сторінки: косоокість — не косметичне питання, а питання зору, і час тут працює проти дитини. А в дорослого раптова косоокість — сигнал зовсім іншого роду, у частині випадків невідкладний.

Що відбувається із зором, коли очі дивляться в різні боки

Мозок отримує дві картинки і в нормі складає їх в одну об'ємну. Якщо очі спрямовані по-різному, картинки не збігаються, і людина мала б бачити двоїння. Дорослий його і бачить. А дитячий мозок, іще пластичний, чинить інакше: він просто вимикає зображення від ока, що косить, аби не заважало.

Двоїння при цьому зникає, дитина ні на що не скаржиться, і батькам здається, що все гаразд. Насправді починається найнеприємніше. Око, сигнал від якого мозок перестав приймати, здорове як орган, але не вчиться бачити: зорові шляхи в мозку розвиваються лише тоді, коли ними користуються. Поступово це око стає слабозорим — такий стан називають амбліопією, або «лінивим оком».

Далі все впирається у вік. Зорова система формується в перші роки життя, і саме в цей період її можна перевчити — змусити мозок знову приймати сигнал від вимкненого ока. У дошкільняти результати помітно кращі, ніж у школяра, а після того як розвиток зорової системи завершується, повернути втрачене вдається лише частково. Звідси висновок, заради якого написано весь текст: цінність має не стільки лікування, скільки його строк. Рік очікування в трирічної дитини коштує дорожче, ніж увесь подальший курс лікування.

Чому «переросте» — небезпечна фраза

У новонародженого очі справді можуть роз'їжджатися: м'язи працюють неузгоджено, погляд ще не встановився. Це нормально в перші тижні й поступово минає. До віку в кілька місяців очі мають дивитися узгоджено — і відтоді будь-яке відхилення перестає бути віковою особливістю.

Що справді потребує огляду:

• косоокість, яка є постійно, — у будь-якому віці, включно з першими місяцями життя;
• косоокість, що з'явилася після того, як погляд уже встановився;
• косоокість, яка «то є, то нема». Це окремий пункт, і його найчастіше пропускають. Непостійне відхилення не менш значуще за постійне: у ті хвилини, коли око відходить, мозок його вимикає, а звичка вимикати закріплюється. До того ж саме так нерідко починається косоокість, що далі стає постійною. Дитині з непостійною косоокістю перевірка зору потрібна так само, як і з постійною.

Є й зворотна ситуація. У малюків із широким переніссям і складочками біля внутрішніх кутиків очей погляд часто виглядає збіжним, хоча очі стоять рівно, — це називають несправжньою косоокістю, і вона минає з ростом обличчя. Відрізнити її від справжньої за фотографією не можна, для цього й потрібен огляд. Тому правильна відповідь на сумнів — не «поспостерігаємо», а «покажемо дитину».

І ще: перевіряти зір дитині треба й без жодних скарг, у межах планових оглядів. Дитина не знає, що бачить гірше за інших, і ніколи не поскаржиться: вона впевнена, що всі бачать саме так.

Як помітити вдома

Саме відхилення ока помітити найлегше, коли дитина втомлена, хвора або відволіклася — тоді контроль над оком слабшає. Але є й непрямі ознаки, за якими батьки помічають проблему раніше:

• дитина постійно повертає або нахиляє голову, коли щось розглядає, — так вона шукає положення, у якому немає двоїння;
• мружиться або прикриває одне око, надто на яскравому світлі;
• підносить книжку й іграшки дуже близько до обличчя, сідає впритул до екрана;
• тре очі, скаржиться на головний біль і втому при розгляданні зблизька;
• погано оцінює відстань: не влучає на сходинку, впускає предмети, незграбна в рухливих іграх;
• каже, що бачить дві картинки, — від дитини це звучить як «дві бабусі» або «літери двояться»;
• на фотографіях зі спалахом очі відсвічують по-різному: в одному червоний вогник, у другому білий або його немає взагалі.

Біла зіниця на фотографіях

У нормі спалах дає однаковий червоний відсвіт в обох очах. Якщо в одному оці відсвіт білий, жовтуватий або відсутній і на інших знімках повторюється те саме, дитину треба показати офтальмологові негайно, не відкладаючи й на тиждень.

За цією ознакою може стояти катаракта, а може — ретинобластома, рідкісна злоякісна пухлина сітківки в дітей раннього віку. Виявлена рано, вона виліковна і часто дозволяє зберегти око й зір; пропущена загрожує життю. Не чекайте черги на плановий прийом і не намагайтеся оцінити знімок самотужки: цю ознаку треба або підтвердити, або зняти, і робить це лікар під час огляду очного дна.

Коли потрібна термінова допомога

Раптово з'явилася косоокість — у дитини або в дорослого — потребує огляду того самого дня. Особливо якщо вона супроводжується хоча б однією з таких ознак:

• двоїння в очах, що з'явилося разом із косоокістю;
• головний біль, надто сильний уранці або такий, що будить уночі;
• блювання, надто ранкове й без нудоти та ознак кишкової інфекції;
• опущення повіки;
• зіниці різного розміру, млява реакція зіниці на світло;
• різке падіння зору на одне око;
• хиткість ходи, слабкість або оніміння в руці чи нозі, порушення мовлення, перекіс обличчя;
• у немовляти — швидко зростаюче коло голови, вибухле тім'ячко, незвична млявість або закочування погляду донизу.

Терміновість пояснюється просто: м'язи ока керуються черепними нервами, а нерви страждають при підвищенні внутрішньочерепного тиску, при об'ємному процесі в мозку, при аневризмі та при інсульті. Раптова косоокість буває першою і єдиною видимою ознакою такого процесу.

Якщо косоокість або двоїння з'явилися разом зі слабкістю, порушенням мовлення, перекосом обличчя чи найсильнішим раптовим головним болем, викликайте швидку — у Європі діє єдиний номер 112. Косоокість після травми голови — теж привід для невідкладного звернення.

Звідки береться косоокість

Точну причину знаходять не завжди, але коло відоме.

• Некоригована далекозорість. Найчастіша причина в дітей. Щоб роздивитися предмет, око напружує фокусування, а разом із ним рефлекторно зводить очі всередину. Звідси важливий наслідок: така косоокість нерідко повністю минає від самих лише правильно дібраних окулярів.
• Інші порушення зору — короткозорість, астигматизм, велика різниця між очима.
• Спадковість: косоокість і амбліопія часто трапляються в родині.
• Недоношеність і низька вага при народженні.
• Особливості розвитку нервової системи: дитячий церебральний параліч, синдром Дауна, наслідки перенесених інфекцій і травм.
• Усе, що різко погіршує зір одного ока: вроджена катаракта, помутніння рогівки, пухлина сітківки. Око, яке не бачить, перестає утримуватися в правильному положенні.
• У дорослих — ураження нервів, що керують очними м'язами, і хвороби самих м'язів.

Що робить офтальмолог

Огляд не вимагає від дитини ні вміння читати, ні вміння говорити: методики є для будь-якого віку. Лікар подивиться, як очі стежать за предметом, перевірить зір кожного ока окремо, виміряє кут відхилення, закапає краплі, що розслаблюють фокусування, аби точно визначити, чи потрібні окуляри, і обов'язково огляне очне дно — саме там видно катаракту й пухлину.

Лікування вибудовують за щаблями, і порядок тут має значення.

• Окуляри. Перше й найрезультативніше. Якщо косоокість пов'язана з далекозорістю, окуляри часто вирівнюють очі самі, і більше нічого не потрібно. Носити їх треба постійно, а не «на заняття».
• Лікування амбліопії. Око, що відстало, тренують, обмежуючи роботу сильного: заклейка на здорове око на кілька годин на день або краплі, які тимчасово розмивають йому зір. Для родини це найважча частина — дитина опирається, бо бачить гірше, — і найважливіша: саме вона повертає зір.
• Вправи на узгоджену роботу очей допомагають при деяких формах; призми в окулярах зсувають зображення й прибирають двоїння, їх частіше застосовують у дорослих.
• Операція. М'язи, що повертають око, послаблюють або підтягують, змінюючи місце їх прикріплення. Роблять це під загальним наркозом, зазвичай із випискою того самого дня. Око болить кілька днів, почервоніння тримається тижнями, іноді однієї операції не вистачає, а окуляри після неї, як правило, залишаються потрібні.
• Ін'єкції ботулотоксину тимчасово послаблюють м'яз; ефект триває кілька місяців, тому це метод для окремих ситуацій.

Операція вирівнює очі, але не лікує амбліопію: зір ока, що відстає, повертають до неї і продовжують займатися після. Знеболення добирає лікар; дітям і підліткам аспірин не дають.

Косоокість і двоїння в дорослих

У дорослого мозок уже не вміє вимикати зайву картинку, тому косоокість майже завжди дає двоїння — і майже завжди означає, що з'явилася нова причина, яку треба шукати.

Найчастіше це порушення роботи одного з нервів, що керують очними м'язами. У людей із діабетом і підвищеним тиском таке буває через страждання дрібної судини, яка живить нерв; двоїння з'являється раптово, тримається тижнями і зазвичай самостійно минає за кілька місяців — але переконатися, що причина саме ця, має лікар, а не пацієнт. Інші причини: захворювання щитоподібної залози з ураженням очних м'язів, міастенія (при ній двоїння і опущення повіки посилюються надвечір і після навантаження), розсіяний склероз, наслідки травм, інсульт, аневризма, пухлина.

Окрема й цілком безневинна історія — косоокість, що була в дитинстві, багато років трималася під контролем і «зламалася» в дорослому віці, зазвичай на тлі втоми або хвороби. Вона теж потребує огляду, але розв'язується окулярами з призмами чи операцією. Загальне правило: двоїння і косоокість, що з'явилися в дорослого, удома не спостерігають — з ними йдуть до лікаря, і того самого дня, якщо поруч є хоч одна ознака з розділу про термінову допомогу.

Онлайн-консультація

Дистанційний прийом добре розв'язує питання «чи варто хвилюватися і як швидко». Лікар розпитає, коли ви помітили відхилення, постійне воно чи з'являється при втомі, подивиться ваші фотографії та відео — за ними нерідко видно і сам кут відхилення, і характер відсвіту зіниць, — і скаже, чи схоже це на несправжню косоокість, чи потрібен очний огляд і в який строк. Розбере висновок офтальмолога, якщо він уже є: що означають цифри, навіщо окуляри, навіщо заклейка і скільки її носити. І обговорить, що робити, якщо дитина відмовляється від окулярів або заклейки, — це найчастіша причина невдачі всього лікування. Ознаки з розділів про білу зіницю і термінову допомогу онлайн не розбирають: з ними їдуть до лікаря негайно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.