Короткозорість (міопія)

Короткозорість — це коли зблизька видно добре, а вдалину розпливається: обличчя впізнаються насилу, написи на вказівниках зливаються, у кіно доводиться мружитися. У дітей вона зазвичай з'являється у шкільні роки і росте разом з оком, у дорослих частіше лишається на місці. Окуляри чи лінзи повертають зір одразу, але з ними варто знати ще дві речі, про які говорять рідко: у дітей перебіг короткозорості можна пригальмувати, а сильна короткозорість на все життя лишає по собі одну ознаку, яку не можна проґавити.

Що відбувається з оком

Око працює як фотоапарат: рогівка й кришталик збирають промені так, щоб зображення лягло точно на сітківку. За короткозорості воно збирається трохи раніше — перед сітківкою, і до неї доходить уже розмитим. Причина майже завжди в тому, що очне яблуко надто витягнуте в довжину; рідше річ у надмірній кривизні рогівки.

Звідси зрозуміло, чому короткозорість — це дитяча історія. Око росте разом з дитиною, і якщо воно росте «в довжину» швидше, ніж потрібно, мінус збільшується рік за роком. Найчастіше це починається у віці приблизно від шести до тринадцяти років, а наприкінці підліткового віку ріст ока закінчується і цифри зазвичай перестають змінюватися. З'явитися короткозорість може й у дорослого, але тоді вона рідше наростає так само швидко.

Спадковість помітна: якщо короткозорі обоє батьків, імовірність у дитини найвища, якщо один — вона середня. Але спадковість не вирок і не єдине, що вирішує справу.

Ступінь короткозорості — це не просто «наскільки товсті окуляри». Що довше око, то сильніше розтягнуті його внутрішні оболонки і то вищий довічний ризик ускладнень. Тому в дітей намагаються не просто виправити зір, а стримати ріст мінуса.

Як це виглядає в дитини

Діти майже ніколи не скаржаться на поганий зір — вони не знають, що буває інакше, і вважають розмиту далечінь нормою. Тому дивитися треба на поведінку:

• мружиться, коли дивиться вдалину, або трохи нахиляє голову вбік;
• сідає впритул до телевізора, підносить планшет чи телефон до самого обличчя;
• не бачить написаного на дошці із задньої парти, а з передньої бачить; учитель каже, що дитина перепитує або списує в сусіда;
• скаржиться на втому очей і головний біль після уроків;
• часто тре очі, кліпає частіше за звичайне;
• перестала впізнавати знайомих на вулиці здалеку, стала обережнішою на майданчику й у незнайомому місці;
• успішність просіла без зрозумілої причини — інколи це перша помітна ознака.

Окремо варто поводити рукою перед одним оком дитини, потім перед другим. Якщо одне око бачить гірше, друге компенсує, і зовні все виглядає гаразд; така однобічна короткозорість знаходиться лише на перевірці.

Планові перевірки зору потрібні навіть без скарг: до школи і далі регулярно, а якщо в когось у родині є короткозорість — тим паче. Дорослому без скарг розумно перевірятися раз на один-два роки.

Що насправді впливає на ріст мінуса

Тут багато народних пояснень і мало перевірених. Розберімо по черзі.

Час надворі при денному світлі. Це найнадійніше з відомого. Діти, які проводять надворі близько двох годин на день, рідше стають короткозорими, і мінус у них росте повільніше. Річ саме в яскравості природного світла, а не у фізичному навантаженні: під відкритим небом освітленість у десятки разів вища, ніж у найсвітлішій кімнаті, і це впливає на ріст ока. Прогулянка в похмурий день теж рахується. Замінити її світлом лампи не можна.

Тривала робота зблизька. Багатогодинне читання та екран без перерв пов'язані зі швидшим ростом мінуса, надто якщо тримати книжку чи телефон занадто близько. Практичний висновок простий: тримати текст не ближче за відстань від ліктя до кісточок пальців, кожні двадцять-тридцять хвилин відривати очі й кілька секунд дивитися у вікно, а світло в кімнаті не вимикати.

Що не працює. Морква й чорниця зору не повертають. Гімнастика для очей не зменшує мінус — око стало довшим, і вправи його не вкоротять. Окуляри не «псують очі» й не роблять їх «лінивими»; навпаки, навмисне недокориговані, заслабкі окуляри не гальмують короткозорість, а за деякими даними пришвидшують її. Носити треба ті окуляри, що виписані, і стільки, скільки сказав лікар.

Чим можна пригальмувати короткозорість у дитини

Про це майже ніхто не знає, а це найкорисніша частина теми. Звичайні окуляри та звичайні контактні лінзи роблять одне: повертають чіткість. Ріст мінуса вони не стримують. Але є окремі способи, завдання яких — саме сповільнити прогресування:

• окулярні лінзи для контролю короткозорості — зовні це звичайні окуляри, але в них, окрім основної зони, є особливим чином влаштована периферія, яка змінює сигнал до росту ока;
• м'які контактні лінзи спеціальної конструкції — з двома фокусами або мультифокальні, що працюють за тим самим принципом;
• ортокератологія — жорсткі лінзи, які вдягають на ніч; вони тимчасово змінюють форму рогівки, і вдень дитина бачить без окулярів;
• очні краплі з атропіном у низькій концентрації — їх крапають на ніч; у такій дозі вони не розширюють зіницю настільки, щоб заважати, але сповільнюють видовження ока.

У дослідженнях ці методи сповільнюють ріст короткозорості приблизно на третину-половину — по-різному в різних дітей. Це не лікування і не повернення зору: мінус усе одно зростатиме, але повільніше, і підсумкова цифра в дорослому віці буде нижчою. А що вона нижча, то менший довічний ризик ускладнень — заради цього все й робиться.

Метод добирає офтальмолог: він зважає на вік, швидкість росту мінуса за минулий рік, довжину ока, готовність дитини до лінз. Починати має сенс, поки короткозорість росте, — тобто в дитинстві, а не коли все вже усталилося. Якщо між двома перевірками мінус помітно додав, це пряма підстава запитати про такі варіанти.

Перевірка зору, окуляри та операція

На прийомі зір перевіряють за таблицею, а потім добирають лінзи, дивлячись, з якими з них літери стають чіткими. Дітям зазвичай закапують краплі, що тимчасово розслаблюють м'яз фокусування: без них дитина мимоволі підлаштовує око і результат виходить неточним. Після крапель зіниця лишається широкою кілька годин, зблизька видно гірше і світло ріже очі — це минає само, але за кермо того дня не сідають. Лікар оглядає й очне дно, а за короткозорості — особливо уважно периферію сітківки.

Далі за результатом виписують окуляри або контактні лінзи. Окуляри підходять у будь-якому віці; лінзи — дітям старшого віку і дорослим, за умови, що людина готова дотримуватися правил догляду, інакше легко дістати запалення рогівки. Якщо мінус росте, є сенс одразу обговорити не просто корекцію, а один зі способів контролю з попереднього розділу.

Дорослим, у яких короткозорість перестала змінюватися, доступні операції: лазерна корекція змінює форму рогівки, а за високих ступенів в око вживлюють додаткову лінзу або замінюють кришталик. Підходять вони не всім — вирішують товщина і стан рогівки, стабільність зору, супутні хвороби ока. І є важливе застереження: операція прибирає потребу в окулярах, але не вкорочує око назад. Розтягнута сітківка лишається розтягнутою, тому всі ризики високої короткозорості й спостереження в офтальмолога зберігаються і після вдалої операції.

Ознаки, за яких офтальмолог потрібен негайно

Це те, заради чого варто дочитати сторінку до кінця. Звернутися до офтальмолога терміново, того самого дня, треба, якщо раптово з'явилися:

• спалахи світла — короткі блискавки чи іскри збоку, особливо помітні в темряві;
• нові плаваючі плями — цятки, ниточки чи «сажа», яких раніше не було, надто якщо їх одразу багато і з'явилися вони разом;
• темна завіса або тінь, що насувається з краю поля зору;
• різке погіршення зору або випадіння частини поля зору;
• викривлення прямих ліній, пляма в центрі зображення.

Так проявляється відшарування сітківки. Сітківка відходить від своєї опори і перестає отримувати живлення; тканина, що лишилася без кровопостачання, гине за години й дні, і повернути її не можна. Відшарування, проопероване вчасно, зазвичай закінчується збереженням зору, запізніле — ні. За короткозорості цей ризик вищий, ніж у людей без неї, і росте разом зі ступенем, бо витягнуте око розтягує й стоншує сітківку.

Тому за короткозорості не треба чекати запису через два тижні й не треба заспокоювати себе тим, що «це, мабуть, від утоми». Плаваючі плями, які є роками й не змінюються, зазвичай безпечні — тривожить саме раптова поява або різке збільшення їх числа, надто разом зі спалахами.

Чим ще загрожує висока короткозорість

У більшості людей з невеликим мінусом усе обмежується окулярами, і хвилюватися нема про що. Але за високої короткозорості розтягнуте око з часом дає й інші проблеми, про які краще знати заздалегідь — не щоб боятися, а щоб вчасно перевірятися:

• глаукома — підвищений тиск усередині ока, який роками непомітно ушкоджує зоровий нерв; виявляється лише на огляді;
• катаракта — помутніння кришталика, у короткозорих нерідко раніше за віком;
• зміни центральної частини сітківки за дуже високих ступенів — вони псують саме центральний зір, той, яким читають.

У маленьких дітей окрема історія: якщо короткозорість довго лишається невиправленою, око не отримує чіткого зображення і зір у ньому не розвивається як слід — виникає амбліопія, «ліниве око», а іноді й косоокість. Пізніше виправити це набагато важче, ніж у ранньому дитинстві, тому дитячі перевірки зору й коштують так дорого, якщо їх пропустити.

Звідси й головний практичний висновок: і глаукома, і розриви сітківки на ранній стадії нічим себе не виявляють, тому за високої короткозорості регулярний огляд очного дна з розширенням зіниці важливіший, ніж здається.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом не замінить перевірку гостроти зору й огляд очного дна — для цього потрібні прилади. Але багато з того, заради чого люди записуються до офтальмолога, вирішується в розмові, і тут він заощаджує час.

Онлайн зручно розібрати результати вже зробленої перевірки і зрозуміти, що означають цифри в рецепті; оцінити, наскільки швидко в дитини росте мінус; обговорити способи контролю короткозорості й те, який підходить саме вашій дитині; зрозуміти, чи варто думати про операцію і коли.

До розмови підготуйте всі рецепти на окуляри та висновки перевірок, які у вас є, — важлива не остання цифра, а те, як вона змінювалася. Відзначте, скільки часу дитина проводить надворі й скільки за екраном, і чи є короткозорість у батьків.

Але за спалахів, раптово з'явлених плаваючих плям, тіні в полі зору чи різкого погіршення зору не витрачайте час на онлайн-прийом: тут потрібен офтальмолог з обладнанням, і потрібен сьогодні.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.