Кліщовий енцефаліт

Кліщовий енцефаліт — вірусна інфекція, що передається через укус кліща і в частини хворих дістається головного мозку та його оболон. Це рідкісна хвороба, але вона має особливість, яка робить сторінку на кшталт цієї по-справжньому корисною: лікування, спрямованого проти самого вірусу, не існує, зате існує щеплення, і воно справді захищає. Тобто все, що можна зробити з цією хворобою, робиться до того, як вона почалася. Тому тут найбільше місця віддано профілактиці, а не лікуванню.

Де ця хвороба є і як нею заражаються

Кліщовий енцефаліт поширений у Європі значно ширше, ніж заведено думати. Осередки є в Австрії, Німеччині, Швейцарії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Словенії, Польщі, країнах Балтії, на півдні Швеції та Фінляндії, у північній Італії, в Україні, у європейській частині Росії і далі на схід аж до Японії. В Іспанії та Португалії хвороба практично не трапляється, але мешканець цих країн легко привозить її з відпустки в Альпах або з поїздки до родичів.

Межі осередків не збігаються з кордонами держав: в одній країні заражені кліщі можуть бути в кількох районах і геть відсутні в решті, і рік у рік мапа змінюється. Тому питання «чи є ризик» вирішується не за назвою країни, а за конкретною місцевістю, куди ви їдете.

Кліщі живуть у лісах, на узліссях, у високій траві та в чагарниках, але їх знаходять і в міських парках, і на дачних ділянках. Активні вони приблизно з ранньої весни до пізньої осені, з підйомом наприкінці весни і другим — на початку осені; м'які зими цей сезон подовжують.

Є і другий шлях зараження, про який майже не говорять: сире, непастеризоване козяче та овече молоко і свіжий сир із нього. Якщо коза паслася там, де є заражені кліщі, вірус потрапляє в молоко. Саме так виникають сімейні спалахи, коли хворіють одразу кілька людей, жодну з яких кліщ не кусав. Коров'яче молоко теж може стати джерелом, але рідше. Від людини до людини хвороба не передається.

Як вона перебігає: дві фази й оманлива пауза між ними

У більшості заражених немає взагалі жодних симптомів — вони переносять інфекцію і не дізнаються про це. У решти хвороба найчастіше йде у два прийоми, і це її головна особливість.

Перша фаза починається в середньому за тиждень після укусу, але може і за два дні, і за місяць. Виглядає вона як звичайний грип: температура, головний біль, ломота в м'язах і суглобах, слабкість, нудота. Нічого, що відрізняло б її від будь-якої іншої вірусної інфекції, тут немає. Тримається кілька днів і минає.

Потім настає пауза — приблизно тиждень, коли людина почувається одужалою і повертається до справ. У цьому й пастка: зв'язок з укусом здається закритою темою, і друге погіршення вже не пов'язують із кліщем.

Друга фаза розвивається не в усіх, а в меншої частини хворих, і означає, що вірус дістався нервової системи. Тут з'являються сильний головний біль, висока температура, скутість шиї, блювання, непереносимість яскравого світла, сплутаність свідомості, сонливість або, навпаки, збудження, тремтіння, порушення рівноваги, слабкість чи знерухомлення руки, плеча, ноги, іноді судоми.

Тяжкість зростає з віком: діти переносять хворобу зазвичай легше, у літніх частіше бувають тяжкі форми. У частини людей надовго лишаються втомлюваність, головний біль, труднощі із зосередженням, слабкість у руці чи плечі; відновлення забирає місяці.

І важлива деталь: багато хворих не пам'ятають жодного укусу. Кліщ буває завбільшки з макове зерно, а укус безболісний. Значення має сам факт, що ви були в лісі чи в парку в небезпечному регіоні.

Коли викликати швидку

Ознаки того, що інфекція зачепила мозок та його оболони, потребують не запису до лікаря, а невідкладної допомоги. Викликайте швидку — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний європейський номер 112, — якщо у вас або в когось поруч з'явилися:

• сильний головний біль разом із високою температурою;
• скутість шиї, неможливість притиснути підборіддя до грудей;
• різка непереносимість світла, повторне блювання;
• сплутаність свідомості, дивна поведінка, нерозбірлива мова, незвична сонливість, з якої важко розторсати;
• судоми;
• слабкість чи нерухомість руки, плеча або ноги, двоїння в очах, утруднене ковтання або дихання.

Не сідайте за кермо самі й не везіть людину до лікарні власними силами, якщо вона сплутана або ослаблена. І обов'язково скажіть лікарям, що ви були в лісовій місцевості, де трапляється кліщовий енцефаліт, що вас кусав кліщ або що ви пили непастеризоване молоко: без цієї фрази діагноз шукають довше.

Лікування від самого вірусу немає

Це неприємна, але важлива частина. Противірусного препарату, який діяв би на збудник кліщового енцефаліту, не існує, а антибіотики марні — вони не працюють проти вірусів. Уведення імуноглобуліну після укусу, яке застосовували раніше, в європейських рекомендаціях більше не використовується.

Допомога в лікарні підтримувальна, і вона аж ніяк не безглузда: вона втримує організм, поки він дає раду сам. Це поповнення рідини, знеболювальні та жарознижувальні, препарати проти судом, спостереження за диханням, а за тяжкого перебігу — реанімація та штучна вентиляція легень. Після виписки багатьом потрібна реабілітація. Звідси простий висновок: зробити щось по-справжньому дієве можна тільки заздалегідь.

Щеплення існує, і воно працює

Вакцина проти кліщового енцефаліту — головне, заради чого варто читати цю сторінку. Вона давно застосовується, добре вивчена і захищає переважну більшість щеплених; там, де щеплюють масово, захворюваність упала в рази.

Вакцина інактивована, тобто живого вірусу в ній немає і захворіти від неї не можна. Є дитячі та дорослі варіанти. Основний курс — три дози: перші дві з інтервалом у кілька тижнів, третя за кілька місяців; потім потрібні повторні дози через кілька років. Точні терміни і вік, з якого щеплюють, у різних країнах відрізняються, тому орієнтуватися треба на національний календар і рекомендації лікаря.

Кому вона потрібна:

• Тим, хто живе в осередку хвороби, — у низці країн таке щеплення входить до звичайного календаря.
• Тим, хто їде в осередок і збирається бувати на природі: походи, кемпінг, велосипед, риболовля, збирання грибів і ягід, робота в саду.
• Тим, чия робота пов'язана з лісом і полем: лісівники, геодезисти, військові, фермери, біологи.

Якщо ви плануєте поїздку, починати курс треба заздалегідь — щонайменше за місяць, щоб до від'їзду встигли подіяти хоча б дві дози. Існують і пришвидшені схеми для тих, хто зібрався раптово; їх добирає лікар. І важливе застереження: це щеплення захищає лише від кліщового енцефаліту. Від інших хвороб, які переносять кліщі, воно не захищає.

Як не дати кліщеві до себе дістатися

Щеплення не скасовує звичайних заходів, тим паче що кліщі переносять не лише цей вірус.

• Тримайтеся стежок і не йдіть навпростець крізь високу траву та чагарники — кліщі сидять на рослинах і чіпляються за перехожих.
• Носіть довгі рукави та штани, заправляйте штани в шкарпетки. Одяг світлих тонів зручний тим, що на ньому видно кліща.
• Наносьте на відкриту шкіру репелент із DEET або ікаридином, а одяг і спорядження можна обробити засобом із перметрином.
• Оглядайте себе щовечора й обов'язково після повернення. Дивіться там, де шкіра тонка і складчаста: під колінами, у паху, під пахвами, на поясі, за вухами, на межі росту волосся. У дітей особливо ретельно перевіряйте голову та шию.
• Прийміть душ після прогулянки і витрусіть одяг; гаряче сушіння в машині кліщів убиває, прання в холодній воді — ні.
• Перевіряйте собак після прогулянки: вони приносять кліщів додому.
• В осередку хвороби не пийте непастеризованого козячого та овечого молока і не їжте свіжого сиру з нього, хоч би яким сільським і корисним він здавався.

Як правильно зняти кліща

Якщо кліщ уже присмоктався, зніміть його якомога швидше і якомога простіше.

• Візьміть пінцет із тонкими кінчиками або спеціальне пристосування для видалення кліщів, вони продаються в аптеках.
• Захопіть кліща впритул до шкіри, за головку, а не за роздуте черевце.
• Тягніть рівно вгору, повільно і впевнено, без ривків і без викручування.
• Промийте місце укусу водою з милом або антисептиком і вимийте руки.

Чого робити не можна: мазати кліща олією, кремом, вазеліном, лаком для нігтів, спиртом чи бензином і припікати його сірником або сигаретою. Усі ці способи вигадані, щоб кліщ «сам відпав». Він не відпадає, а опиняється в стресі, і в цей час випускає в ранку вміст свого кишківника — тобто саме те, чого треба уникнути. Заодно гається час, а він тут працює проти вас.

Якщо в шкірі лишилися ротові частини, не виколупуйте їх голкою: вони вийдуть самі, як скалка. Місце укусу може трохи почервоніти і свербіти в перші дні — це реакція на слину кліща, а не інфекція.

Далі треба просто спостерігати за собою — не пару днів, а близько місяця. Позначте в календарі день укусу. Зверніться до лікаря, якщо за цей час піднялася температура, з'явилися головний біль, ломота, незвична слабкість або на шкірі почала розповзатися червона пляма. І скажіть лікареві про укус, навіть якщо він був давно і ви про нього майже забули.

Це не хвороба Лайма, хоча кліщ той самий

Дві хвороби постійно плутають, а розрізняти їх важливо, бо дії за них різні. Хвороба Лайма (бореліоз) спричиняється не вірусом, а бактерією, і поширена значно ширше за кліщовий енцефаліт, включно з країнами, де енцефаліту немає. Її головна ознака — червона пляма, що розповзається на місці укусу: з'являється за кілька днів або тижнів, повільно розширюється, часто світлішає в центрі і при цьому майже не болить і не свербить. Якщо хворобу не лікувати, згодом додаються біль у суглобах, ураження нервів, зокрема перекіс обличчя, і порушення ритму серця.

Ключові відмінності:

• Лайм лікується антибіотиками, і за раннього початку лікування — практично завжди успішно. Від кліщового енцефаліту ліків немає.
• Від Лайма щеплення не існує, а від кліщового енцефаліту воно є. Щеплений від енцефаліту від бореліозу не захищений.
• За Лайма швидкість зняття кліща справді вирішує: бактерії переходять не одразу, і кліщ, знятий у першу добу, ризик помітно знижує. Вірус енцефаліту міститься у слині кліща і передається швидко, тому на нього швидкість впливає менше — але знімати однаково треба негайно, заради Лайма.
• Один і той самий кліщ може нести обидві інфекції водночас.

Тому червона пляма, що розповзається після укусу, — це привід звернутися до лікаря найближчими днями, а не спостерігати: вона сама собою достатня для діагнозу і для призначення антибіотика.

Онлайн-консультація

Більшість запитань про кліщів виникає не в лікарні, а вдома, увечері, зі вже знятим кліщем у руках — і огляду вони не потребують.

На консультації лікар розбере, чи є ризик кліщового енцефаліту там, куди ви їдете або звідки повернулися, допоможе спланувати курс щеплень під дату поїздки, пояснить, що робити після укусу і за якими ознаками стежити та скільки. Подивиться світлину місця укусу і підкаже, чи схожа пляма на бореліозну і чи треба йти до лікаря очно. Розбере, як бути з дитиною, і що робити, якщо ви згадали про непастеризоване молоко вже вдома.

Чого онлайн-прийом не замінює: огляду та лікування за підозри на бореліоз, самої вакцинації, а за ознак ураження мозку з розділу про невідкладну допомогу — виклику швидкої.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.