Імпетиго

Імпетиго — поверхнева бактеріальна інфекція шкіри. Її спричиняють стафілокок і стрептокок — мікроби, які спокійно живуть на шкірі та в носі у безлічі здорових людей і стають небезпечними лише тоді, коли потрапляють під шкіру крізь ранку. Хворіють переважно дошкільнята й молодші школярі, але заразитися може будь-хто в будь-якому віці. Інфекція дуже заразна й легко розходиться по родині та по групі в дитячому садку, зате при лікуванні відступає за кілька днів і в переважній більшості випадків не лишає слідів.

Який вигляд це має на шкірі

Починається імпетиго там, де шкіра вже пошкоджена: навколо носа й рота, на підборідді, на руках і ногах, на місці подряпини, укусу комара, садна чи розчісування.

• Спершу з'являється червонувата плямка, на ній швидко здувається тонкостінний пухирець.
• Пухирець лопається майже одразу, оголюючи вологу поверхню, яка підсихає й укривається кірочкою характерного медово-жовтого кольору. Ця золотава кірка — найупізнаваніша прикмета хвороби.
• Вогнища сверблять і потроху розростаються, а поряд з'являються нові: розчісуючи, людина переносить бактерії сама собі на інші ділянки.
• Найближчі лімфатичні вузли можуть збільшитися.
• Болю зазвичай немає або він незначний, температура найчастіше нормальна.

На смаглявій і темній шкірі почервоніння видно погано, і орієнтуватися на колір безглуздо. Дивіться на інше: пухирі, мокнучі ділянки, кірки, припухлість, зміну рельєфу шкіри на дотик.

Окремо варто сказати про бульозну форму. При ній виростають великі мляві пухирі з каламутним вмістом — частіше на тулубі, під пахвами й у пахвинній ділянці, у складках шкіри. Тримаються вони довше, а розкрившись, лишають пласку вологу ділянку з обідком відшарованої шкіри по краю. Ця форма особливо характерна для немовлят і потребує обов'язкового огляду лікаря.

Після загоєння рубців не лишається, якщо вогнища не розчісували до глибоких ранок. Тимчасові темні або, навпаки, світліші плями на місці колишніх кірок — звична річ, вони вирівнюються за тижні чи місяці.

На що це буває схоже

Різні хвороби шкіри мають подібний вигляд, і помилка у розпізнаванні змінює лікування цілком.

• Простий герпес на губах. Дрібні пухирці тісною групою на тому самому місці, часто з поколюванням і печінням за день до висипу, і повторюється він раз по раз саме там. Імпетиго так до одного місця не прив'язане.
• Вітряна віспа. Пухирці висипають хвилями по всьому тілу, зокрема на волосистій частині голови, і супроводжуються гарячкою й загальним нездужанням.
• Оперізувальний лишай. Висипання йдуть смугою по одному боці тіла й відчутно болять, часто ще до появи пухирців.
• Атопічний дерматит. Сухість, лущення, тріщини, упертий свербіж, перебіг роками із загостреннями. Але саме на екземі імпетиго селиться найохочіше, тож одне не виключає іншого: якщо звична екзема раптом замокла й укрилася жовтими кірками, це приєдналася інфекція.
• Короста. Свербіж, нестерпний уночі, ходи між пальцями й на зап'ястках, сверблять і інші члени родини.
• Грибкове ураження шкіри. Округла пляма з піднятим лущким краєм і просвітленням у центрі.

Є поєднання, за якого зволікати не можна. Якщо в людини з екземою раптово висипала безліч однакових дрібних пухирців із заглибиною в центрі, шкіра болить, піднялася температура й стан погіршується, це може бути герпетична екзема — поширення вірусу герпесу по пошкодженій шкірі. Вона розвивається швидко й лікується в стаціонарі противірусними препаратами.

Звідки береться і як передається

Збудники імпетиго не екзотичні: вони присутні на шкірі та на слизовій носа у значної частини людей і ніяк себе не виявляють. Хвороба починається, коли вони потрапляють туди, де шкірний бар'єр порушено, — у поріз, укус комахи, тріщину при екземі, садно, ранку після гоління, розчіс при корості чи вошивості.

Далі інфекція поширюється двома шляхами. При прямому дотику шкіри до шкіри — обійми, дитяча метушня, боротьба та інші контактні види спорту. І через речі — спільні рушники, постільна білизна, мочалки, одяг, іграшки, спортивні мати й приладдя. Сприяють скупченість, спека й вологість.

Якщо імпетиго повертається знову і знову, річ часто в носійстві бактерій у носі — у самого хворого або в когось із домашніх, хто при цьому цілком здоровий.

Чим лікують

Лікування залежить від того, наскільки все поширилося.

• Кілька невеликих вогнищ зазвичай ведуть зовнішніми засобами: антисептиком або маззю з антибіотиком. Курс короткий, але доводити його треба до кінця, а не до моменту, коли шкіра стала мати пристойний вигляд.
• Перед нанесенням кірки розм'якшують теплою водою з милом і обережно знімають: під сухою кіркою ліки до бактерій не доходять.
• Антибіотик усередину потрібен, якщо вогнищ багато або вони великі, при бульозній формі, у грудних дітей, при ослабленому імунітеті, за високої температури й збільшених лімфовузлів, а також коли зовнішнє лікування за кілька днів не дало результату.
• Заразом лікують тло. Поки не взято під контроль екзему й не виведено коросту, імпетиго повертатиметься.

Чого робити не варто: діставати з домашньої аптечки антибіотик, що лишився з минулого разу, і призначати його собі чи дитині. Не той препарат і не та тривалість затягують хворобу й вирощують стійкість бактерій — а саме через неї прості колись шкірні інфекції дедалі важче лікувати.

При частих повторах лікар бере мазок зі шкіри й з носа, щоб зрозуміти, який збудник і чим він лікується. Тоді ж призначають курс, що звільняє від носійства: антисептичне миття й мазь у ніс, іноді всій родині одразу.

Коли самого крему замало

Імпетиго зазвичай безневинне, але має кілька шляхів розвитку, про які варто знати заздалегідь.

Зверніться до лікаря того самого дня, якщо:

• захворіла дитина першого року життя, надто новонароджена, — тут самолікування не годиться зовсім;
• піднялася температура, з'явилися млявість, відмова від їжі та пиття;
• почервоніння виходить далеко за межі кірок, шкіра навколо гаряча, набрякла й болюча, від вогнища вгору по руці чи нозі тягнеться смуга — так починається запалення глибоких шарів шкіри;
• пухирі швидко ростуть, шкіра відшаровується пластами й болить від найменшого дотику, — у малих дітей так проявляється тяжка реакція на стафілококовий токсин, і лікують її в стаціонарі;
• вогнища на обличчі біля очей або займають велику площу;
• ви годуєте грудьми і уражено сосок чи груди;
• у вас цукровий діабет, ви вживаєте препарати, що пригнічують імунітет, або проходите хіміотерапію;
• за два-три дні лікування краще не стало або стало гірше.

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний європейський номер 112), якщо біль в ураженому місці набагато сильніший, ніж можна припустити з вигляду шкіри, багрова пляма розширюється на очах, з'явилися пухирі з темним вмістом, ділянки нечутливої шкіри, сильний озноб із високою температурою, сплутаність свідомості. Це ознаки рідкісної, але загрозливої для життя інфекції глибоких тканин, за якої лік іде на години.

І ще про одне ускладнення зазвичай не попереджають. Через один-три тижні після імпетиго, спричиненого стрептококом, зрідка страждають нирки. Насторожити мають бура сеча кольору м'ясних помиїв, помітне зменшення її кількості, набряки повік та обличчя вранці, набряки ніг, підвищений тиск, головний біль. З цим потрібно до лікаря того самого дня, навіть якщо шкіра давно загоїлася: зв'язок із перенесеною шкірною інфекцією легко проґавити.

Як не рознести далі

Людина заразна, доки триває активне мокнуття. Заразність припиняється приблизно через дві доби після початку лікування, а якщо не лікуватися — лише коли кірки підсохнуть і відпадуть самі, на що йдуть тижні.

• На цей час лишаються вдома: дитина не ходить до садка чи школи, дорослий не виходить на роботу, якщо вона пов'язана з людьми або їжею.
• Вогнища миють теплою водою з милом і обережно промокують, а не розтирають.
• Рушник, мочалка й постільна білизна — тільки свої. Змінюють і перуть їх щодня, за високої температури.
• Руки миють після кожного дотику до шкіри й обов'язково після нанесення мазі.
• Вогнища намагаються не чіпати й не здирати кірки. Дітям коротко стрижуть нігті, за можливості закривають ділянку пов'язкою.
• Іграшки миють із мийним засобом, м'які — перуть.
• Не готують їжу для інших, не ходять до басейну, спортзалу й на контактні види спорту, не діляться бритвою й косметикою.
• Тримаються подалі від новонароджених, людей з екземою, діабетом і ослабленим імунітетом — для них ця інфекція значно небезпечніша.

Як уникнути повторів

Імпетиго майже завжди сідає на вже пошкоджену шкіру, тож профілактика — це догляд за шкірою, а не боротьба з мікробами.

• Будь-яку подряпину, садно, поріз чи укус промийте водою з милом і по змозі закрийте.
• Тримайте під контролем екзему: суха, потріскана шкіра — відчинені двері. Регулярне пом'якшення шкіри робить для профілактики імпетиго більше, ніж будь-які антисептики.
• Не запускайте коросту й вошивість: вони змушують розчісувати шкіру до ранок.
• У кожного в домі свій рушник, а білизну змінюють регулярно.
• Після контактних тренувань — душ, а мати й спорядження протирають.
• Якщо епізоди повторюються кілька разів на рік, скажіть про це лікареві: має сенс перевірити носійство в усієї родини.

Онлайн-консультація

Імпетиго — саме той випадок, коли багато що видно з фотографії. На онлайн-прийомі лікар подивиться знімки вогнищ, розпитає, де й коли все почалося, що було на шкірі до цього, чи є свербіж, температура, збільшені лімфовузли, хто ще в родині захворів. Він допоможе відрізнити імпетиго від герпесу, екземи, корости й грибка, пояснить, чи вистачить зовнішнього засобу, чи потрібен антибіотик усередину, і окремо перевірить ознаки, за яких потрібен очний огляд або швидка. Розбере й практичний бік: як обробляти кірки, коли дитині можна повернутися до садка чи школи, що робити решті домашніх і як не отримати те саме за місяць.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.