Японський енцефаліт

Японський енцефаліт — вірусна інфекція, яку переносять комарі в Азії та на заході Тихого океану. Заражень стається багато, але переважна більшість минає непомітно: хвороба або не проявляється зовсім, або має вигляд кількох днів нездужання. Небезпечна вона тим, що в невеликої частини заражених вірус дістається головного мозку, і тоді розвивається тяжке запалення, від якого немає ліків. Мандрівники хворіють рідко, але саме через відсутність лікування весь сенс у підготовці: щеплення й захист від укусів роблять до поїздки, а не після перших симптомів.

Де на це заражаються

Вірус живе в природному колі між водоплавними птахами, свинями й комарами. Свині для нього — підсилювач: у них вірус розмножується особливо охоче, і поряд зі свинофермою комарів із вірусом помітно більше. Людина в це коло потрапляє випадково й сама джерелом зараження не стає: японський енцефаліт не передається від людини до людини — ні під час догляду за хворим, ні статевим шляхом, ні з кашлем.

Зараження трапляється в сільській місцевості Південної, Південно-Східної та Східної Азії, а також у деяких районах Океанії: там, де є залиті рисові поля, зрошувальні канали, заболочені низини і свинарство. Квартали великих міст ризикованими зазвичай не вважають, а от околиці й передмістя з полями поруч — уже так.

Переносять вірус комарі роду Culex. Для захисту важливі дві їхні звички: вони виплоджуються в стоячій воді, зокрема на залитих рисових чеках, і кусають у сутінках та вночі, на відміну від комара, що розносить гарячку денге і активний удень. Отже, вечірній і нічний захист тут важливіший за денний.

Сезон залежить від клімату. У прохолодніших північних районах Азії передача спалахує в теплу пору року й у сезон дощів, ближче до екватора вона триває цілий рік із підйомом у дощові місяці. Уточнювати сезон варто за конкретною країною й регіоном перед самою поїздкою.

Кому ризик справді загрожує

Для звичайного туриста, який на тиждень приїздить до міста й живе в готелі з кондиціонером, ризик дуже малий. Він зростає, коли поїздка стає «сільською»:

• довге перебування в районі передачі — місяць і більше, надто життя й робота там;
• ночівлі в сільській місцевості, у наметі, у будинку без сіток на вікнах, поряд із рисовими полями, каналами чи свинарниками;
• заняття, що надовго виводять вас надвір увечері: велосипедні й пішохідні маршрути, польові та сільськогосподарські роботи, риболовля, спостереження за птахами, робота з худобою;
• поїздка в розпал сезону передачі, навіть якщо вона коротка;
• поїздки до родичів у сільську місцевість — ті, хто їде «додому», часто не вважають себе туристами й про ризики не думають узагалі.

Найтяжче хвороба перебігає в малих дітей і в літніх людей.

Як проявляється

Від укусу до перших ознак минає приблизно від п'яти днів до двох тижнів. У більшості заражених немає взагалі нічого. У частини з'являються неспецифічні скарги, за якими відрізнити японський енцефаліт від будь-якої іншої інфекції неможливо:

• висока температура, озноб;
• головний біль;
• нудота і блювання, біль у животі, пронос;
• ломота в тілі та слабкість.

Зазвичай на цьому все й закінчується. Але менш ніж в одного зі ста заражених за кілька днів хвороба переходить на нервову систему, і картина різко змінюється:

• дуже сильний головний біль і скутість шиї;
• сплутаність свідомості, незвична поведінка, марення, сонливість аж до неможливості розбудити;
• судоми — у дітей нерідко це найперша й найпомітніша ознака;
• слабкість або втрата чутливості в руці, нозі, половині тіла;
• тремтіння, скутість, сповільненість рухів, порушення мовлення;
• у немовлят — вибухання тім'ячка, відмова від їжі, монотонний крик.

Саме цей перехід і є тією межею, після якої лік іде на години.

Коли потрібна швидка

Викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний європейський номер 112), якщо в людини, яка повернулася з району, де трапляється японський енцефаліт, або ще перебуває там, з'явилися:

• температура разом зі скутістю шиї та сильним головним болем;
• сплутаність свідомості, дивна поведінка, неможливість розбудити;
• судоми;
• слабкість або оніміння в кінцівках, порушення мовлення;
• повторне блювання на тлі сильного головного болю;
• висип у вигляді цяток і синців, який не блідне при натисканні.

Не сідайте за кермо самі й не везіть хворого власною машиною, якщо він плутається у свідомості: дорогою може початися напад. Обов'язково скажіть лікарям, у яких країнах і коли ви були — від цього залежить коло пошуку, і без цієї фрази обстеження піде іншим шляхом. Малярія, гарячка денге, сказ і бактеріальний менінгіт дають схожий початок і потребують зовсім різних дій, а частина з них лікується, і лікується терміново.

Що можуть зробити в лікарні

Ліків, які вбивають цей вірус, не існує, і жоден противірусний препарат при японському енцефаліті користі не показав. Лікування в лікарні підтримувальне, і від нього залежить результат: знімають судоми, стежать за диханням і за потреби переводять на апарат, борються з набряком мозку та підвищеним внутрішньочерепним тиском, поповнюють рідину, знижують температуру, годують через зонд, доглядають знерухомлену людину. Гормональні протизапальні препарати, які раніше призначали при цій хворобі, у дослідженнях виживаності не поліпшили, і розраховувати на них не доводиться.

Про прогноз варто говорити прямо, бо від нього залежить рішення про щеплення. Якщо дійшло до запалення мозку, помирає приблизно кожен четвертий-п'ятий хворий. З тих, хто вижив, значна частина, за різними оцінками від третини до половини, лишається з наслідками: слабкістю в кінцівках, судомними нападами, порушеннями мовлення, зниженням пам'яті й уваги, змінами поведінки. У дітей це може позначитися на подальшому розвитку. Відновлення триває місяцями й потребує реабілітації.

Щеплення

Щеплення — єдиний захід, що захищає від самої хвороби, а не лише від укусів. Вакцина інактивована, тобто живого вірусу в ній немає, і вона підходить зокрема людям зі зниженим імунітетом. Щеплюють і дорослих, і дітей починаючи з раннього віку.

Курс складається з двох доз, між якими минає кілька тижнів; для дорослих існує пришвидшена схема. Через цей інтервал до кабінету вакцинації мандрівників або до лікаря-інфекціоніста треба звертатися заздалегідь, приблизно за півтора місяця до вильоту, а не за пару днів. Захист з'являється не одразу після першої дози. Якщо ви й далі їздите в райони ризику, за деякий час після первинного курсу знадобиться повторна доза — терміни залежать від застосованої вакцини, їх назве лікар.

Щеплення обговорюють, а не призначають усім поспіль: лікар зважує сезон, тривалість поїздки, характер проживання та занять, вік і стан здоров'я. Окремо його обговорюють при вагітності та при тяжких хворобах, коли рішення ухвалюють за співвідношенням ризику поїздки й ризику вакцини. Побічні дії зазвичай обмежені болючістю в місці уколу, головним болем і м'язовою ломотою в перші дні.

І головне: щеплена людина однаково захищається від укусів. Та сама комарина активність у тих самих місцях несе гарячку денге, чикунгунью, а в багатьох районах і малярію, від яких ця вакцина не захищає зовсім.

Як не дати комарам себе вкусити

• Наносьте репелент на відкриту шкіру — засоби на основі ДЕТА або ікаридину. Наносьте його поверх сонцезахисного крему, а не під нього, і оновлюйте за інструкцією, надто після купання й рясного поту.
• Спіть під сіткою, просоченою інсектицидом, якщо в кімнаті немає сіток на вікнах чи кондиціонера. Перевірте, чи немає в сітці дірок і чи заправлена вона під матрац.
• Від сутінків і до світанку носіть сорочку з довгим рукавом, довгі штани, шкарпетки й закрите взуття; тканина краще щільна й не облягаюча — крізь тонке обтисле комар кусає вільно. Одяг можна обробити перметрином.
• Обираючи житло в сільській місцевості, віддавайте перевагу кімнатам із кондиціонером і сітками на вікнах і намагайтеся не селитися впритул до рисових полів, стоячої води та свинарників.
• Приберіть навколо будинку стоячу воду: відра, піддони, шини, забуті ємності — це місця, де виводяться комарі.

Онлайн-консультація

Онлайн-консультація найкорисніша до поїздки. Лікар розбере ваш маршрут за областями й сезонами, оцінить характер поїздки та житла і скаже, чи потрібне вам щеплення від японського енцефаліту, чи ризик надто малий, щоб його робити. Заразом він подивиться на поїздку загалом: які ще щеплення потрібні, чи потрібна профілактика малярії, що взяти в аптечку і коли починати підготовку, щоб устигнути з курсом. Після повернення до онлайн-прийому має сенс звернутися, якщо з'явилися температура й нездужання: лікар розбере терміни, зіставить їх із маршрутом і скаже, які аналізи потрібні та наскільки терміново. Але при сплутаності свідомості, судомах, скутості шиї чи слабкості в кінцівках на онлайн-консультацію не чекають — викликають швидку.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.