Гемофільна інфекція типу b (Hib)

Haemophilus influenzae типу b — бактерія, яка живе в носоглотці частини цілком здорових людей і ніяк себе не виявляє. Клопіт починається, коли вона пробивається крізь слизову оболонку в кров: тоді за лічені години розвиваються менінгіт, запалення надгортанника або зараження крові. Найважче це переносять діти перших років життя. Добра новина в тому, що від цієї бактерії є щеплення, і там, де ним охоплені діти, хвороба з частої перетворилася на рідкісну.

Чому назва збиває з пантелику

Слово influenzae лишилося від помилки кінця XIX століття: бактерію виділили у хворих під час епідемії грипу й вирішили, що вона грип і спричиняє. Згодом знайшли справжнього збудника — вірус, — а назву бактерії міняти не стали. Звідси плутанина, з якою варто розібратися одразу: гемофільна паличка не має стосунку до грипу, а щеплення від Hib не захищає від грипу. Це різні хвороби й різні вакцини.

Друге уточнення: різновидів гемофільної палички кілька. Тип b — найагресивніший, саме він давав тяжкі інфекції в дітей і саме проти нього зроблено вакцину. Решта частіше спричиняє отит, синусит і бронхіт, і від них щеплення не захищає.

На що вона перетворюється

Поки бактерія сидить у носоглотці, людина здорова й зазвичай не знає, що носить її. Небезпечною інфекція стає, коли збудник потрапляє в кров і розселяється тілом. Звідси кілька різних хвороб з одним джерелом:

• Менінгіт — запалення оболонок головного та спинного мозку. До появи щеплення це була найчастіша форма.
• Епіглотит — запалення надгортанника, хрящової заслінки над входом до гортані. Набряклий надгортанник перекриває дихальні шляхи, і відбувається це дуже швидко.
• Сепсис — відповідь організму на інфекцію в крові, за якої страждають власні органи: падає тиск, порушується кровообіг, відмовляють нирки.
• Пневмонія, іноді з випотом у плевральній порожнині.
• Гнійний артрит і остеомієліт — запалення суглоба або кістки.
• Флегмона — глибоке запалення шкіри та підшкірної клітковини, у малюків частіше на обличчі й довкола ока.

Навіть за вчасно розпочатого лікування частина дітей лишається з наслідками: зниженням слуху аж до глухоти, судомами, гідроцефалією, труднощами в навчанні; після тяжкого сепсису іноді втрачають пальці чи кінцівки. Це й головний доказ на користь щеплення: лікувати таку інфекцію вміють, але повернути втрачене не можна.

Ознаки, за яких викликають швидку

Гемофільна інфекція розгортається за години, і чекати тут нема чого. Негайно викликайте швидку (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний номер 112), якщо з'явилося бодай щось із переліченого.

З боку дихання:

• дитині важко дихати: вона сидить випроставшись, нахилившись уперед і витягнувши підборіддя, бо в іншій позі не вистачає повітря;
• шумний, свистячий або сиплий вдих;
• слина тече з рота, бо ковтати боляче або неможливо;
• голос став глухим, наче в роті гаряча картоплина, і мова дається важко;
• різкий біль у горлі, за якого дитина відмовляється навіть від пиття;
• губи, язик, шкіра посиніли, посіріли або пішли плямами.

Важливе застереження: за таких ознак не намагайтеся зазирнути в горло ложкою і не кладіть дитину на спину. І те, і те може спричинити повне перекриття дихальних шляхів. Дайте дитині сидіти так, як їй зручно, і не відходьте від неї.

З боку нервової системи та кровообігу:

• судоми;
• дитину не вдається розбудити, вона незвично млява або, навпаки, не заспокоюється і кричить на високій ноті;
• напружене, випнуте тім'ячко в немовляти;
• сильний головний біль із ригідністю шиї та нестерпністю світла;
• висип у вигляді дрібних крововиливів, схожих на синчики чи уколи, який не блідне, якщо притиснути його краєм склянки;
• шкіра холодна й плямиста, а руки та ноги крижані попри високу температуру;
• дихання дуже часте, дитина млява й не реагує як звичайно.

Висип з'являється не завжди й часто пізно — чекати на нього не можна. Якщо стан дитини стрімко гіршає і вам здається, що коїться щось серйозне, довіряйте цьому відчуттю: батьки помічають зміну раніше за будь-які шкали. За кермо в такій ситуації не сідайте, викликайте допомогу й візьміть ліки, які дитина отримує.

Коли потрібен лікар того самого дня

Більшість дитячих гарячок спричиняють віруси. Але є ознаки, за яких дитину показують лікареві сьогодні, а не за кілька днів:

• висока температура в немовляти перших місяців життя;
• температура тримається понад три дні або повертається після поліпшення;
• дитина відмовляється пити, сечиться помітно рідше, підгузки лишаються сухими;
• невпинне блювання, за якого не вдається втримати ні їжу, ні пиття;
• з'явилося кульгання, дитина не дає торкатися руки чи ноги, суглоб набряк і гарячий;
• ділянка шкіри, надто на обличчі або біля ока, почервоніла, набрякла й болить;
• дитина з видаленою селезінкою чи ослабленим імунітетом захворіла з температурою — таким пацієнтам огляд потрібен без зволікання.

Як це лікують

Інвазивну гемофільну інфекцію лікують у лікарні. Основа — антибіотики внутрішньовенно; їх починають одразу за обґрунтованої підозри, не чекаючи на посів, бо зволікання тут небезпечніше за зайвий курс. Коли збудника визначено, лікування уточнюють.

Решта залежить від форми. При епіглотиті головне завдання — зберегти прохідність дихальних шляхів, і дитину зазвичай інтубують в операційній, де є все для екстреної допомоги. При менінгіті до антибіотиків іноді додають короткий курс стероїдів: це знижує ризик втрати слуху. При сепсисі потрібні кисень, розчини внутрішньовенно й препарати, що підтримують тиск. Гній із суглоба чи плевральної порожнини іноді випускають хірургічно.

Окрема тема — оточення хворого. Якщо в родині є нещеплені діти або люди з ослабленим імунітетом, лікарі можуть призначити всім, хто живе разом, короткий профілактичний курс антибіотика й заразом перевірити щеплення. Це рішення медиків, самостійно такі курси не ухвалюють.

Щеплення, яке змінило картину

До масової вакцинації Hib був однією з головних причин бактеріального менінгіту в дітей до п'яти років. Після її запровадження захворюваність упала в десятки разів, і сьогодні лікарі багатьох країн бачать цю інфекцію лічені рази за кар'єру.

Вакцина кон'югована: шматочок оболонки бактерії з'єднано з білком-носієм, завдяки чому імунітет виробляється навіть у немовлят. Окремим уколом її майже не роблять — компонент Hib входить до комбінованих дитячих вакцин разом із захистом від кашлюку, дифтерії, правця та інших інфекцій, тож зайвих ін'єкцій не додається.

Про терміни. Принцип усюди один: кілька доз на першому році життя, починаючи з перших місяців, і потім повторна доза, що закріплює захист. Конкретні місяці, кількість доз і склад комбінованого препарату в різних країнах різняться, тож орієнтуватися треба на національний календар щеплень своєї країни та на поради свого лікаря, а не на схему, вичитану на чужому сайті.

Що корисно знати додатково:

• якщо дитина пропустила дози або графік збився, наздоганяльна схема існує — починати заново зазвичай не потрібно, лікар добере те, чого бракує;
• старшим дітям і дорослим щеплення у звичайному порядку не роблять: із віком сприйнятливість падає;
• окремі групи щеплюють незалежно від віку — насамперед людей без селезінки або з непрацездатною селезінкою, а також із деякими порушеннями імунітету;
• вакцина захищає лише від типу b і не захищає від менінгокока, пневмокока та вірусних менінгітів — від них є свої щеплення;
• перенесена хвороба не завжди лишає стійкий захист, тому дітей молодшого віку після одужання зазвичай усе одно щеплюють.

Як передається і хто ризикує більше

Шлях той самий, що й у застуди: краплі під час кашлю та чхання, спільний посуд, соски й іграшки, які дитина бере до рота. Заразити може й здоровий носій, який не здогадується, що бактерія в нього є, — тож джерело зазвичай не вистежити, а ізоляція хворих питання не розв'язує.

Найважче хворіють:

• діти приблизно від півроку до п'яти років, надто на другому році життя: отримані від матері антитіла на цей час уже зникли, а власні ще не виробилися;
• нещеплені та щеплені не повністю;
• люди без селезінки або з порушеною її роботою, зокрема при серпоподібноклітинній хворобі;
• люди зі зниженим імунітетом — після хіміотерапії, за деяких вроджених порушень, при ВІЛ;
• літні люди та ті, хто має хронічні хвороби легень;
• діти, що живуть у тісноті та у великих колективах.

Звичайна гігієна допомагає, хоч і не розв'язує всього: миття рук, окремий посуд, звичка кашляти в лікоть, відмова від куріння в домі — у дітей, що ростуть у тютюновому диму, дихальні інфекції минають важче.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом добре пасує для спокійних питань: які щеплення дитині вже зроблено, чого бракує, як вибудувати наздоганяльний графік після хвороби чи переїзду, чи потрібна вакцинація дорослому без селезінки або після хіміотерапії. Лікар розбере виписку, пояснить назви комбінованих вакцин і підкаже, за якими ознаками стежити у хворої дитини та за яких не можна чекати. Якщо ж ідеться про утруднене дихання, судоми чи висип, що не блідне під склом, онлайн-прийом не потрібен — викликайте швидку.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.