Гіпотермія

Переохолодженням називають падіння внутрішньої температури тіла нижче ніж 35 °C — за норми близько 37 °C. Це не «сильно змерз», а стан, коли організм перестає давати раду втраті тепла: м'язи, серце й мозок працюють дедалі гірше, і без допомоги людина не виборсається. Допомога потрібна медична, а не домашня. Замерзнути до небезпечного ступеня можна й без морозу: досить вітру, мокрого одягу й кількох годин при плюс восьми, а в холодній воді лік іде на хвилини.

Що холод робить із тілом

Спершу тіло захищається: судини шкіри звужуються, щоб кров не вихолоджувалася на поверхні, і вмикається тремтіння — найшвидший спосіб виробити тепло м'язами. Людина цієї миті бадьора, але незграбна, руки не слухаються, пальці біліють.

Якщо тепло далі йде, запас палива в м'язах вичерпується, тремтіння слабшає, а потім припиняється зовсім. Це не означає, що полегшало: припинене тремтіння — ознака, що захист вичерпано і температура падає далі. Сповільнюється серце, рідшає дихання, мозку бракує тепла й кисню. З'являються плутанина в думках, байдужість, і людина перестає розуміти, що відбувається: вона може відмовлятися від допомоги, іти далі від житла, а на глибоких стадіях навіть почати роздягатися, бо судини на короткий час розширюються і їй стає жарко. Саме тому людина, яка замерзає, майже ніколи не рятує себе сама — вирішувати за неї мають ті, хто поруч.

Ознаки, за якими це впізнають

• сильне тремтіння, яке неможливо вгамувати зусиллям волі;
• бліда, холодна й суха шкіра; губи, вуха й кінчики пальців синюваті або сірі — на темній шкірі це помітніше на долонях, підошвах і внутрішньому боці губ;
• невиразна, сповільнена мова, людина насилу добирає слова;
• незграбність: пальці не дають ради блискавці, шнурівкам, ключам, хода стає хиткою;
• сонливість, млявість, байдужість до всього, сплутана свідомість;
• дихання рідке й поверхневе, пульс повільний і слабкий.

Звичайний домашній градусник для перевірки не годиться: він розрахований на вимірювання жару і низької температури просто не покаже. Орієнтуватися треба на те, як людина виглядає й говорить, а не на цифру.

Як це виглядає в немовляти та в літньої людини

У дитини перших місяців життя картини з тремтінням може не бути взагалі: немовлята тремтіти майже не вміють. Тіло холодне на дотик, надто спина, живіт і шия. Дитина незвично тиха, млява, погано смокче або відмовляється від грудей, плач слабкий. Шкіра при цьому іноді має оманливо здоровий, яскраво-рожевий вигляд. Тихе, «зручне» немовля, яке важко розворушити, у холодному приміщенні — привід для тривоги, а не для радості.

У літніх переохолодження частіше трапляється не надворі, а у власній холодній квартирі й розвивається за кілька днів. Тремтіння може не бути, на холод людина не скаржиться. Рідні помічають інше: вона стала плутатися, повільніше говорить, увесь час сидить у кріслі, забуває поїсти, у неї почастішали падіння. Такий стан легко сприйняти як погіршення пам'яті чи звичайну втому, а річ у тім, що дім не прогрівається. Якщо літня людина живе сама і ви додзвонилися до неї морозного тижня, а вона говорить дивно, варто приїхати й доторкнутися до її рук і шиї.

Коли треба викликати швидку

Швидку викликають одразу, щойно виникла підозра на переохолодження. Чекати, «чи не відігріється», не можна: без вимірювання температури неможливо зрозуміти, наскільки глибоко зайшла справа.

• людина тремтить і при цьому невиразно говорить, плутається або засинає;
• тремтіння припинилося, а стан не покращився;
• шкіра холодна, губи сині або сірі;
• людину витягли з холодної води, навіть якщо вона тримається на ногах;
• дитина холодна на дотик, млява, не прокидається на голос;
• дихання рідке й поверхневе або людина непритомна.

Єдиний номер екстрених служб в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні — 112. Не везіть потерпілого самі за кермом: у дорозі йому може стати гірше, а допомогти буде нікому. Якщо поїздки не уникнути, нехай автомобіль веде хтось інший. Зберіть ліки, які людина приймає, і передайте їх бригаді.

Що робити, поки їде допомога

• перенесіть людину в тепло або принаймні за укриття від вітру;
• зніміть увесь мокрий одяг — мокра тканина забирає тепло в рази швидше за суху; якщо роздягти важко, розріжте його;
• загорніть у ковдру, спальний мішок, сухі рушники чи куртки, обов'язково закрийте голову: через неї йде помітна частина тепла;
• підкладіть щось під спину — той, хто лежить на землі чи на кахлі, втрачає тепло швидше, ніж на повітрі;
• грійте своїм теплом, якщо більше нічим: ляжте поруч під спільну ковдру;
• дайте тепле солодке питво і щось солодке поїсти — але тільки якщо людина цілком притомна і впевнено ковтає;
• розмовляйте з нею й не лишайте саму до приїзду бригади.

Поводитися треба дбайливо. Сильно охолоджене серце стає вкрай чутливим: різкі рухи, струшування, спроба поставити людину на ноги або розтерти її можуть збити серцевий ритм. Переміщуйте потерпілого плавно, у горизонтальному положенні, не змушуйте йти самостійно.

Якщо людина не реагує, перевірте дихання уважно й неквапливо, до хвилини: за глибокого переохолодження воно буває дуже рідким і ледь помітним. Не знайшовши ознак життя, починайте серцево-легеневу реанімацію і продовжуйте до приїзду бригади. При переохолодженні реанімація виправдана довше за звичайне, і відомі випадки повного відновлення після тривалої зупинки кровообігу на холоді.

Чого робити не можна

• не саджайте в гарячу ванну і не поливайте гарячою водою;
• не прикладайте грілку чи пляшку з окропом і не грійте лампою або обігрівачем упритул: шкіра охолодженої людини майже не відчуває болю, і опік виникає непомітно;
• не розтирайте руки, ноги й вуха — ні долонями, ні снігом, ні спиртом;
• не давайте алкоголю: він розширює судини шкіри, пришвидшує втрату тепла і притуплює здатність оцінювати свій стан;
• не змушуйте рухатися й не відправляйте «розім'ятися, щоб зігрітися»;
• не лишайте без нагляду людину, яка на вигляд зігрілася, і не дозволяйте їй знову вийти на холод.

Сенс цих заборон один: гріти треба зсередини і поступово. Різке зігрівання поверхні розширює судини рук і ніг, і холодна кров із них разом повертається до серця — температура всередині падає ще нижче, а тиск обвалюється.

Що відбувається в лікарні

Насамперед вимірюють внутрішню температуру спеціальним термометром і підключають спостереження за серцевим ритмом: саме ритм у перші години становить головну загрозу. Дають підігрітий зволожений кисень, ставлять крапельницю з теплими розчинами, накривають ковдрою з подачею теплого повітря. Перевіряють цукор крові — при виснаженні та на тлі алкоголю він часто знижений, а без його підвищення зігрівання йде погано.

Водночас шукають, що призвело до переохолодження: перелом після падіння, інфекцію, інсульт, отруєння, знижену функцію щитоподібної залози. У літніх низька температура нерідко виявляється першою ознакою тяжкої інфекції, а не лише наслідком холоду в квартирі.

За тяжкого переохолодження лікування продовжують у відділенні інтенсивної терапії; у найважчих випадках кров зігрівають поза тілом, пропускаючи її через апарат. Окремо оглядають кисті, стопи, ніс і вуха — на них могли з'явитися відмороження, які лікують уже після того, як вирівняно загальний стан.

Через що це стається і як не допустити

Переохолодження майже завжди складається з кількох обставин одразу: холод плюс вологість, вітер, утома, голод чи алкоголь.

• легкий або промоклий одяг, мокре взуття, відсутність шапки; вітер забирає тепло в рази швидше за безвітряний мороз;
• падіння у воду і просто тривале купання: у воді тіло охолоджується багатократно швидше, ніж на повітрі тієї самої температури;
• алкоголь і речовини, що притуплюють свідомість, — найчастіший супутник тяжких випадків: людина не відчуває холоду й засинає надворі;
• холодне житло, особливо в літніх людей, які мешкають самотньо, і в тих, хто заощаджує на опаленні;
• вік: немовлята втрачають тепло швидко через велику поверхню тіла, літні — через слабке тремтіння та знижене відчуття холоду;
• виснаження, недоїдання, знижена функція щитоподібної залози, тяжкий діабет, деменція, інсульт;
• ліки із заспокійливою дією та деякі препарати для лікування психічних розладів, що притуплюють реакцію на холод;
• травма або хвороба, через яку людина довго лежить без руху на холодній підлозі чи на землі.

Захист будується на простих речах. Вдягатися кількома шарами, а не в одну товсту річ: повітря між шарами гріє краще за тканину. Верхній шар має не пропускати вітер і воду. Носити шапку й тримати сухими ноги та руки, брати із собою запасні шкарпетки й рукавиці. Не пити спиртного на морозі та перед виходом на холод. У поході й на риболовлі мати при собі тепле питво, їжу та спосіб покликати допомогу, а маршрут у холодну погоду не проходити наодинці. Вдома підтримувати в житлових кімнатах комфортне тепло, а не сидіти у светрі в захололій квартирі; у спальні немовляти стежити, щоб йому не було холодно, але й не перегрівати його.

І найдієвіше: морозними днями телефонувати самотнім літнім родичам і сусідам та заглядати до них. Саме там переохолодження розвивається тихо й без свідків.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом не замінює швидкої, коли людина вже замерзла: у такій ситуації спершу телефонують на 112. Зате він корисний потім і заздалегідь. Лікар розбере, що сталося й чому, оцінить стан після виписки, пояснить, як стежити за ділянками шкіри, що постраждали від холоду, і на що звернути увагу найближчими днями. Окремо можна обговорити, як захистити від холоду літнього родича або дитину, які з призначених ліків підвищують ризик і що покласти в машину та в рюкзак перед поїздкою в холодну пору року.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.