Фебрильні судоми

Напад на тлі високої температури — одне з найстрашніших видовищ, яке може дістатися батькам. Дитина раптом ціпеніє, закочує очі, починає посмикуватися й не озивається на ім'я. Здається, що вона помирає. Насправді фебрильні судоми переносить приблизно кожна двадцята дитина, майже завжди без наслідків: мозок від них не страждає, розвиток не змінюється, і більшість дітей переростає це до школи. Але є дві речі, заради яких варто прочитати цю сторінку заздалегідь: як поводитися в ті три хвилини, поки все відбувається, і як не проґавити за нападом інфекцію, справді небезпечну.

Як виглядає напад

Судоми приходять на підйомі температури, часто в перші години хвороби, іноді раніше, ніж батьки взагалі помітили жар. Типова картина така: дитина втрачає свідомість, усе тіло напружується й витягується, потім починаються ритмічні посмикування рук і ніг. Очі розплющені й закочені, дихання стає хрипким і нерівним, губи можуть посиніти, з рота йде піна або слина, трапляється мимовільне сечовипускання. Дитина не реагує ні на голос, ні на дотик.

Триває це зазвичай дві-три хвилини, хоч тому, хто дивиться, здається, що півгодини. Після нападу дитина млява, розгублена, може вередувати або міцно спати — година-півтори такого стану нормальні. Буває й з частковою свідомістю: дитина обм'якає й дивиться в нікуди без жодних посмикувань.

Лікарям важливо розділяти два варіанти. Простий напад захоплює все тіло, триває менше чверті години і за добу стається один раз — таких більшість. Складним називають напад, який затягнувся, повторився тієї самої доби або пройшов лише в одній половині тіла: рука й нога з одного боку, поворот голови та очей убік. Різниця не в тяжкості самих хвилин, а в тому, що складний напад потребує уважнішого обстеження. Вік зазвичай від пів року до п'яти-шести років, найчастіше близько півтора.

Що робити в ці хвилини

Головне правило просте: напад не можна спинити, його можна лише безпечно перечекати. Ваше завдання — щоб дитина не поранилася і могла дихати.

• Погляньте на годинник і запам'ятайте час початку. Це той єдиний факт, який потім спитає лікар і якого ніхто, крім вас, не знає.
• Покладіть дитину на підлогу або на широке ліжко, подалі від кутів, батарей і меблів. З високого сповивального столика зніміть.
• Підкладіть під голову щось м'яке — згорнуту кофту, подушку, власну долоню.
• Розстебніть комір, зніміть зайве.
• Коли посмикування скінчилися, поверніть дитину на бік: так слина й блювотні маси витікають назовні, а язик не перекриває дихання.
• Лишайтеся поруч до кінця і, якщо вийде, зніміть те, що відбувається, на телефон. Відео варте цілої сторінки описів.

Чого робити не можна: утримувати дитину силою й розгинати їй руки та ноги, розтискати зуби й пхати будь-що в рот — ложку, палець, соску (язик не западає, а от зуби й пальці страждають), давати ліки, воду чи їжу, доки свідомість не повернулася, обливати холодною водою й обтирати спиртом або оцтом, щоб «збити температуру». Різке охолодження нападу не припиняє й переноситься погано.

Коли викликати швидку

Швидку (у Європі діє єдиний номер 112) викликають, якщо:

• напад стався вперше в житті — тут без варіантів, дитину має оглянути лікар;
• судоми тривають довше за п'ять хвилин або не припиняються;
• одразу за першим нападом пішов другий, або за добу їх було більше одного;
• дитині менше пів року;
• посмикування лише з одного боку тіла;
• дихання після нападу утруднене, дитина лишається синюшною або дуже блідою;
• свідомість не повертається понад годину або дитина не впізнає рідних;
• після нападу рука чи нога не працює як раніше.

Дитину, у якої напад ще триває або яка не опритомніла, не везуть до лікарні власним автомобілем — викликають швидку. Якщо лікар уже призначав вам протисудомний препарат на випадок нападу, дайте його так, як вас учили, і обов'язково скажіть про це бригаді.

Що важливіше за сам напад

Фебрильні судоми самі собою майже безневинні. Небезпека в іншому: точно так само починаються менінгіт і енцефаліт, а в маленької дитини ці хвороби не дають звичних дорослих ознак. Тому після нападу лікар шукає не так причину судом, як джерело температури.

Ознаки, за яких лік іде на години: висип у вигляді дрібних червоних або фіолетових цяток і плям, що не бліднуть, якщо притиснути їх прозорою склянкою; напружене або випнуте тім'ячко в немовляти; скутість шиї, неможливість притиснути підборіддя до грудей; різка нестерпність світла; незвичний, монотонно-пронизливий плач; відмова від їжі разом із постійною сонливістю; холодні кисті й стопи за гарячого тіла; плямиста, сіра чи мармурова шкіра. Будь-чого з цього досить, щоб їхати негайно й не чекати, «як буде до ранку».

Є й друга лінія міркувань. Якщо напад стався в дитини з явною інфекцією — з отитом, із картиною звичайної вірусної хвороби, — це одне. Якщо температура незрозуміла, у сечі є зміни або дитина нещодавно приймала антибіотики, які могли змазати картину, лікар перевіряє ретельніше.

Що роблять у лікарні

Після першого нападу дитину найчастіше лишають на кілька годин під наглядом, рідше на добу. Основне — звичайний огляд: лікар шукає осередок інфекції, дивиться горло, вуха, легені, шкіру, оцінює свідомість і неврологічні ознаки. Далі за обставинами беруть аналіз крові, аналіз сечі, за підозри на менінгіт роблять спинномозкову пункцію — голкою беруть трохи рідини з-під оболонок мозку й дивляться, чи є там запалення і що його спричинило. Пункції бояться марно: у дітей вона переноситься легко, а шкоди від невиявленого менінгіту незрівнянно більше.

Електроенцефалограму й томографію після простого нападу не роблять: вони нічого не додають. Їх призначають за складного чи затяжного нападу, за односторонніх судом, за порушень з боку нервової системи, що лишилися після того, як дитина опритомніла. Лікують при цьому не судоми, а хворобу, яка дала температуру.

Чи повториться і чи можна цьому запобігти

Повториться приблизно в третини дітей — або під час тієї самої хвороби, або за наступної високої температури. Імовірність вища, якщо перший напад стався на першому-другому році життя, якщо в родині таке вже бувало і якщо судоми почалися за не дуже високої температури чи майже одразу після її підйому.

Чесна відповідь щодо профілактики неприємна, але важлива: запобігти нападу не можна. Жарознижувальні, які дають заздалегідь і за годинником, частоти фебрильних судом не знижують — це перевірялося не раз. Давати їх варто з іншої причини, заради самопочуття: з температурою дитині зле, вона не п'є і не спить. Із препаратів дітям підходять звичайні дитячі жарознижувальні у віковому дозуванні; аспірин та інші саліцилати дітям і підліткам при гарячці не дають. Регулярний прийом протисудомних препаратів «про всяк випадок» більшості дітей не призначають: побічні ефекти переважують користь. Виняток роблять для рідкісних випадків із частими й затяжними нападами — тоді лікар дає засіб для введення за щоку або в пряму кишку й докладно пояснює, коли і як його застосовувати.

Гарячка після щеплення теж іноді провокує напад. Це не привід відмовлятися від вакцинації: хвороби, від яких щеплюють, дають і високу температуру, і куди важчі ускладнення. Скажіть лікареві, що в дитини були фебрильні судоми, і отримайте пораду, як поводитися в дні після уколу.

Судоми та епілепсія

Фебрильні судоми — це не епілепсія, і одне в інше напряму не переходить. У дітей після простого нападу ризик отримати епілепсію надалі підвищений зовсім трохи порівняно з будь-якою іншою дитиною, і різниця ця мала настільки, що на життя родини не впливає.

Помітніший ризик в іншій групі: у дітей зі складними й повторюваними нападами, із затримкою розвитку або з епілепсією в близьких родичів. Таких дітей спостерігає невролог, і увага тут — не тривожний знак, а звичайна пересторога. І ще, про що часто питають: на пам'ять, мовлення, шкільні успіхи й характер фебрильні судоми не впливають.

Онлайн-консультація

Дистанційно зручно розібрати те, що лишається після нападу: чому це сталося, чого чекати за наступної хвороби, як міряти температуру й коли давати жарознижувальне, що тримати в аптечці і за якими ознаками вирішувати, що час викликати швидку. Лікар розбере з вами опис нападу або зняте відео, пояснить, чим простий напад відрізняється від складного і в яких випадках потрібен невролог. Це ж спокійний спосіб обговорити щеплення й режим дитини, яка нещодавно перенесла судоми. Сам напад дистанційно не ведуть: якщо він триває просто зараз або стався вперше, потрібна швидка.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.