Енцефаліт

Енцефаліт — це запалення речовини головного мозку. Трапляється воно рідко, але належить до тих станів, де все вирішують години: мозок замкнений у твердій коробці черепа, набрякати йому нікуди, і від початку хвороби до незворотних змін минає менше часу, ніж заведено думати. Захворіти може людина будь-якого віку, але найважче хвороба перебігає в маленьких дітей, літніх людей і тих, чий імунітет ослаблений лікуванням або іншою хворобою. Добра новина в тому, що при вчасно розпочатому лікуванні наслідки змінюються докорінно, тож сенс цього тексту один: навчитися впізнавати енцефаліт достатньо рано, щоб не спізнитися.

Що відбувається з мозком

Запалення означає набряк і приплив клітин імунної системи туди, де для них немає вільного місця. Нервові клітини при цьому працюють неправильно, а частина з них гине. Звідси й уся картина хвороби: раз мозок відповідає за свідомість, мовлення, рух, поведінку й пам'ять, страждати може будь-яка з цих функцій, і з того, яка саме, лікар здогадується, яку ділянку уражено.

Причин у запалення по суті дві. Перша — інфекція, що дісталася мозку: частіше вірус, значно рідше бактерія, грибок чи паразит. Друга — помилка власної імунної системи, яка починає атакувати нервову тканину, прийнявши її за чужу. Другий варіант звучить незвично, але трапляється не так рідко, як здається, і лікується зовсім інакше, тому розрізнити їх — головне завдання лікарів у перші дні.

І одразу про те, що тривожить рідних: сам енцефаліт не передається від людини до людини. Заразними можуть бути інфекції, які до нього призводять, — герпес, вітряна віспа, кір, — але переважна більшість тих, хто ними заразився, переносить звичайну хворобу, і до мозку справа не доходить.

З чого починається і як виглядає

Підступність енцефаліту в тому, що починається він банально. Перші години чи дні мають вигляд звичайної застуди або грипу: висока температура, головний біль, ломота в м'язах і суглобах, нудота, іноді висип. Нічого, що змусило б людину насторожитися.

Перелом настає, коли вмикається мозок. Це може забрати кілька годин, а може розтягнутися на дні й тижні, за автоімунного варіанта — навіть на місяці. Насторожувати має все, що змінює людину:

• сплутаність свідомості, дезорієнтація в часі й місці;
• незвична сонливість, з якої важко вивести, або, навпаки, сильне збудження;
• судомний напад, надто перший у житті;
• різка зміна поведінки й характеру — агресія, страх, безглузді вчинки, мовлення не по суті;
• труднощі з мовленням: людина не знаходить слів, плутає їх або говорить нерозбірливо;
• слабкість у руці чи нозі, перекіс обличчя, втрата чутливості;
• галюцинації — людина бачить або чує те, чого немає;
• некеровані рухи очей, двоїння, випадіння полів зору;
• втрата свідомості.

Поруч нерідко йдуть ознаки запалення оболонок мозку: нестерпний головний біль, непереносимість яскравого світла, скутість м'язів шиї, коли важко притиснути підборіддя до грудей, і висип, який не блідне, якщо притиснути до нього прозору склянку.

У немовлят усе виглядає інакше й розпізнається важче: відмова від їжі, незвичний високий монотонний крик, млявість або неспокій, що не минає на руках, вибухання тім'ячка, судоми.

Коли викликати швидку

Негайно викликайте швидку допомогу (в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні діє єдиний номер 112), якщо в людини на тлі температури або без неї з'явилися сплутаність свідомості, судоми, дивацтва в поведінці, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, сильна сонливість чи втрата свідомості. Те саме стосується поєднання сильного головного болю зі скутістю шиї та світлобоязню і будь-якого висипу, що не блідне під склом. У дитини підставою дзвонити є судоми, незвична млявість, безперервний крик і вибухання тім'ячка.

Не чекайте ранку, не пробуйте «збити температуру й подивитися» і не сідайте за кермо самі, якщо везете хворого. Поки їде швидка, покладіть людину на бік, щоб при блюванні чи нападі вона не задихнулася, і не давайте нічого пити та їсти. Помилитися й викликати швидку даремно тут не соромно: ціна зволікання незіставна з ціною зайвого виклику.

Звідки береться

Встановити причину вдається не завжди, і лікування при цьому все одно починають. Коли причину знаходять, найчастіше це одне з такого.

Вірус простого герпесу. Найчастіша причина в людей без особливих чинників ризику. Той самий вірус, що спричиняє висипання на губах і живе в організмі у більшості дорослих. У найрідкісніших випадках він піднімається по нервах до мозку, і тоді хвороба перебігає важко. Саме тому противірусний препарат починають вводити одразу, не чекаючи аналізів.

Вірус вітряної віспи й оперізувального лишаю. Той самий вірус, що спричиняє вітрянку в дитинстві й оперізувальний лишай у дорослому віці.

Віруси кору, епідемічного паротиту та краснухи. Сьогодні трапляються там, де падає охоплення щепленнями.

Віруси, яких переносять тварини й комахи. Кліщовий енцефаліт у лісових районах Європи та Азії, японський енцефаліт у низці країн Азії, сказ після укусу або ослинення твариною. Про сказ треба знати одне: після появи симптомів він невиліковний, але цілком запобіжний, якщо одразу промити рану й звернутися по щеплення. Будь-який укус незнайомої чи дикої тварини — підстава звернутися по допомогу того самого дня, а не спостерігати за раною.

Бактерії, грибки та паразити. Причина рідкісна, але в людей з ослабленим імунітетом її шукають особливо уважно.

Власний імунітет. Тут варто спинитися докладніше, бо цей варіант найчастіше пропускають. Імунна система може почати виробляти антитіла проти рецепторів нервових клітин. Хвороба тоді починається не з температури, а з психіки: у людини, зазвичай молодої, за лічені тижні змінюється характер, з'являються тривога, безсоння, дивні думки, галюцинації. Її нерідко вважають такою, що вперше захворіла на психічний розлад, і лікують не від того, а потім приєднуються судоми, мимовільні рухи обличчя й рук, порушення серцевого ритму та дихання. У частини хворих, частіше в молодих жінок, поштовхом слугує невелика пухлина яєчника, і після її видалення разом із лікуванням, що пригнічує імунну атаку, люди одужують. Тому психоз, який виник уперше і швидко, надто з судомами, гарячкою чи незвичними рухами, — це підстава для обстеження в невролога, а не тільки в психіатра.

Як відрізняють від схожого

Симптоми енцефаліту не унікальні: так само може виглядати інсульт, пухлина чи гнійник у мозку, тяжке отруєння, різке падіння цукру крові, менінгіт. Тому обстеження будують так, щоб відсікти ці варіанти швидко.

• Томографія голови. Комп'ютерну роблять першою, бо вона швидка й одразу виключає крововилив. Магнітно-резонансна інформативніша: за герпетичного енцефаліту вона нерідко показує характерні зміни у скроневих частках.
• Люмбальна пункція. Ключове дослідження. Тонкою голкою з простору навколо спинного мозку, нижче за рівень його закінчення, беруть трохи рідини й досліджують її на клітини, білок і сліди збудників. Саме тут найчастіше знаходять вірус. Процедуру виконують під місцевим знеболенням, триває вона хвилини і, всупереч поширеному страху, спинний мозок при ній не зачіпають.
• Електроенцефалографія. Датчики на голові вловлюють електричну активність мозку. Допомагає побачити вогнище й розпізнати судомну активність, що зовні не проявляється.
• Аналізи крові та інших рідин на збудників і на антитіла, а за підозри на автоімунний варіант — спеціальні дослідження на антитіла до нервової тканини й пошук прихованої пухлини.

Лікування в лікарні

Енцефаліт лікують лише в стаціонарі, часто у відділенні інтенсивної терапії, і госпіталізація може тривати від кількох днів до кількох місяців. Лікування йде двома лініями водночас: боротьба з причиною і підтримання організму.

Противірусний препарат вводять внутрішньовенно, не чекаючи результатів, курсом у два-три тижні: якщо підтвердиться герпетична природа, час буде виграно, а якщо ні, втрата невелика. За автоімунного варіанта застосовують високі дози гормональних протизапальних засобів, введення імуноглобулінів і плазмаферез — процедуру, під час якої з крові видаляють антитіла, що атакують мозок; знайдену пухлину видаляють. За бактеріальної чи грибкової причини призначають антибіотики або протигрибкові препарати.

Підтримувальне лікування не менш важливе: внутрішньовенні розчини, жарознижувальні та знеболювальні, протисудомні препарати, засоби для зниження тиску всередині черепа, кисень через маску, а за потреби — штучна вентиляція легень і седація. У рідкісних випадках, коли тиск усередині черепа не вдається знизити ліками, хірург тимчасово видаляє ділянку кістки, щоб дати мозкові місце.

Що лишається після

Наслідки сильно залежать від причини й від того, як швидко розпочато лікування. Частина людей одужує повністю, хоча відновлення забирає місяці. У герпетичного енцефаліту прогноз серйозніший: навіть за лікування помирає приблизно кожен п'ятий, а у значної частини тих, хто вижив, лишаються стійкі наслідки. Саме тому в цьому тексті так багато місця відведено ранньому розпізнаванню.

Найчастіше лишаються:

• порушення пам'яті, надто на нещодавні події;
• зміни характеру й поведінки, запальність, втрата колишньої стриманості;
• труднощі з мовленням і розумінням слів;
• повторювані судомні напади, тобто епілепсія;
• проблеми з ковтанням;
• порушення рівноваги, координації та рухів;
• тривога, депресія, перепади настрою;
• сильна втомлюваність, яка тримається найдовше.

З цим працює реабілітація, і починають її ще в лікарні. Нейропсихолог допомагає відновити пам'ять та увагу й дібрати обхідні прийоми, логопед — мовлення та ковтання, фізичний терапевт — рух і рівновагу, ерготерапевт — повернути самостійність у побуті. Окреме й часто недооцінене завдання — підтримка родини: зміни характеру в близької людини рідні переносять важче, ніж фізичну слабкість, і їм теж потрібна допомога.

Чого можна не допустити

Запобігти енцефаліту цілком не можна, але частину шляхів до нього перекривають надійно.

• Щеплення дитячого календаря проти кору, паротиту та краснухи захищають і від енцефаліту, який ці інфекції здатні спричинити. Терміни й кількість доз у різних країнах відрізняються, орієнтуйтеся на місцевий календар.
• Щеплення від кліщового енцефаліту має сенс для тих, хто живе в місцевості, де вірус поширений, або збирається туди, надто якщо плануються ліс, походи, робота на природі.
• Щеплення від японського енцефаліту рекомендують перед тривалою поїздкою в сільські райони країн, де ця інфекція трапляється.
• Щеплення від сказу — заздалегідь тим, хто працює з тваринами або їде в регіони, де сказ поширений, а після укусу — всім і якомога швидше.
• Захист від укусів. Закритий одяг, репеленти, огляд тіла після лісу, правильне видалення кліща, москітна сітка в поїздках. Прості речі, які працюють.
• Щеплення від вітряної віспи й від оперізувального лишаю там, де воно входить до програми, теж знижує ризик.

Варто пам'ятати й зворотне: енцефаліт після вакцинації — казуїстика, а після самих інфекцій він трапляється незрівнянно частіше. Це той випадок, коли рахунок на користь щеплення очевидний.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом за цієї теми доречний на двох етапах, і обидва — не гострі. До хвороби: розібратися, чи потрібні щеплення перед поїздкою, які саме і за скільки часу їх робити, що вдіяти після укусу кліща або тварини, як оцінити ризик у конкретній місцевості. І після виписки: лікар розбере лікарняні виписки та висновки, пояснить, що означають результати, допоможе вибудувати план відновлення, обговорить приймання протисудомних препаратів, повернення до роботи та кермування, підтримку пам'яті й настрою, а також відповість на питання рідних, яким зазвичай найважче. Окремо онлайн доречний, коли людина не впевнена, чи варто тривожитися через головний біль і температуру в дитини, — лікар підкаже, за якими ознаками стежити. А от самі симптоми енцефаліту через екран не розбирають: за них викликають швидку негайно, і це єдиний правильний порядок дій.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.