Дисплазія кульшового суглоба в дітей

Кульшовий суглоб влаштований як куля в чашці: кругла головка стегнової кістки лежить у западині таза й тримається там глибиною цієї западини, зв'язками та капсулою. Дисплазія — це коли чашка вийшла надто мілкою, а головка сидить у ній нещільно. Крайній ступінь — головка виходить за край, тобто вивих. Раніше це звали вродженим вивихом стегна, але назва неточна: у частини дітей суглоб при народженні нормальний і «розходиться» вже в перші місяці. Тому нині кажуть про дисплазію розвитку, підкреслюючи, що процес іде в часі. Звідси й головна думка цієї сторінки: що раніше суглоб упіймали, то м'якше лікування.

Що відбувається в суглобі

Западина й головка ростуть назустріч одна одній і одна одну формують: кругла головка, вдавлена в хрящову чашку, поглиблює її, а глибока чашка утримує головку. Якщо головка стоїть криво чи наполовину зовні, западина росте пласкою, і з кожним місяцем невідповідність закріплюється. Дитина при цьому нічого не відчуває: дисплазія в немовляти не болить, не заважає рухатися й не позначається на настрої. Саме тому її шукають оглядами, а не чекають на скарги.

Якщо суглоб не став на місце, розплата приходить пізніше: кульгавість і качина хода в дошкільняти, біль у паху й попереку в підлітка, різниця в довжині ніг, ранній артроз стегна і спини в молодої дорослої людини. Вилікуваний вчасно суглоб майже завжди розвивається далі як звичайний.

У кого це буває частіше

Дисплазія трапляється нерідко й частіше зачіпає один суглоб, зазвичай лівий. Відомі обставини, за яких імовірність вища:

• дівчатка — у них дисплазію знаходять у кілька разів частіше, ніж у хлопчиків;
• тазове передлежання в останні тижні вагітності, тобто коли дитина лежала ніжками чи сідничками вниз, — і це справедливо незалежно від того, чим завершилися пологи;
• дисплазія в батьків, братів або сестер;
• перша дитина в родині;
• маловоддя і все, що стискало дитину в матці, зокрема великий плід і багатоплідна вагітність;
• туге сповивання з випрямленими та зведеними ногами в перші місяці;
• кривошия й деформації стоп, виявлені при народженні, — вони часто йдуть в одній компанії.

Важливе застереження: більш ніж половина дітей із дисплазією не мають жодної з цих обставин. Відсутність чинників ризику не означає, що суглоб можна не дивитися.

Як і коли суглоби перевіряють

Кульшові суглоби новонародженого оглядають у перші дні життя, а потім повторюють огляд на планових прийомах першого півріччя. Строки в різних країнах трохи різняться, принцип один: не один огляд, а кілька, бо частина випадків виявляється не одразу.

Сам огляд простий. Лікар роздягає дитину, розводить зігнуті ніжки й порівнює, чи однаково вони розводяться, дивиться на складки стегна й довжину ніг та виконує два прийоми, за яких головка стегна або вислизає із западини, або вправляється назад. Дитині це не боляче, хоча мало кому з немовлят подобається лежати роздягненим.

Якщо огляд викликав сумніви — або якщо в дитини було тазове передлежання чи є сімейна історія, — призначають ультразвукове дослідження суглобів, зазвичай у віці близько півтора місяця. Раніше робити сенсу мало: частина суглобів дозріває самостійно, і надто ранній знімок веде до зайвого лікування. Ультразвук показує хрящ і тому працює в найменших; приблизно після півроку, коли в головці з'являється кісткове ядро, інформативнішим стає рентгенівський знімок. За двійні обстежують обох дітей, навіть якщо ніжками вниз лежала лише одна.

Окремо про клацання. Коротке безболісне клацання при розведенні ніжок саме собою буває й у здорових дітей і частіше пов'язане зі зв'язками. Важить не звук, а відчуття зісковзування головки, яке лікар знаходить руками, і вся картина загалом.

Що має насторожити батьків пізніше

Огляди першого півріччя ловлять більшість випадків, але не всі: суглоб може розійтися й після них. Батькам варто показати дитину лікареві найближчими днями, а не при нагоді, якщо вони помічають:

• одна ніжка розводиться вбік помітно гірше за другу, коли ви міняєте підгузок;
• ноги виглядають різної довжини, а коліна в дитини, що лежить на спині із зігнутими ногами, опиняються на різній висоті;
• складки на стегнах і під сідницями різко несиметричні;
• дитина повзе, підволікаючи одну ногу;
• перші кроки з кульгавістю або з перевальцем з ноги на ногу;
• дитина ходить навшпиньки лише однією ногою.

Асиметрія складок сама собою трапляється й у здорових дітей і без решти ознак ні про що не свідчить — але перевірити суглоб у такій ситуації простіше, ніж гадати.

Є й те, що потребує не запису до ортопеда, а термінової допомоги. Якщо дитина раптом перестала ставати на ногу, тримає її у вимушеному положенні, кричить під час спроби нею поворухнути, надто ж якщо при цьому піднялася температура, — це не дисплазія. Так поводяться інфекція суглоба й запалення кістки, і вони руйнують суглоб за лічені дні. У такій ситуації потрібна невідкладна допомога того самого дня, а не спостереження.

Стремена Павлика та інші м'які пристрої

Дитині, у якої дисплазію знайшли в перші місяці, зазвичай надягають стремена Павлика — систему з тканинних лямок, що тримає ніжки зігнутими й розведеними. Жодного випрямляння та витягнення: сенс у тому, щоб головка стегна стояла в правильному положенні й своїм тиском поглиблювала западину. Дитина при цьому вільно ворушить ногами, і суглоб формується рухом.

Що важливо знати батькам:

• носити треба постійно, зазвичай кілька тижнів або місяців, і знімати їх не має ніхто, крім лікаря, — самочинне зняття зводить лікування нанівець;
• підгузок міняється як завжди, просто в стременах, і надягається під лямки;
• одяг добирають вільний і надягають поверх конструкції; зручні боді та штанці на розмір більші;
• прати стремена не можна, але забруднене місце можна почистити старою зубною щіткою з мильною водою й висушити, не знімаючи;
• спати дитина має на спині;
• під лямки кладуть м'яку бавовняну прокладку там, де вони труть, і щодня оглядають шкіру в пахвах, паху та під колінами.

Зателефонуйте лікареві, не чекаючи планового візиту, якщо: шкіра під лямками почервоніла чи мокне, дитина перестала ворушити ногою або підтягувати її до живота, конструкція сповзла й вочевидь сидить не так, як її надягли, або дитина стала неспокійною без іншої причини.

Лікар перевіряє положення суглоба на прийомах і підтягує лямки в міру росту. Ближче до кінця лікування зазвичай дозволяють знімати стремена на короткий час, а потім остаточно. Після цього дитині потрібно вільно рухатися; ходити вона починає у свій строк, і квапити її не треба.

Коли потрібна операція

Операцію обговорюють, якщо дисплазію знайшли пізно — після того як дитині виповнилося близько півроку, — або якщо м'яке лікування не допомогло. Основне втручання зветься вправлянням: головку стегна повертають у западину під загальним наркозом. Зробити це можна двома шляхами. Закрите вправляння обходиться без розрізів: суглоб ставлять на місце й утримують гіпсовою пов'язкою. За відкритого вправляння роблять доступ у ділянці паху, бо заважають укорочені м'які тканини, і хірург прибирає перешкоду під контролем ока.

Після вправляння накладають гіпсову пов'язку, що охоплює таз і ноги. Носять її місяцями, зі змінами гіпсу під наркозом і контрольними знімками. Дітям старшим або за вираженої деформації додають операцію на кістці — остеотомію: стегнову кістку чи кістку таза розтинають і розвертають так, щоб головка й западина збіглися.

З хірургом варто поговорити докладно: який обсяг планується, скільки носити гіпс, як мити дитину, як перевозити її в машині, коли чекати контроль. Спостереження триває роками — суглоб росте, і лікар має бачити, що росте він правильно.

Сповивання, переноски і все, що тримає ноги разом

Перші місяці суглоби дитини м'які й податливі. Якщо в цей час ноги подовгу тримати випрямленими та зведеними, це може завадити западині сформуватися, а в дитини з уже нестійким суглобом — погіршити справу. Тому:

• якщо ви сповиваєте, лишайте ногам свободу: тканина вільно накинута знизу, дитина може зігнути ноги й підтягнути коліна;
• у переносці й слінгу стегна дитини мають бути розведені, а коліна — вище за попу; вузькі переноски, у яких ноги висять разом, для немовляти гірші;
• автокрісло й гойдалка безпечні, але проводити в них увесь день не варто — дитині потрібен час лежати й вільно рухати ногами;
• пристроїв, що обіцяють «виправити ніжки», без призначення лікаря не купуйте.

Онлайн-консультація

Кульшовий суглоб немовляти оцінюють руками й ультразвуком, тому діагноз дистанційно не ставлять. Але онлайн-прийом закриває питання, через які батьки зазвичай гають час. Лікар розбере, чи потрібен дитині ультразвук і коли його краще зробити; пояснить висновок — цифри кутів і літери типів лякають дужче, ніж мали б. Онлайн можна показати, як дитина розводить ноги й повзає, обговорити асиметрію складок, спитати про переноску й сповивання, розібрати побут зі стременами: як одягати, як мити, що робити з почервонілою шкірою. І вирішити головне — чекати планового прийому чи їхати сьогодні. Якщо картина потребує огляду, вас скерують до ортопеда очно, і це правильний підсумок консультації.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.