Бронхіоліт

Бронхіоліт — вірусне запалення найдрібніших дихальних ходів, бронхіол. Хворіють діти перших двох років життя, найчастіше до року. Стінка бронхіоли набрякає, просвіт забивається слизом, і повітря проходить важко: дихання частішає, з'являється свист, дитині стає складно смоктати. Той самий вірус у дорослого минає як звичайна застуда — у немовляти ходи надто вузькі, щоб набряк лишився непоміченим. Більшість дітей одужують удома за два-три тижні, але частина переносить хворобу тяжко, і їм потрібна лікарня.

Чим він відрізняється від застуди та від бронхіту

Застуда сидить у носоглотці: тече з носа, дитина чхає, трохи піднімається температура. Дихання при цьому лишається спокійним. Бронхіт — запалення великих бронхів, на нього хворіють у будь-якому віці, і головна його ознака кашель, часто з харкотинням.

Бронхіоліт починається як застуда, але за два-три дні спускається нижче, до найтонших ходів. Тому на перший план виходить не кашель, а дихання: воно частішає, стає гучним, між ребрами й під ними з'являються втягнення. Різниця важлива не сама собою, а тим, за чим стежити: при застуді дивляться на температуру, при бронхіоліті — на те, як дитина дихає і їсть.

Як розгортається хвороба

Перші день-два нічого незвичного: закладений ніс, чхання, покашлювання, температура близько 38 °C. На третій день кашель посилюється, дихання частішає, на видиху чути свист. Найважчі зазвичай третя, четверта і п'ята доба, далі починається повільний поворот на краще.

Кашель відходить останнім і тримається до трьох тижнів, іноді довше. Це не привід хвилюватися, якщо дитина при цьому їсть, спить і дихає рівно.

Найчесніший домашній показник — годування. Дитині, якій важко дихати, не вдається водночас смоктати й дихати: вона робить кілька ковтків, кидає груди чи пляшечку, відпочиває і починає знову. Якщо за добу з'їдено менше половини звичного, це вже привід показатися лікареві, навіть коли температури немає.

Ознаки, за яких треба викликати швидку

• дихання переривається паузами, дитина ніби забуває вдихнути;
• шкіра, губи або язик посиніли чи стали сірими;
• на кожному вдиху втягуються міжреберні проміжки, ямка під горлом або живіт під ребрами;
• на видиху дитина крекче і стогне, роздуваються крила носа;
• дитина млява, не озивається, її важко розбудити або вона не втримується при свідомості;
• дитині менше трьох місяців і температура 38 °C або вища.

Паузи в диханні варто запам'ятати окремо. У дітей перших двох місяців і в народжених раніше строку така пауза буває найпершим проявом хвороби — раніше за свист і помітний кашель. Збоку дитина виглядає просто млявою і трохи хворою, а потім на кілька секунд перестає дихати. Чекати, що «продихається», тут не можна.

Не везіть дитину самі за кермом: вам доведеться дивитися на дорогу, а не на неї. Хай везе хтось інший або приїжджає швидка.

Коли показати дитину лікареві того самого дня

• застуда не йде на поправку, а щодня стає гірше;
• дитина з'їдає помітно менше звичного або відмовляється від їжі;
• підгузок лишається сухим 12 годин і довше, губи та язик сухі, плач без сліз;
• температура 39 °C і вища в дитини, старшої за три місяці;
• дитина незвично сонна або, навпаки, безутішно дратівлива;
• дихання прискорене навіть у спокої, коли дитина не плаче і не їсть.

Батьки зазвичай відчувають, що з дитиною щось не так, раніше, ніж можуть це пояснити словами. Таке відчуття — достатня причина звернутися, виправдовуватися за нього не треба.

У кого хвороба минає тяжче

Тяжкий перебіг частіше буває в дітей, у яких менший дихальний запас:

• молодших за три місяці, надто в перші тижні життя;
• народжених помітно раніше строку;
• із вродженою вадою серця або хронічною хворобою легень;
• з ослабленим імунітетом чи тяжким неврологічним захворюванням;
• які живуть там, де курять у приміщенні.

Це не означає, що така дитина обов'язково опиниться в лікарні. Це означає, що спостерігати за нею треба уважніше і звертатися раніше, а не «коли стане зовсім погано».

Що допомагає вдома

Ліків, які вбивають цей вірус, немає. Домашній догляд потрібен для іншого: щоб дитині було легше дихати і щоб вона не зневоднювалася.

• годуйте частіше й меншими порціями: короткі підходи немовля переносить легше за довгі;
• перед годуванням закапайте в ніс сольовий розчин і приберіть слиз — забитий ніс заважає смоктати сильніше, ніж здається;
• тримайте дитину у вертикальному положенні, поки вона не спить, так дихати легше;
• при температурі й болю підходять парацетамол або ібупрофен у дитячій формі, у дозі за віком і вагою; ібупрофен не дають у перші місяці життя і при зневодненні, а аспірин дітям і підліткам не дають узагалі;
• провітрюйте кімнату і не куріть у квартирі — дим лишається на одязі, навіть якщо курити на балконі.

Обтирати прохолодною водою і роздягати догола, щоб збити температуру, не варто: дитина починає тремтіти, і температура повертається.

Що не працює, хоча його часто пропонують

Антибіотики при бронхіоліті марні: причина вірусна, а на віруси вони не діють. Лікар призначить їх, лише якщо згори долучилася бактерійна інфекція.

Інгаляції з препаратами, що розширюють бронхи, і гормональні засоби — у таблетках чи через інгалятор — вивчали багато разів, і перебігу хвороби вони не змінюють. Відхаркувальні сиропи й засоби, що пригнічують кашель, дітям раннього віку не підходять: кашель тут працює на очищення дихальних шляхів.

У лікарні дитині можуть дати кисень, допомогти дихати, годувати через зонд або поповнювати рідину крапельницею. Це підтримка, поки організм сам дає раду вірусу, а не удар по самій інфекції.

Як знизити ризик

Головний збудник — респіраторно-синцитіальний вірус. Він передається краплями при кашлі та чханні, а також через руки і предмети, на яких тримається кілька годин. До двох років його переносять майже всі діти; питання лише в тому, наскільки тяжко.

• мийте руки, перш ніж узяти немовля, і просіть про те саме гостей;
• не підпускайте до новонародженого людей із нежитем і кашлем, надто якщо дитина народилася раніше строку;
• протирайте іграшки, соски, дверні ручки і поверхні, яких торкаються всі;
• не давайте спільних чашок, ложок і пляшечок, користуйтеся одноразовими серветками і одразу їх викидайте;
• відмовтеся від куріння вдома і в машині: діти, які дихають тютюновим димом, хворіють тяжче.

Є і медичний захист. Щеплення проти респіраторно-синцитіального вірусу під час вагітності передає дитині материнські антитіла на перші місяці життя. Дітям із груп ризику перед сезонним підйомом захворюваності вводять готові антитіла — це профілактика, а не лікування вже початої хвороби. Показання і строки добирають індивідуально, обговорювати їх треба з педіатром або з лікарем, який веде вагітність.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере, як змінювався стан по днях, скільки дитина їсть і як часто мочить підгузок, попросить показати її з відкритою грудною кліткою і оцінить частоту дихання та втягнення. Цього досить, щоб зрозуміти, спостерігати вдома чи їхати до лікарні, і що має насторожити найближчими годинами.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.