Болі росту в дітей

«Болі росту» — стара назва, що пережила пояснення, яке дало їй ім'я. Ніхто не росте вночі ривками, і зростання тут ні до чого; назва збереглася просто тому, що зручна. За нею стоїть цілком певна й дуже часта річ: дитина дошкільного чи шкільного віку ввечері або вночі скаржиться на ноги, плаче, її жаліють, розтирають, за півгодини вона засинає, а вранці бігає, наче нічого й не було. Так буває в третини дітей, і саме собою це безневинно. Але в безневинної картини є двійник: кілька хвороб починаються схоже, і батькам варто знати, чим вони різняться, — цьому тут відведено окремий розділ.

Який вигляд має звичайна ніч

Упізнавана картина складається з кількох деталей, і важать вони всі разом, а не поодинці.

• Болять обидві ноги. Не завжди однаково й не обов'язково в тому самому місці, але сьогодні одна, завтра друга, а не та сама тижнями.
• Болять м'язи: литки, гомілки, передня поверхня стегон, під коліном. Не сам суглоб.
• Біль приходить надвечір або вночі, іноді будить дитину, а до ранку від нього не лишається сліду.
• Уранці дитина встає та йде як завжди. Ані кульгання, ані скутості, ані скарг удень.
• Ноги ззовні нормальні: без набряку, почервоніння, висипу, синців і болючості в одній точці.
• Дитина загалом здорова: росте, набирає вагу, температури немає.
• Допомагає те, що за запалення зазвичай робить гірше, — розтирання, обійми, тепло.

Епізоди йдуть хвилями: кілька ночей поспіль, потім тиша на місяць чи на пів року. Часто їх більше після дня, повного біганини, футболу та стрибків на батуті. Починається все найчастіше в дошкільному віці, повторюється в молодшій школі й поступово сходить нанівець.

Чому болять ноги, якщо річ не в зростанні

Чесна відповідь: точної причини не знає ніхто. Є кілька пояснень, які доповнюють одне одного, а не сперечаються між собою.

Найпереконливіше — що в цих дітей нижчий поріг больової чутливості. У дослідженнях вони виявляються помітно чутливішими до тиску й в інших місцях, не лише в ногах, а серед їхніх родичів частіше трапляються мігрень і біль у животі без очевидної причини. Тобто особливість не в ногах, а в тому, як нервова система обробляє сигнали.

Друге — звичайне м'язове перевантаження. Активна дитина за день накручує навантаження, про яке доросла й не думає, а ввечері м'язи озиваються. Звідси й зв'язок із рухливими днями, який помічають майже всі батьки.

Третє — особливості будови: дуже гнучкі суглоби, плоскостопість, вальгусна установка стоп. Самі собою вони не хвороба, але ноги на них утомлюються швидше.

Чого в цьому переліку немає — то це самого зростання. Ноги ростуть не вночі й не стрибками, і в ті періоди, коли дитина витягується найшвидше, болю не стає більше. Не пов'язаний він і з подальшим зростанням: діти, які через нього мучилися, не стають ні вищими, ні нижчими за ровесників.

Що допомагає ввечері та вночі

Лікувати тут, строго кажучи, нічого — завдання в тому, щоб дитина легше переживала епізод і швидше засинала.

• Масаж і розтирання ніг. Це найдієвіше, і не лише через сам дотик: дитині важливо, що доросла людина поруч і не відмахується.
• Тепло: тепла грілка через тканину, тепла ванна перед сном. Пильнуйте, щоб грілка не була гарячою й не лишалася на шкірі надовго.
• Розтяжка м'язів гомілки та передньої поверхні стегна, зроблена вдень, а не в розпал болю. Це єдиний захід, який у дослідженнях зменшував частоту епізодів; робити його треба регулярно, тижнями й місяцями, ефект накопичується.
• Зручне взуття за розміром, із нормальною підошвою. Якщо дитина ставить ноги досередини, завалює стопи або швидко стоптує взуття на один край, це варто показати лікареві.
• Знеболювальне у важку ніч. Дітям підходять парацетамол або ібупрофен у віковій дозі; конкретний препарат і дозу краще уточнити в лікаря чи в аптеці, надто якщо дитина приймає щось іще. Це разовий захід, а не курс на тиждень.
• Спокійне пояснення самій дитині: ноги здорові, це мине, до ранку все буде добре. Діти, які розуміють, що відбувається, бояться менше, а страх біль посилює.

Окремо: аспірин дітям і підліткам не дають — у нього є рідке, але небезпечне ускладнення з боку печінки та мозку. Знеболювальне «про всяк випадок» щовечора теж не потрібне: біль приходить не щоночі, і хай ліки лишаться на ті рази, коли вони справді знадобляться.

Коли це не болі росту

Цей розділ головний. Діагноз ставлять за збігом усієї картини, і кожен відхід від неї вартий того, щоб показати дитину лікареві.

Зверніться до лікаря, якщо в дитини:

• болить завжди та сама нога або те саме місце;
• біль є вранці чи вдень, під час ходьби, бігу, занять спортом;
• з'явилося кульгання, дитина щадить ногу або відмовляється ходити;
• болить суглоб — коліно, кісточка, стегно; суглоб припух, гарячий або його важко розігнути;
• уранці ноги скуті й розходжуються не одразу;
• на ногах набряк, почервоніння, висип або синці, яких ніхто не пояснює;
• біль супроводжується температурою, пітливістю ночами;
• дитина незвично млява, швидко втомлюється, бліда;
• погано їсть, худне або перестала набирати вагу;
• біль виник після травми або в одній точці кістки боляче при натисканні;
• біль посилюється від тижня до тижня, а не приходить і минає.

За цими ознаками стоять різні речі. Найчастіше — запалення суглоба, вірусне або ювенільний артрит; їх лікують, і що раніше, то краще. Гарячий, розпухлий, різко болючий суглоб із температурою потребує допомоги того самого дня: гнійне запалення суглоба руйнує його за лічені дні. Біль у стегні або в коліні в підлітка з накульгуванням буває ознакою зміщення ростової зони в кульшовому суглобі, і це теж питання днів, а не місяців.

Окремо треба назвати рідкісне: біль у кістці, завжди в тому самому місці, який наростає тижнями, будить уночі й не минає від звичайного знеболювального, надто якщо поруч з'явилася припухлість, — так починаються пухлини кістки. А поєднання болю в ногах із блідістю, незвичною втомою, синцями, повторюваними підвищеннями температури та збільшеними лімфовузлами — привід зробити загальний аналіз крові, бо з болю в ногах іноді починається лейкоз. Це рідкість, і переважна більшість нічних скарг нею не закінчуються. Але саме тому, що вона рідкісна, про неї важливо знати: діагноз тут ставлять не за однією ознакою, а за тим, що картина перестала бути типовою.

Чи потрібні аналізи й коли все це скінчиться

Якщо картина типова, дитина здорова й огляд нічого не знаходить, жодних аналізів і знімків не потрібно — діагноз ставлять за розповіддю та оглядом. Лікаря при цьому варто відвідати бодай раз: не заради обстеження, а щоб хтось, хто бачить дитячі ноги щодня, підтвердив, що перед вами саме той безневинний варіант. Далі приводом повернутися буде тільки зміна картини.

Корисна звичка — записувати епізоди: дата, яка нога, о котрій годині, що було вдень, що допомогло. Три рядки в нотатках телефона за місяць скажуть лікареві більше, ніж півгодини спогадів на прийомі, і заодно покажуть вам самим, чи є закономірність.

Закінчується все добре. Біль зникає сам, зазвичай до підліткового віку, не лишає наслідків, не псує суглоби й не заважає спорту. Дитині не потрібні ні обмеження навантаження, ні спеціальна дієта, ні вітаміни «для кісток» — якщо, звісно, лікар не знайшов окремої причини їх призначити.

Онлайн-консультація

Дистанційно зручно розв'язати рівно те питання, заради якого батьки зазвичай і шукають інформацію вночі: чи схоже це на звичайні болі росту, чи в картині є щось, через що дитину треба показати очно й наскільки терміново. Лікар розбере по порядку, де й коли болить, що відбувається вранці, як дитина ходить і як почувається вдень, огляне ноги на камеру, пояснить, яке знеболювальне доречне й у якому разі, і покаже вправи на розтяжку. Він же скаже, чи потрібен аналіз крові й коли є сенс зробити знімок. Ознаки з переліку вище дистанційно не розбирають — з ними потрібен очний огляд, а з гарячим розпухлим суглобом і високою температурою звертаються того самого дня.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.